Сергій В'ячеславович Кир'яков (рос. Сергей Вячеславович Кирьяков, нар. 1 січня 1970, Орел) — російський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Майстер спорту СРСР (1988), майстер спорту СРСР міжнародного класу (1990).
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 1 січня 1970 (53 роки) | ||||||||||||||||||||||||||
| Орел, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 175 см | ||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 76 кг | ||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | СРСР Росія СНД | ||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | ||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||
| 1983–1986 | «Спаптак» (Орел) ФШМ «Торпедо». | ||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди | |||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||
Сергій Кир'яков у Вікісховищі |
Виступав, зокрема, за клуби «Динамо» (Москва) та «Карлсруе СК», а також національні збірні СРСР, СНД та Росії.
Клубна кар'єра ред.
Народився 1 січня 1970 року в місті Орел. Вихованець орловської футбольної школи «Спартак» і у 1982 році був визнаний найкращим гравцем на турнірі «Шкіряний м'яч») і Московської ЕШВСМ (експериментальна школа вищої спортивної майстерності). Перший тренер — Володимир Амелехін.
З 1986 по 1992 рік виступав за московське «Динамо». Разом з клубом став бронзовим призером чемпіонату СРСР 1990 року і чемпіонату Росії 1992 року.
У 1992 році їм зацікавився французький «Ланс», але в підсумку гравець перейшов у німецький «Карлсруе», де грав протягом шести років. У першому ж своєму матчі за німецьку команду Кир'яков відзначився хет-триком у ворота майбутнього чемпіона — «Вердера», а за підсумками сезону з 11 м'ячами став найкращим бомбардиром команди. Клуб зайняв 6-е місце (вище він більше вже не піднімався) в чемпіонаті і вперше в своїй історії потрапив в єврокубки. А сам Сергій потрапив в список номінантів на «Золотий м'яч», зайнявши в підсумковому голосуванні 21-е місце.
Сезон 1993/94 був ще кращим для Сергія — він відзначився 9 голами в чемпіонаті (ще по 2 голи було в Кубку Німеччини і Кубку УЄФА). 27 листопада 1993 року Кир'яков провів один з найкращих матчів у кар'єрі — у домашній грі проти «Боруссії» (Дортмунд) він забив 3 м'ячі протягом 20 хвилин 1-го тайму і допоміг своїй команді здобути нічию в цьому поєдинку (3:3).
У Кубку УЄФА 1993/94 клуб виступив теж якісно — спершу здолавши ПСВ (2:1 за сумою двох матчів), потім — «Валенсію» (1:3 і 7:0), «Бордо» (3:1 за сумою двох матчів) і «Боавішту» (2:1 за сумою двох матчів). У фінал клуб потрапити не зміг, поступившись у півфіналі австрійському «Казино СВ» за різницею забитих голів в гостях (1:1).
У наступних трьох сезонах Кир'яков не відрізнявся результативністю. У 1995 році «Карлсруе» став фіналістом Кубка Німеччини. У сезоні 1997/98 Сергій практично не грав, а «Карлсруе» вилетів з Бундесліги. Кир'яков не захотів грати в другому дивізіоні і перейшов в «Гамбург», де так само в першому сезоні зміг відзначитися хет-триком. Однак по закінченні сезону Кир'яков перебрався в клуб Другої Бундесліги — «Теніс Боруссію» з Берліна, щоб грати під проводом Вінфріда Шефера, з яким він довго працював у «Карлсруе». Однак після закінчення сезону 1999/00 клуб позбавили ліцензії, а гравці стали вільними агентами.
З 2001 по 2003 роки Кир'яков виступав у Китаї за клуби «Юньнань Хунта» та «Шаньдун Лунен», після чого завершив грати на професійному рівні.
Виступи за збірні ред.
До збірної СРСР Сергій почав запрошуватися для участі в юнацьких та молодіжних турнірах, де досяг успіху: збірна СРСР в 1988 році виграла спершу чемпіонат Європи серед юнацьких команд (до 19), а в 1990 році з командою до 21 року — чемпіонат Європи серед молодіжних команд. За виграш у 1990 році всі гравці команди отримали звання майстрів спорту міжнародного класу. Був учасником чемпіонату світу з футболу серед молодіжних команд в 1989 році — відзначився 2 голами в чвертьфіналі проти збірної Нігерії (4:4, 3:5 по пенальті).
У складі національної збірної СРСР зіграв лише один матч у 1989 році — товариську гру проти збірної Польщі, в якій відзначився голом через дві хвилини після виходу на заміну.
У 1992 році в складі збірної СНД брав участь у чемпіонаті Європи 1992 року у Швеції, замість вже неіснуючої збірної СРСР, яка пройшла відбір на цей турнір. У матчі з Нідерландами в результаті одного із зіткнень з Рональдом Куманом отримав травму.
Після цього став виступати за новостворену збірну Росії. Був одним з авторів «Листа чотирнадцяти», через що не зміг поїхати на чемпіонат світу 1994 року. Проте потім повернувся в збірну країни і брав участь у чемпіонаті Європи 1996 в Англії, де був відрахований з команди через конфлікт з головним тренером Олегом Романцевим.
У збірну зміг повернутися тільки в 1998 році, але брав участь тільки в товариських іграх. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни 37 матчів, забивши 14 голів.
У 2005 році був гравцем збірної Росії з пляжного футболу.
Кар'єра тренера ред.
Після закінчення кар'єри футболіста працював у структурі клубу «Карл Цейсс», де займався питаннями трансферної політики клубу. Пробував себе в статусі телекоментатора.
У 2006 році став наставником даугавпілського «Діттона». У 2008 році був тренером футбольного клубу «Орел». У 2009 році увійшов в штаб молодіжної збірної Росії, а в грудні 2012 року став головним тренером юнацької збірної (юнаки 1997 року народження).
6 жовтня 2016 року очолив клуб російської Прем'єр-ліги «Арсенал» (Тула). Протягом недовгого перебування на посаді головного тренера мав конфлікт з уболівальниками клубу, які не раз піддавали тренера критиці. Відзначався різкими заявами на адресу фанатів, і навіть незважаючи на те, що зумів зберегти команду в Прем'єр-лізі, після закінчення сезону не зміг втриматися на посаді, оскільки керівництво не продовжило з Кир'яковим контракт.
Титули і досягнення ред.
- Чемпіон Європи серед юнацьких команд (до 19): 1988
- Чемпіон Європи (U-21): 1990
- Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1990
- Бронзовий призер чемпіонату Росії: 1992
- Перший у пострадянський час російський футболіст, який увійшов до числа найкращих футболістів Європи за версією France Football і у списку претендентів на Золотий м'яч 1993 року розділив 21-е місце з італійцями Діно Баджо і Джузеппе Сіньйорі, англійцем Девідом Платом і французом Франком Созе).
- Володар Кубка Інтертото: 1996
Статистика ред.
Клубна ред.
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок | Міжн. | Інші | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 1985 | СК ФШМ Москва | Друга ліга | 1 | 0 | 0 | 0 | — | — | — | — |
| 1986 | «Динамо-д» (Москва) | Друга ліга | 1 | 0 | — | — | — | — | — | — |
| 1986 | Динамо (Москва) | Вища ліга | 0 | 0 | 0 | 0 | — | — | — | — |
| 1987 | Динамо (Москва) | Вища ліга | 7 | 1 | 2 | 0 | 1 | 0 | 2 | 0 |
| 1987 | «Динамо-д» (Москва) | Друга ліга | 19 | 4 | — | — | — | — | 1 | 0 |
| 1988 | Динамо (Москва) | Вища ліга | 9 | 0 | 0 | 0 | — | — | — | — |
| 1988 | «Динамо-д» (Москва) | Друга ліга | 11 | 2 | — | — | — | — | — | — |
| 1989 | Динамо (Москва) | Вища ліга | 20 | 1 | 2 | 0 | — | — | 3 | 1 |
| 1989 | «Динамо-д» (Москва) | Друга ліга | 5 | 1 | — | — | — | — | — | — |
| 1990 | Динамо (Москва) | Вища ліга | 22 | 3 | 6 | 1 | — | — | — | — |
| 1991 | Динамо (Москва) | Вища ліга | 25 | 3 | — | — | 5 | 2 | — | — |
| 1992 | Динамо (Москва) | Вища ліга | 8 | 1 | 2 | 0 | — | — | — | — |
| 1992/93 | Карлсруе | Бундесліга | 29 | 11 | 4 | 0 | — | — | — | — |
| 1993/94 | Карлсруе | Бундесліга | 32 | 9 | 3 | 2 | 9 | 2 | — | — |
| 1994/95 | Карлсруе | Бундесліга | 31 | 2 | 4 | 2 | — | — | — | — |
| 1995/96 | Карлсруе | Бундесліга | 29 | 4 | 4 | 1 | 2 | 0 | — | — |
| 1996/97 | Карлсруе | Бундесліга | 19 | 3 | 4 | 0 | 5 | 0 | — | — |
| 1997/98 | Карлсруе | Бундесліга | 5 | 0 | — | — | — | — | — | — |
| 1998/99 | «Гамбург» | Бундесліга | 29 | 5 | 3 | 1 | — | — | — | — |
| 1999/00 | Теніс-Боруссія | Друга Бундесліга | 28 | 3 | 2 | 0 | — | — | — | — |
| 2001 | Юньнань Хунта | Цзя-А Ліга | 22 | 13 | — | — | — | — | — | — |
| 2002 | Юньнань Хунта | Цзя-А Ліга | 25 | 5 | — | — | — | — | — | — |
| 2003 | Шаньдун Лунен | Цзя-А Ліга | 20 | 8 | — | — | — | — | — | — |
Тренерська ред.
| Команда | Країна | Початок роботи | Закінчення роботи | Результати | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| І | В | Н | П | В % | ||||
| Діттон | 2006 | 2006 | 28 | 10 | 8 | 10 | 35,71 | |
| Орел | 2008 | 2008 | 34 | 9 | 11 | 14 | 26,47 | |
| Росія U-17 | 2012 | 2016 | 40 | 23 | 9 | 8 | 57,5 | |
| «Арсенал» (Тула) | 6 жовтня 2016 | 31 травня 2017 | 21 | 6 | 3 | 12 | 28,57 | |
| Всього | 123 | 48 | 31 | 44 | 39,02 |
Особисте життя ред.
Молодший брат Єгор[ru] також був професіональним футболістом і грав за «Динамо» (Москва).
Сергій був двічі одружений, від першого шлюбу має дочку. У другому шлюбі є син і дочка.
Примітки ред.
- Трахтенберг Л. Сергей Кирьяков повторяет рекорд Герда Мюллера // Спорт-экспресс. — 1993. — № 282—283 (30 ноября). — с. 2.
- Arnhold, Matthias (10 березня 2016). . RSSSF. Архів оригіналу за 14 Березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 10 Серпня 2017. Процитовано 16 Січня 2019.
- . Архів оригіналу за 17 Січня 2019. Процитовано 16 Січня 2019.
- Arnhold, Matthias (10 березня 2016). . RSSSF. Архів оригіналу за 14 Березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
- Сохранится ли русская команда-мечта? [ 27 Лютого 2018 у Wayback Machine.] Замітка в газеті «Спорт-Експрес» від 9 серпня 2005 року
- Блок новин [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]. //«Советский спорт», 24 квітня 2007
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 17 Січня 2019. Процитовано 16 Січня 2019.
- . Архів оригіналу за 17 Січня 2019. Процитовано 16 Січня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 Червня 2018. Процитовано 16 Січня 2019.
- «Чемодан, вокзал, Орел» (ua). mk.tula.ua. Процитовано 28 лютого 2018.
- Сергій Кир'яков: Люди, які писали петиції і малювали банери про валізу, тепер можуть засунути їх в одне місце | Тульський футбол. Тульський футбол (ru-RU). 28 травня 2017. Процитовано 23 січня 2018.[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 17 Січня 2019. Процитовано 16 Січня 2019.
- . Архів оригіналу за 1 Березня 2015. Процитовано 16 Січня 2019.
- . Архів оригіналу за 17 Січня 2019. Процитовано 16 Січня 2019.
Посилання ред.
- Профіль на сайті rusteam.permian.ru [ 15 Січня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кир'яков Сергій В'ячеславович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Кир'яков Сергій В'ячеславович на сайті fussballdaten.de (нім.)
- Кир'яков Сергій В'ячеславович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)