Мико́ла Кульчи́цький (*16(28) січня 1856, Кронштадт, нині Ленінградської області Російської Федерації — †30 січня 1925, Лондон) — гістолог, ембріолог, вихованець, член-кореспондент Санкт-Петербурзької Військово-медичної академії (1898), міністр народної освіти Росії (1916), доцент (з 1883 р.) і професор (з 1889 р.) Харківського університету; професор Оксфордського університету (Велика Британія).
| Кульчицький Микола Костянтинович | |
|---|---|
| Народився | 16 січня 1856 Кронштадт, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія |
| Помер | 30 січня 1925 (69 років) Оксфорд, Англія, Велика Британія |
| Країна | Російська імперія |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | медичний факультет Харківського університетуd |
| Галузь | гістологія |
| Заклад | Імператорський Харківський університет Лондонський університет |
| Нагороди | |
Кульчицький Микола Костянтинович у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився в сім'ї офіцера. Початкову освіту здобув у Тамбовській гімназії, яку закінчив з відзнакою в 1874 р.
У 1874 році вступив на медичний факультет Харківського університету, який закінчив в 1879 лікарем з відзнакою і був залишений для підготовки до професорського звання.
У 1882 році захистив дисертацію «О строении телец Grandry» М.К. Кульчицький — отримав ступінь доктора медицини. З 1883 — приват-доцент і прозектор при кафедрі гістології.
З 1887 по 1888 роки був у відрядженні в Росії й за її межами.
З 1889 року — екстраординарний, а в 1893-1910 роках — ординарний професор гістології, водночас у 1897–1901 — декан медичного факультету Харківського університету.
У 1898 р. М.К. Кульчицького обрали членом-кореспондентом Військово-медичної академії в Санкт-Петербурзі.
Був членом Харківського відділу Російського Собранія, а в 1906 — членом Ради Харківського відділу Союзу Руського Народу.
У лютому 1906 р. був обраний гласним Харківської міської думи, також був обраний від міста до Педагогічної ради 3-ї чоловічої гімназії.
У 1912—1914 рр. — попечитель Казанського навчального округу, у 1914–1916 рр. — попечитель Петроградського навчального округу, у 1916—1917 рр. — міністр народної освіти Росії.
З 1914 р. — таємний радник, з 20 січня 1916 р. — сенатор. 27 грудня 1916 р. обраний сенатором (із залишенням на посаді попечителя освіти Росії), але пропрацював в цій якості всього 2 місяці.
У 1918 році був заарештований більшовиками, але незабаром звільнений, після чого поїхав до Харкова. В кінці 1918 р. пішки (за 22 дні) з сім'єю дістався до Севастополя. У 1921 році, на англійському судні, що вивозило з Криму біженців, виїхав до Стамбулу. Від 1921 — у Великої Британії, працював у Відділі анатомії Лондонського університету. Почавши роботу викладача, отримав дослідний грант від Medical Research Council, що дозволило йому продовжити, розпочату ще в 1881 р. роботу з вивчення нервових закінчень у м'язах. Описав 2 типу еферентних закінчень в поперечно-смугастої мускулатури, один з яких пов'язаний з іннервацією, що йде від мозку. Стаття під назвою «Нервові закінчення в м'язах» була опублікована в англійському журналі «Journal of Anatomy» в січні 1924 р
Вранці 29 січня 1925 р., в день своєї 69-ї річниці, увійшов в шахту непрацюючого ліфта в Лондонському університеті і розбився. Смерть наступила в ніч на 30 січня.
У некролозі говорилося, що був почесним членом Анатомічних товариств Великої Британії і Ірландії, кавалером ордена Почесного Легіону.
Наукова діяльність Редагувати
Сфера наукових інтересів - гістологічна будова шлунково-кишкового тракту, гістологія нервової системи, техніка мікроскопічних досліджень. Кульчицьким уперше було здійснено детальний опис морфології й фізіології ентерохромафінних клітин шлунково-кишкового тракту (клітини Кульчицького). Він запропонував спосіб забарвлення мієлінальних оболонок нервових волокон (метод Кульчицького).
Кульчицькому належать відкриття слізної залози у щурів і слепишей, завдяки чому було встановлено родинний зв'язок між двома родинами гризунів (Muridae і Spalacidae).
Він є автором підручника «Основы практической гистологии» (ч. 1, Х., 1889; 1892; 1897; 1907; 1909; ч. 2, Х., 1890; 1903; 1908; 1909; 1912) та низки наукових праць.
Нагороди Редагувати
Сім російських орденів і французький орден Почесного легіону.
Праці Редагувати
- К вопросу о строении слизистой оболочки тонких кишек и механике всасывания // Протоколы заседаний мед. секции Об-ва опыт. наук при Харьков. ун-те. 1882;
- О строении телец Grandry. Х., 1882;
- Двойное окрашивание кармином и пикриновой кислотой // Тр. мед. секции Об-ва опыт. наук при Харьков. ун-те. 1884;
- Краткий очерк о гистологии с приложением специального исследования тканей и органов. 1890;
- Биологические заметки профессора Н. К. Кульчицкого об аденоидном органе и пищеводе селяхий. Харьков, 1912;
- Полный конспект по гистологии Н. К. Кульчицкого. Изд.4-е. Петроград-Одесса, 1917;
- Nerve endings in muscles // J. of Anatomy. 1924. Vol. 58, part 2;
- Nerve endings in the muscles of the frog // J. of Anatomy. 1924. Vol. 59, part 1.
Примітки Редагувати
Джерела Редагувати
- Кульчицький Микола Костянтинович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Васильєв К. К. Кульчицький Микола Костянтинович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
- Кульчицкий, Николай Константинович [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.] / Борисов В. П. и др. Российские ученые и инженеры-эмигранты (1920-50-е годы).
- Масловський С. Ю. Кульчицький Микола Костянтинович [ 11 липня 2020 у Wayback Machine.] / С.Ю. Масловський., Л.О. Зайченко // Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи : біобібліографічний довідник [ 11 липня 2020 у Wayback Machine.] / за заг. ред. В. М. Лісового. – Харків : ХНМУ, 2010. – С. 109.
- Масловський С. Ю. Кульчицький Микола Костянтинович (1856–1925) [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.] / С.Ю. Масловський., Л.О. Зайченко // Керівники вищої медичної школи: Харківський національний медичний університет [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.] / за заг. ред.: В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; укладачі: Ж. М. Перцева, І. В. Киричок, О. В. Семененко ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – С. 45-46.
| Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |