Кристіан I (1426—1481) — король Данії з 1448 до 1481 року, король Норвегії з 1450 до 1481 року, король Швеції з 1457 до 1464 року. Засновник королівської династії Ольденбургів.
| Кристіан I Christian I | |
| 28 вересня 1448 — 21 травня 1481 | |
|---|---|
| Коронація: | жовтень 1449 |
| Попередник: | Хрістофер Баварський |
| Спадкоємець: | Юхан I |
| 13 травня 1450 — 21 травня 1481 | |
| Попередник: | Карл I |
| Спадкоємець: | Ганс I |
| 2 серпня 1457 — 29 червня 1464 | |
| Попередник: | Карл VIII Кнутсон |
| Спадкоємець: | Стен Стуре старший |
| Народження: | 1426 Ольденбург |
| Смерть: | 21 травня 1481 Копенгаген |
| Поховання: | Собор Роскілле |
| Країна: | Норвегія, Данія, Швеція і Священна Римська імперія |
| Релігія: | католицька церква |
| Рід: | Ольденбурги |
| Батько: | Дитріх Щасливий |
| Мати: | Хельвіг Шауенбурзька |
| Шлюб: | Доротея Бранденбурзька |
| Діти: | Юхан, Фредерік, Маргарита |
| Нагороди: | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Граф Ольденбурзький Редагувати
Був сином Дітріха, графа Ольденбурзького, та Хельвіг Шлезвіг-Гольштейнської. Завдяки матері він мав права на корону Данії, він був родичем короля Еріка V. Проте до 1448 року він жив у графстві Ольденбург.
після смерті свого батька у 1440 році Кристіан стає черговим графом Ольденбурга як Кристіан VII. Проте всі його думки були спрямовані на отримання корони Дані, а відповідно й Норвегії і Швеції. У 1448 році помирає король Кальмарської унії Хрістофер Баварський. Цим відкривається шлях Кристіан до данського трону. Отримати корону йому допомагає дядько Адольф VIII Шауенбург, герцог Шлезвіг-Гольштейнський, який мав значний вплив у Державній раді Данії. До того ж й Ерік Померанський зрікається своїх прав на корони Данії та Норвегії. Для забезпечення свого статус Кристіан одружується з удовою Хрістофера Баварського і врешті-решт стає королем Данії.
Королювання Редагувати
28 жовтня 1449 р. у соборі Святої Марії в Копенгагені його було короновано на короля. При обранні королем Данії Кристіан I був вимушений підписати 13 статей, які передавали значну частину влади аристократії та Державній раді.
У планах Кристіана I було бажання відновити Кальмарську унію. Із самого початку він намагається стати королем Швеції та Норвегії. Проте у 1448 році новим королем Швеції обрано Карла Кнутсона. Водночас починає розгортатися боротьба за владу у Норвегії між кандидатами на норвезький трон — між прихильниками Кристіана I та Карла Кнутсона. Останній урешті-решт перемагає й коронується норвезькою короною у Тронгеймі 20 листопада 1449 року.
Проте вже у 1450 році Державна рада Швеції вимушена була наполягти, щоб Карл Кнутсон зрікся корони Норвегії. Це було викликано небажанням воювати з досить могутньою данською армію. Враховуючи ці обставини Державна рада Норвегії оголосила Кристіана I новим королем Норвегії. 2 серпня 1450 року він коронувався у Тронгеймі, а 29 серпня у Бергені підписано унію між Данією та Норвегією.
Вже незабаром випала нагода відвоювати королівство Швеція. У 1457 році Карла Кнутсона було скинуто з трону й запрошено Кристіана I.
29 червня 1457 р. в Кафедральному соборі міста Уппсала Кристіана та його дружину Доротею було короновано, як короля і королеву Швеції, архієпископом Уппсальським Йонсом Бенгтсоном Оксеншерном. Проте вже 1464 році проти Кристіна спалахнуло повстання у Швеції, данські загони було вигнано, а новим регентом став єпископ Кеттіл Кнутсон. При цьому Кристіан I не полишав нагодити повернути собі владу над Швецією. У 1471 році данську армію було розбито під Брункебергом шведською армією на чолі із Стеном Стуре Старшим. Влада Кристіана I у значній частині Швеції (окрім півдня) скінчилася, проте останній не зрікся прав на шведську корону.
Але помирає його дядько Адольф Шауенбурзький, який залишив Кристіану герцогство Шлезвіг та графство Гольштейн. У 1474 році Кристіана I було визнано володарем цих земель з боку Фрідріха I, імператора Священної Римської імперії.
Помер Кристіан I 21 травня 1481 року у Копенгагені.
Родина Редагувати
Дружина — Доротея (1430—1495), донька Іогана Гогенцолерна, маркграфа Бранденбург-Кульмбаського
Діти:
Джерела Редагувати
- Hartmut Platte: Das Haus Oldenburg. Börde, Werl 2006 ISBN 3-9810315-4-7