Крижані супутники — клас природних супутників, поверхня яких складається переважно з водяного льоду. Під поверхнею крижаних супутників може існувати океан, а всередині може бути силікатне чи металічне ядро. Вважається, що вони можуть складатися з льоду-2[en] або інших поліморфних модифікацій водяного льоду.
Крижані супутники зігріваються припливними силами. На деяких із них існує кріовулканізм (найбільш вивчений приклад — супутник Сатурна Енцелад). У Сонячній системі всі відомі супутники діаметром понад 450 км (крім Іо та Місяця) є крижаними. Крижаними також є багато карликових планет: Церера і Гаумеа покриті переважно водяним льодом, Плутон — азотним, а Макемаке та Ерида — метановим.
Орбіти Редагувати
Усі відомі крижані супутники належать планетам-гігантам, орбіти яких у Сонячній системі лежать ззовні від снігової лінії. Крім того, крижані супутники не можуть формуватися у внутрішніх областях протосупутникового диска, температура в яких (на ранніх стадіях формування планети) занадто висока для конденсації льодів.
Вважається, що супутник Юпітера Європа за масою на 8 % складається з льоду і води (і на 92 % зі скельних порід). Два зовнішніх галілеєвих супутника, Ганімед і Каллісто, містять ще більший відсоток льоду, оскільки формувалися далі від гарячого прото-Юпітера.
Крижаний супутник Сатурна Титан схожий на Землю більше, ніж усі інші тіла Сонячної системи; на його поверхні є стабільні моря й озера з рідких вуглеводнів.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Chaplin, Martin (26 жовтня 2007). . Water Structure and Science. Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 2 січня 2008. (англ.)
- Canup, Robin M.; Ward, William R. (2008). Origin of Europa and the Galilean Satellites. Astrophysical Journal. Bibcode:2009euro.book...59C. arXiv:0812.4995. (англ.)
- Rosaly Lopes and Robert M. Nelson (6 серпня 2009). . IAU. Архів оригіналу за 26 вересня 2009. Процитовано 21 грудня 2009. (англ.)
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |