www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кірсанов Олександр Васильович нар 2 листопада 1902 19021102 Москва 19 травня 1992 Київ український хімік член АН УРСР пр

Кірсанов Олександр Васильович

Кірсанов Олександр Васильович (нар. 2 листопада 1902(19021102), Москва — 19 травня 1992, Київ) — український хімік; член АН УРСР, працював у галузі органічної хімії, відкрив фосфазореакцію (реакція Кірсанова) (1950) та реакцію прямого амідування карбонових кислот (1949). У 1954 р. уперше синтезував оксойодид фосфору та інші йодиди, а також ізоціанат фосфору.

Біографія Редагувати

Олександр Васильович Кірсанов народився 2 листопада 1902 р. в Москві в сім'ї інженера-транспортника. Його батько, Василь Ернестович Кірсанов, працював деякий час військовим інженером, а потім перейшов на цивільну роботу на Білорусько-Балтійську залізницю заступником начальника. Мати, Емілія Іванівна, виховувала сімох дітей. Олександр був сьомою дитиною. В 11 років він вступає до 1 класу Першого Московського кадетьського корпусу. В 14 років Кірсанов виявляє інтерес до хімії, батьки купили йому найновіші на той час книги по хімії. Деякі з них він зберігав до кінця свого життя.

В 18 років Олександр Васильович не зміг одразу вступити до Московського Вищого технічного училища, оскільки мав непролетарське походження. Проте, через 2 роки, попрацювавши перед цим викладачем курсів підготовки командного складу армій, він таки поступив в МВТУ. Досить скоро його знову відрахували по причині непролетарського походження. Знову поновився. Після смерті батька в 1923 Кірсанов крім навчання починає працювати лаборантом кафедри органічної хімії.

В 1924 закінчує навчання й залишається аспірантом на кафедрі, яку на той ча очолював О. Є. Чичибабін. В 1924 та 1925 Кірсанов публікує свої перші 2 статті на теми амідування піридину та синтезу оксипіридинкарбонових кислот.

Протягом 1920-х років Кірсанов опублікував ряд праць з хімії піридинових основ, розшифрував будову складної природної сполуки — бергеніну, а також впровадив у промислове виробництво алкалоїди кокаїн та гідрастинін, спроектував й виготовив апаратуру для їх синтезу.

В 1930 він був змушений залишити МВТУ, через його розформування. З 1930 по 1932р працює старшим редактором хімічногосектору «Держнауктехновидаву» (тепер видавництво «Химия»). Під його редакцією виходять друком «Синтезы органических препаратов». В 1932р вченого висилають до Свердловська за спробу зв'язатися з академіком Чичибабиним, що виїхав до Франції 1930 р. На новому місці він спочатку керує хімічною лабораторією й консультує в Інституті механічної обробки руд, викладає в Державному університеті. Згодом завідува лабораторією технології хімічних продуктів і коксування в Східному науково-дослідницькому вуглехімічному інституті. В 1939р вченому присуджено ступінь доктора хімічних наук без захисту дисертації, а в 1941р — професора.

В 1940 Кірсанова обирають завідувачем кафедри органічної хімії Свердловського Медичного Інституту. Під час Великої Відчизняної Війни він працює над створенням ефективних лікарських засобів «карбосульфамідів». В березні 1942 провів аналіз рідини манометрів й термометрів деяких німецьких літаків.

У 1944 переїжджає до Дніпропетровська завідувати кафедрою органічної хімії. Розпочинає роботи по фосфорорганічній хімії.


У травні — серпні 1945 Кірсанов перебуває в Німеччині за наказом наркома чорної металургії СРСР.

В 1949р він відкрив першу іменну реакцію — синтез амідів, діалкіламідів й феніламідів карбонових кислот прямим амідуванням сульфамідом.

З 1952 займався вивченням фосфазореакцій: XNH2+ Z2PY3 → 2HZ + XN=PY3

В 1953 Кірсанов відкрив реакцію окисного імінування похідних тривалентного фосфору N-дихлоровмісними реагентами.

В 1956 переїхав до Києва. За короткий час він разом зі співробітниками виконав дослідження з хімії фосфазосполук ізоціанатів кислот фосфору, продуктів фосфорилювання ненасичених вуглеводнів і нітрилів, йодидів фосфору, сіркоорганічних сполук з зв'язком S=N.

В 1961 стає академіком АН УРСР. З 1961 Кірсанов став директором ІОХ АН УРСР. (В 1983 році передав віжки правління Марковському).

Його наукова діяльність — повчальний приклад поєднання фундаментальних досліджень з інтересами практики. Багато сполук з практично корисними властивостями (антибластичними, пестицидними та ін.) було знайдено серед похідних фосфазосполук, ізоціанатів кислот фосфору, імінопохідних сірки.

Основні напрями наукової діяльності Редагувати

  • Хімія піридину.
  • Аміди сульфокислот
  • Фосфазосполуки
  • Використання йодидів фосфору в органічному синтезі
  • Хімія амінокислот сірки

Головні дати життя Редагувати

  • 1902 народивсся 2 листопада в Москві
  • 1912—1919 навчання в першому Московському кадетському корпусі
  • 1921—1924 Студентхімічного факультету Московського вищого технічного училища (МВТУ)
  • 1924—1930 Робота в МВТУ аспірант, ассистент, старший ассистент
  • 1930 премія Держкомітету з хімізації СРСР за роботи з хімії піридинових основ
  • 1930—1932 науковий редактор хімічногосектора «Держнауктехновидаву» («Химия»)
  • 1932 висланий в Свердловськ
  • 1932—1944 робота в наукових і навчальних установах Свердловська
  • 1941 присвоєно звання професора
  • 1944—1956 завкафедри органічної хімії Дніпропетровського металургійного інституту
  • 1945 нагороджегний медаллю «За доблесный труд в Великой Отечественной войне 1941—1945гг.».
  • 1945 перебування в Німеччині
  • 1946 повна реабілітація (від підозр у зв'язках з «буржуазними силами», Чичибабиним)
  • 1948 декан хімічного факультету Дніпропетровського металургійного інституту
  • 1951 присуджена премія АН СРСР ім Д. І. Менделєєва за цикл робіт, присвячених дослідженню перетворень сульфамінової кислоти та синтезами на основі сульфаміду
  • 1951 обраний членкором АН УРСР. Призначений завідувачем лаборатарії ІОХ
  • 1956 остаточний переїзд у Київ
  • 1959 призначений замдиректора ІОХ АН УРСР
  • 1960 призначений в.о. директора ІОХ АН УРСР
  • 1961 обраний дійсним членом (академіком) АН УРСР
  • 1961—1983 директор ІОХ АН УРСР
  • 1968 створено дослідне виробництво ІОХ АН УРСР
  • 1968 нагороджений Золотою медаллю ВДНГ СРСР
  • 1971 нагороджений орденом Леніна
  • 1972—1982 нагороджений великою кількістю різноманітних нагород, пам'ятних медалей
  • 1983—1992 радник при дирекції ІОХ АН УРСР
  • 1992 помер 19 травня в Києві

