www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кінотеатри Львова У Львові діє 9 кінотеатрів Планета Кіно IMAX Планета Кіно Кінопалац Копернік імені Довженка Львів Київ

Кінотеатри Львова

У Львові діє 9 кінотеатрів: «Планета Кіно IMAX», «Планета Кіно», «Кінопалац», «Копернік», «імені Довженка», «Львів», «Київ», «Сокіл» та «Multiplex»; а також автомобільний кінотеатр «Кінопарк». Щороку у Львові проходять фестивалі «Wiz-Art» (фестиваль короткометражних фільмів) та «КіноЛев» (фестиваль «незалежного кіно»).

Історія ред.

1844—1945 ред.

У листопаді 1844 року Р. Дохонський і Ю. Вислобоцький на вулиці Театральній, 15, у колишньому Костелі святого Хреста монастиря францисканців, де перед цим розміщувався перший міський театр, показували «туманні картинки» — так званий оптичний театр, попередник сучасного кінематографу. Перший у Львові справжній кіносеанс відбувся 13 вересня 1896 року у фотоательє «Рембрандт» Марціна Аппеля в Пасажі Гуасмана, 8 (нині — проїзд Крива Липа). Використовували вітаскоп Едісона. Покази відбувалися з 13 вересня по 10 жовтня 1896 року від 10 години ранку до 9 години вечора, квиток коштував 50 центрів[джерело?]. До репертуару входили наступні кінострічки: «Корабель на морі», «Переслідування китайця», «Поїзд», «У дантиста», «Танок дикунів», «Дитячий парк у Парижі», «Шотландський танець», «Танець з серпантином» та «Акробатки».

Перший постійний кінотеатр, «Уранія», відкритий у 1907 році в колишньому театрі Скарбека. З 1913 мав назву «Лев», з 1929 — «Атлантик». Діяв до початку другої світової війни.

Кінотеатр «Копернік» / Студіо / ім. Коперніка ред.

У будинку по вул. Коперника, 9 діє кінотеатр, заснований у 1912 році. Протягом своєї 100-літньої діяльності кінотеатр змінював назви і власників: «Санс-Рівал» (1912), «Копернік» (1912—1941, 1944—1946), «Студіо» (1941—1944), «Копернік» (1944—1946), «Кінотеатр ім. Коперніка» (1946—2004), «Кінопалац „Коперник“» (з 2004 року).

Кінотеатр «Еліт» / «Ванда» / «Оаза» / «Муза» / ім. Зої Космодем'янської / «Левеня» ред.

У будинку на вул. Січових Стрільців, 11 з 1912 року діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: «Еліт» (1912—1918), «Ванда» (1926—1931), «Оаза» (1931—1933), «Муза» (1933—1944), «Кінотеатр ім. Зої Космодем'янської» (1944—1991), «Левеня» (1991—2000). Нині в будинку розміщений навчальний корпус Львівського навчально-наукового інституту Університету банківської справи.

Кінотеатр «Штука» / Кінотеатр «Балтик» / Кінотеатр «Космос» / Кінотеатр «Комсомолець» ред.

Від 1926 року в приміщенні Ремісничої палати (пл. Данила Галицького, 1) діяв кінотеатр «Штука», заснований Мареком Парізером. 1934 року перейменований на «Балтик». Зал кінотеатру був розрахований на 290 глядацьких місць і керував ним Францішек Адамський. У 1937—1939 роках кінотеатр «Балтик» був у власності Владислава Баара, Броніслава Новорієра, Фриди Хазін, Зофії Вехшер, але його керівником залишився Ф. Адамський. У 1941—1944 роках кінотеатр діяв під назвою «Космос». 1946 року був перейменований на «Комсомолець» і функціював принаймні до 23 листопада 1946 року. 15 квітня 1946 року у цьому будинку розпочав роботу Львівський обласний театр ляльок.

Кінотеатр «Сфінкс» / «Мева» / «Адрія» / ім. 17 Вересня / Кінотеатр ім. Б. Хмельницького ред.

У будинку за сучасною адресою вул. Б. Хмельницького, 11 діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: «Сфінкс» (1913—1918, 1926—1933), «Мева» (1933, 1941—1944), «Адрія» (1933—1939), «Кінотеатр ім. 17 Вересня» (1946—1949). Від 1949 року він мав назву «Кінотеатр ім. Б. Хмельницького». У 1990-х роках основу репертуару складали стрічки індійського виробництва. 2007 року Львівська міська рада ухвалила рішення про ліквідацію Державного комунального підприємства «Кінотеатр ім. Б. Хмельницького».

Кінотеатр «Пакс» / Кінотеатр ім. 27 липня / Кінотеатр ім. В. Короленка ред.

У будинку на вул. Короленка, 3 працював кінотеатр зі зміною назв і власників: «Пакс» (1935—1939), «Сатурн» (1941—1944), «Кінотеатр ім. 27 липня» (1944—1946), «Кінотеатр ім. В. Короленка» (1946—1990). У 1990—2016 роках в приміщенні кінотеатру діяв Російський культурний центр імені О. С. Пушкіна, від 13 жовтня 2018 року — «Будинок воїна».

Кінотеатр «Байка» / «Зірка» ред.

У будинку на вул. Зеленій, 88 працював кінотеатр зі зміною назв і власників: «Байка» (1932—1944), «Зірка» (1944—1997). У 1997—2020 роках у приміщенні діяв нічний клуб «Picasso».

Кінотеатр «Марисенька» / Кінотеатр «Піонер» ред.

В будинку на площі Генерала Григоренка, 5 діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: «Марисенька» (1918—1941), «Москва» (1944—1948), дитячий кінотеатр «Піонер» (1965—1990). 1941 року у приміщенні кінотеатру також діяв Державний театр мініатюр, а на часі німецької окупації — театр СС та поліції. Нині в будівлі діє Львівський академічний духовний театр «Воскресіння».

Кінотеатр «Ванда» / Кінотеатр ім. І. Франка ред.

У будинку на площі Міцкевича, 10 працював кінотеатр зі зміною назв і власників: «Ванда» (1908—1909), «Байка» (1909—1912), «Геліос» (1912—1917), «Фатаморгана» (1917—1931), «Міраж» (1931—1939), «Кінотеатр хроніки» (1939—1940), «Централь» (1942—1944) «Кінотеатр ім. І.  Франка» (1944—1990-і). У 1987 році в будинку сталася пожежа. У 1989 році кінотеатр ім. Івана Франка (219 місць) за рік відвідало 247,716 глядачів, а 1990 року тут відбувалося в середньому 10 кіносеансів на день. Впродовж наступних років будинок дійшов до стану руйнації. Поблизу нього у 1990 та 1992 роках проводили молодіжний фестиваль альтернативної культури та нетрадиційних жанрів мистецтва «Вивих». Відвідувачі фестивалю якось вирішили розмалювати обгорілі стіни, через це будинок отримав назву «вивихнутого». Будівлю демонтували у січні 1998 року.

Кінотеатр «Хроніка» / Кінотеатр ім. Лесі Українки ред.

У будинку на площі Міцкевича, 6/7 працював кінотеатр зі зміною назв і власників: «Авеню» (1908—1912, 1923—1930), «Дрімленд кіно» (1912—1914), «Втіха» (1914—1915), «Рай» (1930—1943), «Луна» (1943—1945), «Хроніка» (1945—1946), «ім. Лесі Українки» (1946-2000-і), «Касандра» (2000-і), кінокафе «Люм'єр» (до 2007). У 1980-х роках в приміщенні фойє відкрили ігрові автомати. Уже в пострадянський період кінотеатр перейменували на «Кассандру», згодом тут відкрилося кінокафе «Люм'єр», але успіху у львів'ян вони не здобули, тому 2007 року Львівська мерія вирішила їх ліквідувати. Нині на другому поверсі будинку містяться ресторан та казино клубу «Спліт», а на першому — магазин ювелірних виробів та взуттєвий магазин «Vario», а також комунальна установа «Інститут стратегії культури» та громадська організація «Інститут просвіти».

Кінотеатр «Фаун» / Кінотеатр «Спартак» ред.

У будинку на сучасному проспекті Свободи, 5 діяв кінотеатр під різними назвами: «Фаун» (1913), «Казино» (1913—1916), «Кінотеатр Польських легіонів» (1916—1917), «Кіно новини» (1917—1926), «Казино» (1926—1929), «Дніпро» (1944-2000-і). Поруч під різними назвами існував інший кінотеатр — «Емпайр» (1938—1939), «Кінотеатр ім. Пушкіна» (1939), «Спартак» (1944-1990-і). Тепер тут розміщений торговий центр «Плазма».

Кінотеатр «Європа» / Кінотеатр «Україна» / Галицький центр кіномистецтв ред.

Кінозаклад у приміщенні давнього Галицького іпотечного банку, що на сучасному проспекті Шевченка, 1 був відкритий 1937 року і за час свого існування не раз змінював власників, разом із тим назви: «Європа» (1937—1939), «Україна» (1944—1991), Галицький центр кіномистецтв (1991—2007). У свій час «Європа» був одним із найбільших кінотеатрів міста  — 704 глядацьких місця. Під час другої світової війни тут розташували міське відділення Кримінальної поліції — Кріпо. Після закінчення війни мережа кінозакладів дуже швидко відновила діяльність і кінотеатр «Європа» вже як кінотеатр «Україна» діяв до 2006 року. 2016 року розпочалося будівництво торгово-розважального центру на місці демонтованої 2007 року прибудови глядацької зали та прилеглої пл. Галицька, 15 — просп. Шевченка, 3.

Кінотеатр «Штука» / Кінотеатр «Химера» / Кінотеатр «Київ» ред.

У триповерховій кам'яниці, на сучасному проспекті Шевченка, 8, збудованій близько 1880 року, у 1892—1898 роках перебувало Наукове Товариство ім. Шевченка. В подвір'ї цієї кам'яниці у 1912 році фірма Івана Левинського збудувала кінотеатр «Штука», згодом перейменований — на «Химера»). За радянських часів кінотеатр почав називатись «Київ», що функціював до 2015 року. 2015 року Виконавчий комітет Львівської міськради затвердив містобудівні умови та обмеження на реконструкцію цього будинку, тобто дозволили новим власникам провести реконструкцію будівлі колишнього кінотеатру «Київ» «за рахунок надбудови частково третього та мансардного поверхів». 28 серпня 2020 року в приміщенні колишнього кінотеатру «Київ» відкрився приватний океанаріум.

Кінотеатр Корсо / Кінотеатр ім. Щорса / Кінотеатр ім. Т. Шевченка ред.

В будинку на проспекті Шевченка, 28, діяв кінотеатр зі зміною назв і власників: «Корзо» (1912—1926), «Варшава» (1926—1928), «Пан» (1928—1938), «Ріальто» (1938—1944), «Піонер» (1944—1950), «Кінотеатр ім. Щорса» (1950—1990-і), «Кінотеатр ім. Т. Шевченка» (1990-ті). Поступово кінотеатр припинив діяльність. У 2009—2012 роках приміщення належало товариству «Просвіта». Від 2012 року тут розташований ресторан імпровізацій «Грушевський Cinema Jazz».

Кінотеатр «Аполло» / Кінотеатр ім. Кірова ред.

У будинку на сучасній вул. Чайковського, 7 в приміщенні Галицького музичного товариства у квітні 1911 року було відкрито кінотеатр «Аполло». Власником кінотеатру був інженер Казимеж Кропйовський. Це був елітний, в якому демонстрували найновіші кінострічки, а квитки на кінопокази коштували майже на рівні з квитками на театральні вистави. На початку діяльності кінотеатру у глядацькому залі було 598 місць, але до кінця 1930-х років їх кількість збільшено до 700. У 1916 році Казимеж Кропйовський був мобілізований до війська, і кінотеатр перейшов у власність спілки, до якої входили: інженер Станіслав Фред, урядовець магістрату Станіслав Зборовський та журналіст Едмунд Кольбушовський. У січні 1930 року «Аполло» почав демонструвати звукові фільми і став другим звуковим кінотеатром Львова. У травні 1935 року «Аполло» був одним з двох кінотеатрів Львова, де відбувалися безкоштовні покази репортажу з похоронної процесії Юзефа Пілсудського. Від грудня 1939 року, вже як кінотеатр імені Кірова, власниками якого були: Данута Павловська, Владислав Фред, Станіслав Зборовський. У реєстраційному списку кінотеатрів зазначено, що ця спілка власників довела кінотеатр до занепаду. «Аполло» остаточно припинив свою діяльність, у 1943 році, під час німецької окупації. Нині у будинку діє Львівська обласна філармонія.

1945—1991 ред.

У радянський період кількість кінотеатрів у Львові стрімко збільшувалася. У 1960 році у місті було відкрито кінотеатр «Львів» — перший широкоформатний кінотеатр в Україні, тоді — один з найкращих в СРСР.

Кінотеатр «Орлятко» / Кінотеатр «Сокіл» / «Львівський кіноцентр» ред.

Кінотеатр «Орлятко» був відкритий у грудні 1978 року у будинку на вул. Володимира Великого, 14-А, посеред парку «Горіховий гай». Цей кінотеатр був розрахований на дитячу публіку. У часи Незалежності його перейменовано на «Сокіл». У середині 1990-х років кінотеатр припинив свою діяльність, проте відновив її у 2003 році. Довший час у «Соколі» відбувалися нерегулярні кіносеанси, але ухвалою «Про реорганізацію закладів культури» Львівської міської ради від 18 грудня 2014 року реорганізовано способом перетворення на ЛКП «Львівський кіноцентр». 20 березня 2015 року відбулося урочисте відкриття кіноцентру. Більшість показів тут відбувається мовою оригіналу з українськими субтитрами. Також відбуваються покази кіно, знятого на плівку, з архівів Львівської обласної контори кінопрокату. У кіноцентрі є кінозал з плівковим та цифровим проєкторами, зручна зона відпочинку та кафе.

Кінотеатр «Дружба» ред.

Кінотеатр «Дружба» збудований у 1952 році за типовим проєктом львівського архітектора Станіслава Соколова у стилі еклектичного сталінського ампіру як частина ансамблю парку культури та відпочинку імені Б. Хмельницького, що складався з кінотеатру, Зеленого театру, естради, центральної алеї та головної арки входу. Глядацький зал був розрахований на 300 місць. Фасад кінотеатру декорований скульптурною групою — два чоловіки та жінка, яка була покликана символізувати Дружбу. Оскільки ніхто із скульпторів не зміг вчасно виконати задум архітектора — скульптурну групу з трьох жінок із снопами в руках, було здійснено компромісне рішення: на львівській скульптурно-керамічній фабриці у терміновому порядку були знайдені фігури робітника, негра та китаянки, розташовані донині на фронтоні тепер вже колишнього кінотеатру. Розташовувався праворуч головного входу до парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького, що на вул. Дзержинського, 4 (нині — вул. Вітовського).

Кінотеатр «Метал» / Кінотеатр ім. В. Чкалова / Кінотеатр «Арлекіно» ред.

В приміщенні колишнього Народного дому львівської дільниці Сигнівка, що на вул. Городоцькій, 285, у 1949—2000 роках діяв кінотеатр, котрий у різні часи мав назви: «Метал» (1946—1949), «Кінотеатр ім. В. Чкалова» (1949—1990), «Арлекіно» (1990—2000).

Кінотеатр ім. Я. Галана / Кінотеатр ім. І. Миколайчука ред.

Будівля кінотеатру збудована на вул. Личаківській, 131, за типовим проєктом у стилі сталінського ампіру. Глядацька зала кінотеатру була розрахована на 300 місць. Кінотеатр ім. Я. Галана був відкритий 25 серпня 1955 року демонстрацією художньої стрічки «Княжна Мері». Під назвою ім. Я. Галана кінотеатр працював від 1955 до початку 1990-х років. У 1990-х роках кінотеатр перейменовано на честь Івана Миколайчука. Нині у кінотеатрі міститься книгосховище Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника.

Кінотеатр «Октябрь» / Кінотеатр «Жовтень» / Кінотеатр «Галичина» ред.

Кінотеатр «Октябрь» споруджений у 1978 році на вул. Любінській, 93 за проєктом архітектора Людмили Нівіною. Наприкінці 1980-х року його перейменовано на «Жовтень», а згодом на «Галичину». Кінотеатр не виконував своїх функцій з 2002 року, деякий час у його фоє діяв радіоринок. Будівля демонтована у 2013 році.

Кінотеатр імені М. Коцюбинського / Кінотеатр «Супутник» / Кінотеатр «Стрілець» ред.

Будівлю кінотеатру імені М. Коцюбинського споруджено на вул. Повітряній, 20 на початку 1950-х років у стилі сталінського ампіру. Глядацька зала кінотеатру була розрахована на 300 місць. Згодом перейменований на «Супутник», від 1990-х років — «Стрілець». У 2000-х роках в приміщенні розташовувався нічний клуб «Далі». Нині у будинку не проводяться кінопокази, хоча екран збережений.

Кінотеатр «Львів» ред.

1960 року в перебудованому приміщенні колишнього павільйону важкої промисловості Східних торгів, що розташований на алеї у верхній частині Стрийського парку, який мав адресу — вул. Пархоменка, 12 (нині вул. Самчука), відкрито кінотеатр «Львів». Він став першим кінотеатром України з обладнанням для демонстрації широкоформатних фільмів зі стереозвуком та глядацькою залою, що налічувала 760 місць. У 1980-х роках через спад випуску широкоформатних фільмів, кінотеатр був переобладнаний на систему монозвуку. На сьогодні це єдиний комунальний кінотеатр у Львові.

Кінотеатр «Маяк» / Кінотеатр «Дзвін» ред.

Від повоєнних часів на тодішній вул. Кірова, 45 (нині — Вулиця Шептицьких) розташовувався відкритий кінотеатр «Літній-1». У 1960 році перейменований на «Маяк» та накритий дахом. Від років незалежності має назву «Дзвін», але останні роки стоїть пусткою. Після спорудження поруч меморіалу імені Степана Бандери у травні 2007 року, львівська міська рада планувала створити у приміщенні колишнього кінотеатру відповідний музей. Ще деякий час, до 2009 року, тут проводили щоденно по три кіносеанси (і це при тому, що місткість кінозалу становила 300 місць). 2019 року ЛМР погоджено створення комунальної установи «Меморіальний музей Гідності». Музей розташують на місці колишнього кінотеатру «Дзвін».

Кінотеатр «Мир» / Кінотеатр «Клекіт» ред.

Будинок був споруджений у 1965 році за типовим проєктом архітектора Станіслава Соколова. Кінотеатр був розрахований на 1 200 місць, у 1990-х роках у приміщенні колишнього кінотеатру розташувався мистецький центр «Клекіт», а з 2001 року будівлю перебудували у стилі хай-тек для нічного клубу «Міленіум». У проєкті адаптації кінотеатру під розважальний комплекс брала участь Науково-дослідна лабораторія експлуатаційної надійності будівель і споруд Національного університету водного господарства та природокористування. За декілька років «Міленіум» змінив Івент-хол «Кіно», а 19 травня 2017 року тут відкрився нічний клуб «Малевич».

1991—наші дні ред.

Зі здобуттям Україною незалежності комунальні кінотеатри потерпали від нестачі фінансування, тому більшість була закрита, а приміщення продані чи передані в оренду. Сьогодні у місті є лише три комунальні кінотеатри: «Львів», який перебуває на балансі обласної ради; «Київ» та «Сокіл», які є власністю міської ради. Натомість, з'явилося кілька сучасних приватних кінотеатрів мережі «Кінопалац». У листопаді 2010 року у місті з'явився перший в Україні автомобільний кінотеатр «Кінопарк». 16 грудня 2010 року в торговому центрі King Cross Leopolis відкрито третій в Україні кінотеатр IMAX «Планета кіно». 2017 року у торгово-розважальному центрі Victoria Gardens розпочав роботу багатозальний кінотеатр «Multiplex» від найбільшої мережі кінотеатрів України «Multiplex Cinema».

Список ред.

Див. також ред.

Кінематограф Західної України (1896-1939)

Примітки ред.

  1. Гєршевська Б. З історії культури кіно у Львові 1918-1939 рр.: переклад з польської. — Львів : незалежний український культурологічний часопис «Ї», 2004. — С. 10. — ISBN 966-7790-07-X.
  2. Ірина Котлобулатова. Колись давно у Львові. Нотатки з історії Львова. Перший кіносеанс // Таємниці міста Лева. — Львів : Аверс, 2004. — С. 179. — ISBN 966-7466-90-6.
  3. Павло Кучерський. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Данила Галицького, 1 — колишній кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 16 серпня 2020. 
  4. 'Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 238. — ISBN 978-83-7543-009-7. (пол.)
  5. Когут М. (17 лютого 2020). Найстаріший нічний клуб Львова оголосив про закриття. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 5 вересня 2020. Процитовано 16 серпня 2020. 
  6. Павло Кучерський, Оксана Лепак. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Генерала Григоренка, 5 — кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2020. 
  7. Ігор Жук. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Генерала Григоренка, 5 — Львівський академічний духовний театр «Воскресіння». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 15 лютого 2021. 
  8. Павло Кучерський, Оксана Лепак. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Міцкевича, 10 — кінотеатр (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 16 вересня 2022. 
  9. ↑ Євгенія Пласконь. 14 забутих кінотеатрів Львова дорадянського періоду, — ФОТО. 032.ua. оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 16 вересня 2022. 
  10. ↑ Павло Кучерський. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Міцкевича, 6/7 — кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021. 
  11. ЛКП отримало приміщення на площі Міцкевича, щодо якого триває судова справа. varianty.lviv.ua. Варіанти. 11 жовтня 2018. оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021. 
  12. Офіс Самопомочі на площі Міцкевича отримала ГО Садового. varianty.lviv.ua. Варіанти. 10 жовтня 2019. оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021. 
  13. Павло Кучерський, Оксана Лепак. Проєкт «Інтерактивний Львів»: просп. Свободи, 5 — кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 16 серпня 2020. 
  14. Ірина Котлобулатова. Проєкт «Міський медіаархів»: кінотеатр «Україна». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 16 вересня 2022. 
  15. Ігор Саджениця (30 Березня 2016). Чи збудують на місці кінотеатру «Україна» у Львові новий кіноцентр. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 16 вересня 2022. 
  16. Назарій Тузяк (28 липня 2017). Депутату ЛМР Григорію Козловському дозволили реконструкцію колишнього кінотеатру у центрі Львова. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 17 вересня 2022. 
  17. Ірина Панчишин (28 серпня 2020). У центрі Львова відкрили перший у місті приватний океанаріум. zaxid.net. Zaxid.net. оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 24 січня 2021. 
  18. Павло Кучерський. Проєкт «Інтерактивний Львів»: просп. Шевченка, 28 — кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 17 вересня 2022. 
  19. Павло Кучерський, Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Чайковського, 7 — кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 17 вересня 2022. 
  20. ↑ Проект «Інтерактивний Львів»: вул. Самчука, 12 — кінотеатр «Львів». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 17 вересня 2022. 
  21. Ухвала Львівської міської ради від 18 грудня 2014 року № 4242 «Про реорганізацію закладів культури». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 17 вересня 2022. 
  22. Олександр Москаленко. Проєкт «Міський медіаархів»: кінотеатр «Дружба» в Парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 17 вересня 2022. 
  23. Павло Кучерський, Оксана Лепак. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Городоцька, 285 — колишній кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 16 серпня 2020. 
  24. Павло Кучерський, Оксана Лепак. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Личаківська, 131 — кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 16 серпня 2020. 
  25. Павло Кучерський. Проект «Інтерактивний Львів»: вул. Повітряна, 20 — кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 16 серпня 2020. 
  26. Ірина Семеренко (4 жовтня 2021). Історія львівського «Маяка», або перший літній кінотеатр нашого міста. lviv-trend.in.ua. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021. 
  27. Музей Гідності у Львові облаштують на місці колишнього кінотеатру «Дзвін». tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 11 березня 2019. оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 15 березня 2020. 
  28. Павло Кучерський. Проєкт «Інтерактивний Львів»: просп. Чорновола, 2 — кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 16 серпня 2020. 
  29. Реінкарнація Міленіума: за оперним відкривається новий нічний клуб MALEVICH. afishalviv.net. оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 16 серпня 2020. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Lvovi diye 9 kinoteatriv Planeta Kino IMAX Planeta Kino Kinopalac Kopernik imeni Dovzhenka Lviv Kiyiv Sokil ta Multiplex a takozh avtomobilnij kinoteatr Kinopark Shoroku u Lvovi prohodyat festivali Wiz Art festival korotkometrazhnih filmiv ta KinoLev festival nezalezhnogo kino Zmist 1 Istoriya 1 1 1844 1945 1 1 1 Kinoteatr Kopernik Studio im Kopernika 1 1 2 Kinoteatr Elit Vanda Oaza Muza im Zoyi Kosmodem yanskoyi Levenya 1 1 3 Kinoteatr Shtuka Kinoteatr Baltik Kinoteatr Kosmos Kinoteatr Komsomolec 1 1 4 Kinoteatr Sfinks Meva Adriya im 17 Veresnya Kinoteatr im B Hmelnickogo 1 1 5 Kinoteatr Paks Kinoteatr im 27 lipnya Kinoteatr im V Korolenka 1 1 6 Kinoteatr Bajka Zirka 1 1 7 Kinoteatr Marisenka Kinoteatr Pioner 1 1 8 Kinoteatr Vanda Kinoteatr im I Franka 1 1 9 Kinoteatr Hronika Kinoteatr im Lesi Ukrayinki 1 1 10 Kinoteatr Faun Kinoteatr Spartak 1 1 11 Kinoteatr Yevropa Kinoteatr Ukrayina Galickij centr kinomistectv 1 1 12 Kinoteatr Shtuka Kinoteatr Himera Kinoteatr Kiyiv 1 1 13 Kinoteatr Korso Kinoteatr im Shorsa Kinoteatr im T Shevchenka 1 1 14 Kinoteatr Apollo Kinoteatr im Kirova 1 2 1945 1991 1 2 1 Kinoteatr Orlyatko Kinoteatr Sokil Lvivskij kinocentr 1 2 2 Kinoteatr Druzhba 1 2 3 Kinoteatr Metal Kinoteatr im V Chkalova Kinoteatr Arlekino 1 2 4 Kinoteatr im Ya Galana Kinoteatr im I Mikolajchuka 1 2 5 Kinoteatr Oktyabr Kinoteatr Zhovten Kinoteatr Galichina 1 2 6 Kinoteatr imeni M Kocyubinskogo Kinoteatr Suputnik Kinoteatr Strilec 1 2 7 Kinoteatr Lviv 1 2 8 Kinoteatr Mayak Kinoteatr Dzvin 1 2 9 Kinoteatr Mir Kinoteatr Klekit 1 3 1991 nashi dni 2 Spisok 3 Div takozh 4 Primitki 5 PosilannyaIstoriya red 1844 1945 red U listopadi 1844 roku R Dohonskij i Yu Vislobockij na vulici Teatralnij 15 u kolishnomu Kosteli svyatogo Hresta monastirya franciskanciv de pered cim rozmishuvavsya pershij miskij teatr pokazuvali tumanni kartinki tak zvanij optichnij teatr poperednik suchasnogo kinematografu Pershij u Lvovi spravzhnij kinoseans vidbuvsya 13 veresnya 1896 roku u fotoatelye Rembrandt Marcina Appelya v Pasazhi Guasmana 8 nini proyizd Kriva Lipa Vikoristovuvali vitaskop Edisona Pokazi vidbuvalisya z 13 veresnya po 10 zhovtnya 1896 roku 1 vid 10 godini ranku do 9 godini vechora kvitok koshtuvav 50 centriv dzherelo Do repertuaru vhodili nastupni kinostrichki Korabel na mori Peresliduvannya kitajcya Poyizd U dantista Tanok dikuniv Dityachij park u Parizhi Shotlandskij tanec Tanec z serpantinom ta Akrobatki Pershij postijnij kinoteatr Uraniya vidkritij u 1907 roci v kolishnomu teatri Skarbeka Z 1913 mav nazvu Lev z 1929 Atlantik Diyav do pochatku drugoyi svitovoyi vijni 2 Kinoteatr Kopernik Studio im Kopernika red U budinku po vul Kopernika 9 diye kinoteatr zasnovanij u 1912 roci Protyagom svoyeyi 100 litnoyi diyalnosti kinoteatr zminyuvav nazvi i vlasnikiv Sans Rival 1912 Kopernik 1912 1941 1944 1946 Studio 1941 1944 Kopernik 1944 1946 Kinoteatr im Kopernika 1946 2004 Kinopalac Kopernik z 2004 roku Kinoteatr Elit Vanda Oaza Muza im Zoyi Kosmodem yanskoyi Levenya red U budinku na vul Sichovih Strilciv 11 z 1912 roku diyav kinoteatr zi zminoyu nazv i vlasnikiv Elit 1912 1918 Vanda 1926 1931 Oaza 1931 1933 Muza 1933 1944 Kinoteatr im Zoyi Kosmodem yanskoyi 1944 1991 Levenya 1991 2000 Nini v budinku rozmishenij navchalnij korpus Lvivskogo navchalno naukovogo institutu Universitetu bankivskoyi spravi Kinoteatr Shtuka Kinoteatr Baltik Kinoteatr Kosmos Kinoteatr Komsomolec red Vid 1926 roku v primishenni Remisnichoyi palati pl Danila Galickogo 1 diyav kinoteatr Shtuka zasnovanij Marekom Parizerom 1934 roku perejmenovanij na Baltik Zal kinoteatru buv rozrahovanij na 290 glyadackih misc i keruvav nim Francishek Adamskij U 1937 1939 rokah kinoteatr Baltik buv u vlasnosti Vladislava Baara Bronislava Novoriyera Fridi Hazin Zofiyi Vehsher ale jogo kerivnikom zalishivsya F Adamskij U 1941 1944 rokah kinoteatr diyav pid nazvoyu Kosmos 1946 roku buv perejmenovanij na Komsomolec i funkciyuvav prinajmni do 23 listopada 1946 roku 3 15 kvitnya 1946 roku u comu budinku rozpochav robotu Lvivskij oblasnij teatr lyalok 4 Kinoteatr Sfinks Meva Adriya im 17 Veresnya Kinoteatr im B Hmelnickogo red U budinku za suchasnoyu adresoyu vul B Hmelnickogo 11 diyav kinoteatr zi zminoyu nazv i vlasnikiv Sfinks 1913 1918 1926 1933 Meva 1933 1941 1944 Adriya 1933 1939 Kinoteatr im 17 Veresnya 1946 1949 Vid 1949 roku vin mav nazvu Kinoteatr im B Hmelnickogo U 1990 h rokah osnovu repertuaru skladali strichki indijskogo virobnictva 2007 roku Lvivska miska rada uhvalila rishennya pro likvidaciyu Derzhavnogo komunalnogo pidpriyemstva Kinoteatr im B Hmelnickogo Kinoteatr Paks Kinoteatr im 27 lipnya Kinoteatr im V Korolenka red U budinku na vul Korolenka 3 pracyuvav kinoteatr zi zminoyu nazv i vlasnikiv Paks 1935 1939 Saturn 1941 1944 Kinoteatr im 27 lipnya 1944 1946 Kinoteatr im V Korolenka 1946 1990 U 1990 2016 rokah v primishenni kinoteatru diyav Rosijskij kulturnij centr imeni O S Pushkina vid 13 zhovtnya 2018 roku Budinok voyina Kinoteatr Bajka Zirka red U budinku na vul Zelenij 88 pracyuvav kinoteatr zi zminoyu nazv i vlasnikiv Bajka 1932 1944 Zirka 1944 1997 U 1997 2020 rokah u primishenni diyav nichnij klub Picasso 5 Kinoteatr Marisenka Kinoteatr Pioner red V budinku na ploshi Generala Grigorenka 5 diyav kinoteatr zi zminoyu nazv i vlasnikiv Marisenka 1918 1941 Moskva 1944 1948 dityachij kinoteatr Pioner 1965 1990 1941 roku u primishenni kinoteatru takozh diyav Derzhavnij teatr miniatyur a na chasi nimeckoyi okupaciyi teatr SS ta policiyi 6 Nini v budivli diye Lvivskij akademichnij duhovnij teatr Voskresinnya 7 Kinoteatr Vanda Kinoteatr im I Franka red U budinku na ploshi Mickevicha 10 pracyuvav kinoteatr zi zminoyu nazv i vlasnikiv Vanda 1908 1909 Bajka 1909 1912 Gelios 1912 1917 Fatamorgana 1917 1931 Mirazh 1931 1939 Kinoteatr hroniki 1939 1940 Central 1942 1944 Kinoteatr im I Franka 1944 1990 i U 1987 roci v budinku stalasya pozhezha U 1989 roci kinoteatr im Ivana Franka 219 misc za rik vidvidalo 247 716 glyadachiv a 1990 roku tut vidbuvalosya v serednomu 10 kinoseansiv na den Vprodovzh nastupnih rokiv budinok dijshov do stanu rujnaciyi 8 Poblizu nogo u 1990 ta 1992 rokah provodili molodizhnij festival alternativnoyi kulturi ta netradicijnih zhanriv mistectva Vivih Vidviduvachi festivalyu yakos virishili rozmalyuvati obgorili stini cherez ce budinok otrimav nazvu vivihnutogo Budivlyu demontuvali u sichni 1998 roku 9 Kinoteatr Hronika Kinoteatr im Lesi Ukrayinki red U budinku na ploshi Mickevicha 6 7 pracyuvav kinoteatr zi zminoyu nazv i vlasnikiv Avenyu 1908 1912 1923 1930 Drimlend kino 1912 1914 Vtiha 1914 1915 Raj 1930 1943 Luna 1943 1945 Hronika 1945 1946 im Lesi Ukrayinki 1946 2000 i Kasandra 2000 i kinokafe Lyum yer do 2007 10 U 1980 h rokah v primishenni fojye vidkrili igrovi avtomati Uzhe v postradyanskij period kinoteatr perejmenuvali na Kassandru zgodom tut vidkrilosya kinokafe Lyum yer ale uspihu u lviv yan voni ne zdobuli tomu 2007 roku Lvivska meriya virishila yih likviduvati 10 Nini na drugomu poversi budinku mistyatsya restoran ta kazino klubu Split a na pershomu magazin yuvelirnih virobiv ta vzuttyevij magazin Vario 9 a takozh komunalna ustanova Institut strategiyi kulturi 11 ta gromadska organizaciya Institut prosviti 12 Kinoteatr Faun Kinoteatr Spartak red U budinku na suchasnomu prospekti Svobodi 5 diyav kinoteatr pid riznimi nazvami Faun 1913 Kazino 1913 1916 Kinoteatr Polskih legioniv 1916 1917 Kino novini 1917 1926 Kazino 1926 1929 Dnipro 1944 2000 i Poruch pid riznimi nazvami isnuvav inshij kinoteatr Empajr 1938 1939 Kinoteatr im Pushkina 1939 Spartak 1944 1990 i 13 Teper tut rozmishenij torgovij centr Plazma Kinoteatr Yevropa Kinoteatr Ukrayina Galickij centr kinomistectv red Kinozaklad u primishenni davnogo Galickogo ipotechnogo banku sho na suchasnomu prospekti Shevchenka 1 buv vidkritij 1937 roku i za chas svogo isnuvannya ne raz zminyuvav vlasnikiv razom iz tim nazvi Yevropa 1937 1939 Ukrayina 1944 1991 Galickij centr kinomistectv 1991 2007 U svij chas Yevropa buv odnim iz najbilshih kinoteatriv mista 704 glyadackih miscya Pid chas drugoyi svitovoyi vijni tut roztashuvali miske viddilennya Kriminalnoyi policiyi Kripo Pislya zakinchennya vijni merezha kinozakladiv duzhe shvidko vidnovila diyalnist i kinoteatr Yevropa vzhe yak kinoteatr Ukrayina diyav do 2006 roku 14 2016 roku rozpochalosya budivnictvo torgovo rozvazhalnogo centru na misci demontovanoyi 2007 roku pribudovi glyadackoyi zali ta prilegloyi pl Galicka 15 prosp Shevchenka 3 15 Kinoteatr Shtuka Kinoteatr Himera Kinoteatr Kiyiv red U tripoverhovij kam yanici na suchasnomu prospekti Shevchenka 8 zbudovanij blizko 1880 roku u 1892 1898 rokah perebuvalo Naukove Tovaristvo im Shevchenka V podvir yi ciyeyi kam yanici u 1912 roci firma Ivana Levinskogo zbuduvala kinoteatr Shtuka zgodom perejmenovanij na Himera Za radyanskih chasiv kinoteatr pochav nazivatis Kiyiv sho funkciyuvav do 2015 roku 2015 roku Vikonavchij komitet Lvivskoyi miskradi zatverdiv mistobudivni umovi ta obmezhennya na rekonstrukciyu cogo budinku tobto dozvolili novim vlasnikam provesti rekonstrukciyu budivli kolishnogo kinoteatru Kiyiv za rahunok nadbudovi chastkovo tretogo ta mansardnogo poverhiv 16 28 serpnya 2020 roku v primishenni kolishnogo kinoteatru Kiyiv vidkrivsya privatnij okeanarium 17 Kinoteatr Korso Kinoteatr im Shorsa Kinoteatr im T Shevchenka red V budinku na prospekti Shevchenka 28 diyav kinoteatr zi zminoyu nazv i vlasnikiv Korzo 1912 1926 Varshava 1926 1928 Pan 1928 1938 Rialto 1938 1944 Pioner 1944 1950 Kinoteatr im Shorsa 1950 1990 i Kinoteatr im T Shevchenka 1990 ti Postupovo kinoteatr pripiniv diyalnist U 2009 2012 rokah primishennya nalezhalo tovaristvu Prosvita Vid 2012 roku tut roztashovanij restoran improvizacij Grushevskij Cinema Jazz 18 Kinoteatr Apollo Kinoteatr im Kirova red U budinku na suchasnij vul Chajkovskogo 7 v primishenni Galickogo muzichnogo tovaristva u kvitni 1911 roku bulo vidkrito kinoteatr Apollo Vlasnikom kinoteatru buv inzhener Kazimezh Kropjovskij Ce buv elitnij v yakomu demonstruvali najnovishi kinostrichki a kvitki na kinopokazi koshtuvali majzhe na rivni z kvitkami na teatralni vistavi Na pochatku diyalnosti kinoteatru u glyadackomu zali bulo 598 misc ale do kincya 1930 h rokiv yih kilkist zbilsheno do 700 U 1916 roci Kazimezh Kropjovskij buv mobilizovanij do vijska i kinoteatr perejshov u vlasnist spilki do yakoyi vhodili inzhener Stanislav Fred uryadovec magistratu Stanislav Zborovskij ta zhurnalist Edmund Kolbushovskij U sichni 1930 roku Apollo pochav demonstruvati zvukovi filmi i stav drugim zvukovim kinoteatrom Lvova U travni 1935 roku Apollo buv odnim z dvoh kinoteatriv Lvova de vidbuvalisya bezkoshtovni pokazi reportazhu z pohoronnoyi procesiyi Yuzefa Pilsudskogo Vid grudnya 1939 roku vzhe yak kinoteatr imeni Kirova vlasnikami yakogo buli Danuta Pavlovska Vladislav Fred Stanislav Zborovskij U reyestracijnomu spisku kinoteatriv zaznacheno sho cya spilka vlasnikiv dovela kinoteatr do zanepadu Apollo ostatochno pripiniv svoyu diyalnist u 1943 roci pid chas nimeckoyi okupaciyi Nini u budinku diye Lvivska oblasna filarmoniya 19 1945 1991 red U radyanskij period kilkist kinoteatriv u Lvovi strimko zbilshuvalasya U 1960 roci u misti bulo vidkrito kinoteatr Lviv pershij shirokoformatnij kinoteatr v Ukrayini todi odin z najkrashih v SRSR 20 Kinoteatr Orlyatko Kinoteatr Sokil Lvivskij kinocentr red Kinoteatr Orlyatko buv vidkritij u grudni 1978 roku u budinku na vul Volodimira Velikogo 14 A posered parku Gorihovij gaj Cej kinoteatr buv rozrahovanij na dityachu publiku U chasi Nezalezhnosti jogo perejmenovano na Sokil U seredini 1990 h rokiv kinoteatr pripiniv svoyu diyalnist prote vidnoviv yiyi u 2003 roci Dovshij chas u Sokoli vidbuvalisya neregulyarni kinoseansi ale uhvaloyu Pro reorganizaciyu zakladiv kulturi Lvivskoyi miskoyi radi vid 18 grudnya 2014 roku 21 reorganizovano sposobom peretvorennya na LKP Lvivskij kinocentr 20 bereznya 2015 roku vidbulosya urochiste vidkrittya kinocentru Bilshist pokaziv tut vidbuvayetsya movoyu originalu z ukrayinskimi subtitrami Takozh vidbuvayutsya pokazi kino znyatogo na plivku z arhiviv Lvivskoyi oblasnoyi kontori kinoprokatu U kinocentri ye kinozal z plivkovim ta cifrovim proyektorami zruchna zona vidpochinku ta kafe Kinoteatr Druzhba red Kinoteatr Druzhba zbudovanij u 1952 roci za tipovim proyektom lvivskogo arhitektora Stanislava Sokolova u stili eklektichnogo stalinskogo ampiru yak chastina ansamblyu parku kulturi ta vidpochinku imeni B Hmelnickogo sho skladavsya z kinoteatru Zelenogo teatru estradi centralnoyi aleyi ta golovnoyi arki vhodu Glyadackij zal buv rozrahovanij na 300 misc Fasad kinoteatru dekorovanij skulpturnoyu grupoyu dva choloviki ta zhinka yaka bula poklikana simvolizuvati Druzhbu Oskilki nihto iz skulptoriv ne zmig vchasno vikonati zadum arhitektora skulpturnu grupu z troh zhinok iz snopami v rukah bulo zdijsneno kompromisne rishennya na lvivskij skulpturno keramichnij fabrici u terminovomu poryadku buli znajdeni figuri robitnika negra ta kitayanki roztashovani donini na frontoni teper vzhe kolishnogo kinoteatru Roztashovuvavsya pravoruch golovnogo vhodu do parku kulturi ta vidpochinku im B Hmelnickogo sho na vul Dzerzhinskogo 4 nini vul Vitovskogo 22 Kinoteatr Metal Kinoteatr im V Chkalova Kinoteatr Arlekino red V primishenni kolishnogo Narodnogo domu lvivskoyi dilnici Signivka sho na vul Gorodockij 285 u 1949 2000 rokah diyav kinoteatr kotrij u rizni chasi mav nazvi Metal 1946 1949 Kinoteatr im V Chkalova 1949 1990 Arlekino 1990 2000 23 Kinoteatr im Ya Galana Kinoteatr im I Mikolajchuka red Budivlya kinoteatru zbudovana na vul Lichakivskij 131 za tipovim proyektom u stili stalinskogo ampiru Glyadacka zala kinoteatru bula rozrahovana na 300 misc Kinoteatr im Ya Galana buv vidkritij 25 serpnya 1955 roku demonstraciyeyu hudozhnoyi strichki Knyazhna Meri Pid nazvoyu im Ya Galana kinoteatr pracyuvav vid 1955 do pochatku 1990 h rokiv U 1990 h rokah kinoteatr perejmenovano na chest Ivana Mikolajchuka Nini u kinoteatri mistitsya knigoshovishe Lvivskoyi nacionalnoyi naukovoyi biblioteki imeni V Stefanika 24 Kinoteatr Oktyabr Kinoteatr Zhovten Kinoteatr Galichina red Kinoteatr Oktyabr sporudzhenij u 1978 roci na vul Lyubinskij 93 za proyektom arhitektora Lyudmili Nivinoyu Naprikinci 1980 h roku jogo perejmenovano na Zhovten a zgodom na Galichinu Kinoteatr ne vikonuvav svoyih funkcij z 2002 roku deyakij chas u jogo foye diyav radiorinok Budivlya demontovana u 2013 roci Kinoteatr imeni M Kocyubinskogo Kinoteatr Suputnik Kinoteatr Strilec red Budivlyu kinoteatru imeni M Kocyubinskogo sporudzheno na vul Povitryanij 20 na pochatku 1950 h rokiv u stili stalinskogo ampiru Glyadacka zala kinoteatru bula rozrahovana na 300 misc Zgodom perejmenovanij na Suputnik vid 1990 h rokiv Strilec U 2000 h rokah v primishenni roztashovuvavsya nichnij klub Dali Nini u budinku ne provodyatsya kinopokazi hocha ekran zberezhenij 25 Kinoteatr Lviv red 1960 roku v perebudovanomu primishenni kolishnogo paviljonu vazhkoyi promislovosti Shidnih torgiv sho roztashovanij na aleyi u verhnij chastini Strijskogo parku yakij mav adresu vul Parhomenka 12 nini vul Samchuka vidkrito kinoteatr Lviv Vin stav pershim kinoteatrom Ukrayini z obladnannyam dlya demonstraciyi shirokoformatnih filmiv zi stereozvukom ta glyadackoyu zaloyu sho nalichuvala 760 misc U 1980 h rokah cherez spad vipusku shirokoformatnih filmiv kinoteatr buv pereobladnanij na sistemu monozvuku Na sogodni ce yedinij komunalnij kinoteatr u Lvovi 20 Kinoteatr Mayak Kinoteatr Dzvin red Vid povoyennih chasiv na todishnij vul Kirova 45 nini Vulicya Sheptickih roztashovuvavsya vidkritij kinoteatr Litnij 1 U 1960 roci perejmenovanij na Mayak ta nakritij dahom Vid rokiv nezalezhnosti maye nazvu Dzvin ale ostanni roki stoyit pustkoyu Pislya sporudzhennya poruch memorialu imeni Stepana Banderi u travni 2007 roku lvivska miska rada planuvala stvoriti u primishenni kolishnogo kinoteatru vidpovidnij muzej She deyakij chas do 2009 roku tut provodili shodenno po tri kinoseansi i ce pri tomu sho mistkist kinozalu stanovila 300 misc 26 2019 roku LMR pogodzheno stvorennya komunalnoyi ustanovi Memorialnij muzej Gidnosti Muzej roztashuyut na misci kolishnogo kinoteatru Dzvin 27 Kinoteatr Mir Kinoteatr Klekit red Budinok buv sporudzhenij u 1965 roci za tipovim proyektom arhitektora Stanislava Sokolova Kinoteatr buv rozrahovanij na 1 200 misc u 1990 h rokah u primishenni kolishnogo kinoteatru roztashuvavsya misteckij centr Klekit a z 2001 roku budivlyu perebuduvali u stili haj tek dlya nichnogo klubu Milenium U proyekti adaptaciyi kinoteatru pid rozvazhalnij kompleks brala uchast Naukovo doslidna laboratoriya ekspluatacijnoyi nadijnosti budivel i sporud Nacionalnogo universitetu vodnogo gospodarstva ta prirodokoristuvannya 28 Za dekilka rokiv Milenium zminiv Ivent hol Kino a 19 travnya 2017 roku tut vidkrivsya nichnij klub Malevich 29 1991 nashi dni red Zi zdobuttyam Ukrayinoyu nezalezhnosti komunalni kinoteatri poterpali vid nestachi finansuvannya tomu bilshist bula zakrita a primishennya prodani chi peredani v orendu Sogodni u misti ye lishe tri komunalni kinoteatri Lviv yakij perebuvaye na balansi oblasnoyi radi Kiyiv ta Sokil yaki ye vlasnistyu miskoyi radi Natomist z yavilosya kilka suchasnih privatnih kinoteatriv merezhi Kinopalac U listopadi 2010 roku u misti z yavivsya pershij v Ukrayini avtomobilnij kinoteatr Kinopark 16 grudnya 2010 roku v torgovomu centri King Cross Leopolis vidkrito tretij v Ukrayini kinoteatr IMAX Planeta kino 2017 roku u torgovo rozvazhalnomu centri Victoria Gardens rozpochav robotu bagatozalnij kinoteatr Multiplex vid najbilshoyi merezhi kinoteatriv Ukrayini Multiplex Cinema Spisok red Nazva AdresaPlaneta kino IMAX s Sokilniki vul Strijska 30Multiplex vul Kulparkivska 226APlaneta kino vul Pid Dubom 7bKinopalac vul Teatralna 22Kinopalac Kopernik vul Kopernika 9Kinopalac im O Dovzhenka prosp Chervonoyi Kalini 81Lviv vul Samchuka 12Kiyiv prosp Shevchenka 8Sokil vul Volodimira Velikogo 14aKinopark kinoteatr Lviv avtomobilnij vul Knyagini Olgi 95Div takozh red Kinematograf Zahidnoyi Ukrayini 1896 1939 Primitki red Gyershevska B Z istoriyi kulturi kino u Lvovi 1918 1939 rr pereklad z polskoyi Lviv nezalezhnij ukrayinskij kulturologichnij chasopis Yi 2004 S 10 ISBN 966 7790 07 X Irina Kotlobulatova Kolis davno u Lvovi Notatki z istoriyi Lvova Pershij kinoseans Tayemnici mista Leva Lviv Avers 2004 S 179 ISBN 966 7466 90 6 Pavlo Kucherskij Proyekt Interaktivnij Lviv pl Danila Galickogo 1 kolishnij kinoteatr ne diye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 5 lyutogo 2021 Procitovano 16 serpnya 2020 Biriulow J Rzezba lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 S 238 ISBN 978 83 7543 009 7 pol Kogut M 17 lyutogo 2020 Najstarishij nichnij klub Lvova ogolosiv pro zakrittya zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 5 veresnya 2020 Procitovano 16 serpnya 2020 Pavlo Kucherskij Oksana Lepak Proyekt Interaktivnij Lviv pl Generala Grigorenka 5 kinoteatr ne diye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 31 serpnya 2019 Procitovano 16 serpnya 2020 Igor Zhuk Proyekt Interaktivnij Lviv pl Generala Grigorenka 5 Lvivskij akademichnij duhovnij teatr Voskresinnya lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 31 serpnya 2019 Procitovano 15 lyutogo 2021 Pavlo Kucherskij Oksana Lepak Proyekt Interaktivnij Lviv pl Mickevicha 10 kinoteatr ne isnuye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 16 veresnya 2022 a b Yevgeniya Plaskon 14 zabutih kinoteatriv Lvova doradyanskogo periodu FOTO 032 ua Arhiv originalu za 26 lipnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2022 a b Pavlo Kucherskij Proyekt Interaktivnij Lviv pl Mickevicha 6 7 kinoteatr ne diye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 26 travnya 2021 Procitovano 27 travnya 2021 LKP otrimalo primishennya na ploshi Mickevicha shodo yakogo trivaye sudova sprava varianty lviv ua Varianti 11 zhovtnya 2018 Arhiv originalu za 26 travnya 2021 Procitovano 27 travnya 2021 Ofis Samopomochi na ploshi Mickevicha otrimala GO Sadovogo varianty lviv ua Varianti 10 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 26 travnya 2021 Procitovano 27 travnya 2021 Pavlo Kucherskij Oksana Lepak Proyekt Interaktivnij Lviv prosp Svobodi 5 kinoteatr ne diye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 16 serpnya 2020 Irina Kotlobulatova Proyekt Miskij mediaarhiv kinoteatr Ukrayina lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 16 veresnya 2022 Igor Sadzhenicya 30 Bereznya 2016 Chi zbuduyut na misci kinoteatru Ukrayina u Lvovi novij kinocentr tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto Arhiv originalu za 8 lipnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2022 Nazarij Tuzyak 28 lipnya 2017 Deputatu LMR Grigoriyu Kozlovskomu dozvolili rekonstrukciyu kolishnogo kinoteatru u centri Lvova zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 17 veresnya 2022 Irina Panchishin 28 serpnya 2020 U centri Lvova vidkrili pershij u misti privatnij okeanarium zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 16 grudnya 2020 Procitovano 24 sichnya 2021 Pavlo Kucherskij Proyekt Interaktivnij Lviv prosp Shevchenka 28 kinoteatr ne diye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 17 veresnya 2022 Pavlo Kucherskij Oksana Bojko Proyekt Interaktivnij Lviv vul Chajkovskogo 7 kinoteatr ne diye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 17 veresnya 2022 a b Proekt Interaktivnij Lviv vul Samchuka 12 kinoteatr Lviv lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 19 bereznya 2020 Procitovano 17 veresnya 2022 Uhvala Lvivskoyi miskoyi radi vid 18 grudnya 2014 roku 4242 Pro reorganizaciyu zakladiv kulturi city adm lviv ua Lvivska miska rada Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2017 Procitovano 17 veresnya 2022 Oleksandr Moskalenko Proyekt Miskij mediaarhiv kinoteatr Druzhba v Parku kulturi i vidpochinku im B Hmelnickogo lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 17 veresnya 2022 Pavlo Kucherskij Oksana Lepak Proyekt Interaktivnij Lviv vul Gorodocka 285 kolishnij kinoteatr ne diye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 9 serpnya 2020 Procitovano 16 serpnya 2020 Pavlo Kucherskij Oksana Lepak Proyekt Interaktivnij Lviv vul Lichakivska 131 kinoteatr ne diye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 16 serpnya 2020 Pavlo Kucherskij Proekt Interaktivnij Lviv vul Povitryana 20 kinoteatr ne diye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 16 serpnya 2020 Irina Semerenko 4 zhovtnya 2021 Istoriya lvivskogo Mayaka abo pershij litnij kinoteatr nashogo mista lviv trend in ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 4 zhovtnya 2021 Muzej Gidnosti u Lvovi oblashtuyut na misci kolishnogo kinoteatru Dzvin tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto 11 bereznya 2019 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2020 Procitovano 15 bereznya 2020 Pavlo Kucherskij Proyekt Interaktivnij Lviv prosp Chornovola 2 kinoteatr ne diye lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 16 serpnya 2020 Reinkarnaciya Mileniuma za opernim vidkrivayetsya novij nichnij klub MALEVICH afishalviv net Arhiv originalu za 21 sichnya 2018 Procitovano 16 serpnya 2020 Posilannya red nbsp Portal Lviv Kinoteatri u Lvovi v lviv ua Vidpochinok u Lvovi Arhiv originalu za 25 listopada 2010 Procitovano 17 veresnya 2022 Liliya Kuzik 27 lipnya 2010 Yaki kinoteatri potribni lviv yanam zaxid net Zaxid net Arhiv originalu za 26 veresnya 2010 Procitovano 17 veresnya 2022 Virtualni 3D turi kinoteatrami u Lvovi welcome lviv ua Arhiv originalu za 16 grudnya 2011 Procitovano 17 veresnya 2022 Afisha kinoteatriv Lvova lvivposter com Lvivska Afisha Arhiv originalu za 17 lyutogo 2012 Procitovano 17 veresnya 2022 Proekt Interaktivnij Lviv media lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 17 veresnya 2022 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kinoteatri Lvova amp oldid 40446429