Ларс Онсагер | |
---|---|
Народився | 27 листопада 1903[…] Християнія[d], Норвегія |
Помер | 5 жовтня 1976[…] (72 роки) Корал-Ґейблс, Маямі-Дейд, Флорида, США |
Поховання | цвинтар Гроув-Стрітd |
Місце проживання | Осло |
Країна | США |
Національність | норвежець |
Діяльність | фізик, інженер, хімік, фізик-теоретик, викладач університету |
Alma mater | Норвезький технологічний інститут |
Галузь | фізична хімія |
Заклад | Технічна школа Цюриха Університет Дж. Гопкінса Браунський університет Єльський університет Університет Маямі |
Науковий ступінь | доктор хімічних наук і доктор технічних наук (1960) |
Науковий керівник | Петер Дебай |
Аспіранти, докторанти | John Frederick Nagled Joseph Lee McCauleyd Stefan Machlupd John Lester Greenstadtd |
Членство | Лондонське королівське товариство Національна академія наук США Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство Американське фізичне товариство |
Діти | Erling Onsagerd |
Нагороди | Нобелівська премія з хімії (1968) Премія Румфорда (1953) |
Автограф | |
Ларс Онсагер у Вікісховищі |
Ларс Онсагер (англ. Lars Onsager; 27 листопада 1903 Осло, Норвегія — 5 жовтня 1976, Корал-Ґейблз, США) — американський фізико-хімік норвезького походження. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1968 року та премії Румфорда Американської академії мистецтв і наук 1953 року.
Біографія ред.
Онсагер навчався хімічній інженерії в Норвезькому технологічному інституті. В 1925 році він зробив поправку до теорії електролітів Дебая-Хюкеля. Після цього він працював асистентом Хюкеля в Політехнічній федеральній школі в Цюриху до 1928 року. В 1928 році один семестр викладав в Університеті Джонса Гопкінса. Після цього працював у Браунському університеті. Від 1933 до 1972 року був науковим співробітником в Єльському університеті, де спочатку мав захистити докторську дисертацію. В 1947 році був обраний до Національної академії наук США. Після виходу на пенсію був призначений визначним університетським професором Університету Маямі в Центрі теоретичних досліджень.
У 1968 році отримав Нобелівську премію «за відкриття співвідношень взаємності в необоротних процесах, що мають принципово важливе значення для термодинаміки необоротних процесів».
Див. також ред.
Примітки ред.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Leidse Hoogleraren
- Fisher M. E. Lars Onsager: November 27, 1903–October 5, 1976 // J. Stat. Phys. / J. Lebowitz — Springer Science+Business Media, 1995. — Vol. 78, Iss. 1-2. — P. 605–640. — ISSN 0022-4715; 1572-9613 — doi:10.1007/BF02183371
- Niss M. History of the Lenz-Ising Model 1920?1950: From Ferromagnetic to Cooperative Phenomena // Arch. Hist. Exact Sci. — Springer Science+Business Media, 2004. — Vol. 59, Iss. 3. — P. 267–318. — ISSN 0003-9519; 1432-0657 — doi:10.1007/S00407-004-0088-3
- Encyclopædia Britannica
- https://link.springer.com/content/pdf/10.1007%2F978-94-007-7799-6_13.pdf
- https://link.springer.com/content/pdf/10.1007/s000160050042.pdf
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ NNDB — 2002.
- Нобелівська премія з хімії 1968 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 27 липня 2010.(англ.)
Посилання ред.
- Інформація з сайту Нобелівського комітету [ 20 червня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |