Сергі́й Микол́айович Кулжи́нський (*18 червня 1869, Волинська губернія — †8 лютого 1938, Познань, Польща) — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР.
| Сергій Миколайович Кулжинський | |
|---|---|
| Генерал-майор (12.7.1916) Генерал-хорунжий | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 18 червня 1869 Волинська губернія |
| Смерть | 8 лютого 1938 (68 років) Познань Польща |
| Alma Mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
| Військова служба | |
| Приналежність | УНР |
| Рід військ | кавалерія |
| Війни / битви | Перша Світова війна Українсько-радянська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Народився 1869 у Волинській губернії.
В російській армії ред.
Початкову військову освіту здобув у 1-му Московському кадетському корпусі. На армійській службі з 1 вересня 1887. У 1889 закінчив 3-є військове Олександрівське училище. З 1889 підпоручник, а у 1892 підвищений до поручника. 13 липня 1897 присвоєно звання штабс-капітан.
У 1900 закінчив Миколаївську академію Генерального штабу по першому розряду та отримує звання капітан.
З 6 грудня 1904 підполковник. Проходить службу в 35-му драгунському Білгородському полку. Протягом 16 січня 1905 — 2 лютого 1906 штаб-офіцер для особливих доручень при штабі 15-го армійського корпусу.
З 6 грудня 1908 полковник, начальник штабу 9-ї кавалерійської дивізії. З 9 квітня 1910 — начальник штабу 12-ї кавалерійської дивізії.
Під час Першої світової війни командир 12-го гусарського Охтирського полку. На початку 1916 начальник штабу 4-ї кавалерійської дивізії, генерал-майор. Згодом начальник штабу 3-го кавалерійського корпусу, а з початку 1917 генерал для доручень при командувачу 8-ї армії.
На службі Україні ред.
В Армії УНР з 1918. З 4 червня 1918 в армії Української Держави на посаді командира 4-ї кінної дивізії.
З грудня 1918 інспектор кінноти Армії Української Народної Республіки. З 9 липня 1919 командир 1-ї окремої Волинської кінної бригади. З серпня цього ж року викладач Житомирської юнацької школи Армії УНР. 26 вересня 1919 зарахований до штабу Армії УНР.
Наприкінці 1920 інтернований у польських таборах для військовополонених. Залишився після звільнення у Польщі.
Помер в Познані 8 лютого 1937 року.
Вшанування пам'яті ред.
Провулок Сергія Кулжинського в місті Житомир.
Джерела ред.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
- Кулжинський Сергій Миколайович. (рос.) // grwar.ru — Російська імператорська армія в Першій світовій війні.
- Journal Log, 10.02.1937, № 32, p. 9 [ 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]