www.wikidata.uk-ua.nina.az

К 222 радянський атомний підводний човен другого покоління озброєний крилатими ракетами П 70 Аметист ru єдиний корабель

К-222

К-222 — радянський атомний підводний човен другого покоління, озброєний крилатими ракетами П-70 Аметист[ru], єдиний корабель, збудований за проєктом 661 «Анчар» (по класифікації НАТО — «Papa»). Найшвидший в світі підводний човен, що досягав у підводному положенні швидкості більше 42 вузла (77,8 км/год). За дорожнечу побудови човен прозвали «Золота рибка». Перший в світі підводний човен з корпусом із титанових сплавів.

К-222
Під прапором  СРСР
Спуск на воду 21 грудня 1968 року
Виведений зі складу флоту 1988 рік
Проєкт
Тип ПЧ Підводний човен атомний (багатоцільовий з ракетами крилатими)
Класифікація НАТО «Papa»
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 19 вузлів
Швидкість (підводна) 44 вузли
Гранична глибина занурення 400 м
Автономність плавання 70 діб
Екіпаж 80 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 106,9 м
Ширина корпусу найб. 11,5 м
Середня осадка (по КВЛ) 7,5 м
Водотоннажність надводна 5 197 т
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння 		4 x 533 мм (12 торпед)
Ракетне озброєння 10 ракет крилатих ПКР П-70 «Аметист»
К-222 10 березня 1987 року

Історія проєкту Редагувати

28 серпня 1958 року вийшла постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про розвиток науково-дослідних, дослідно-конструкторських і проєктних робіт, спрямованих на створення нових типів швидкісних атомних підводних човнів, на забезпечення їх переваги над зарубіжними», і в цьому ж році в ЦКБ-16 (нині СПМБМ «Малахіт») було розпочато роботу зі створення швидкісного підводного човна нового покоління, з титановим корпусом, вдосконаленою атомною енергетичною установкою і з можливістю запуску крилатих ракет з підводного положення (для озброєння човна в 1960 році було розпочато проєктування ПКР П-70 Аметист[ru]).

Підводний човен призначався для нанесення ракетних і торпедних ударів по авіаносних з'єднаннях противника. Також планувалося вивчення нових конструкційних матеріалів, зокрема — титанового сплаву для корпусу човна. Його створювали ЦНДІ-48, ЦНДІ-138, ЦКБ-16, Іжорський, Верхньо-Салдинський, Краматорський та інші заводи, Запорізький та Березниківській титано-магнієві комбінати змогли виробляти злитки вагою 4-6 тонн.

Головним конструктором був призначений М. М. Ісанін, з 1965 року його змінив М. Ф. Шульженко.

При проєктуванні човна рішенням керівництва було заборонено використовувати вже освоєні прилади, автоматику, обладнання. Це рішення спричинило значне збільшення термінів розробки проєкту та подорожчання робіт, але зумовило унікальність створеного корабля. У його створенні брали участь зокрема ЦНДІ-45 (хідкість, маневреність і міцність; автоматизація енергетичного устаткування, систем руху та озброєння), ЦНДІ «Аврора», ЦНДІ «К», МАНДІ-1, ЦНДІ-49.

Всього у створенні К-162 було задіяно більше 400 проєктних і науково-дослідних організацій та підприємств СРСР, а також провідні інститути ВМФ СРСР. Розробку реактора виконано НДІ-8 МСМ та рядом КБ за участі Інституту атомної енергії СРСР, науковий керівник — академік Александров.

Основні тактико-технічні елементи субмарини затверджені 9 квітня 1959 року. На кінець 1961 року після затвердження технічного проєкту почався випуск робочих креслень, а в 1962 — виготовлення на заводі «Сєвмаш» перших корпусних конструкцій з титану, який вперше застосовувався в світовому підводному кораблебудуванні.

28 грудня 1963 року на заводі № 402 під заводським № 501 був закладений експериментальний крейсерський підводний човен проєкту. 17 грудня 1968 року човен спустили на воду. 13 грудня 1969 року у понеділок о 2.30 ранку К-162 вийшла на ходові випробування. Морякам було не до забобонів — це був час максимального припливу. Канал, по якому виходили в море, не був розрахований на 8-метрову осадку човна і у деяких місцях до ґрунту залишалось не більше 20 сантиметрів. Після завершення цих випробувань був підписаний приймальний акт і корабель був зданий ВМФ (Північному флоту).

Історія служби Редагувати

К-222 26 жовтня 1983 року
  • 3 травня 1962 року — зарахована в списки кораблів ВМФ СРСР як К-18, проте вже 31 грудня була знята з обліку.
  • 27 січня 1965 року — вдруге зарахована в списки кораблів ВМФ СРСР як КрПЛ К-162.
  • Восени 1965 року сформовано перший екіпаж.
  • 13 грудня 1969 року — вступила в дію.
  • 9 січня 1970 року — увійшла до складу Червонопрапорного Північного флоту СРСР.
  • 14 грудня 1970 року — прибула до постійного місця базування в Західну Ліцу[ru].
  • 18 грудня 1970 року — відбулися випробування, в ході яких було встановлено світовий рекорд швидкості під водою. Голова комісії державного приймання контр-адмірал Володимир Петрович Маслов, головний конструктор Микола Федосійович Шульженко і відповідальний здавальник Кузьма Михайлович Палкін погодили маневр — досягнення максимально можливого ходу. Але для цього довелося заблокувати аварійний захист турбін і перейти на ручне управління головним турбозубчатим агрегатом (ГТЗА). На пост управління турбінами заступив інженер виробника турбін Кіровського заводу Олександр Скворцов. При потужності реакторів 97 % була досягнута швидкість 44,74 вузла (82,86 км/год) на глибині занурення 100 м.
  • 29 грудня 1970 року — зарахована до складу 11-ї ДиПЧ 1-й ФлПЧ Червонопрапорного Північного флоту СРСР з базуванням на Західну Ліцу.
  • 30 березня 1971 року — кораблю було поставлено завдання — вийти на Мотовську мірну лінію і зафіксувати максимальну швидкість не тільки за власними (корабельним) приладам, а й зі спостереження гідрографічних суден. Ця подія мала відбутися в день і годину відкриття XXIV з'їзду КПРС, на адресу якого передбачалося відправити з моря донесення про світовий рекорд швидкості. На жаль, через штормову погоду гідрографічні судна не змогли вийти в море. А коли шторм ущух, рішення про донесення на адресу з'їзду було скасовано. Старший на борту — голова комісії дослідної експлуатації заступник командира 11-ї ДиПЧ капітан 1 рангу Ернест Бульйон дозволив розвинути хід при 100 % потужності реакторів. Були зроблені 2 галса, досягнута швидкість 44,85 вузла (83,06 км/год), а на третьому галсі не впоралися з керуванням турбінами. Старший на борту вирішив припинити ризикований режим руху, сказав: «Давайте останемся в живых». Таким чином, в офіційних документах залишився світовий рекорд швидкості підводного плавання — 44,74 вузла.
  • 25 вересня — 4 грудня 1971 року — човен здійснив дальній похід на повну автономність в Атлантичний океан (від Гренландського моря до Бразильської западини), де продемонстрував високі швидкісні якості, переслідуючи ударний авіаносець США «Саратога». Під час походу на борту знаходилося 129 чоловік (замість 83 за штатом). За два з половиною місяці човен спливав на поверхню всього один раз. Цим походом завершився період дослідної експлуатації.
  • 24 жовтня 1972 року — 6 січня 1975 року — перебував в середньому ремонті на заводі «Сєвмаш» в Сєверодвінську.
  • 15 січня 1978 року — отримано новий тактичний номер — К-222.
  • Червень 1984 року — перерахований до складу 50-ї ДиПЧ 9-й ЕПЧ з базуванням на Ура-губу, селище Відяєве[ru].
  • Грудень 1984 року — виведений з експлуатації. Поставлений на прикол в Северодвінську.
  • 14 березня 1989 року — виключений зі складу ВМФ СРСР.
  • 7 листопада 1999 року — спущений прапор ВМФ СРСР. Корабель переданий цивільному екіпажеві підприємства «Сєвмаш».

З 1988 року човен знаходився в резерві, на зберіганні на морській базі в Сєверодвінську. У 2008 році розпочато демонтаж К-222 на «Сєвмаші». 23 липня 2008 року човен переведений з ВО «Сєвмаш» до причалу Центру судноремонту «Зірочка» для подальшої утилізації. Вересень — жовтень 2010 року — утилізований на ВАТ «Центр судноремонту «Зірочка»[ru], тривідсіковий блок знаходився на плаву неподалік від причалу № 27 (м. Сєверодвінск).

2 квітня 2015 року — Центр судноремонту «Зірочка» в Северодвінську завершив утилізацію найбільш високошвидкісного в історії підводного флоту атомного підводного човна К-222. В останніх числах березня фахівці завершили унікальну операцію з вивантаження відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) і герметизацію реакторів АПЧ. Наступної навігації тривідсіковий блок з реакторного відсіку і двох суміжних з ним, що залишилися від розбирання атомохода, буде відбуксирований в Сайда-губу на Кольському півострові, де реакторний відсік піднімуть на берег і переведуть в пункт довготривалого зберігання.

Технічні характеристики Редагувати

К-222 1 жовтня 1985 року
  • Довжина — 106,4 метри.
  • Ширина — 11,5 метрів.
  • Висота — 14,5 метрів.
  • Осадка середня — 7,8 метри.
  • Конструктивний тип — двокорпусна.
  • Водотоннажність:
  • Швидкість ходу:
  • Глибина занурення — 400 метрів робоча, 550 метрів гранична.
  • Озброєння:
  • Енергоустановка: два автономних комплекси лівого та правого бортів
  • Екіпаж — 80-85 осіб (в тому числі 25 офіцерів).
  • Автономність — 70 діб.

Човен мав такі системи: гідроакустичний комплекс МГК-300 «Рубін», система управління вогнем човна «Ладога-П-661», навігаційна система «Сігма-661», гідроакустична система виявлення мін «Радіан-1», радар РЛК-101 та МТП-10, система розпізнавання свій-чужий «Ніхром», станція радіорозвідки.

В 1969 році на державних випробуваннях у Баренцовому морі човен розвинув при 90-92 % потужності реакторів швидкість 42 вузла, замість специфікаційних 38 вузлів. При цьому виявився невідомий до того факт — на швидкостях вищих 35 вузлів через турбулентний характер обтікання човна виникали дуже потужні шуми. Подібний шум не тільки призводив до дискомфорту екіпажа, але і позбавляв прихованості — одного з головних військових факторів підводного човна, адже при досягненні цих швидкостей човен просто ревів у акустичному діапазоні!

Цікавий факт

Згадує колишній головний корабельний інженер Північного флоту СРСР контр-адмірал у відставці Микола Григорович Мормуль:

«Занурилися. Вибрали, зрозуміло, середню глибину — 100 метрів. Дали хід. У міру збільшення оборотів всі відчули, що човен рухається з прискоренням. Це було дуже незвично. Адже зазвичай рух під водою помічаєш хіба що за показниками лага. А тут, як в електричці, — всіх назад повело. Далі, як кажуть, більше. Ми почули шум води, що оточує човен. Він наростав разом зі швидкістю корабля, і коли ми перевалили за 35 вузлів, у вухах вже стояв гул літака.

Нарешті вийшли на рекордну — сорокадвовузлову швидкість! Ще жоден населений підводний снаряд не розверзав морську товщу настільки стрімко. У центральному посту стояв вже не „гул літака“, а гуркіт дизельного відсіку. За нашими оцінками, рівень шуму досягав 100 децибел.

Ми не зводили очей з двох приладів — з лага і глибиноміра. Автомат, слава богу, тримав „золотосерединну“ стометрову глибину. Але ось підійшли до першої поворотної точки. Авторульовий переклав вертикальне кермо всього на три градуси, а палуба під ногами похилилась так, що ми ледве не посипалися на правий борт. Схопилися хто за що, аби втриматися на ногах. Це був не крен повороту, це був справжнісінький авіаційний віраж, і якби кермо переклали трохи більше, К-162 могла б зірватися в „підводний штопор“ з усіма сумними наслідками такого маневру. Адже в запасі у нас на все про все, нагадаю, залишалася двадцять одна секунда!

Напевно, тільки льотчики можуть представити всю небезпеку сліпого польоту на надмалій висоті. У разі крайньої потреби на нього наважуються на лічені хвилини. Ми ж йшли в такому режимі дванадцять годин! А запас безпеки нашої глибини не перевищував довжини самого човна».

В 1971 році на Мотовській мірній милі при повній потужності реакторів була досягнута швидкість в 44,74 вузлів (82,86 км/год). Після випробувань човен був буквально відполірований водою, навіть зварювальні шви були загладжені.

Цікавий факт

Встановлені підводним човном рекорди швидкості (18 грудня 1970 року під водою — 44,74 вузла (близько 82,86 км/год) та 30 березня 1971 року під водою — 44,85 вузла (83,06 км/год)) — до цих пір не перевершені.

Човен представляв собою своєрідну лабораторію, де в реальних умовах здійснювалося відпрацювання нових зразків техніки і озброєння.

Цікавий факт

Аварія реактора на борту човна Редагувати

30 листопада 1980 року, коли човен перебував на базі, при плановому ремонті, який передбачав перезаряджання обох реакторів, сталася серйозна аварія. Ремонт затягувався, техніків підганяли. Через поспіх монтаж системи управління захистом реактора був проведений за старими кресленнями. Після пуску стався швидкий розгін реактора без подачі води другого контуру. У результаті була оплавлена ​​зона. Але все ж теплового вибуху не сталося, тиск до такого рівня не піднявся і кришку реактора не підірвало. Врятувало всіх диво — лопнув компенсатор головного насоса, спрацював як нештатний запобіжний клапан. Кілька тонн радіоактивної води вилилися в один з відсіків. На щастя людей там не було.

Рішення держкомісії звучало як вирок човну — заміна агрегатів і механізмів, що вийшли з ладу. Але запасних комплектів не існувало — човен був унікальним, в єдиному екземплярі. Щоб їх виготовити треба було відновлювати давно знищені виробничі лінії. На це могли піти роки.

Ситуацію врятували фахівці технічного управління флоту, вони зуміли заварити тріщину, провели випробування — шов витримав. Через кілька днів човен вийшов у море. Так з завареною тріщиною в першому контурі одного з реакторів К-162 і ходила ще 10 років до кінця своєї служби.

Результати проєкту 661 «Анчар» Редагувати

За супер-проєктом 661 «Анчар» була побудована всього лише одна субмарина. Причин тому декілька. Занадто висока шумність, що позбавляло човен прихованості, а змагатися у швидкості з протичовновими вертольотами було безглуздо. До того ж на кінець 80-х років на озброєнні ймовірного противника вже були нові чутливі гідроакустичні системи, які могли виявити «Золоту рибку» на досить великих відстанях, а головне озброєння човна — ракети П-70 «Аметист» — застаріло.

Інший вагомий момент: титановий монстр обійшовся СРСР в 240 мільйонів рублів (в цей же час американські платники податків заплатили 450 мільйонів доларів за авіаносець «Ентерпрайз», в 1960-х роках за 1 долар давали 60 копійок!..). Неймовірно, але факт — підводний човен коштував майже як гігантський атомний авіаносець водотоннажністю 85000 тонн. Недарма К-162 прозвали «Золотою рибкою»! За деякими даними, вартість першого човна могла скласти до 1 % річного ВВП Радянського Союзу періоду 60-х років минулого століття.

АПЧ К-222 був у строю недовго, всього 15 років, але неоціненний досвід, отриманий при роботі над проєктом 661 та експлуатації підводного човна, був використаний при роботі над наступними проєктами АПЧ 2 та 3 поколінь. Надалі роботи велися в бік зниження вартості та шумності човна за рахунок вдосконалення ходових якостей. Прямим розвитком даної концепції став проєкт 670 «Скат». Крім того, результати проєкту 661 були враховані у подальшій роботі по створенню дослідних і серійних човнів другого покоління проєктів 667а, 670, 671, а також з корпусами із титанових сплавів, зокрема і човна проєкту 705.

В Росії хотіли зробити з К-162 музей, але в силу різних причин не вийшло.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015. 
  2. ↑ Подводный атомный ракетоносец К-162.
  3. ↑ Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 10 квітня 2015. 
  4. ↑ Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015. 
  5. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 5 квітня 2015. 
  6. Архів оригіналу за 12 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015. 
  7. ↑ Архів оригіналу за 12 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015. 
  8. ↑ Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 9 квітня 2015. 
  9. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2015. 
  10. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 25 березня 2022. 
  11. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2015. 
  12. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 7 квітня 2015. 
  13. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 18 квітня 2015. 

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: К-222


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
K 222 radyanskij atomnij pidvodnij choven drugogo pokolinnya ozbroyenij krilatimi raketami P 70 Ametist ru yedinij korabel zbudovanij za proyektom 661 Anchar po klasifikaciyi NATO Papa Najshvidshij v sviti pidvodnij choven sho dosyagav u pidvodnomu polozhenni shvidkosti bilshe 42 vuzla 77 8 km god Za dorozhnechu pobudovi choven prozvali Zolota ribka Pershij v sviti pidvodnij choven z korpusom iz titanovih splaviv K 222Pid praporom SRSRSpusk na vodu 21 grudnya 1968 rokuVivedenij zi skladu flotu 1988 rikProyektTip PCh Pidvodnij choven atomnij bagatocilovij z raketami krilatimi Klasifikaciya NATO Papa Osnovni harakteristikiShvidkist nadvodna 19 vuzlivShvidkist pidvodna 44 vuzliGranichna glibina zanurennya 400 mAvtonomnist plavannya 70 dibEkipazh 80 osibRozmiriDovzhina najbilsha po KVL 106 9 mShirina korpusu najb 11 5 mSerednya osadka po KVL 7 5 mVodotonnazhnist nadvodna 5 197 tOzbroyennyaTorpedno minne ozbroyennya 4 x 533 mm 12 torped Raketne ozbroyennya 10 raket krilatih PKR P 70 Ametist K 222 10 bereznya 1987 rokuZmist 1 Istoriya proyektu 2 Istoriya sluzhbi 3 Tehnichni harakteristiki 4 Avariya reaktora na bortu chovna 5 Rezultati proyektu 661 Anchar 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaIstoriya proyektu Redaguvati28 serpnya 1958 roku vijshla postanova CK KPRS i Radi Ministriv SRSR Pro rozvitok naukovo doslidnih doslidno konstruktorskih i proyektnih robit spryamovanih na stvorennya novih tipiv shvidkisnih atomnih pidvodnih chovniv na zabezpechennya yih perevagi nad zarubizhnimi i v comu zh roci v CKB 16 nini SPMBM Malahit bulo rozpochato robotu zi stvorennya shvidkisnogo pidvodnogo chovna novogo pokolinnya z titanovim korpusom vdoskonalenoyu atomnoyu energetichnoyu ustanovkoyu i z mozhlivistyu zapusku krilatih raket z pidvodnogo polozhennya dlya ozbroyennya chovna v 1960 roci bulo rozpochato proyektuvannya PKR P 70 Ametist ru Pidvodnij choven priznachavsya dlya nanesennya raketnih i torpednih udariv po avianosnih z yednannyah protivnika Takozh planuvalosya vivchennya novih konstrukcijnih materialiv zokrema titanovogo splavu dlya korpusu chovna Jogo stvoryuvali CNDI 48 CNDI 138 CKB 16 Izhorskij Verhno Saldinskij Kramatorskij ta inshi zavodi Zaporizkij ta Bereznikivskij titano magniyevi kombinati zmogli viroblyati zlitki vagoyu 4 6 tonn 1 Golovnim konstruktorom buv priznachenij M M Isanin z 1965 roku jogo zminiv M F Shulzhenko Pri proyektuvanni chovna rishennyam kerivnictva bulo zaboroneno vikoristovuvati vzhe osvoyeni priladi avtomatiku obladnannya Ce rishennya sprichinilo znachne zbilshennya terminiv rozrobki proyektu ta podorozhchannya robit ale zumovilo unikalnist stvorenogo korablya U jogo stvorenni brali uchast zokrema CNDI 45 hidkist manevrenist i micnist avtomatizaciya energetichnogo ustatkuvannya sistem ruhu ta ozbroyennya CNDI Avrora CNDI K MANDI 1 CNDI 49 Vsogo u stvorenni K 162 bulo zadiyano bilshe 400 proyektnih i naukovo doslidnih organizacij ta pidpriyemstv SRSR a takozh providni instituti VMF SRSR Rozrobku reaktora vikonano NDI 8 MSM ta ryadom KB za uchasti Institutu atomnoyi energiyi SRSR naukovij kerivnik akademik Aleksandrov 2 Osnovni taktiko tehnichni elementi submarini zatverdzheni 9 kvitnya 1959 roku Na kinec 1961 roku pislya zatverdzhennya tehnichnogo proyektu pochavsya vipusk robochih kreslen a v 1962 vigotovlennya na zavodi Syevmash pershih korpusnih konstrukcij z titanu yakij vpershe zastosovuvavsya v svitovomu pidvodnomu korablebuduvanni 28 grudnya 1963 roku na zavodi 402 pid zavodskim 501 buv zakladenij eksperimentalnij krejserskij pidvodnij choven proyektu 17 grudnya 1968 roku choven spustili na vodu 2 13 grudnya 1969 roku u ponedilok o 2 30 ranku K 162 vijshla na hodovi viprobuvannya Moryakam bulo ne do zaboboniv ce buv chas maksimalnogo priplivu Kanal po yakomu vihodili v more ne buv rozrahovanij na 8 metrovu osadku chovna i u deyakih miscyah do gruntu zalishalos ne bilshe 20 santimetriv Pislya zavershennya cih viprobuvan buv pidpisanij prijmalnij akt i korabel buv zdanij VMF Pivnichnomu flotu 3 Istoriya sluzhbi Redaguvati nbsp K 222 26 zhovtnya 1983 roku3 travnya 1962 roku zarahovana v spiski korabliv VMF SRSR yak K 18 prote vzhe 31 grudnya bula znyata z obliku 27 sichnya 1965 roku vdruge zarahovana v spiski korabliv VMF SRSR yak KrPL K 162 Voseni 1965 roku sformovano pershij ekipazh 13 grudnya 1969 roku vstupila v diyu 9 sichnya 1970 roku uvijshla do skladu Chervonoprapornogo Pivnichnogo flotu SRSR 14 grudnya 1970 roku pribula do postijnogo miscya bazuvannya v Zahidnu Licu ru 18 grudnya 1970 roku vidbulisya viprobuvannya v hodi yakih bulo vstanovleno svitovij rekord shvidkosti pid vodoyu Golova komisiyi derzhavnogo prijmannya kontr admiral Volodimir Petrovich Maslov golovnij konstruktor Mikola Fedosijovich Shulzhenko i vidpovidalnij zdavalnik Kuzma Mihajlovich Palkin pogodili manevr dosyagnennya maksimalno mozhlivogo hodu Ale dlya cogo dovelosya zablokuvati avarijnij zahist turbin i perejti na ruchne upravlinnya golovnim turbozubchatim agregatom GTZA Na post upravlinnya turbinami zastupiv inzhener virobnika turbin Kirovskogo zavodu Oleksandr Skvorcov Pri potuzhnosti reaktoriv 97 bula dosyagnuta shvidkist 44 74 vuzla 82 86 km god na glibini zanurennya 100 m 4 29 grudnya 1970 roku zarahovana do skladu 11 yi DiPCh 1 j FlPCh Chervonoprapornogo Pivnichnogo flotu SRSR z bazuvannyam na Zahidnu Licu 30 bereznya 1971 roku korablyu bulo postavleno zavdannya vijti na Motovsku mirnu liniyu i zafiksuvati maksimalnu shvidkist ne tilki za vlasnimi korabelnim priladam a j zi sposterezhennya gidrografichnih suden Cya podiya mala vidbutisya v den i godinu vidkrittya XXIV z yizdu KPRS na adresu yakogo peredbachalosya vidpraviti z morya donesennya pro svitovij rekord shvidkosti Na zhal cherez shtormovu pogodu gidrografichni sudna ne zmogli vijti v more A koli shtorm ushuh rishennya pro donesennya na adresu z yizdu bulo skasovano Starshij na bortu golova komisiyi doslidnoyi ekspluataciyi zastupnik komandira 11 yi DiPCh kapitan 1 rangu Ernest Buljon dozvoliv rozvinuti hid pri 100 potuzhnosti reaktoriv Buli zrobleni 2 galsa dosyagnuta shvidkist 44 85 vuzla 83 06 km god a na tretomu galsi ne vporalisya z keruvannyam turbinami Starshij na bortu virishiv pripiniti rizikovanij rezhim ruhu skazav Davajte ostanemsya v zhivyh Takim chinom v oficijnih dokumentah zalishivsya svitovij rekord shvidkosti pidvodnogo plavannya 44 74 vuzla 4 25 veresnya 4 grudnya 1971 roku choven zdijsniv dalnij pohid na povnu avtonomnist v Atlantichnij okean vid Grenlandskogo morya do Brazilskoyi zapadini de prodemonstruvav visoki shvidkisni yakosti peresliduyuchi udarnij avianosec SShA Saratoga Pid chas pohodu na bortu znahodilosya 129 cholovik zamist 83 za shtatom Za dva z polovinoyu misyaci choven splivav na poverhnyu vsogo odin raz Cim pohodom zavershivsya period doslidnoyi ekspluataciyi 24 zhovtnya 1972 roku 6 sichnya 1975 roku perebuvav v serednomu remonti na zavodi Syevmash v Syeverodvinsku 15 sichnya 1978 roku otrimano novij taktichnij nomer K 222 Cherven 1984 roku pererahovanij do skladu 50 yi DiPCh 9 j EPCh z bazuvannyam na Ura gubu selishe Vidyayeve ru Gruden 1984 roku vivedenij z ekspluataciyi Postavlenij na prikol v Severodvinsku 14 bereznya 1989 roku viklyuchenij zi skladu VMF SRSR 7 listopada 1999 roku spushenij prapor VMF SRSR Korabel peredanij civilnomu ekipazhevi pidpriyemstva Syevmash Z 1988 roku choven znahodivsya v rezervi na zberiganni na morskij bazi v Syeverodvinsku U 2008 roci rozpochato demontazh K 222 na Syevmashi 23 lipnya 2008 roku choven perevedenij z VO Syevmash do prichalu Centru sudnoremontu Zirochka dlya podalshoyi utilizaciyi 5 Veresen zhovten 2010 roku utilizovanij na VAT Centr sudnoremontu Zirochka ru trividsikovij blok znahodivsya na plavu nepodalik vid prichalu 27 m Syeverodvinsk 2 kvitnya 2015 roku Centr sudnoremontu Zirochka v Severodvinsku zavershiv utilizaciyu najbilsh visokoshvidkisnogo v istoriyi pidvodnogo flotu atomnogo pidvodnogo chovna K 222 V ostannih chislah bereznya fahivci zavershili unikalnu operaciyu z vivantazhennya vidpracovanogo yadernogo paliva VYaP i germetizaciyu reaktoriv APCh 6 Nastupnoyi navigaciyi trividsikovij blok z reaktornogo vidsiku i dvoh sumizhnih z nim sho zalishilisya vid rozbirannya atomohoda bude vidbuksirovanij v Sajda gubu na Kolskomu pivostrovi de reaktornij vidsik pidnimut na bereg i perevedut v punkt dovgotrivalogo zberigannya 7 Tehnichni harakteristiki Redaguvati nbsp K 222 1 zhovtnya 1985 rokuDovzhina 106 4 metri Shirina 11 5 metriv Visota 14 5 metriv Osadka serednya 7 8 metri Konstruktivnij tip dvokorpusna Vodotonnazhnist nadvodna normalna 5200 tonn pidvodna 8770 tonn Shvidkist hodu povna pidvodna pid GTZA 38 vuzliv 44 74 maksimalna povna nadvodna pid GTZA 19 vuzliv Glibina zanurennya 400 metriv robocha 550 metriv granichna Ozbroyennya krilati raketi P 70 Ametist Boyekomplekt 10 shtuk Puskovi aparati vstanovleni pid kutom 32 5 do gorizontu Mozhlivist pusku z glibini do 30 metriv pri neobhidnosti dvoma zalpami z perervoyu 3 hvilini torpedi 4 nosovi 533 mm torpedni aparati mozhlivist bezbulbashkovoyi strilbi z glibin do 200 metriv Boyekomplekt 12 shtuk Energoustanovka dva avtonomnih kompleksi livogo ta pravogo bortivtip atomna nominalna teplova potuzhnist vodovodyanogo reaktora 177 4 MVt avtomatichnij vihid na zadanu potuzhnist po zadanomu rezhimu kilkist reaktoriv 2 zapas yadernogo palnogo na 4 navkolosvitnih plavannya povnim pidvodnim hodom bez perezaryadzhannya tip PGU V 5R parogeneraciya pri nominalnij potuzhnosti reaktora 2 h 250 t pari na godinu tip PTU GTZA 618 kilkist h potuzhnist na valu PTU k s 2 h 40000 kilkist h potuzhnist TG kVt 2 h 3000 tipa OK 3 380 V 50 Gc kilkist valiv 2 tip AB chislo grup AB h chislo elementiv sribno cinkova SCM SC 55 2 h 152 Ekipazh 80 85 osib v tomu chisli 25 oficeriv Avtonomnist 70 dib Choven mav taki sistemi gidroakustichnij kompleks MGK 300 Rubin sistema upravlinnya vognem chovna Ladoga P 661 navigacijna sistema Sigma 661 gidroakustichna sistema viyavlennya min Radian 1 radar RLK 101 ta MTP 10 sistema rozpiznavannya svij chuzhij Nihrom stanciya radiorozvidki V 1969 roci na derzhavnih viprobuvannyah u Barencovomu mori choven rozvinuv pri 90 92 potuzhnosti reaktoriv shvidkist 42 vuzla zamist specifikacijnih 38 vuzliv 8 Pri comu viyavivsya nevidomij do togo fakt na shvidkostyah vishih 35 vuzliv cherez turbulentnij harakter obtikannya chovna vinikali duzhe potuzhni shumi Podibnij shum ne tilki prizvodiv do diskomfortu ekipazha ale i pozbavlyav prihovanosti odnogo z golovnih vijskovih faktoriv pidvodnogo chovna adzhe pri dosyagnenni cih shvidkostej choven prosto reviv u akustichnomu diapazoni Cikavij fakt Pri proyektuvanni bulo pridileno osoblivu uvagu znizhennyu zagalnoyi pidvodnoyi shumnosti chovna i rivnya akustichnih pereshkod roboti gidroakustichnih stancij Dlya cogo vpershe u praktici pidvodnogo sudnobuduvannya SRSR zastosovano ryad suttyevih tehnichnih rishen amortizovano blok parogeneratora stvoreno golovnij turbo zubchastij agregat u monoblochnomu vikonanni zastosovani regulovani privodi najbilsh shumnih dopomizhnih mehanizmiv paroturbinnogo ustatkuvannya zastosovani bilsh efektivni kriplennya mehanizmiv Zgaduye kolishnij golovnij korabelnij inzhener Pivnichnogo flotu SRSR kontr admiral u vidstavci Mikola Grigorovich Mormul Zanurilisya Vibrali zrozumilo serednyu glibinu 100 metriv Dali hid U miru zbilshennya oborotiv vsi vidchuli sho choven ruhayetsya z priskorennyam Ce bulo duzhe nezvichno Adzhe zazvichaj ruh pid vodoyu pomichayesh hiba sho za pokaznikami laga A tut yak v elektrichci vsih nazad povelo Dali yak kazhut bilshe Mi pochuli shum vodi sho otochuye choven Vin narostav razom zi shvidkistyu korablya i koli mi perevalili za 35 vuzliv u vuhah vzhe stoyav gul litaka Nareshti vijshli na rekordnu sorokadvovuzlovu shvidkist She zhoden naselenij pidvodnij snaryad ne rozverzav morsku tovshu nastilki strimko U centralnomu postu stoyav vzhe ne gul litaka a gurkit dizelnogo vidsiku Za nashimi ocinkami riven shumu dosyagav 100 decibel Mi ne zvodili ochej z dvoh priladiv z laga i glibinomira Avtomat slava bogu trimav zolotoseredinnu stometrovu glibinu Ale os pidijshli do pershoyi povorotnoyi tochki Avtorulovij pereklav vertikalne kermo vsogo na tri gradusi a paluba pid nogami pohililas tak sho mi ledve ne posipalisya na pravij bort Shopilisya hto za sho abi vtrimatisya na nogah Ce buv ne kren povorotu ce buv spravzhnisinkij aviacijnij virazh i yakbi kermo pereklali trohi bilshe K 162 mogla b zirvatisya v pidvodnij shtopor z usima sumnimi naslidkami takogo manevru Adzhe v zapasi u nas na vse pro vse nagadayu zalishalasya dvadcyat odna sekunda Napevno tilki lotchiki mozhut predstaviti vsyu nebezpeku slipogo polotu na nadmalij visoti U razi krajnoyi potrebi na nogo navazhuyutsya na licheni hvilini Mi zh jshli v takomu rezhimi dvanadcyat godin A zapas bezpeki nashoyi glibini ne perevishuvav dovzhini samogo chovna 8 V 1971 roci na Motovskij mirnij mili pri povnij potuzhnosti reaktoriv bula dosyagnuta shvidkist v 44 74 vuzliv 82 86 km god Pislya viprobuvan choven buv bukvalno vidpolirovanij vodoyu navit zvaryuvalni shvi buli zagladzheni Cikavij fakt Korpus K 222 ne buv pokritij specialnimi antishumovimi ta antigidroakustichnimi pokrittyami Jogo navit ne farbuvali Ce bulo obumovlene tehnologichnimi mozhlivostyami togo chasu Titanovij splav yakij todi vikoristovuvavsya u virobnictvi mav shilnist do roztriskuvannya tak zvana vodneva hvoroba Tomu dlya togo shob vchasno vizualno viyaviti poyavu trishin korpus zalishili takim yak ye 9 Vstanovleni pidvodnim chovnom rekordi shvidkosti 18 grudnya 1970 roku pid vodoyu 44 74 vuzla blizko 82 86 km god ta 30 bereznya 1971 roku pid vodoyu 44 85 vuzla 83 06 km god do cih pir ne pereversheni 7 Choven predstavlyav soboyu svoyeridnu laboratoriyu de v realnih umovah zdijsnyuvalosya vidpracyuvannya novih zrazkiv tehniki i ozbroyennya Cikavij fakt Energetichna ustanovka pidvodnogo chovna K 162 maye trohi menshu potuzhnist vid najbilshogo u sviti pidvodnogo chovna proyektu 941 Akula Dlya porivnyannya K 162 vodotonnazhnist nadvodna 5200 tonn pidvodna 8770 tonn Akula vodotonnazhnist nadvodna 28500 tonn pidvodna 48000 tonn Avariya reaktora na bortu chovna Redaguvati30 listopada 1980 roku koli choven perebuvav na bazi pri planovomu remonti yakij peredbachav perezaryadzhannya oboh reaktoriv stalasya serjozna avariya 10 Remont zatyaguvavsya tehnikiv pidganyali Cherez pospih montazh sistemi upravlinnya zahistom reaktora buv provedenij za starimi kreslennyami Pislya pusku stavsya shvidkij rozgin reaktora bez podachi vodi drugogo konturu U rezultati bula oplavlena zona Ale vse zh teplovogo vibuhu ne stalosya tisk do takogo rivnya ne pidnyavsya i krishku reaktora ne pidirvalo Vryatuvalo vsih divo lopnuv kompensator golovnogo nasosa spracyuvav yak neshtatnij zapobizhnij klapan Kilka tonn radioaktivnoyi vodi vililisya v odin z vidsikiv Na shastya lyudej tam ne bulo Rishennya derzhkomisiyi zvuchalo yak virok chovnu zamina agregativ i mehanizmiv sho vijshli z ladu Ale zapasnih komplektiv ne isnuvalo choven buv unikalnim v yedinomu ekzemplyari Shob yih vigotoviti treba bulo vidnovlyuvati davno znisheni virobnichi liniyi Na ce mogli piti roki Situaciyu vryatuvali fahivci tehnichnogo upravlinnya flotu voni zumili zavariti trishinu proveli viprobuvannya shov vitrimav Cherez kilka dniv choven vijshov