Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2019) |
Кузьми́н — село в Україні, у Щиборівській сільській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 1894 особи. Село розташоване на берегах р. Случ.
село Кузьмин | |
---|---|
| |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький район |
Громада | Щиборівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA68040510030059373 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1480 |
Населення | 1894 |
Площа | 5,01 км² |
Густота населення | 404,79 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31047 |
Телефонний код | +380 3855 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°41′54″ пн. ш. 27°04′41″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря | 269 м |
Водойми | р. Случ |
Найближча залізнична станція | з. п. Кузьмин |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31070, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Щиборівка, вул. Центральна, 12 |
Карта | |
Кузьмин | |
Кузьмин | |
Мапа | |
Кузьмин у Вікісховищі |
Історія Редагувати
На околиці села виявлено сліди давньоруського поселення 11-13 ст. Перша писемна згадка про село датується 1462 р. З 1480 р. відомі кузьминські став і млин. У 1517 р. стає містечком з наданням магдебурзького права. З того ж року проводиься кузьминський ярмарок. Входило до складу заснованої Янушем Острозьким Острозької ординації.
Власниками села були послідовно: до 1517 р. — великий литовський князь, з 1517 до 1620 р.р. — князі Острозькі, з 1620 до 1673 р.р. — кн. Заславські, з 1675 по 1720 р.р. — кн. Любомирські, з 1720 по 1776 р.р. — кн. Сангушки, з 1776 по 1778 р.р. — К. Шидловський, з 1778 по 1800 р.р. — кн. Любомирські, з 1800 по 1821 р.р. — графиня К. Жевуська, з 1821 до 1854 р.р. — комісія по боргах графині Жевуської, з 1854 до 1902 р.р. — барони де Шодуари, з 1902 по 1905 р.р. — В. А. Римський-Корсаков, з 1905 по 1917 р.р. — В.А Римський-Корсаков та його спадкоємці і Е. Маньковський.
У 1629 р. в Кузьмині було 125 димів (дворів). У 1703 р. за участь у повстанні С. Палія та Самуся був арештований війт Кузьмина. 1778 р. в містечку налічувалося 282 будинки, діяло 6 корчем. У 1825 р. тут діяла підпільна група «Товариства об'єднаних слов'ян».
У XIX ст. в містечку проводилося 12 ярмарків, працювало З водяні млини, кілька вітряків, ґуральня, цегельня, 3 корчми, трактир. З 1869 р. функціонувало однокласне народне училище, з 1892 р. — жіноча церковно-парафіяльна школа. Духовні запити населення задовольняли православна церква та єврейська синагога. З 1905 року в селі діяв дитячий притулок.
Населення Кузьмина у 1913 р. становило 4262 особи. У 1919 р. на березі кузьминського ставка червоними козаками В. Примакова було розбито дивізію військ УНР.
У роки НЕПу тут діяли сільськогосподарське, кредитно-кооперативне, бурякове, рибоводне, споживче, скотарсько-молочарське товариства. В 1924 р. в Кузьмині створили комуну і сільгоспартіль, які швидко розпалися. Функціонували олійня, декілька крупорушок та круподерток, дві вапнярки, дві цегельні, ковбасня, водяний та паровий млини тощо. Населення у містечку налічувалось більше 4600 людей. У 1930 р. у Кузьмині пройшла «волинка». Розкуркулено 68 дворів. Село (з 1935 р.) відоме своїми п'ятисотеницями. Репресовано понад 20 чоловік.
На фронтах Німецько-радянської війни загинуло 208 чол., жертви серед мирного населення склали 268 чол. З кінця 50-х до початку 90-х р.р. колгосп «Росія» — одна з найстабільніших сільгоспартілей району.
На початку 90-х років жителі Кузьмина взяли активну участь у Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року та президентських виборах. Більше 90 % виборців сказали «так» існуванню незалежної Української держави.
Сьогодення Редагувати
В сьогоденні, у селі діє СК «Кузьминський», ССТ, рибна дільниця, медамбулаторія, середня школа, 7 магазинів, аптека, пошта, АТС. Неподалік від села розташований Кузьминський заказник.
Символіка Редагувати
Герб Редагувати
Затверджений в листопаді 1998 року рішенням сесії сільської ради. Автор — В. Ільїнський.
Щит поділений перекинуто-вилоподібно. У першій частині в червоному полі срібний лапчастий хрест; у другій — в лазуровому полі золоте сонце. В третій — в зеленому полі золотий напнутий лук з золотою стрілою, обернений донизу. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний червоною міською короною з трьома вежами.
Відомі люди Редагувати
- Бенюк Василь Олексійович (* 1959) — доктор медичних наук професор, заслужений діяч науки і техніки України.
- Веселовський Сергій Феофанович — член Української Центральної Ради.
- Глібчук Валентина Антонівна — Член Національної спілки журналістів України. Народилася 11.02.1950 р., с. Кузьмин Городоцького району Хмельницької області. Закінчила факультет журналістики Львівського ордена Леніна держуніверситету ім. Івана Франка. Працювала у редакції райгазети «Радянські Карпати» (смт Путила Чернівецької області). Навчалася у ВПШ у Києві. Продовжила журналістські діяльність у редакції незалежного тижневика «Вільна бесіда» (м. Чернівці), відтак на посаді редактора телекомпанії ТВА.
Примітки Редагувати
- Chynczewska-Hennel T. Ostrogski Janusz książę (ok. 1554—1620) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/3, zeszyt 102. — S. 485. (пол.)
- . Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 3 січня 2021.
Посилання Редагувати
- Погода в селі Кузьмин [ 27 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Kuźmin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 9. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |