Кудря Володимир Іванович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кудря У Вікіпедії є статті про інших людей із

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кудря.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кудря Володимир.

Кудря Володимир Іванович (1929—1991) — радянський, український кінооператор. Лауреат Республіканської премії ім. Я. Галана (1986).

Кудря Володимир Іванович

Народився	27 липня 1929(1929-07-27) Бориспіль, Київська округа, Українська СРР, СРСР
Помер	10 грудня 1991(1991-12-10) (62 роки) Київ, Україна
Діяльність	актор

Життєпис Редагувати

Народився 27 липня 1929 р. в м. Борисполі Київської області в родині службовця. Закінчив спецучилище (1947). Працював освітлювачем на Київській студії художніх фільмів (1947—1948), оператором «Київнаукфільму» (1948—1988).

Зняв стрічки: «Чавун і сталь» (1957), «Скло» (1958), «Ліс» (1958), «Силікоз» (1959), «Людина буде жити довго» (1960), «Не для меча, а для рала» (1960), "Автомобіль «Волга» (1961), «Шлюзи» (1962), «Облік у колгоспі» (1962), «Пластмаси» (1963), «Гігієна праці» (1963), «Каруселі» (1963), «Машинобудівництво» (1964), «Шлях до чорного сонця» (1964), «Танкери» (1965), «Кібернетика» (1965), «Людина і хліб» (1968), «Я + Ти = ?» (1969), «Роздуми про сучасника» (1969), «Шахтарський характер» (1971), «Вбивця відомий», «Плюс все життя» (1973), «Вартові погоди» (1975, у співавт.), «Економіка — головна політика» (1975, у співавт., Приз III республіканського кінофестивалю «Людина праці на екрані», Жданов, 1975), «Полігон — вся планета» (1979, у співавт.), «Делі: зв'язок часів» (1981, у співавт. з А. Серебрениковим), «Сіті для золотих рибок» (1983) та ін., художній фільм «Фокусник» (1967, «Мосфільм»; 2-й оператор у співавт.).

Був членом Спілки кінематографістів України.

Помер 10 грудня 1991 р. в Києві.

Література Редагувати

Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.87.