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kirsanov Oleksandr Vasilovich nar 2 listopada 1902 19021102 Moskva 19 travnya 1992 Kiyiv ukrayinskij himik chlen AN URSR pracyuvav u galuzi organichnoyi himiyi vidkriv fosfazoreakciyu reakciya Kirsanova 1950 ta reakciyu pryamogo amiduvannya karbonovih kislot 1949 U 1954 r upershe sintezuvav oksojodid fosforu ta inshi jodidi a takozh izocianat fosforu Kirsanov Oleksandr VasilovichNarodivsya 2 listopada 1902 1902 11 02 Moskva Rosijska imperiyaPomer 19 travnya 1992 1992 05 19 89 rokiv Kiyiv UkrayinaPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Ukrayinska Radyanska Socialistichna Respublika Ukrayina Rosijska imperiyaDiyalnist himikGaluz organichna himiyaNaukovij stupin doktor himichnih naukChlenstvo NAN UkrayiniNagorodi Zolota medal imeni D I Mendelyeyeva Zmist 1 Biografiya 1 1 Osnovni napryami naukovoyi diyalnosti 1 2 Golovni dati zhittya 2 Dzherela ta literaturaBiografiya RedaguvatiOleksandr Vasilovich Kirsanov narodivsya 2 listopada 1902 r v Moskvi v sim yi inzhenera transportnika Jogo batko Vasil Ernestovich Kirsanov pracyuvav deyakij chas vijskovim inzhenerom a potim perejshov na civilnu robotu na Bilorusko Baltijsku zaliznicyu zastupnikom nachalnika Mati Emiliya Ivanivna vihovuvala simoh ditej Oleksandr buv somoyu ditinoyu V 11 rokiv vin vstupaye do 1 klasu Pershogo Moskovskogo kadetskogo korpusu V 14 rokiv Kirsanov viyavlyaye interes do himiyi batki kupili jomu najnovishi na toj chas knigi po himiyi Deyaki z nih vin zberigav do kincya svogo zhittya V 18 rokiv Oleksandr Vasilovich ne zmig odrazu vstupiti do Moskovskogo Vishogo tehnichnogo uchilisha oskilki mav neproletarske pohodzhennya Prote cherez 2 roki popracyuvavshi pered cim vikladachem kursiv pidgotovki komandnogo skladu armij vin taki postupiv v MVTU Dosit skoro jogo znovu vidrahuvali po prichini neproletarskogo pohodzhennya Znovu ponovivsya Pislya smerti batka v 1923 Kirsanov krim navchannya pochinaye pracyuvati laborantom kafedri organichnoyi himiyi V 1924 zakinchuye navchannya j zalishayetsya aspirantom na kafedri yaku na toj cha ocholyuvav O Ye Chichibabin V 1924 ta 1925 Kirsanov publikuye svoyi pershi 2 statti na temi amiduvannya piridinu ta sintezu oksipiridinkarbonovih kislot Protyagom 1920 h rokiv Kirsanov opublikuvav ryad prac z himiyi piridinovih osnov rozshifruvav budovu skladnoyi prirodnoyi spoluki bergeninu a takozh vprovadiv u promislove virobnictvo alkaloyidi kokayin ta gidrastinin sproektuvav j vigotoviv aparaturu dlya yih sintezu V 1930 vin buv zmushenij zalishiti MVTU cherez jogo rozformuvannya Z 1930 po 1932r pracyuye starshim redaktorom himichnogosektoru Derzhnauktehnovidavu teper vidavnictvo Himiya Pid jogo redakciyeyu vihodyat drukom Sintezy organicheskih preparatov V 1932r vchenogo visilayut do Sverdlovska za sprobu zv yazatisya z akademikom Chichibabinim sho viyihav do Franciyi 1930 r Na novomu misci vin spochatku keruye himichnoyu laboratoriyeyu j konsultuye v Instituti mehanichnoyi obrobki rud vikladaye v Derzhavnomu universiteti Zgodom zaviduva laboratoriyeyu tehnologiyi himichnih produktiv i koksuvannya v Shidnomu naukovo doslidnickomu vuglehimichnomu instituti V 1939r vchenomu prisudzheno stupin doktora himichnih nauk bez zahistu disertaciyi a v 1941r profesora V 1940 Kirsanova obirayut zaviduvachem kafedri organichnoyi himiyi Sverdlovskogo Medichnogo Institutu Pid chas Velikoyi Vidchiznyanoyi Vijni vin pracyuye nad stvorennyam efektivnih likarskih zasobiv karbosulfamidiv V berezni 1942 proviv analiz ridini manometriv j termometriv deyakih nimeckih litakiv U 1944 pereyizhdzhaye do Dnipropetrovska zaviduvati kafedroyu organichnoyi