www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кущинський Антін Андрійович 14 лютого 1897 22 травня 1992 підполковник Армії УНР нащадок давнього козацько священичого р

Кущинський Антін Андрійович

Кущинський Антін Андрійович (14 лютого 1897 — 22 травня 1992) — підполковник Армії УНР, нащадок давнього козацько-священичого роду, Генеральний значковий УВК, один із організаторів Українського Вільного Козацтва на Полтавщині, пізніший дорадник Гетьмана Павла Скоропадського, Військовий і Кошовий отаман УВК, редактор часопису «Українське Козацтво», письменник, історик та публіцист.

Антін Андрійович Кущинський
 Підполковник
Антін Кущинський
Загальна інформація
Народження 14 лютого 1897(1897-02-14)
Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть 22 травня 1992(1992-05-22) (95 років)
Чикаго, США
Військова служба
Приналежність  УНР
Командування
командир сотні 47-го Кременчуцького полку,
Військовий і Кошовий отаман УВК
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кущинський.

Життєпис ред.

Дитинство. Юність ред.

Антін Кущинський народився у м. Лохвиця Полтавська губернія.

Після переїзду родини Кущинських до Кременчука, Антін закінчив Кременчуцьку реальну школу, а згодом і Київську військову школу імені князя Костянтина.

Перша світова війна ред.

Під час Першої світової війни був начальником команди розвідки, а після третього поранення — начальником навчальної команди 240-го Ваврського полку, пізніше в чині штабс-капітана став старшим ад'ютантом оперативної частини штабу 60-тої пішої дивізії, на базі українізованих частин якої пізніше створено Український полк імені гетьмана Пилипа Орлика.

Перші визвольні змагання ред.

Після повернення на Полтавщину в грудні 1917 р. Антін Кущинський записався до Кременчуцької «летючої сотні» Вільного козацтва, а згодом став командиром сотні 47-го Кременчуцького полку.

Життя на Закарпатті. Участь в Карпатській Січі ред.

Після 1921 р., коли Армія УНР остаточно відійшла за кордони України, проживав у Підкарпатській Україні. Навчався в Українській господарській академії в Подєбрадах (Чехословацька республіка), захистив дисертацію на тему: «Лісові кооперативи в Карпатах». Працював учителем у школах сіл Кевелів (нині у складі с. Кваси) та Кваси (нині село Рахівського району Закарпатської області), де брав активну участь у діяльності товариства «Просвіта».

У березні 1939 р. як командир Гуцульського коша Карпатської Січі брав участь у боях з угорськими військами, захищаючи Карпатську Україну. В Рахові потрапив у полон, перебував у концентраційному таборі Варіо-Лопош в Королівстві Угорщина. Завдяки клопотанню П. Скоропадського перед угорською владою за його долю звільнений і переправлений до Відня, звідки переїхав до Праги (Протекторат Богемії та Моравії).

Еміграція ред.

Протекторат Богемії та Моравії (1940). Німеччина (1945) ред.

У 1940—1945 рр. Антін Кущинський працював адміністратором гетьманських видань на еміграції, був членом Вищого проводу Гетьманського Руху, очолював військову референтуру Гетьмана Павла Скоропадського на еміграції.

У 1945 р. разом із дружиною виїхав до Німеччини. По завершенні війни підполковник Армії УНР Антін Кущинський перебував у таборі Ді-Пі у Міттенвальді (ФРН).

У 1948 р. на заклик полковника В. Дітеля та професора Якова Моралевича, які за дорученням генерала В. Трутенка завітали в табір з метою відновлення діяльності УВК, знову вступив у ряди Українського Вільного Козацтва. Було створено станицю УВК. Станичним отаманом став генерал Палій-Неїло, його заступником — Антін Кущинський, а станичним писарем інженер Іван Пояшник.

Пізніше Кущинський емігрував до Французької республіки.

Парагвай (кін.1940-х). США (1958) ред.

Наприкінці 1940-х рр. емігрував до Парагваю. Був організатором Спілки української молоді в Парагваї, Уругваї та Аргентині.

У 1958 р. переїхав до Чикаго (США), продовжив там свою діяльність як вихователь Спілки української молоді. Брав активну участь у церковному житті як член братства при соборі св. Володимира, з 1965 — голова братства.

Був одним з ініціаторів та активних діячів відродження Українського Вільного Козацтва (УВК) у США, генеральним писарем УВК, від 1969 р. — член редакційної колегії та редактор журналу «Українське козацтво».

У 1971—1973 рр. — Військовий отаман Українського вільного козацтва.

У 1974—1976 рр. — Кошовий отаман УВК та голова Генеральної булави УВК (м. Чикаго, США).

Помер Антін Кущинський 22 травня 1992 р. у м. Чикаго, похований на цвинтарі Ельмунд.

Творчий доробок ред.

Історичні праці ред.

Автор історичних розвідок з минулого українського козацтва та розвідок і спогадів про діяльність Вільного козацтва в Україні доби української революції 1917—1921 рр. та на еміграції:

  • «Невмирущість та актуальність козацької ідеї» (1968),
  • «Козацьке свято Покрови» (1968),
  • «У 310-ту річницю козацької слави під Конотопом» (1969),
  • «Гетьман Іван Мазепа і його державницькі ідеї» (1969),
  • «Українське Вільне Козацтво в 1917—1918 роках» (1971),
  • «Про українську мову в богослужбах Задунайських Січовиків» (1971),
  • «„Літаюча“ сотня УВК в Кременчуці» (1972),
  • «Козацька слава Гетьмана Сагайдачного» (1973),
  • «Ідеологічні й організаційні особливості УВК» (1973),
  • «Спогад з 1917 року» (1974),
  • «Два брати козацькі генерали» (1975),
  • «Українська традиційна державницька сила» (1977),
  • «Парамілітарність, єдність і соборність в Українському Вільному Козацтві» (1979).

Книги ред.

Автор книжок з історії козацтва та гетьманського руху в Україні та в еміграції:

  • «Гетьман Павло і Гетьманич Данило Скоропадські» (Чикаго, 1968),
  • «Вояцькі заслуги і лицарські чесноти Гетьмана всієї України Павла Скоропадського» (Чикаго, 1973),
  • «Патріот і державний муж України» (Чикаго, 1974),
  • Збірник спогадів з часів Карпатської України «Закарпаття у боротьбі» (Буенос-Айрес, 1981).

Ідеологічні статті ред.

Ідеологічні статті Кущинського, присвячені відродженню та плеканню козацької ідеї, друкувалися не тільки в часописі «Українське козацтво», а й у «Віснику», «Свободі», «Православному українці» й ін. виданнях української еміграції.

Пам'ять ред.

Нащадки не забули свого славного земляка. Наприкінці 2008 р. на центральній вулиці м. Лохвиці на Полтавщині було встановлено пропам'ятну дошку Антіну Кущинському, публіцисту, редакторові часопису «Українське Козацтво», визначному військовикові, церковному діячеві УАПЦ й великому патріотові України та своєї малої батьківщини — Полтавщини.

Його ім'я носить Інститут Українського вільного козацтва, заснований 2009 у Лохвиці.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 16 березня 2015. 

Джерела та література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kushinskij Antin Andrijovich 14 lyutogo 1897 22 travnya 1992 pidpolkovnik Armiyi UNR nashadok davnogo kozacko svyashenichogo rodu Generalnij znachkovij UVK odin iz organizatoriv Ukrayinskogo Vilnogo Kozactva na Poltavshini piznishij doradnik Getmana Pavla Skoropadskogo Vijskovij i Koshovij otaman UVK redaktor chasopisu Ukrayinske Kozactvo pismennik istorik ta publicist Antin Andrijovich Kushinskij PidpolkovnikAntin KushinskijZagalna informaciyaNarodzhennya 14 lyutogo 1897 1897 02 14 Lohvicya Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmert 22 travnya 1992 1992 05 22 95 rokiv Chikago SShAVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRKomanduvannyakomandir sotni 47 go Kremenchuckogo polku Vijskovij i Koshovij otaman UVKU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kushinskij Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ditinstvo Yunist 1 2 Persha svitova vijna 1 3 Pershi vizvolni zmagannya 1 4 Zhittya na Zakarpatti Uchast v Karpatskij Sichi 1 5 Emigraciya 1 5 1 Protektorat Bogemiyi ta Moraviyi 1940 Nimechchina 1945 1 5 2 Paragvaj kin 1940 h SShA 1958 2 Tvorchij dorobok 2 1 Istorichni praci 2 2 Knigi 2 3 Ideologichni statti 3 Pam yat 4 Primitki 5 Dzherela ta literaturaZhittyepis red Ditinstvo Yunist red Antin Kushinskij narodivsya u m Lohvicya Poltavska guberniya Pislya pereyizdu rodini Kushinskih do Kremenchuka Antin zakinchiv Kremenchucku realnu shkolu a zgodom i Kiyivsku vijskovu shkolu imeni knyazya Kostyantina Persha svitova vijna red Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv nachalnikom komandi rozvidki a pislya tretogo poranennya nachalnikom navchalnoyi komandi 240 go Vavrskogo polku piznishe v chini shtabs kapitana stav starshim ad yutantom operativnoyi chastini shtabu 60 toyi pishoyi diviziyi na bazi ukrayinizovanih chastin yakoyi piznishe stvoreno Ukrayinskij polk imeni getmana Pilipa Orlika Pershi vizvolni zmagannya red Pislya povernennya na Poltavshinu v grudni 1917 r Antin Kushinskij zapisavsya do Kremenchuckoyi letyuchoyi sotni Vilnogo kozactva a zgodom stav komandirom sotni 47 go Kremenchuckogo polku Zhittya na Zakarpatti Uchast v Karpatskij Sichi red Pislya 1921 r koli Armiya UNR ostatochno vidijshla za kordoni Ukrayini prozhivav u Pidkarpatskij Ukrayini Navchavsya v Ukrayinskij gospodarskij akademiyi v Podyebradah Chehoslovacka respublika zahistiv disertaciyu na temu Lisovi kooperativi v Karpatah Pracyuvav uchitelem u shkolah sil Keveliv nini u skladi s Kvasi ta Kvasi nini selo Rahivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti de brav aktivnu uchast u diyalnosti tovaristva Prosvita U berezni 1939 r yak komandir Guculskogo kosha Karpatskoyi Sichi brav uchast u boyah z ugorskimi vijskami zahishayuchi Karpatsku Ukrayinu V Rahovi potrapiv u polon perebuvav u koncentracijnomu tabori Vario Loposh v Korolivstvi Ugorshina Zavdyaki klopotannyu P Skoropadskogo pered ugorskoyu vladoyu za jogo dolyu zvilnenij i perepravlenij do Vidnya zvidki pereyihav do Pragi Protektorat Bogemiyi ta Moraviyi Emigraciya red Protektorat Bogemiyi ta Moraviyi 1940 Nimechchina 1945 red U 1940 1945 rr Antin Kushinskij pracyuvav administratorom getmanskih vidan na emigraciyi buv chlenom Vishogo provodu Getmanskogo Ruhu ocholyuvav vijskovu referenturu Getmana Pavla Skoropadskogo na emigraciyi U 1945 r razom iz druzhinoyu viyihav do Nimechchini Po zavershenni vijni pidpolkovnik Armiyi UNR Antin Kushinskij perebuvav u tabori Di Pi u Mittenvaldi FRN U 1948 r na zaklik polkovnika V Ditelya ta profesora Yakova Moralevicha yaki za doruchennyam generala V Trutenka zavitali v tabir z metoyu vidnovlennya diyalnosti UVK znovu vstupiv u ryadi Ukrayinskogo Vilnogo Kozactva Bulo stvoreno stanicyu UVK Stanichnim otamanom stav general Palij Neyilo jogo zastupnikom Antin Kushinskij a stanichnim pisarem inzhener Ivan Poyashnik Piznishe Kushinskij emigruvav do Francuzkoyi respubliki Paragvaj kin 1940 h SShA 1958 red Naprikinci 1940 h rr emigruvav do Paragvayu Buv organizatorom Spilki ukrayinskoyi molodi v Paragvayi Urugvayi ta Argentini U 1958 r pereyihav do Chikago SShA prodovzhiv tam svoyu diyalnist yak vihovatel Spilki ukrayinskoyi molodi Brav aktivnu uchast u cerkovnomu zhitti yak chlen bratstva pri sobori sv Volodimira z 1965 golova bratstva Buv odnim z iniciatoriv ta aktivnih diyachiv vidrodzhennya Ukrayinskogo Vilnogo Kozactva UVK u SShA generalnim pisarem UVK vid 1969 r chlen redakcijnoyi kolegiyi ta redaktor zhurnalu Ukrayinske kozactvo U 1971 1973 rr Vijskovij otaman Ukrayinskogo vilnogo kozactva U 1974 1976 rr Koshovij otaman UVK ta golova Generalnoyi bulavi UVK m Chikago SShA Pomer Antin Kushinskij 22 travnya 1992 r u m Chikago pohovanij na cvintari Elmund Tvorchij dorobok red Istorichni praci red Avtor istorichnih rozvidok z minulogo ukrayinskogo kozactva ta rozvidok i spogadiv pro diyalnist Vilnogo kozactva v Ukrayini dobi ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rr ta na emigraciyi Nevmirushist ta aktualnist kozackoyi ideyi 1968 Kozacke svyato Pokrovi 1968 U 310 tu richnicyu kozackoyi slavi pid Konotopom 1969 Getman Ivan Mazepa i jogo derzhavnicki ideyi 1969 Ukrayinske Vilne Kozactvo v 1917 1918 rokah 1971 Pro ukrayinsku movu v bogosluzhbah Zadunajskih Sichovikiv 1971 Litayucha sotnya UVK v Kremenchuci 1972 Kozacka slava Getmana Sagajdachnogo 1973 Ideologichni j organizacijni osoblivosti UVK 1973 Spogad z 1917 roku 1974 Dva brati kozacki generali 1975 Ukrayinska tradicijna derzhavnicka sila 1977 Paramilitarnist yednist i sobornist v Ukrayinskomu Vilnomu Kozactvi 1979 Knigi red Avtor knizhok z istoriyi kozactva ta getmanskogo ruhu v Ukrayini ta v emigraciyi Getman Pavlo i Getmanich Danilo Skoropadski Chikago 1968 Voyacki zaslugi i licarski chesnoti Getmana vsiyeyi Ukrayini Pavla Skoropadskogo Chikago 1973 Patriot i derzhavnij muzh Ukrayini Chikago 1974 Zbirnik spogadiv z chasiv Karpatskoyi Ukrayini Zakarpattya u borotbi Buenos Ajres 1981 Ideologichni statti red Ideologichni statti Kushinskogo prisvyacheni vidrodzhennyu ta plekannyu kozackoyi ideyi drukuvalisya ne tilki v chasopisi Ukrayinske kozactvo a j u Visniku Svobodi Pravoslavnomu ukrayinci j in vidannyah ukrayinskoyi emigraciyi Pam yat red Nashadki ne zabuli svogo slavnogo zemlyaka Naprikinci 2008 r na centralnij vulici m Lohvici na Poltavshini bulo vstanovleno propam yatnu doshku Antinu Kushinskomu publicistu redaktorovi chasopisu Ukrayinske Kozactvo viznachnomu vijskovikovi cerkovnomu diyachevi UAPC j velikomu patriotovi Ukrayini ta svoyeyi maloyi batkivshini Poltavshini Jogo im ya nosit Institut Ukrayinskogo vilnogo kozactva zasnovanij 2009 u Lohvici 1 Primitki red Institut Ukrayinskogo Vilnogo Kozactva im A Kushinskogo u Lohvici Arhiv originalu za 18 lyutogo 2015 Procitovano 16 bereznya 2015 Dzherela ta literatura red O V Boguslavskij Kushinskij Antin Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 548 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 O I Panchenko Kushinskij Antin Andrijovich Arhivovano 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Biografiyi Antin Kushinskij Arhivovano 28 kvitnya 2013 u Wayback Machine Ukrayinskij Centr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kushinskij Antin Andrijovich amp oldid 39125935