Марія Лабунька (Марія Ровенчук псевдо: «Ірина», «Ірина Сурмач»; нар. 12 лютого 1924, с. Печеніжин, нині Печеніжинська селищна громада, Коломийський район, Івано-Франківська область — пом. 17 жовтня 1996, м. Філадельфія, США) — окружний керівник УЧХ Ярославщини, провідниця жіночої мережі ОУН округи «Батурин» на Закерзонні, педагог, громадська діячка.
| Марія Лабунька | |
|---|---|
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 12 лютого 1924 с. Печеніжин, нині Печеніжинська селищна громада, Коломийський район, Івано-Франківська область |
| Смерть | 17 жовтня 1996 (72 роки) Філадельфія, Пенсільванія, США |
| Військова служба | |
| Приналежність | Українська держава (1941) |
| Вид ЗС | УПА ОУНР |
| Війни / битви | Український визвольний рух 1920—1950 років Друга Світова війна |
Життєпис ред.
Навчалася у Коломийській гімназії, яку закінчила 1944 року.
У 1944—1946 очолювала жіночу мережу ОУН округи «Батурин» Закерзонського краю (під псевдом «Ірина Сурмач»). У 1948 році пробилася на Захід з рейдуючою групою УПА.
До 1952 вивчала педагогіку й етнографію в УВУ в Мюнхені. У 1955 році емігрувала до США. Там брала участь у житті української громади.
Померла 17 жовтня 1996 року, похована на цвинтарі святого Андрія (Саут-Баунд-Брук).
Творчість ред.
Автор книги спогадів «Коли ліс був наш батько. Спомини»(2016), яка стала бестселлером. В 2021 книгу в Україні вперше презентував син Ілля
Примітки ред.
Джерела ред.
- Мацько В. П. Лабунька Марія [ 8 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006.
Посилання ред.
- Померла Марія Лабунька, відома також як Ірина Сурмач [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]