Кузьмін Микола Михайлович розвідник У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузьмін Кузьмі н Мико ла Миха йлов

По закінченню військового училища офіцерську службу проходив на посадах командира розвідувального взводу, розвідувальної роти, помічника начальника розвідки дивізії в Групі радянських військ у Німеччині, командира танкової роти і танкового батальйону в Забайкальському військовому окрузі.

У 1979 році закінчив командний факультет Академії бронетанкових військ ім. Маршала Радянського Союзу Маліновського. Після закінчення академії займав посади начальника штабу полку, начальник розвідки 88 мотострілецької дивізії.

З 1983 по 1984 рік — учасник бойових дій в Афганістані: начальник розвідки 201-ї мотострілецької дивізії (провінція Кундуз). У 1985—1991 роках — старший офіцер розвідувального управління Одеського, Київського військових округів.

З грудня 1991 року в Збройних силах України. Стояв біля витоків формування воєнної розвідки України. Один з організаторів Управління розвідки Головного штабу МО України. Начальник інформаційного відділу Управління розвідки Головного штабу, начальник відділу 2-го Управління ГУР МО України.

У 1997 році звільнився в запас. Після звільнення в запас викладав на кафедрі розвідки Національної академії оборони України.

Пішов з життя 10 лютого 2016 року у віці 68 років[1] [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.].

Нагороди Редагувати

Два ордени Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Афганський орден «Зірка» 3-го ступеня
медалі ЗС СРСР і України

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Сайт Фонду ветеранів воєнної розвідки [ 7 серпня 2011 у Wayback Machine.]