Крушинський Федір

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крушинський.

Фе́дір Круши́нський — український публіцист, драматург, перекладач, учасник Українських визвольних змагань — сотник, особистий осавул (ад'ютант) Голови Директорії УНР Симона Петлюри в 1919—1922 роках.

Зліва на право: член Директорії Федір Швець, ад'ютант Голови Директорії Федір Крушинський, Голова Директорії Симон Петлюра, перекладач (прізвище невідоме), керуючий справами Директорії Микола Миронович

Загальні відомості

Воював у складі синьожупанників під командуванням генерала Віктора Зелінського.

1919—1922 років — особистий осавул (ад'ютант) Голови Директорії УНР Симона Петлюри.

1921 року — голова відділу преси Міністерства преси та пропаганди Уряду УНР в Тарнові. Був лектором державної юнкерської школи (1921—1923).

Перебував у таборі інтернованих вояків УНР в Каліші.

Друкувався в часописі «Залізний стрілець».

У Каліші Федір Крушинсткий був членом редколегії і відповідальним редактором таборового журналу «Веселка», заснованого Є. Маланюком та Ю. Дараганом 1922 року. В цьому журналі він публікував свої статті, п'єси, публіцистику.

Залишивши дружину у Каліші, 1924 року він прибув до Франції. Після 3-х місяців роботи в Оден-ле-Тіші, повернувся до Польщі. Через 2 роки знову переїхав до Парижу разом з дружиною. У Парижі здобув освіту перукаря. Працював пару років за фахом, згодом друкувався в емігрантських виданнях, залишив спогади про Симона Петлюру. 1939 року був головним редактором видання «Молода Україна».

Його спогади про Українські визвольні змагання негативно оцінював президент УНР в екзилі Андрій Лівицький, називав його статті як «паскудні „ревеляції“ прохвоста Крушинського». Також за певними джерелами він був членом ОУН і навіть більшовицьким агентом-розвідником з псевдонімом «Б-178».

У Франції займався організацією українських комбатантів.

Інформації про дату народження і смерті Федора Крушинського на даний час не знайдено.

П'єси і переклади

• Ф. Крушинський. Мотря Кочубеївна. Трагедія в 5 актах. — Каліш, Веселка, 1922 [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Моріс Метерлінк. «Монна Ванна», переклад Ф. Крушинського. — Каліш, 1923.

Праці і публікації

• «Головний отаман». Спогади ад'ютанта // Наша доба. — Париж. Січень і березень 1949.
• «Приятелям і ворогам». «Національна гігієна» // Наша доба. Частина 6 (9). — Париж, грудень 1948
• «Я бачив Німеччину» (байки та дійсність про гітлерівщину) // Свобода. Український щоденник. № 115. — 1946.
• «Петлюра й Пілсудський: (в 16-ту річницю договору з 22 квітня 1920 р.)» // Молода Україна. — Париж, 1936. — № 4/5. — С. 5–8.
• «Тарас Шевченко незримий вождь України» [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]: промова на святі «Української Просвіти» в Мелєні, Франція, 18 березня 1934 р., в 120 річницю народження пророка України / Ф. Крушинський. — Париж: Видання Української визвольної бібліотеки, 1934. — 20 с.
• «Національна революція в Ірландії». — Париж: Видання Української визвольної бібліотеки, 1931 [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• «Червоний імперіалізм». — Наша зоря, 1921 [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Крушинський Ф. Чому розформовується перша українська дивізія? // Нова рада, 28 квітня 1918. — С. 1.

Примітки

1. Віктор Зелінський. Синьожупанники. — 1938. — С. 76. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 4 квітня 2022. 
2. . Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 
3. . Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 11 вересня 2021. 
4. . Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 
5. . Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 
6. . Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 
7. . Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 
8. . Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 
9. Крушинський Федір / Героїка. Франція [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.] geroika.org.ua
10. . Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021. 

Посилання

• Присягнули на вірність УНР [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Чекісти проводили антипетлюрівську кампанію у Європі (фото) [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.] old.uinp.gov.ua
• Крушинський Ф. Покута за чужі гріхи (Том І, розділ XVIII з рукопису під заг.: Головний Отаман — герой української легенди. Спогади ад'ютанта) / Федір Крушинський Режим доступу: http://geroika.org.ua/v-20-tu-richnytsyu-smerty-bl-p-polk-bolbochana/ [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Лист ад'ютанта Головного отамана військ УНР Ф. Крушинського головноуповноваженому уряду УНР у Кам'янці І. Огієнку з інформацією про перебування С. Петлюри у Польщі, Уряду УНР при війську М. Омеляновича-Павленка тощо. 10 грудня 1919 р. [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Басенко І. В. Образ німців на матеріалах щоденної українсько- та російськомовної преси Києва (січень 1914 — грудень 1918 рр.). ‒ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. — С. 297 [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. Документы: в 2 т. Т. 1 : 1939—1943 / под ред. А. Н. Артизова. — М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2012. — С. 45 [ 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]