Кіммерійська складчастість, кіммерійський орогенез (рос. киммерийская складчатость, англ. Cimmerian folding, нім. Kimmerische Faltung f) — одна з епох мезозойської складчастості.
Епохи та їх прояви Редагувати
Розрізняють дві епохи кіммерійської складчастості:
- ранньокіммерійську (кінець тріасу — початок юри). Виражена в гірських спорудах Криму, Північній Добруджі, на Таймирі, на півночі Афганістану, Південно-Східній Азії, Патагонських Андах, північно-східній частині Аргентини.
- пізньокіммерійську (кінець юри — початок крейди). Виражена у Верхояно-Чукотській області, на центральному та північно-східному Памірі, в Каракорумі, центральній частині Ірану, на Кавказі, в західних хребтах Кордильєр Північної Америки, Андах та інш.
Прояви на території України Редагувати
В Україні кіммерійська складчастість найінтенсивніше проявилася в межах альпійської частини Середземноморського рухливого поясу. На місці Кримського півострова і пониззя Дунаю на початку кіммерійської складчастості виникла геосинклінальна система, у середині епохи вона перетворилася на складчасту гірську споруду, яка наприкінці епохи зруйнувалася, знівелювалася і перетворилася на молоду Скіфську платформу, що проіснувала до початку альпійської складчастості. На Східно-Європейській платформі кіммерійська складчастість проявилася значним прогинанням її південного краю, а також переважанням низхідних рухів у межах бортових частин Дніпровсько-Донецької западини та північних і північно-західних окраїн Донецького прогину.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.