Купреянов Микола Миколайович (рос. Купреянов Николай Николаевич) — російський художник-графік.
| Купреянов Микола Миколайович | |
|---|---|
| Купреянов Николай Николаевич | |
| | |
| При народженні | Купреянов Николай Николаевич |
| Народження | 16 липня 1894 Вроцлавськ, Варшавська губернія, Російська імперія Росія |
| Смерть | 29 липня 1933 (39 років) |
| Москва (утоплення) | |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Національність | росіянин |
| Країна | Росія → СРСР |
| Жанр | станкова графіка, кольорова ліногравюра, дереворит |
| Навчання | Тенішевське училище, Імператорський Петербурзький університет |
| Діяльність | художник, графік |
| Напрямок | реалізм |
| Твори | малюнки, екслібриси, друкована графіка, пейзажі, театральні декорації |
| У шлюбі з | Vera Shabshaĭd |
| | |
| Купреянов Микола Миколайович у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився в містечку Вроцлавськ, Варшавська губернія, Російська імперія. Походив з дворянської родини. Батько — Купреянов Микола Миколайович. Мати — Мягкова Марія Генадіївна. За походженням — родина була родичами дворянського роду Лермонтових, з якого походив і російський поет Лермонтов Михайло Юрійович.
Юнаком навчався в уславленому Тенішевському училищі (котре закінчив 1912 року), найкращому на той час приватному навчальному закладі російської столиці, а потім в Імператорськомуй Петербурзькому університету на юридичному факультеті.
Маючи покликання до мистецтва водночас навчався в художній майстерні Анни Остоумової-Лебедєвої (1912—1917), де вивчав техніку деревориту, котрий відродили петербурзькі художники і надали останньому нове художнє життя. Практикував також в майстерні Д. Н. Кардовського (1912—1914), недовго — в студії Петрова-Водкіна (1915—1916). До жовтневого перевороту 1917 року встиг відвідати закордонні держави, подорожував у Німеччині і в Італії.
Був володарем садибки Селище неподалік від міста Кострома. Перебрався на житло в Москву. Працював викладачем у Вищому інституті фотографії та фототехніки (з 1921 року) і у Вищих художньо-технічних майстернях (Вхутемас, 1922—1933 рр). Був членом художніх спілок ОСТ та «Чотири мистецтва».
Працював художником-ілюстратором у радянських журналах «Безбожник», «Крокодил», «Піонер» та інших. Працював також художником-графіком і художником книги.
У липні 1933 року потонув у річці Уча под Москвою. Похований на Новодівочому кладовищі.
Родина Редагувати
Був двічі одружений.
- Перша дружина — Наталя Сергіївна Ізнар (жінка-художниця 01.02.1893 — 10.07.1967).
- Друга дружина — Віра Яківна Каган-Шабшай (викладач 1905— 08.04.1988) Подружжя мало сина Якова (08.09.1932 — 25.03.2006), що теж став художником.
Галерея малюнків Редагувати
Плакати роботи художника Редагувати
Гравюри Купреянова, галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Гурьева Т., «Н. Н. Купреянов», Москва, 1959.
- Генеалогічне древо [ 3 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Купреянов Николай Николаевич. Биография и творчество художника на Artonline.ru [ 3 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Біографія на сайті «Яндекс. Словари»[недоступне посилання з липня 2019]
- Біографія художника коротко [ 18 березня 2016 у Wayback Machine.]