www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ласло Белені рум László Bölöni нар 11 березня 1953 Тиргу Муреш румунський футболіст угорського походження півзахисник Фу

Ласло Белені

Ласло Белені (рум. László Bölöni, нар. 11 березня 1953, Тиргу-Муреш) — румунський футболіст угорського походження, півзахисник. Футболіст року в Румунії (1977, 1983). По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Тренер року в Бельгії (2009).

Ласло Белені
Ласло Белені
Особисті дані
Народження 11 березня 1953(1953-03-11) (70 років)
  Тиргу-Муреш, Румунія
Зріст 176 см
Вага 72 кг
Громадянство  Румунія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб «Орлеан»
Юнацькі клуби
1967—1968 «Кіміка» (Тирневені)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1968–1970 «Кіміка» (Тирневені) 38 (0)
1970–1984 «Тиргу-Муреш» 406 (64)
1984–1987 «Стяуа» 97 (24)
1987–1988 «Расінг Жет» 32 (3)
1988–1989 «Кретей» 11 (2)
1989–1992 «Орлеан» 77 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1975–1988 Румунія 108 (25)
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Нагороди

Орден «Meritul Sportiv»d

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

 Ласло Белені у Вікісховищі

Виступав, зокрема, за «Стяуа», з яким виграв ряд національних трофеїв, а також Кубок європейських чемпіонів та Суперкубок УЄФА. Крім цього грав за національну збірну Румунії, за яку провів понад сто матчів і був учасником чемпіонату Європи 1984 року.

Клубна кар'єра ред.

Народився 11 березня 1953 року в місті Тиргу-Муреш в родині етнічних угорців. Вихованець футбольної школи клубу «Кіміка» (Тирневені). Там же і дебютував на дорослому рівні, провівши два сезони у третьому за рівнем дивізіону, де взяв участь у 38 матчах чемпіонату.

Ласло Белені в 1984 році.

1970 року перейшов у «Тиргу-Муреш», за який відіграв наступні чотирнадцять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі команди, був основним гравцем команді, а найвищим результатом стало віце-чемпіонство у сезоні 1974/75, а також звання найкращого гравця Румунії у 1977 та 1983 році.

1984 року став гравцем столичного «Стяуа», у складі якого провів наступні три з половиною роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Стяуа» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час тричі виборював титул чемпіона Румунії та двічі Кубок Румунії, а також ставав володарем Кубка чемпіонів УЄФА та володарем Суперкубка УЄФА у 1986 році. 25 березня 2008 року він був нагороджений президентом Румунії Траяном Бесеску орденом «Meritul Sportiv» II ступеню за його внесок у перемогу в Суперкубку.

З кінця 1987 року недовго пограв у Бельгії за «Расінг Жет», а завершував кар'єру у нижчолігових французьких клубах «Кретей» та «Орлеан».

Виступи за збірну ред.

Він виграв золоту медаль зі студентською футбольною збірною Румунії на чемпіонаті світу в 1974 році, що проходив у Франції.

4 червня 1975 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Румунії у відбірковому матчі до Олімпійських ігор 1976 з Данією (4:0). Після цього він грав за неї безперервно протягом тринадцяти років. 11 квітня 1984 року, після товариського матчі з Ізраїлем (0:0) Белені наздогнав Корнела Діну в рейтингу гравців з найбільшою кількістю ігор за збірну Румунії в Історії (залишався у цьому статусі до 2 квітня 1997 року, коли його обійшов Георге Хаджі). 2 вересня 1987 року Белені зіграв свій 100-й матч за збірну у грі проти Польщі (1:3), ставши історичним першим гравцем команди, якому підкорилося це досягнення.

Проте у період виступів Белені за збірну румуни не були серед європейських лідерів, тому гравець зіграв тільки на одному великому турнірі — чемпіонаті Європи 1984 року у Франції. Команда, яку на той час очолював Мірча Луческу, на цьому чемпіонаті здобула лише один бал і приніс його саме гол Белені у першому ж матчі своєї команди на турнірі проти збірної Іспанії (1:1). Два наступних матчі Румунія програла (проти ФРН та Португалії) і закінчила на останньому місці у групі.

Останню гру у складі збірної провів 1 червня 1988 року в товариському матчі проти Нідерландів (0:2). Всього ж за кар'єру зіграв у 108 матчах і забив 35 голів.

Кар'єра тренера ред.

