Ландульф I (†10 квітня 943), князь Капуанський як Ландульф III і князь Беневентський (910—943). Останній титул носив ще з 12 січня 901 разом з його батьком Атенульфом I. З 910 його співправителем був брат Атенульф II.
| Ландульф I | |
|---|---|
| Народився | 875 |
| Помер | 10 квітня 943 |
| Титул | Prince of Capuad і prince of Beneventod |
| Рід | Ландульфідиd |
| Батько | Атенульф I |
| Мати | Sigelgaita of Gaetad |
| Діти | Ландульф II |
У 909 побував у Константинополі, де отримав титули антипатоса і патриція. 2 липня 911 Ландульф підписав дружній договір з неаполітанським дукою Григорієм IV. Продовжував політику союзницьких відносин з Візантійською імперією, хоча не був її васалом. У 914 отримав у володіння знаменитий монастир у Монте Кассіно та призначив абатом Іоанна. Наступного року (915) абат Іоанн був посланий до Константинополя для поновлення умов союзного договору. Цього ж літа відбулось об'єднання військ візантійців на чолі з новим стратегом з Барі Нікколо Пічінглі та загонів італійських князів: Іоанна I і Доцібіла II Гаетанських, Григорія IV і Іоанна II Неаполітанських, Гваймара II. Об'єднане військо разом із силами папи Римського Іоанна X і герцога Альберіка I Сполетського перемогли сарацинів у битві біля Гарільяно.
У 921 підтримав антигрецьке повстання в Апулії, дійшовши аж до Асколі. Проте, він був змушений вислати свого сина Ландульфа II до Константинополя як заручника. У 923 або 926 Ландульф I за домовленістю з Гваймаром напали на візантійські володіння в Апулії та Кампанії, але не досягли великого успіху.
В останні роки життя антивізантійська політика Ландульфа I виявилась хибною, а тому він був змушений укласти мирний договір з візантійцями.
Примітки ред.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Джерела ред.
- Caravale, Mario (ed). Dizionario Biografico degli Italiani: IV Arconati – Bacaredda. Rome, 1962.