Крістіан Даніель Раух (нім. Christian Daniel Rauch, 2 січня 1777, Арользен — 3 грудня 1857, Дрезден) — німецький скульптор періоду класицизму.
| Крістіан Данієль Раух | |
|---|---|
| нім. Christian Daniel Rauch | |
| | |
| При народженні | Christian Daniel Rauch |
| Народження | 2 січня 1777[…] Бад-Арользен, Вальдек-Франкенберг, Кассель, Гессен, Німеччина |
| Смерть | 3 грудня 1857[…] (80 років) |
| Дрезден, Німецький союз | |
| Поховання | Доротеенштадтський цвинтарd :
|
| Країна | Німеччина |
| Жанр | скульптура |
| Діяльність | скульптор, мистецтвознавець |
| Напрямок | класицизм |
| Покровитель | Фрідріх Вільгельм III |
| Вчитель | Йоганн Готтфрід Шадов, Friedrich Valentind, Johann Christian Ruhld і Авґуст Кісс |
| Відомі учні | Фрідріх Драке, Рейнгольд Бегасd і Arthur Waagend |
| Член | Німецький археологічний інститут, Нідерландська королівська академія наук, Берлінська академія мистецтв і Шведська королівська академія вільних мистецтв |
| Твори | Blücherdenkmald |
| Нагороди | |
| | |
| Крістіан Данієль Раух у Вікісховищі |
| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Біографія Редагувати
Раух народився в небагатій родині, його батьки не мали коштів на навчання сина у відомих майстрів. Батько Георг служив солдатом, потім влаштувався камердинером до герцога вальдекського. Раух навчався спочатку у вальдекского скульптора Фрідріха Валентина, потім у Йоганна Крістіана Руля в Касселі.
У 1797 році приїхав до Берліна, вступив в камердинери до прусського короля Фрідріха Вільгельма II і після його смерті залишився на цій посаді при Фрідріху Вільгельму III, який, як і його дружина, королева Луїза, не тільки не перешкоджав художнім заняттям молодого скульптора, але і всіляко сприяв їм.
У 1803 році виконав бюст королеви Луїзи. Для відтворення його з мармуру його відправили вчитися в Рим, де Раух зблизився з багатьма видатними художниками, в тому числі з Торвальдсеном і Кановою.
У 1811 році був викликаний назад до Берліна для участі в конкурсі на надгробний пам'ятник щойно померлої королеви Луїзи. Представлений ним ескіз цього пам'ятника був визнаний кращим з усіх проектів і в 1812 році Раух удруге відправився в Італію, щоб зайнятися виконанням пам'ятника з мармуру. Пам'ятник встановлено в 1814 році в побудованому для нього доричному мавзолеї в Шарлоттенбурзі .
У 1815-1822 роках на замовлення короля Раух виконав мармурові статуї генералів Шарнгорста і Бюлова, вони були розпочаті в Каррарі, де Раух також виконав статую російського імператора Олександра I.
До 1824 року ним виконано, крім статуй, близько 70 портретних бюстів, в тому числі бюсти великого князя Миколи Павловича, його дружини Олександри Федорівни, Гете.
На замовлення Миколи I в 1839 році він створив мармурову статую «Данаїди», яка була подарована імператриці.
У 1843 році імператор Микола I подарував королю Пруссії Фрідріху Вільгельму IV дві бронзові групи «Приборкувачі коней», створені скульптором П. К. Клодтом для Анічкова моста. Прусський король замовив у Рауха виготовлення копій двох статуй Перемоги, як подарунок. Ці статуї були виготовлені скульптором та встановлені в парку ерцгерцогского палацу в Шарлоттенбурзі в 1839 році і в Берліні на Беллі-Алліанс плаці в 1843 році.
У 1849 році Раух зробив надгробний пам'ятник короля Фрідріха Вільгельма III, потім виконав статуї воєначальників Йорка і Ґнайзенау, знаменитий нині пам'ятник Іммануїла Канта в Кенігсберзі (відкритий в 1864 році), там же меморіал королеви Луїзи у кірхи, присвяченій її пам'яті, мармурові статуї Віри, Надії і Любові, принесені художником в дар його рідного міста Арользені, бюст Торвальдсена для музею цього художника в Копенгагені, безліч інших робіт.
Найзначнішим творінням Рауха залишається виконана в 1830-1851 роках кінна статуя Фрідріха Великого в Берліні. В історії німецького мистецтва Рауху належить одне з чільних місць не тільки як автору цього пам'ятника та багатьох інших чудових творів, але і як засновнику берлінської скульптурної школи.
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118749218 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Christian Daniel Rauch
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7