У 1992 році почав тренерську кар'єру і спочатку протягом двох сезонів був помічником Олів'є Рує у французькому «Нансі». Після його від'їзду у 1994 році Белені став першим іноземним головним тренером в історії цього клубу. Він керував командою шість років, а в сезоні 1997/98 він вперше за вісім років вивів клуб до Ліги 1. Проте через два роки команда вилетіла з вищого дивізіону, а Бьолені, який ніколи не працював тренером в Румунії, був призначений головним тренером національної команди своєї країни. Він керував румунською збірною в 13 матчах (8-2-3), але потім несподівано пішов у відставку після перемог над Угорщиною та Литвою у відбірковому раунді до чемпіонату світу 2002 року і був замінений на Георге Хаджі, який тільки що закінчив свою ігрову кар'єру.

Натомість через кілька днів Ласло став головним тренером португальського «Спортінга». У першому сезоні він зумів виграти з клубом усі основні трофеї — чемпіонат, Кубок і Суперкубок Португалії. Він проводив політику залучення молодих і перспективних гравців до першої команди, включаючи Кріштіану Роналду, Рікарду Куарежму та Угу Віану, які дебютували на дорослому рівні за Белені, а згодом стали зірками португальського футболу. Однак був відправлений у відставку ще до закінчення другого сезону 2002/03 після того, як «Спортінг» втратив шанси захистити чемпіонський титул.

2003 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Ренн», з яким зумів зайняти четверте місце в чемпіонаті 2004/05, кваліфікувавшись до Кубка УЄФА, а також дійшов до півфіналу Кубка Франції. Залишив команду з Ренна 2006 року.

У травні 2006 року Белені підписав дворічний контракт з «Монако», але вже 23 жовтня він був звільнений через невдалі результати, коли його команда займала 19-те місце з 20-ти у Лізі 1.

6 квітня 2007 року став головним тренером еміратської «Аль-Джазіри», з якою того ж року виграв Клубний кубок чемпіонів Перської затоки, але 21 травня 2008 року був звільнений після того як втратив чемпіонський титул в останньому турі чемпіонату.

9 червня 2008 року був запрошений керівництвом клубу «Стандард» (Льєж) очолити його команду, з якою відразу виграв Суперкубок Бельгії, а в наступному сезоні 2008/09 став з командою і чемпіоном країни, вигравши після цього і другий національний суперкубок. Після невтішних результатів у сезоні 2009/10 він 10 лютого 2010 року пішов у відставку. І в подальшому з травня по вересень того ж року недовго попрацював з еміратською «Аль-Вахдою» (Абу-Дабі).

У січні 2011 року він взяв на себе керівництво четвертою в його кар'єрі французькою командою, «Лансом». Його мета полягала в тому, щоб врятувати команду від вильоту з Ліги 1, але Белені це не вдалося і по закінченню сезону він покинув клуб.

У сезоні 2011/12 очолював тренерський штаб грецького ПАОКа. Белені вивів клуб із Салонік спочатку у груповий етап Ліги Європи, а потім і в плей-оф з першого місця. Втім взимку команда через фінансові проблеми змушена була продати лідерів Вієйрінью та Пабло Контрераса, через що клуб погіршив результати і закінчив сезон на 5-му місці, а Ласло 25 травня 2012 року покинув клуб. Натомість фахівець повернувся на Близький Схід, де працював спочатку з катарським «Аль-Хором», а потім саудівським «Аль-Іттіхадом».

16 червня 2017 року Белені був призначений головним тренером бельгійського «Антверпена», з яким у сезоні 2017/18 зайняв 8-ме місце, після чого продовжив свій контракт ще на два роки. Пропрацював з «Антверпеном» до літа 2020 року, зокрема вивівши команду до фіналу Кубка Бельгії 2019/20.

Наприкінці серпня 2020 року Белені прийняв пропозицію очолити тренерський штаб «Гента». Утім робота румунського тренера із цією командою протривала лише 25 днів, за які вона встигла провести лише три матчі. 14 вересня 2020 року керівництво клубу оголосило про звільнення Белені, зазначивши, що «атмосфера навколо команди робить подальшу співпрацю неможливою».

19 жовтня 2020 року був призначений головним тренером грецького «Панатінаїкоса». Незадовго до завершення сезону, 10 травня 2021 року, був звільнений, коли стало зрозуміло, що команда не кваліфікується до єврокубків.

Титули і досягнення ред.

Як гравця ред.

Особисті ред.

