Латмійська затока Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти поліпшити цю статтю додавши посилання на

Латмійська затока (дав.-гр. Λατμικός κόλπος) — затока на західному узбережжі Анатолії на південь від мису Мікале. Отримала свою назву від сусідньої гори Латм. В давнину глибина затоки становила 100 стадій — від Мілета, який знаходився біля виходу до Егейського моря до Гераклеї Карійської, розташованої у її глибині.

**Латмійська затока**
ідентифікатори і посилання
37°35′37″ пн. ш. 27°19′12″ сх. д. / 37.59379722002777413° пн. ш. 27.32025278002777924° сх. д.Координати: 37°35′37″ пн. ш. 27°19′12″ сх. д. / 37.59379722002777413° пн. ш. 27.32025278002777924° сх. д.
Латмійська затока Латмійська затока (Земля)

Фактично Латмійська затока була естуарієм річки Меандр (нині Великий Мендерес) і поступово була нею ж замулена. Колись портові міста Міунт, Прієна і Мілет взагалі опинилися посеред суходолу. Залишком затоки є сучасне озеро Бафа в Туреччині.

Примітки Редагувати

Страбон. Географія, XIV

[1] Страбон. Географія, XIV