? Кульон середній | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| Numenius phaeopus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Кульо́н середній, кроншнеп середній (Numenius phaeopus) — прибережний птах ряду сивкоподібні (Charadriiformes). Один з 8-ми видів роду; один з 3-х видів у фауні України. На території країни рідкісний пролітний птах.
Опис ред.
Морфологічні ознаки. Статевий та сезонний диморфізм не виражені. Дорослий птах зверху темно-бурий, зі світлою строкатістю; над оком білувата «брова»; на темно-бурому тім'ї поздовжня світла смуга; низ спини, поперек, надхвістя і черево білі; воло, груди і боки тулуба білуваті, з темно-бурими поздовжніми рисками, на боках також поперечні риски; спід крила білий; першорядні махові пера зверху темно-бурі, внутрішні першорядні і бурі другорядні − з білими плямами. Хвіст білий, з бурими поперечними смугами; дзьоб довгий, темно-бурий, загнутий донизу, ноги сірі. Молодий птах зверху строкаті ший; на боках тулуба поперечних рисок нема.
Звуки. Під час польоту подає крик «п'є-п'ю»; шлюбний крик складається зі звуків «фрюї» або «п'юї», які утворюють гучну довгу трель.
Підвиди Кульон середній має чотири підвиди:
- Numenius phaeopus phaeopus — північна Європа, північно-західна Азія;
- Numenius phaeopus variegatus — північно-східна Азія;
- Numenius phaeopus alboaxillaris — центральна Азія (рідкісний, у загрозливому стані)
- Numenius phaeopus hudsonicus — північна частина Північної Америки
Ареал виду та його поширення в Україні ред.
Гніздиться в лісовій і частково лісотундровій смугах Євразії. Головні місця зимівлі розташовані в Африці, Південній Азії, Австралії. В Україні регулярно трапляється під час міграцій на морському узбережжі та рідко у Львівській, Волинській, Хмельницькій, Житомирській областях. Рідкісний залітний у Черкаській та Дніпропетровській областях. Незначна кількість негніздових птахів трапляється влітку на морському узбережжі, окремі особини зимують.
Чисельність і причини її зміни ред.
Європейська гніздова популяція оцінюється у 160—360 тис. пар. Чисельність виду скорочується. Загальна чисельність птахів, мігруючих через Україну, не відома, але навряд чи перевищує декілька тисяч особин. Найбільше скупчення — 600 ос. спостерігали у дельті Дунаю. Причини зміни чисельності: браконьєрство, розлякування птахів на місцях відпочинку, трансформація природних біотопів під впливом рекреації, господарської діяльності.
Особливості біології ред.
Перелітний птах. В Україні весняна міграція виражена краще за осінню. Весняний проліт у в березні — травні, найінтенсивніше — у другій половині березня − першій половині квітня. Осіння міграція з серпня до початку листопада. Масовий проліт − у вересні. Під час міграцій не утворює великих зграй, найчастіше трапляються поодинокі птахи або невеличкі групи. Оптимальні кормові біотопи − мілководні затоки, солоні озера, галофітні луки, дощові калюжі та асоціації солеросів на вогких солончаках. Об'єктами живлення є водяні безхребетні. На суші може збирати комах з поверхні ґрунту та рослин.
Охорона ред.
Охороняється Боннською та Бернською конвенціями, угодою AEWA. Внесений до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — зникаючий). В Україні значну роль для збереження виду відіграють Чорноморський та Дунайський біосферні заповідники, Кримський природний заповідник (Лебедині острови), РЛП «Кінбурнська коса», Джарилгацький заказник. Для ефективної охорони виду потрібні дієвий контроль за додержанням заборони полювання на усі види кульонів та збереження природних ділянок приморських галофітних лук і солончакових степів.
Примітки ред.
- BirdLife International (2012). . The IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. с. e.T22693178A38790708. doi:10.2305/IUCN.UK.2012-1.RLTS.T22693178A38790708.en. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 14 лютого 2019.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Джерела ред.
- Дядічева О. А. Кульон середній // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 456.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
Посилання ред.
- http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/details/143990/0 [ 23 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Whimbrel – Species text in The Atlas of Southern African Birds [ 18 липня 2015 у Wayback Machine.].
Література ред.
- Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О.Б. — К. : АН УРСР, 1957. — 432 с.
- Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal. Handbook of the Birds of the World. — Volume 3: Hoatzin to Auks. — Lynx Edicions, 1996. — 821 с. — ISBN 84-87334-20-2.