Крані (мак. Крани) — село в общині Ресен, у Північній Македонії. Село знаходиться в долині на західних схилах гірського масиву Пелістер. Відстань до адміністративного центру общини Ресена складає 24 км. На сході межує з селом Арваті. В кілометрі на захід від центру села знаходиться берег озера Преспа. Через село тече річка Кранська.
| Крані
Координати 40°56′21″ пн. ш. 21°06′30″ сх. д. / 40.93940000002777424° пн. ш. 21.10860000002777781° сх. д.Координати: 40°56′21″ пн. ш. 21°06′30″ сх. д. / 40.93940000002777424° пн. ш. 21.10860000002777781° сх. д.
Крані у Вікісховищі |
В Крані знаходиться школа, відділення пошти, амбулаторія, будинок культури. В селі зупиняється автобус з села Дольно-Дупені до Ресена. На межі з селом Арваті знаходиться спільна для обох сіл мечеть, а в центрі села — православна церква Успіння Богородиці[mk].
Територія села складає 6,8 км², більшість з яких (445 га) припадає на сільськогосподарські угіддя. 99 га знаходяться під пасовищами.
Історія ред.
За переказами назва села походить від етноніму «українці», у зв'язку з мешканням там кількох українців. Крані згадуються в низці історичних джерел XVI-XVII століть, коли воно знаходилося в володіннях Османської імперії.
Населення та мови ред.
Основне заняття населення — вирощування яблук.
У 1961 році в селі налічувалось 1050 мешканців, 711 з яких були етнічні албанці, а 336 — македонці. У 1994 році в Крані мешкало лише 529 осіб, зокрема 373 албанці, 136 македонців, 20 іншого походження. Станом на 2005 рік у селі мешкало 416 осіб, з яких 305 албанців та 103 македонці.
Місцеві мешканці спілкуються македонською та албанською мовами. Як і в Арваті, у Крані спостерігається унікальна для Північної Македонії ситуація білінгвізму. Тоді як у інших місцевостях обома мовами володіють лише албанці, а македонці албанську не знають, у цьому селі двомовними є більшість чоловіків уродженців Арваті й Крані (жінки традиційно походять з інших навколишніх сіл, моноетнічно македонських). Македонська й албанська спільноти мешкають разом, без територіального відокремлення. Мова, якою розмовляють етнічні македонці, належить до горнопреспанського говору. Албанці зазвичай володіють місцевим албанським говором, македонським говором, літературною македонською мовою. Мовою повсякденного спілкування всіх чоловіків є албанська, македонська використовується в офіційному спілкуванні та всередині македонської православної спільноти.
Економіка ред.
Крані розглядається як одне з перспективних сіл для екологічного туризму на берегах озера Преспа. Припускається можливість одночасного розміщення близько 3 тисяч туристів у готелі, бунгало, трейлерах та наметах на території села.
Примітки ред.
- Makarova, A. L. (2016). Neka zapažanja o etnojezičkoj situaciji u dvojezičnim makedonsko-albanskim selima u regionu Prespa: fenomen Arvati. Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae 61 (1): 115–130. ISSN 0039-3363. doi:10.1556/060.2016.61.1.8.
- Saso Marceski & Maja Cacic, 2008. "Condition And Development Of The Sustainable Tourism In Prespa," Economics and Management, Faculty of Economics, SOUTH-WEST UNIVERSITY "NEOFIT RILSKI", BLAGOEVGRAD, vol. 4(3), pages 90-99.
Джерела ред.
- Панов, Митко (1998). Енциклопедија на селата во Република Македонија (македонски). Скопје: Патрија. с. 162. Архів оригіналу за 7 лютого 2022. Процитовано 17 декември 2016.
- Јовановски, Владо (2005). . Скопје: Ѓурѓа. с. 156–162. ISBN 9789989920554. Архів оригіналу за 6 червня 2020.(мак.)