Лейкоксен (рос. лейкоксен; англ. leucoxene; нім. Leukoxen n) — полімінеральний мікрокристалічний агрегат оксидів титану (рутилу, анатазу і брукіту), кінцевий продукт зміни ільменіту, рідше — сфену, перовськіту та ін. мінералів титану.
| Лейкоксен | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Хімічна формула | Fe2 Ti3O9 |
| Ідентифікація | |
| Колір | Світло-коричневий, сірий, жовтуватий, білий |
| Блиск | жирний, іноді матовий |
| Лейкоксен у Вікісховищі |
Загальний опис Редагувати
Склад і фізичні властивості змінні. Основні компоненти: ТіО2; (бл. 80-90 %) і Fe2О3 (6-15 %). Вміст FeO менше 2 %. Колір ясно-коричневий, сірий, жовтуватий до білого. Густина 3,6-4,3. Немагнітний і слабомагнітний. Походження головним чином гіпергенне; поширений у корах вивітрювання і розсипах. Нерідко виникає у гідротермальних умовах і при метаморфізмі.
Промислові родовища екзогенні, в основному древні титано-цирконієві розсипи (Малишевське родов. в Україні).
Лейкоксен — важливий різновид титанової сировини. При розробці екзогенних родовищ титану добувається спільно із зміненим ільменітом і рутилом. Збагачується гравітаційними методами і флотацією з доводкою концентратів на магнітних і електричних сепараторах.
Від лейк… і грецьк. «ксенос» — чужий (C.W.Gümbel, 1874).
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Лейкоксен // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Лейкоксен // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання Редагувати
- Лейкоксен [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Leukoxen [ 1 липня 2015 у Wayback Machine.]