Ланґедок (фр. Languedoc, окс. Lengadòc) — історична область на півдні Франції, населення якої традиційно розмовляло окситанською мовою, частина Окситанії.
| Ланґедок | |
| Прапор | Герб |
| Дата створення / заснування | 1271 |
|---|---|
| Країна | Франція |
| Місце розташування | Окситанія |
| Час/дата припинення існування | 1790 |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
| Ланґедок у Вікісховищі |
Координати: 43°40′00″ пн. ш. 3°10′00″ сх. д. / 43.6666666666947733688175504° пн. ш. 3.1666666666944776054037902° сх. д.
Головне місто — Тулуза.
Населення Ланґедоку — близько 2,5 млн (1982). Ланґедок займає площу приблизно 42,7 тис. км² — щодо точних меж колишньої провінції існують розбіжності.
Назва Ланґедок стала уживатися з XIII столітті, після того, як 1271 року Тулузьке графство було приєднане до французької корони. Сполучення langue d'oc буквально означає «мову ок»: ос — південно-французький варіант вимовляння слова «так», в протилежність північно-французькому oïl (сучасне oui). До 1790 Ланґедок мав статус провінції, з 2016 року на його території розташовуються регіон Окситанія (департаменти Од, Тарн, Еро, Ґар, Ардеш, Лозер, Гаронна Верхня, Тарн і Гаронна, Верхня Луара).
Посилання Редагувати
- Флоріальні ігри // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 536.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ланґедок