Миха́йло Васи́льович Кузнецо́в (рос. Михаил Васильевич Кузнецов; 7 листопада 1913 — 15 грудня 1989) — радянський військовий льотчик-винищувач, учасник Другої світової війни, генерал-майор авіації (1959). Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1945).
Михайло Васильович Кузнецов | |
---|---|
рос. Михаил Васильевич Кузнецов | |
Народження | 7 листопада 1913 |
Смерть | 15 грудня 1989 (76 років) Москва |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | винищувальна авіація |
Освіта | Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна і d (1934) |
Роки служби | 1933–1974 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор авіації |
Командування | |
Війни / битви | Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 7 листопада 1913 року в селі Каширського повіту Тульської губернії Російської імперії (нині — Серпуховський район Московської області Росії). Росіянин.
З 1921 мешкав у Москві. У 1930 закінчив 7 класів, працював електромонтером на шкірзаводі. У 1932–1933 роках — на комсомольській роботі: заступник голови бюро юних піонерів Кіровського району Москви, секретар комітету комсомолу ФЗУ та заводу ім. С. Орджонікідзе.
У Червоній армії з липня 1933 року. У 1934 році закінчив Єйську військову авіаційну школу морських льотчиків. Проходив військову службу у стройових частинах ВПС Білоруського ВО.
У вересні 1939 ад'ютант командира ескадрильї Михайло Кузнецов брав участь у приєднанні Західної Білорусі до СРСР.
Учасник радянсько-фінської війни у лютому-березні 1940 року як помічник командира ескадрильї того ж полку. Здійснив кілька бойових вильотів на винищувачеві І-153. По закінченні бойових дій проходив службу у частинах ВПС Прибалтійського ОВО. У 1941 році пройшов курси удосконалення командирів авіаескадрилей у Липецьку.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941: до грудня 1941 — командир ескадрильї і штурман 15-го винищувального авіаполку Північно-Західного фронту. У березні-травні 1942 року — заступник командира 1-го запасного винищувального авіаполку (Арзамас), у травні-червні — командир ескадрильї 14-го запасного винищувального авіаполку (Рибінськ).
З липня 1942 й до кінця війни — командир 814-го (з серпня 1943 — 106-го гвардійського) винищувального авіаційного полку. Воював на Калінінському, Західному, Південно-Західному, 3-му і 1-му Українських фронтах. Брав участь у проведенні Ворошиловградської, Курської, Ізюм-Барвінківської, Запорізькій, Дніпропетровській, Львівсько-Сандомирській, Сандомирсько-Сілезькій, Берлінській і Празькій операціях.
Всього за роки війни здійснив 344 бойових вильоти на винищувачах І-153, МіГ-3, Як-1, Як-3, Як-7, Як-9, Харрікейн. У 73 повітряних боях збив особисто 19 та у складі групи — 8 літаків супротивника.
По закінченні війни до березня 1946 року був заступником командира винищувальної авіаційної дивізії в Центральній групі військ (Австрія).
У 1951 році закінчив Військово-повітряну академію. З 1951 по 1955 роки — начальник Чернігівського військового аіаційного училища льотчиків. У 1955–1959 роках — начальник 10-го військового авіаційного училища початкового навчання льотчиків (Кременчук).
З 1959 по 1961 роки — заступник командувача по тилу 69-ї повітряної армії (Київ). З 1961 по 1969 роки — заступник командувача по тилу (Північна група військ). У 1969–1974 роках — заступник командувача ВПС Московського ВО по тилу.
У лютому 1974 року генерал-майор авіації М. В. Кузнецов вийшов у запас. Працював старшим інженером, начальником сектора, провідним інженером у Науково-експериментальному центрі автоматизації управління повітряним рухом Міністерства цивільної авіації СРСР.
Мешкав у Москві, де й помер 15 грудня 1989 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 серпня 1943 року за мужність і героїзм, виявлені в боях, майорові Кузнецову Михайлу Васильовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1714).
Указом Президії Верховної ради СРСР від 27 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії полковник Кузнецов Михайло Васильович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 82/II).
Також нагороджений чотирма орденами Червоного Прапора (26.02.1942, 28.02.1943, 24.04.1945, 03.11.1953), орденами Трудового Червоного Прапора (22.02.1968), Богдана Хмельницького 2-го ступеня (23.09.1944), Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), двома орденами Червоної Зірки (03.12.1941, 20.06.1949) і медалями.
Пам'ять
У місті Пущино Московської області встановлено бронзове погруддя М. В. Кузнецова й названо вулицю.
Джерела та література
- Л. В. Легасова. Кузнєцов Михайло Васильович [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 452. — .
- Р. В. Пилипчук. Кузнецов Михайло Васильович [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Посилання
- Біографія на сайті «Герои страны» [Архівовано 28 квітня 2012 у WebCite](рос.)
- Біографія на сайті «Повітряні аси» [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kuznecov Miha jlo Vasi lovich Kuzneco v ros Mihail Vasilevich Kuznecov 7 listopada 1913 19131107 15 grudnya 1989 radyanskij vijskovij lotchik vinishuvach uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni general major aviaciyi 1959 Dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 1945 Mihajlo Vasilovich Kuznecovros Mihail Vasilevich KuznecovNarodzhennya7 listopada 1913 1913 11 07 Smert15 grudnya 1989 1989 12 15 76 rokiv MoskvaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskvinishuvalna aviaciyaOsvitaVijskovo povitryana akademiya imeni Yu O Gagarina i d 1934 Roki sluzhbi1933 1974PartiyaKPRSZvannya General major aviaciyiKomanduvannyaVijni bitviRadyansko finska vijna Nimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 7 listopada 1913 roku v seli Kashirskogo povitu Tulskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini Serpuhovskij rajon Moskovskoyi oblasti Rosiyi Rosiyanin Z 1921 meshkav u Moskvi U 1930 zakinchiv 7 klasiv pracyuvav elektromonterom na shkirzavodi U 1932 1933 rokah na komsomolskij roboti zastupnik golovi byuro yunih pioneriv Kirovskogo rajonu Moskvi sekretar komitetu komsomolu FZU ta zavodu im S Ordzhonikidze U Chervonij armiyi z lipnya 1933 roku U 1934 roci zakinchiv Yejsku vijskovu aviacijnu shkolu morskih lotchikiv Prohodiv vijskovu sluzhbu u strojovih chastinah VPS Biloruskogo VO U veresni 1939 ad yutant komandira eskadrilyi Mihajlo Kuznecov brav uchast u priyednanni Zahidnoyi Bilorusi do SRSR Uchasnik radyansko finskoyi vijni u lyutomu berezni 1940 roku yak pomichnik komandira eskadrilyi togo zh polku Zdijsniv kilka bojovih vilotiv na vinishuvachevi I 153 Po zakinchenni bojovih dij prohodiv sluzhbu u chastinah VPS Pribaltijskogo OVO U 1941 roci projshov kursi udoskonalennya komandiriv aviaeskadrilej u Lipecku Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 do grudnya 1941 komandir eskadrilyi i shturman 15 go vinishuvalnogo aviapolku Pivnichno Zahidnogo frontu U berezni travni 1942 roku zastupnik komandira 1 go zapasnogo vinishuvalnogo aviapolku Arzamas u travni chervni komandir eskadrilyi 14 go zapasnogo vinishuvalnogo aviapolku Ribinsk Z lipnya 1942 j do kincya vijni komandir 814 go z serpnya 1943 106 go gvardijskogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku Voyuvav na Kalininskomu Zahidnomu Pivdenno Zahidnomu 3 mu i 1 mu Ukrayinskih frontah Brav uchast u provedenni Voroshilovgradskoyi Kurskoyi Izyum Barvinkivskoyi Zaporizkij Dnipropetrovskij Lvivsko Sandomirskij Sandomirsko Silezkij Berlinskij i Prazkij operaciyah Vsogo za roki vijni zdijsniv 344 bojovih viloti na vinishuvachah I 153 MiG 3 Yak 1 Yak 3 Yak 7 Yak 9 Harrikejn U 73 povitryanih boyah zbiv osobisto 19 ta u skladi grupi 8 litakiv suprotivnika Po zakinchenni vijni do bereznya 1946 roku buv zastupnikom komandira vinishuvalnoyi aviacijnoyi diviziyi v Centralnij grupi vijsk Avstriya U 1951 roci zakinchiv Vijskovo povitryanu akademiyu Z 1951 po 1955 roki nachalnik Chernigivskogo vijskovogo aiacijnogo uchilisha lotchikiv U 1955 1959 rokah nachalnik 10 go vijskovogo aviacijnogo uchilisha pochatkovogo navchannya lotchikiv Kremenchuk Z 1959 po 1961 roki zastupnik komanduvacha po tilu 69 yi povitryanoyi armiyi Kiyiv Z 1961 po 1969 roki zastupnik komanduvacha po tilu Pivnichna grupa vijsk U 1969 1974 rokah zastupnik komanduvacha VPS Moskovskogo VO po tilu U lyutomu 1974 roku general major aviaciyi M V Kuznecov vijshov u zapas Pracyuvav starshim inzhenerom nachalnikom sektora providnim inzhenerom u Naukovo eksperimentalnomu centri avtomatizaciyi upravlinnya povitryanim ruhom Ministerstva civilnoyi aviaciyi SRSR Meshkav u Moskvi de j pomer 15 grudnya 1989 roku Pohovanij na Troyekurivskomu cvintari NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 serpnya 1943 roku za muzhnist i geroyizm viyavleni v boyah majorovi Kuznecovu Mihajlu Vasilovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 1714 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR vid 27 chervnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm gvardiyi polkovnik Kuznecov Mihajlo Vasilovich nagorodzhenij drugoyu medallyu Zolota Zirka 82 II Takozh nagorodzhenij chotirma ordenami Chervonogo Prapora 26 02 1942 28 02 1943 24 04 1945 03 11 1953 ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 22 02 1968 Bogdana Hmelnickogo 2 go stupenya 23 09 1944 Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 11 03 1985 dvoma ordenami Chervonoyi Zirki 03 12 1941 20 06 1949 i medalyami Pam yatU misti Pushino Moskovskoyi oblasti vstanovleno bronzove pogruddya M V Kuznecova j nazvano vulicyu Dzherela ta literaturaL V Legasova Kuznyecov Mihajlo Vasilovich 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 452 ISBN 978 966 00 0855 4 R V Pilipchuk Kuznecov Mihajlo Vasilovich 20 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaBiografiya na sajti Geroi strany Arhivovano 28 kvitnya 2012 u WebCite ros Biografiya na sajti Povitryani asi 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ros