Марина Василівна Крошина (18 квітня 1953, Алма-Ата — 4 липня 2000, Київ) — українська радянська тенісистка, тренер, Заслужений майстер спорту СРСР (з 1986 року).
| Марина Василівна Крошина | |
|---|---|
| | |
| Загальна інформація | |
| Громадянство | Україна |
| Народження | 18 квітня 1953 Алма-Ата |
| Смерть | 4 липня 2000 (47 років) Київ, Україна ·падінняd |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Причина смерті | падінняd |
| Чоловік | Лоллій Генадійович Сирота |
| Спорт | |
| Країна | СРСР |
| Вид спорту | теніс |
| Тренери | Бальва Володимир Максимович і Камельзон Володимир Наумович |
| Участь і здобутки | |
Біографія ред.
Народилася 18 квітня 1953 року в місті Алма-Аті. Її батько був художником-архітектором, а мати, Ольга Зобачова, чемпіонкою Узбекистану і Середньої Азії з шахів.
В Алма-Аті почала займатися тенісом. Стала семиразовою чемпіонкою СРСР, п'ятиразовою чемпіонкою Європи, двічі чемпіонкою юнацького Уїмблдону (1970 і 1971 роки), переможецем відкритого чемпіонату США (1973), переможцем багатьох міжнародних тенісних турнірів у Швеції, Польщі, Франції.
У 1972 році вийшла заміж за донецького грека, лікаря Лоллія Сироту (1948—2021) і переїхала до Донецька. В жовтні 1981 Крошина завоювала золоту медаль на чемпіонаті СРСР з тенісу, який проходив у Донецьку.
Після закінчення професійної кар'єри працювала тренером. Переїхала до Москви, потім до Києва. Закінчила факультет журналістики. У 1993 році видала перший в Україні підручник з тенісу «Мій теніс».
В останні роки життя тяжко хворіла. 4 липня 2000 року покінчила життя самогубством, викинувшись з вікна своєї квартири на восьмому поверсі будинку на вулиці Антоновича в Києві. Похована у колумбарії Байкового кладовища разом із чоловіком.
Вшанування пам'яті ред.
У Києві, в тенісному клубі «Балуті груп», де працювала Марина, проводиться дитячий тенісний турнір пам'яті Марини Крошиної.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Київський календар [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)