Кури́лівська во́лость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у селі Курилівка.
| Курилівська волость | |
| Центр | Курилівка |
|---|---|
| Площа | 12 104 (1886) |
| Населення | 7183 осіб (1886) |
| Густота | 54.3 осіб / км² |
Станом на 1886 рік складалася з 8 поселень, 8 сільських громад. Населення — 7183 осіб (3439 чоловічої статі та 3744 — жіночої), 995 дворових господарств.
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 5101 | 3520 |
| Приватної власності | 6785 | 5341 |
| Іншої власності | 218 | 189 |
| Загалом | 12104 | 9050 |
Основні поселення волості:
- Курилівка — колишнє власницьке село, 693 особи, 100 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Бересняги — колишнє власницьке село, 968 осіб, 151 двір, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Козарівка — колишнє власницьке село при струмкові Козарві, 640 осіб, 73 двори, школа, постоялий будинок.
- Ковалі — колишнє власницьке село, 707 осіб, 108 дворів, школа, постоялий будинок.
- Костянець — колишнє власницьке село, 311 осіб, 34 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Литвинець — колишнє власницьке село, 753 особи, 122 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Тростянець — колишнє власницьке село, 871 особа, 114 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, цегельний завод.
- Шандра — колишнє власницьке село при річці Шандра, 1893 особи, 257 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
Старшинами волості були:
Посилання ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
| Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |