Кузнецов Антон Олександрович Анто н Олекса ндрович Кузнецо в нар 16 лютого 1987 19870216 м Нікополь Дніпропетровська обл

Антон Кузнецов народився в місті Нікополь Дніпропетровської області, у історичному міському районі Новопавлівка (Лиса Гора). Закінчив загальноосвітню школу № 20 міста Нікополь. Проходив строкову військову службу в зенітно-ракетних військах біля Кам'янського (колишній Дніпродзержинськ). Після служби закінчив Нікопольський технікум Національної металургійної академії України. Працював прокатником гарячого цеху на трубному заводі ПрАТ «Сентравіс Продакшн ЮКРЕЙН» міста Нікополь.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України у березні 2014 року мобілізований як доброволець на захист Батьківщини, сам чотири рази ходив до військкомату.

Старший солдат, стрілець-зенітник 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

Обставини загибелі ред.

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

	Там все було дуже грамотно по-військовому сплановано. Там без Росії не обійшлось. Вогонь вівся з усіх сторін. Це було не на рівні ненавчених бойовиків. Обстріл літака вівся дуже грамотно. Спочатку підсвічували трасером, а потім били. Із ПЗРК неможливо було збити літак, навіть якби боєприпас потрапив у двигун, то літак все рівно не загинув би. Стріляли з «Шилки».
— Командир 25-ї БрТрА полковник Дмитро Мимриков.

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

Троє із загиблих десантників — мешканці Нікополя: старший солдат Кузнецов Антон Олександрович, сержант Кулібаба Руслан Миколайович і солдат Москаленко Сергій Олександрович.

25 липня нікопольці попрощались зі своїми земляками на Європейській площі. Їх поховали на Алеї Слави міського кладовища Нікополя.

Родина ред.

Батько Олександр Павлович — черговий електромонтер високовольтної дільниці. Мати Олена Володимирівна — бригадир збиту в «Сентравісі». Старша сестра Олександра мешкає із сім'єю в РФ.

Вдома лишились дружина Олена та 5-річна донька Катерина.

Нагороди та відзнаки ред.

Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу.
Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

Вшанування пам'яті ред.

26 вересня 2014 року в місті Нікополь на фасаді будівлі ЗОШ № 20 (вулиця Шевченка, 204), відкрито меморіальні дошки на честь випускників школи Антона Кузнецова і Сергія Москаленка, які разом загинули у збитому терористами літаку.
13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів.
18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську.

Див. також ред.

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки ред.

. Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 4 серпня 2017.
. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 4 серпня 2017.
«Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016
Їх проводжали під аплодисменти та крики «Слава Україні!» // Нікопольська газета «Репортер», 25 липня 2014^{[недоступне посилання]}(рос.)
В Нікополі попрощались з військовослужбовцями, які загинули при виконанні військового обов'язку в зоні АТО // «Gorod.dp.ua», 25 липня 2017 [ 4 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Нікополь простився з героями (відео), 25 липня 2014 [ 20 серпня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
Вони пішли у вічність // Нікопольська газета «Репортер», 30 вересня 2014^{[недоступне посилання]}(рос.)
. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 4 серпня 2017.
. Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 4 серпня 2017.

Джерела ред.

Кузнецов Антон Олександрович [ 11 серпня 2014 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Кузнецов Антон Олександрович [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Український меморіал.
Ольга Кучегуркова. Антон Кузнецов. Він міг не сісти у фатальний літак(рос.) // Нікопольська газета «Репортер», 18 червня 2014.
У Нікополь прийшло горе [ 4 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.) // «Нікопольський портал», 20 червня 2014.
Поліна Рехлицька. Десантники не вмирають, вони ідуть у небо…(рос.) // Нікопольська газета «Репортер», 30 червня 2015.
// «Вечірній Кам'янець» за матеріалами «Вчасно» [ 2 серпня 2017 у Wayback Machine.], 14 червня 2017.

[1] . Архів оригіналу за 14 червня 2014. Процитовано 4 серпня 2017.

[2] . Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 4 серпня 2017.

[3] «Якщо на світі є пекло, то це було воно…» // «TV-News», 22 червня 2016

[4] Їх проводжали під аплодисменти та крики «Слава Україні!» // Нікопольська газета «Репортер», 25 липня 2014^{[недоступне посилання]}(рос.)

[5] В Нікополі попрощались з військовослужбовцями, які загинули при виконанні військового обов'язку в зоні АТО // «Gorod.dp.ua», 25 липня 2017 [ 4 серпня 2017 у Wayback Machine.](рос.)

[6] Нікополь простився з героями (відео), 25 липня 2014 [ 20 серпня 2019 у Wayback Machine.](рос.)

[7] Указ Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

[8] Вони пішли у вічність // Нікопольська газета «Репортер», 30 вересня 2014^{[недоступне посилання]}(рос.)

[9] . Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 4 серпня 2017.

[10] . Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 4 серпня 2017.