  • Футболіст року в Румунії: 1977, 1983
  • Футбольний тренер року в Бельгії: 2008/09

Як тренера ред.

Примітки ред.

  1. . Monitorul Oficial al României Nr. 241. 28 martie 2008. с. 4. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 august 2016. 
  2. . Administrația Prezidențială. 25 martie 2008. Архів оригіналу за 12 вересня 2020. Процитовано 26 august 2016. 
  3. (Romanian). prosport.ro. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017. 
  4. RomanianSoccer: mecze reprezentacji Rumunii w 1975 [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] (Dostęp 10 czerwca 2011)
  5. RH. Czterech selekcjonerów!, "Piłka Nożna" XX/2000, s. 23.
  6. . Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 5 лютого 2019. 
  7. Bölöni parts company with Sporting. UEFA.com. 29.04.2003. 
  8. «Спорт-Экспресс». — «Пас из-за границы» от 05.06.2003. Архівовано з першоджерела 14 вересня 2012.
  9. . UEFA.com. 10 лютого 2010. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 11 лютого 2010. 
  10. Bölöni appointed as head coach of Al-Wahda [ 6 червня 2014 у Wayback Machine.]
  11. . FIFA.com. Архів оригіналу за 8 вересня 2010. Процитовано 2 вересня 2010. 
  12. . FIFA.com. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 1 червня 2011. 
  13. Συμφώνησε και υπογράφει ο Μπόλονι [ 11 червня 2011 у Wayback Machine.] (in Greek)
  14. Sport.pl: Boloni trenerem PAOK Saloniki [Архівовано 2013-05-03 у Archive.is] (Dostęp 11 czerwca 2011)
  15. New Al Khor coach László Bölöni arrives in Doha. QSL. 21 червня 2012. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. 
  16. (French). RTBF. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 17 червня 2017. 
  17. . Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 5 лютого 2019. 
  18. . Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 16 вересня 2020. 
  19. Gent coach fired ahead of Champions League match. USA Today. 14 вересня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.  (англ.)
  20. . The Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 червня 2015. 
  21. (Dutch). Het Nieuwsblad. 9 грудня 2009. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 25 червня 2015. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Laslo Beleni rum Laszlo Boloni nar 11 bereznya 1953 Tirgu Muresh rumunskij futbolist ugorskogo pohodzhennya pivzahisnik Futbolist roku v Rumuniyi 1977 1983 Po zavershenni igrovoyi kar yeri trener Trener roku v Belgiyi 2009 Laslo BeleniLaslo BeleniOsobisti daniNarodzhennya 11 bereznya 1953 1953 03 11 70 rokiv Tirgu Muresh RumuniyaZrist 176 smVaga 72 kgGromadyanstvo RumuniyaPoziciya pivzahisnikInformaciya pro klubPotochnij klub Orlean Yunacki klubi1967 1968 Kimika Tirneveni Profesionalni klubi Roki Klub I g 1968 1970 Kimika Tirneveni 38 0 1970 1984 Tirgu Muresh 406 64 1984 1987 Styaua 97 24 1987 1988 Rasing Zhet 32 3 1988 1989 Kretej 11 2 1989 1992 Orlean 77 4 Nacionalna zbirnaRoki Zbirna I g 1975 1988 Rumuniya 108 25 Trenerska diyalnist Roki Komanda Posada1994 2000 Nansi 2000 2001 Rumuniya2001 2003 Sporting 2003 2006 Renn 2006 Monako 2007 2008 Al Dzhazira 2008 2010 Standard Lyezh 2010 Al Vahda Abu Dabi 2011 Lans 2011 2012 PAOK2012 2015 Al Hor 2015 Al Ittihad Dzhidda 2017 2020 Antverpen 2020 Gent 2020 2021 Panatinayikos Zvannya nagorodiNagorodi Orden Meritul Sportiv d Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera Laslo Beleni u VikishovishiVistupav zokrema za Styaua z yakim vigrav ryad nacionalnih trofeyiv a takozh Kubok yevropejskih chempioniv ta Superkubok UYeFA Krim cogo grav za nacionalnu zbirnu Rumuniyi za yaku proviv ponad sto matchiv i buv uchasnikom chempionatu Yevropi 1984 roku Zmist 1 Klubna kar yera 2 Vistupi za zbirnu 3 Kar yera trenera 4 Tituli i dosyagnennya 4 1 Yak gravcya 4 2 Osobisti 4 3 Yak trenera 5 Primitki 6 PosilannyaKlubna kar yera red Narodivsya 11 bereznya 1953 roku v misti Tirgu Muresh v rodini etnichnih ugorciv Vihovanec futbolnoyi shkoli klubu Kimika Tirneveni Tam zhe i debyutuvav na doroslomu rivni provivshi dva sezoni u tretomu za rivnem divizionu de vzyav uchast u 38 matchah chempionatu nbsp Laslo Beleni v 1984 roci 1970 roku perejshov u Tirgu Muresh za yakij vidigrav nastupni chotirnadcyat sezoniv svoyeyi igrovoyi kar yeri Bilshist chasu provedenogo u skladi komandi buv osnovnim gravcem komandi a najvishim rezultatom stalo vice chempionstvo u sezoni 1974 75 a takozh zvannya najkrashogo gravcya Rumuniyi u 1977 ta 1983 roci 1984 roku stav gravcem stolichnogo Styaua u skladi yakogo proviv nastupni tri z polovinoyu roki svoyeyi kar yeri gravcya Grayuchi u skladi Styaua takozh zdebilshogo vihodiv na pole v osnovnomu skladi komandi Za cej chas trichi viboryuvav titul chempiona Rumuniyi ta dvichi Kubok Rumuniyi a takozh stavav volodarem Kubka chempioniv UYeFA ta volodarem Superkubka UYeFA u 1986 roci 25 bereznya 2008 roku vin buv nagorodzhenij prezidentom Rumuniyi Trayanom Besesku ordenom Meritul Sportiv II stupenyu za jogo vnesok u peremogu v Superkubku 1 2 Z kincya 1987 roku nedovgo pograv u Belgiyi za Rasing Zhet a zavershuvav kar yeru u nizhcholigovih francuzkih klubah Kretej ta Orlean Vistupi za zbirnu red Vin vigrav zolotu medal zi studentskoyu futbolnoyu zbirnoyu Rumuniyi na chempionati svitu v 1974 roci sho prohodiv u Franciyi 3 4 chervnya 1975 roku debyutuvav v oficijnih igrah u skladi nacionalnoyi zbirnoyi Rumuniyi u vidbirkovomu matchi do Olimpijskih igor 1976 z Daniyeyu 4 0 4 Pislya cogo vin grav za neyi bezperervno protyagom trinadcyati rokiv 11 kvitnya 1984 roku pislya tovariskogo matchi z Izrayilem 0 0 Beleni nazdognav Kornela Dinu v rejtingu gravciv z najbilshoyu kilkistyu igor za zbirnu Rumuniyi v Istoriyi zalishavsya u comu statusi do 2 kvitnya 1997 roku koli jogo obijshov George Hadzhi 2 veresnya 1987 roku Beleni zigrav svij 100 j match za zbirnu u gri proti Polshi 1 3 stavshi istorichnim pershim gravcem komandi yakomu pidkorilosya ce dosyagnennya 5 Prote u period vistupiv Beleni za zbirnu rumuni ne buli sered yevropejskih lideriv tomu gravec zigrav tilki na odnomu velikomu turniri chempionati Yevropi 1984 roku u Franciyi Komanda yaku na toj chas ocholyuvav Mircha Luchesku na comu chempionati zdobula lishe odin bal i prinis jogo same gol Beleni u pershomu zh matchi svoyeyi komandi na turniri proti zbirnoyi Ispaniyi 1 1 Dva nastupnih matchi Rumuniya prograla proti FRN ta Portugaliyi i zakinchila na ostannomu misci u grupi Ostannyu gru u skladi zbirnoyi proviv 1 chervnya 1988 roku v tovariskomu matchi proti Niderlandiv 0 2 Vsogo zh za kar yeru zigrav u 108 matchah i zabiv 35 goliv 6 Kar yera trenera red U 1992 roci pochav trenersku kar yeru i spochatku protyagom dvoh sezoniv buv pomichnikom Oliv ye Ruye u francuzkomu Nansi Pislya jogo vid yizdu u 1994 roci Beleni stav pershim inozemnim golovnim trenerom v istoriyi cogo klubu Vin keruvav komandoyu shist rokiv a v sezoni 1997 98 vin vpershe za visim rokiv viviv klub do Ligi 1 Prote cherez dva roki komanda viletila z vishogo divizionu a Boleni yakij nikoli ne pracyuvav trenerom v Rumuniyi buv priznachenij golovnim trenerom nacionalnoyi komandi svoyeyi krayini Vin keruvav rumunskoyu zbirnoyu v 13 matchah 8 2 3 ale potim nespodivano pishov u vidstavku pislya peremog nad Ugorshinoyu ta Litvoyu u vidbirkovomu raundi do chempionatu svitu 2002 roku i buv zaminenij na George Hadzhi yakij tilki sho zakinchiv svoyu igrovu kar yeru Natomist cherez kilka dniv Laslo stav golovnim trenerom portugalskogo Sportinga 7 U pershomu sezoni vin zumiv vigrati z klubom usi osnovni trofeyi chempionat Kubok i Superkubok Portugaliyi Vin provodiv politiku zaluchennya molodih i perspektivnih gravciv do pershoyi komandi vklyuchayuchi Krishtianu Ronaldu Rikardu Kuarezhmu ta Ugu Vianu yaki debyutuvali na doroslomu rivni za Beleni a zgodom stali zirkami portugalskogo futbolu Odnak buv vidpravlenij u vidstavku she do zakinchennya drugogo sezonu 2002 03 pislya togo yak Sporting vtrativ shansi zahistiti chempionskij titul 8 2003 roku prijnyav propoziciyu popracyuvati u klubi Renn z yakim zumiv zajnyati chetverte misce v chempionati 2004 05 kvalifikuvavshis do Kubka UYeFA a takozh dijshov do pivfinalu Kubka Franciyi Zalishiv komandu z Renna 2006 roku U travni 2006 roku Beleni pidpisav dvorichnij kontrakt z Monako ale vzhe 23 zhovtnya vin buv zvilnenij cherez nevdali rezultati koli jogo komanda zajmala 19 te misce z 20 ti u Lizi 1 6 kvitnya 2007 roku stav golovnim trenerom emiratskoyi Al Dzhaziri z yakoyu togo zh roku vigrav Klubnij kubok chempioniv Perskoyi zatoki ale 21 travnya 2008 roku buv zvilnenij pislya togo yak vtrativ chempionskij titul v ostannomu turi chempionatu 9 chervnya 2008 roku buv zaproshenij kerivnictvom klubu Standard Lyezh ocholiti jogo komandu z yakoyu vidrazu vigrav Superkubok Belgiyi a v nastupnomu sezoni 2008 09 stav z komandoyu i chempionom krayini vigravshi pislya cogo i drugij nacionalnij superkubok Pislya nevtishnih rezultativ u sezoni 2009 10 vin 10 lyutogo 2010 roku pishov u vidstavku 9 I v podalshomu z travnya 10 po veresen togo zh roku nedovgo popracyuvav z emiratskoyu Al Vahdoyu Abu Dabi 11 U sichni 2011 roku vin vzyav na sebe kerivnictvo chetvertoyu v jogo kar yeri francuzkoyu komandoyu Lansom Jogo meta polyagala v tomu shob vryatuvati komandu vid vilotu z Ligi 1 ale Beleni ce ne vdalosya i po zakinchennyu sezonu vin pokinuv klub 12 U sezoni 2011 12 ocholyuvav trenerskij shtab greckogo PAOKa 13 14 Beleni viviv klub iz Salonik spochatku u grupovij etap Ligi Yevropi a potim i v plej of z pershogo miscya Vtim vzimku komanda cherez finansovi problemi zmushena bula prodati lideriv Viyejrinyu ta Pablo Kontrerasa cherez sho klub pogirshiv rezultati i zakinchiv sezon na 5 mu misci a Laslo 25 travnya 2012 roku pokinuv klub Natomist fahivec povernuvsya na Blizkij Shid de pracyuvav spochatku z katarskim Al Horom 15 a potim saudivskim Al Ittihadom 16 chervnya 2017 roku Beleni buv priznachenij golovnim trenerom belgijskogo Antverpena 16 z yakim u sezoni 2017 18 zajnyav 8 me misce pislya chogo prodovzhiv svij kontrakt she na dva roki 17 Propracyuvav z Antverpenom do lita 2020 roku zokrema vivivshi komandu do finalu Kubka Belgiyi 2019 20 Naprikinci serpnya 2020 roku Beleni prijnyav propoziciyu ocholiti trenerskij shtab Genta 18 Utim robota rumunskogo trenera iz ciyeyu komandoyu protrivala lishe 25 dniv za yaki vona vstigla provesti lishe tri matchi 14 veresnya 2020 roku kerivnictvo klubu ogolosilo pro zvilnennya Beleni zaznachivshi sho atmosfera navkolo komandi robit podalshu spivpracyu nemozhlivoyu 19 19 zhovtnya 2020 roku buv priznachenij golovnim trenerom greckogo Panatinayikosa Nezadovgo do zavershennya sezonu 10 travnya 2021 roku buv zvilnenij koli stalo zrozumilo sho komanda ne kvalifikuyetsya do yevrokubkiv Tituli i dosyagnennya red Yak gravcya red Chempion Rumuniyi 3 Styaua 1984 85 1985 86 1986 87Volodar Kubka Rumuniyi 2 Styaua 1984 85 1986 87 nbsp Volodar Kubka chempioniv UYeFA 1 Styaua 1985 86 nbsp Volodar Superkubka UYeFA 1 Styaua 1986Osobisti red Futbolist roku v Rumuniyi 1977 1983 20 Futbolnij trener roku v Belgiyi 2008 09 21 Yak trenera red Chempion Portugaliyi 1 Sporting 2001 02Volodar Kubka Portugaliyi 1 Sporting 2001 02Volodar Superkubka Portugaliyi 2 Sporting 2002Chempion Belgiyi 1 Standard Lyezh 2008 09Volodar Superkubka Belgiyi 2 Standard Lyezh 2008 2009Klubnij chempion Perskoyi zatoki 1 Al Dzhazira Amman 2007Primitki red DECRET privind conferirea Ordinului și Medaliei Meritul Sportiv Monitorul Oficial al Romaniei Nr 241 28 martie 2008 s 4 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 26 august 2016 Decorarea unor personalități ale fotbalului romanesc Administrația Prezidențială 25 martie 2008 Arhiv originalu za 12 veresnya 2020 Procitovano 26 august 2016 Au fost odată campioni mondiali Once they were world champions Romanian prosport ro Arhiv originalu za 6 serpnya 2017 Procitovano 5 zhovtnya 2017 RomanianSoccer mecze reprezentacji Rumunii w 1975 Arhivovano 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine Dostep 10 czerwca 2011 RH Czterech selekcjonerow Pilka Nozna XX 2000 s 23 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 14 lipnya 2018 Procitovano 5 lyutogo 2019 Boloni parts company with Sporting UEFA com 29 04 2003 Sport Ekspress Pas iz za granicy ot 05 06 2003 Arhivovano z pershodzherela 14 veresnya 2012 Boloni steps down as Standard coach UEFA com 10 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 10 veresnya 2018 Procitovano 11 lyutogo 2010 Boloni appointed as head coach of Al Wahda Arhivovano 6 chervnya 2014 u Wayback Machine Al Wahda sack Boloni FIFA com Arhiv originalu za 8 veresnya 2010 Procitovano 2 veresnya 2010 Garcia appointed new coach of Lens replacing Boloni FIFA com Arhiv originalu za 10 chervnya 2011 Procitovano 1 chervnya 2011 Symfwnhse kai ypografei o Mpoloni Arhivovano 11 chervnya 2011 u Wayback Machine in Greek Sport pl Boloni trenerem PAOK Saloniki Arhivovano 2013 05 03 u Archive is Dostep 11 czerwca 2011 New Al Khor coach Laszlo Boloni arrives in Doha QSL 21 chervnya 2012 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2013 Laszlo Boloni est le nouvel entraineur de l Antwerp French RTBF 16 chervnya 2017 Arhiv originalu za 8 veresnya 2018 Procitovano 17 chervnya 2017 Laszlo Boloni prolonge a Anvers Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 5 lyutogo 2019 OFICIJNO Gent priznachiv trenera U Yaremchuka Bezusa i Plastuna novij kouch Arhiv originalu za 23 serpnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 Gent coach fired ahead of Champions League match USA Today 14 veresnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 angl Romania Player of the Year Awards The Rec Sport Soccer Statistics Foundation Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 25 chervnya 2015 Waarom Boloni een toptrainer is Dutch Het Nieuwsblad 9 grudnya 2009 Arhiv originalu za 19 serpnya 2016 Procitovano 25 chervnya 2015 Posilannya red Laslo Beleni na sajti FIFA angl Laslo Beleni na sajti transfermarkt com angl Laslo Beleni na sajti worldfootball net angl nim fr isp port ital nid pol Laslo Beleni na sajti Eu football info angl Laslo Beleni na sajti National Football Teams com angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Laslo Beleni amp oldid 40760461