himiyi Rozpochinaye roboti po fosfororganichnij himiyi U travni serpni 1945 Kirsanov perebuvaye v Nimechchini za nakazom narkoma chornoyi metalurgiyi SRSR V 1949r vin vidkriv pershu imennu reakciyu sintez amidiv dialkilamidiv j fenilamidiv karbonovih kislot pryamim amiduvannyam sulfamidom RCOOH SO2 NH2 2 Py RCONH2 PyH SO2NH2 Z 1952 zajmavsya vivchennyam fosfazoreakcij XNH2 Z2PY3 2HZ XN PY3 X ArSO2 ArCO Ar Alk R2PO V 1953 Kirsanov vidkriv reakciyu okisnogo iminuvannya pohidnih trivalentnogo fosforu N dihlorovmisnimi reagentami RNCl2 PX3 Cl2 R N PX3V 1956 pereyihav do Kiyeva Za korotkij chas vin razom zi spivrobitnikami vikonav doslidzhennya z himiyi fosfazospoluk izocianativ kislot fosforu produktiv fosforilyuvannya nenasichenih vuglevodniv i nitriliv jodidiv fosforu sirkoorganichnih spoluk z zv yazkom S N V 1961 staye akademikom AN URSR Z 1961 Kirsanov stav direktorom IOH AN URSR V 1983 roci peredav vizhki pravlinnya Markovskomu Jogo naukova diyalnist povchalnij priklad poyednannya fundamentalnih doslidzhen z interesami praktiki Bagato spoluk z praktichno korisnimi vlastivostyami antiblastichnimi pesticidnimi ta in bulo znajdeno sered pohidnih fosfazospoluk izocianativ kislot fosforu iminopohidnih sirki Osnovni napryami naukovoyi diyalnosti Redaguvati Himiya piridinu Amidi sulfokislot Fosfazospoluki Vikoristannya jodidiv fosforu v organichnomu sintezi Himiya aminokislot sirkiGolovni dati zhittya Redaguvati 1902 narodivssya 2 listopada v Moskvi 1912 1919 navchannya v pershomu Moskovskomu kadetskomu korpusi 1921 1924 Studenthimichnogo fakultetu Moskovskogo vishogo tehnichnogo uchilisha MVTU 1924 1930 Robota v MVTU aspirant assistent starshij assistent 1930 premiya Derzhkomitetu z himizaciyi SRSR za roboti z himiyi piridinovih osnov 1930 1932 naukovij redaktor himichnogosektora Derzhnauktehnovidavu Himiya 1932 vislanij v Sverdlovsk 1932 1944 robota v naukovih i navchalnih ustanovah Sverdlovska 1941 prisvoyeno zvannya profesora 1944 1956 zavkafedri organichnoyi himiyi Dnipropetrovskogo metalurgijnogo institutu 1945 nagorodzhegnij medallyu Za doblesnyj trud v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945gg 1945 perebuvannya v Nimechchini 1946 povna reabilitaciya vid pidozr u zv yazkah z burzhuaznimi silami Chichibabinim 1948 dekan himichnogo fakultetu Dnipropetrovskogo metalurgijnogo institutu 1951 prisudzhena premiya AN SRSR im D I Mendelyeyeva za cikl robit prisvyachenih doslidzhennyu peretvoren sulfaminovoyi kisloti ta sintezami na osnovi sulfamidu 1951 obranij chlenkorom AN URSR Priznachenij zaviduvachem laboratariyi IOH 1956 ostatochnij pereyizd u Kiyiv 1959 priznachenij zamdirektora IOH AN URSR 1960 priznachenij v o direktora IOH AN URSR 1961 obranij dijsnim chlenom akademikom AN URSR 1961 1983 direktor IOH AN URSR 1968 stvoreno doslidne virobnictvo IOH AN URSR 1968 nagorodzhenij Zolotoyu medallyu VDNG SRSR 1971 nagorodzhenij ordenom Lenina 1972 1982 nagorodzhenij velikoyu kilkistyu riznomanitnih nagorod pam yatnih medalej 1983 1992 radnik pri direkciyi IOH AN URSR 1992 pomer 19 travnya v KiyeviDzherela ta literatura RedaguvatiP D Ovcharenko Kirsanov Oleksandr Vasilovich Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 333 334 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 O M Pinchuk Kirsanov Oleksandr Vasilovich Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Oleksandr Vasilovich Kirsanov NAN Ukrayini H Zoloti storinki Naukova dumka 2002 144s Fosfazosoedineniya G I Derkach I N Zhmurova A V Kirsanov V I Shevchenko A S Shevchenko Kiev Nauk Dumka 1965 284 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kirsanov Oleksandr Vasilovich amp oldid 40701311