Кукса У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Ку кса 1 2 або ки коть 3 частина кінцівки що залишає

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кукса (значення).

Ку́кса, або ки́коть, — частина кінцівки, що залишається після ампутації (екзартикуляції), травми або обумовлена вродженими вадами розвитку. Також куксою називають саму скалічену людину чи тварину.

В'єтнамський хлопчик з киктем правої руки.

Добрий кикоть кінцівки мусить бути заокругленої форми, тобто мати досить м'яких частин, що покривають відпил кістки, також мати рухому шкіру, бути безболісним і здатним витримувати вагу, мати периферичний рубець для зручності користування штучними кінцівками.

Див. також ред.

Примітки ред.

Кукса // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Кукса // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Кикіть, кикоть // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Культя // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Це незавершена стаття з хірургії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Кукса // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[Грінченко,_кукса-2] Кукса // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[3] Кикіть, кикоть // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[4] Культя // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)