u more Tak z zavarenoyu trishinoyu v pershomu konturi odnogo z reaktoriv K 162 i hodila she 10 rokiv do kincya svoyeyi sluzhbi Rezultati proyektu 661 Anchar RedaguvatiZa super proyektom 661 Anchar bula pobudovana vsogo lishe odna submarina Prichin tomu dekilka Zanadto visoka shumnist sho pozbavlyalo choven prihovanosti a zmagatisya u shvidkosti z protichovnovimi vertolotami bulo bezgluzdo Do togo zh na kinec 80 h rokiv na ozbroyenni jmovirnogo protivnika vzhe buli novi chutlivi gidroakustichni sistemi yaki mogli viyaviti Zolotu ribku na dosit velikih vidstanyah a golovne ozbroyennya chovna raketi P 70 Ametist zastarilo 11 Inshij vagomij moment titanovij monstr obijshovsya SRSR v 240 miljoniv rubliv v cej zhe chas amerikanski platniki podatkiv zaplatili 450 miljoniv dolariv za avianosec Enterprajz v 1960 h rokah za 1 dolar davali 60 kopijok Nejmovirno ale fakt pidvodnij choven koshtuvav majzhe yak gigantskij atomnij avianosec vodotonnazhnistyu 85000 tonn Nedarma K 162 prozvali Zolotoyu ribkoyu 12 Za deyakimi danimi vartist pershogo chovna mogla sklasti do 1 richnogo VVP Radyanskogo Soyuzu periodu 60 h rokiv minulogo stolittya 13 APCh K 222 buv u stroyu nedovgo vsogo 15 rokiv ale neocinennij dosvid otrimanij pri roboti nad proyektom 661 ta ekspluataciyi pidvodnogo chovna buv vikoristanij pri roboti nad nastupnimi proyektami APCh 2 ta 3 pokolin Nadali roboti velisya v bik znizhennya vartosti ta shumnosti chovna za rahunok vdoskonalennya hodovih yakostej Pryamim rozvitkom danoyi koncepciyi stav proyekt 670 Skat Krim togo rezultati proyektu 661 buli vrahovani u podalshij roboti po stvorennyu doslidnih i serijnih chovniv drugogo pokolinnya proyektiv 667a 670 671 a takozh z korpusami iz titanovih splaviv zokrema i chovna proyektu 705 V Rosiyi hotili zrobiti z K 162 muzej ale v silu riznih prichin ne vijshlo 3 Div takozh RedaguvatiDizelni pidvodni chovni za tipami i krayinami Pidvodni chovni atomni za tipami i krayinamiPrimitki Redaguvati K 162 samaya bystraya podvodnaya lodka v istorii Arhiv originalu za 19 kvitnya 2015 Procitovano 18 kvitnya 2015 a b Podvodnyj atomnyj raketonosec K 162 a b K 162 Ubijca avianoscev Arhiv originalu za 29 bereznya 2016 Procitovano 10 kvitnya 2015 a b Podvodnyj absolyut Arhiv originalu za 11 kvitnya 2015 Procitovano 5 kvitnya 2015 Rossiya pristupila k utilizacii unikalnoj podlodki Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2014 Procitovano 5 kvitnya 2015 Zolotaya rybka Ugrozy snyaty Arhiv originalu za 12 kvitnya 2015 Procitovano 5 kvitnya 2015 a b V Severodvinske utilizirovali samuyu skorostnuyu v istorii podvodnogo flota APL Arhiv originalu za 12 kvitnya 2015 Procitovano 5 kvitnya 2015 a b Zolotaya rybka ona zhe Serebryanyj kit ona zhe Papa Arhiv originalu za 18 kvitnya 2015 Procitovano 9 kvitnya 2015 Zolotaya rybka iz titana Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 6 kvitnya 2015 Avarii na boevyh atomohodah Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2015 Procitovano 25 bereznya 2022 Titanovaya Zolotaya rybka Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 7 kvitnya 2015 Groza morej Luchshie podvodnye lodki po versii Discovery Arhiv originalu za 5 kvitnya 2015 Procitovano 7 kvitnya 2015 K 162 samaya bystraya podvodnaya lodka v istorii Arhiv originalu za 19 kvitnya 2015 Procitovano 18 kvitnya 2015 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu K 222Proekt 661 Arhivovano 4 bereznya 2012 u Wayback Machine na deepstorm ru Proekt 661 na ruspodlodka narod ru Syuzhet pro samuyu bystruyu v mire podvodnuyu lodku Proshalnyj reverans chudo submariny Zolotaya rybka Arhivovano 20 zhovtnya 2008 u Wayback Machine newsinfo ru 24 lipnya 2008 Na severodvinskoj Zvyozdochke utiliziruetsya unikalnaya titanovaya APL Arhivovano 11 bereznya 2013 u Wayback Machine 5 bereznya 2010 V Severodvinske utilizirovali samuyu skorostnuyu v istorii podvodnogo flota APL Arhivovano 12 kvitnya 2015 u Wayback Machine 2 kvitnya 2015 Utilizaciya atomnoj podvodnoj lodki proekta 661 Arhivovano 12 kvitnya 2015 u Wayback Machine Dekilka foto z pidpriyemstva Krejserskaya atomnaya raketnaya podvodnaya lodka proekta 661 Anchar Arhivovano 15 bereznya 2015 u Wayback Machine Opis ta budova Otrimano z https uk wikipedia org w index php title K 222 amp oldid 39770262