Ламелярні обладунки, ламелярний обладунок (лат. lamellaris, «пластинчастий», від lamella — «пластинка, планка, смуга») — пластинчастий обладунок. Загальна назва (обладунків) з пластин, сплетених між собою шнуром.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi83Lzc2L0xhbWVsbGFyX2xhY2luZy5naWYvMzAwcHgtTGFtZWxsYXJfbGFjaW5nLmdpZg==.gif)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi9mL2ZiL1NNV01fLV9TY2h1cHBlbnBhbnplci5qcGcvMzAwcHgtU01XTV8tX1NjaHVwcGVucGFuemVyLmpwZw==.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi9hL2ExL0J5emFudGluZV9rbGl2YW5pdW1fJTI4JUNFJTlBJUNFJUJCJUNFJUI5JUNFJUIyJUNFJUFDJUNFJUJEJUNFJUI5JUNFJUJGJUNFJUJEJTI5LmpwZy8yMjBweC1CeXphbnRpbmVfa2xpdmFuaXVtXyUyOCVDRSU5QSVDRSVCQiVDRSVCOSVDRSVCMiVDRSVBQyVDRSVCRCVDRSVCOSVDRSVCRiVDRSVCRCUyOS5qcGc=.jpg)
Пластинчастий обладунок зазвичай існував або у вигляді корсета-кіраси, часто з довгим подолом, що грає роль набедреників, або у формі ламелярного халату завдовжки до колін, з розрізами спереду і ззаду; в обох випадках він як правило доповнювався наплічниками у вигляді листів ламелярного полотна, іноді — захистом шиї і паху. Розмір пластин ламеляру міг бути самим різним, від дуже дрібних, полотно з яких по рухливості наближалося до кільчастих, і до великих, довжиною майже з долоню дорослої людини, які становили порівняно малорухомий, але міцний обладунок.
Специфічні форми ламелярного обладунку, що походять від загальної для всього Далекого Сходу конструкції, являли собою класичні самурайські обладунки — на відміну від більш пізніх самурайських обладунків, серед яких часто зустрічалася як ламінарний, так і шинна конструкція елементів.
Через посередництво народів Великого Степу ламелярна конструкція обладунку потрапила також в Київську Русь і Візантію. Розкопки гомельської обладункової майстерні, виявленої в 1987 році, допомогли ідентифікувати понад 600 обладункових пластин, більшість з яких, за версією археологів, зв'язувалися саме в ламелярні обладунки. Були знайдені заготовки пластин, окрім того — кілька бракованих, тріснутих при пробитті в них отворів для шнурівки. На сьогодні Гомельська майстерня — найбільший з відомих складальних цехів Середньовічної Русі. Вона була знищена пожежею під час монгольського погрому в місті в 1239 році. Окремі знахідки пластин, які можуть бути ідентифіковані як ламелляри, є і в археологічній історії Західної Європи. Наприклад, один з воїнів, загиблих в битві при (Візбі), носив короткий ламелярний панцир крою корсет-кіраса.
На даний момент немає наукового підтвердження гіпотезі про існування за межами Японії ламелярної броні з декількох шарів проклеєної шкіри, яка, за деякими версіями, носилася малозабезпеченими воїнами на Русі і в Скандинавії. Як вчить історія, професійні воїни (головні споживачі професійного спорядження) завжди були забезпеченим соціальним прошарком. Маючи сировину у вигляді листів шкіри, немає ніякого практичного сенсу робити трудомістку роботу вирізаючи з них окремі пластини, — набагато простіше зібрати з великих смуг того ж матеріалу ламінарний обладунок.
- в Японії металеві пластини обов'язково обклеювали шкірою і покривали лаком (щоб уникнути (корозії) у вологому кліматі).
- в (Сибіру) та Америці існували ламеляри з кістяних (включаючи (китовий вус), роги оленя і ікла (моржа)) і навіть дерев'яних пластин, призначені для захисту від стріл з кістяними наконечниками, які носилися тими, хто не міг дозволити собі ламелляр з металевих пластин.
Також ламелярні обладунки ((лорика сквамата)), судячи з археологічних знахідок, використовувалися в Стародавньому Римі, але у них пластини були з'єднані металевими скобами, а не шнуром.
Див. також
- (Ламінарні обладунки)
- (Самурайські обладунки)
Література
- Горелик М. В. Армии монголо-татар X—XIV ст. Воинское искусство, оружие, снаряжение.- Москва: ИД «Техника-молодежи»; ООО «Восточный горизонт», 2002.— 88 С.: Ил. (рос.)
- Горелик М. В. Защитное вооружение степной зоны Евразии и примыкающих к ней территорий в I тыс. Н. е. [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Военное дело населения юга Сибири и Дальнего Востока.- Новосибирск: Наука, СО, 1993.— с. 149—179. (рос.)
- Носов К. С. Вооружение самураев / Художник В. Голубев.- М.; СПб .: ООО «АСТ»; полигон, 2003.— 256 с.: Ил. — . (рос.)
- Нефедкин А. К. военное дело чукчей (середина XVII— начало XX-в.).- СПб— : Петербургское Востоковедение, 2003.— 352 с.: Ил. — (Ethnographica Petropolitana. X). — . (рос.)
- (рос.)
- Степной доспех из Бирки [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Прошенков А. А. Эволюция доспеха и вооружения во 2-й половине XIII -начале XIV века [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет