Яки́м Дави́дович Ле́вич (16 лютого 1933, Кам'янець-Подільський — 29 липня 2019, Київ) — український художник єврейського походження . Член Спілки художників УРСР з 1967 року, потім Національної спілки художників України.
| Левич Яким Давидович | |
|---|---|
| | |
| Художник Яким Левич.Київ. 2005 | |
| Народження | 16 лютого 1933 Кам'янець-Подільськ, Вінницька область, Українська СРР, СРСР |
| Смерть | 26 липня 2019 (86 років) |
| Київ, Україна | |
| Національність | український єврей |
| Країна | СРСР Україна |
| Жанр | живопис, графіка |
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
| Діяльність | художник, графік |
| Напрямок | ліричний реалізм, неоекспресіонізм |
| Роки творчості | 1960—2019 |
| |
Біографічні відомості ред.
Навчався в республіканській художній школі. 1960 року закінчив Київський художній інститут (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).
Працював художнім редактором дитячого журналу «Малятко», ілюстрував твори для дітей, зокрема, Григора Тютюнника . Один із найсвоєрідніших художників вітчизняного андеграунду 1960—1980-х, в якому підтримкою були спілкування з колом митців покоління шістдесятників — Валерієм Ламахом, Анатолієм Лимарєвим, Віленом Барським та ін. Картини Левича, глибоко ліричні, позначені особливою авторською манерою кольоропису, продовжуючи традиції вітчизняного мистецтва, насичують їх новим досвідом.
Твори зберігаються в Національному музеї України, музеї історії Києва, музеї Роджерс-Університету (США), у фондах Міністерства культури та Спілки художників, у Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку, в інших приватних колекціях Києва, Санкт-Петербурга, Софії, а також у США, Англії, Ізраїлі, Німеччині.
Автор пам'ятника скорботи «Менора» в Бабиному Яру в Києві (1991, у співавторстві з Юрієм Паскевичем і сином Олександром Левичем).
Основні виставки ред.
- Колективні:
- Персональні
- 1978 — виставка графіки (Львів — Киів, зал Спілки художників)
- 1991 — Київ, Український дім
- 1992 — Київ, Національний музей України
- 1994 — Київ, Український дім
- 1995 — Музей хасидського інституту мистецтв (Нью-Йорк, США)
- 1998 — Галерея «36» Киівської спілки художників
- 2001 — Галерея «Тадзіо»
- 2006 — Київ, Центр сучасного мистецтва «Совіарт»
Література ред.
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с.
- Словник художників України / Редкол.: М. П. Бажан (відп. ред.), В. А. Афанасьєв, П. О. Білецький та ін. — Київ: Гол. ред. УРЕ, 1973. — С. 130.
- Кушнір Б. Художники і мистецтвознавці з Кам'янця // Прапор Жовтня. — 1973. — 2 березня. — С. 3.
- Вергеліс Олег, Журавльова Любов. Портрет художника в юності. Боровський. Підсумок сезону // Дзеркало тижня. — 2006. — № 23 (17—23 червня).
- Скляренко Галина. Яким Левич: Живопис на перехресті часу. — Київ: Дух і Літера, 2002. — 32 с.
Посилання ред.
- Книги з ілюстраціями Якима Левича на Читанці [ 3 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Галина Скляренко. Аким Левич. Киев, 2015. [ 9 грудня 2019 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |