www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жах Дженкіна принципове заперечення проти теорії Дарвіна щодо поступового формування нових біологічних видів шляхом збер

Жах Дженкіна

Жах Дженкіна — принципове заперечення проти теорії Дарвіна щодо поступового формування нових біологічних видів шляхом збереження сприятливих ознак природним відбором, висунуте англійським інженером Флемінгом Дженкіном[en]. Згідно з ним, корисну ознаку, що випадково з'явилася у окремої особини в групі організмів (популяції) поступово буде знівельовано схрещуванням зі звичайними особинами. Це логічне утруднення було подолано зі створенням популяційної генетики.

Історія Редагувати

Дискусія з дарвінізмом Редагувати

У червні 1867 р. у журналі «North British Review» вийшла стаття Дженкіна під назвою «Походження видів», де критикувалася ідея природного відбору як рушійної сили еволюції. Головний пункт заперечення Дженкіна — поглинаючий вплив вільного схрещування. Його міркування стверджують: припустимо, що в популяції з'явилася особина із вдалішою ознакою, ніж у існуючих особин; але схрещуватися вона змушена буде тільки з особинами з «нормальними» ознаками. В її дітей ця ознака буде виражена на ½, в наступного покоління на ¼ і так далі. Тому через кілька поколінь вдале новопридбання неминуче буде поглинене «болотом» звичайних ознак (з огляду на це «жах Дженкіна» також називають «swamping argument», тобто «аргументом заболочування»).

Це міркування Дженкін ілюстрував вигаданим расистським прикладом (утім, цілком переконливим для наукової спільноти того часу): у корабельній аварії на острів, населений неграми-дикунами, потрапив білий; він перевершує аборигенів інтелектом, тож убив багатьох із них і став їхнім королем; багато жінок зачали від нього дітей, що успадкувавши ознаки батька й матері, стали мулатами; перше покоління поступається батькові в інтелекті, але перевершує решту населення острова і успадковує трон, відповідно здобуваючи жінок серед аборигенів; але в міру подальших схрещувань мулатів із корінним населенням ознака світлої шкіри та високого інтелекту виражається все менше. Хіба можна очікувати, що зрештою весь острів буде населений білими чи принаймні жовтими людьми?

За Дженкіном, корисна ознака могла зберегтися лише у разі її виникнення відразу у великої кількості особин і в короткий проміжок часу (в одному поколінні). Але тоді ідея невизначеної і випадкової мінливості втрачає сенс, і в силу вступають односторонні й закономірні зміни.

Ознайомившись із запереченнями Дженкіна, Чарльз Дарвін відгукнувся, що їх правильність «навряд чи може бути піддана сумніву» і називав їх «жахом Дженкіна». У листі своєму другові ботаніку Джозефу Хукеру від 7 серпня 1869 р. Дарвін писав про статтю Дженкіна: «Знаєте, я відчув себе дуже приниженим, закінчивши читання статті».

Тож у шостому виданні «Походження видів» Дарвін був змушений піти на цілу низку принципових змін проламаркістського характеру: збільшення ролі визначеної мінливості, визнання необхідності появи її відразу у великої кількості особин, визнання великого значення успадкування набутих ознак і т. ін.

Формальний вираз Редагувати

де z — ціле число, що умовно позначає спадкову «цінність» особини/ознаки (англ. phenotypic value of an individual): zm — матері, zf — батька, zo — нащадка; що більше число, то корисніша ознака. Var (z) — ступінь мінливості ознаки.

У біології XIX століття вважалося, що спадковий матеріал батька кількісно змішується з спадковим матеріалом матері, породжуючи нащадка (теорія злитної спадковості[en]). Іншими словами, спадковість нащадка представлялася як «середнє арифметичне» спадкового матеріалу батька і матері. Наприклад, рослина з червоною квіткою і рослина з білою народжують рослину з рожевою квіткою; у високого батька і низькорослої матері народжується дитина середнього зросту і т. д. Розрахунки Дженкіна показують, що, якщо допускати теорію злитної спадковості, то видоутворення, описане Дарвіном, не може відбуватися, оскільки випадково виниклий «корисний» спадковий матеріал з кожним поколінням буде елімінуватися розчиненням у незміненому спадковому матеріалі.

Про працю Грегора Менделя (1866), згідно з якою ознаки успадковуються кожний окремими корпускулами, ані Дарвін, ані Дженкін на той час не знали. Російський письменник і палеонтолог Кирил Єськов, однак, вважає по-іншому: «…Вичерпне вирішення парадокса, сформульованого Дженкіном, Дарвін тримав у руках в буквальному сенсі слова. Рішення це, полягало в дискретності спадкового коду, було чорним по білому прописано в книзі основоположника генетики Менделя, яку Дарвін читав (про це достовірно відомо) — але зовсім не оцінив…». Але варто пам'ятати, що головна наукова праця Менделя «Експерименти з гібридизації рослин» — не «книга», як описує Єськов, а порівняно невелика стаття.

Критика Редагувати

Помилка Дженкіна полягала в тому, що ознаки, які закріплюються відбором, не зменшуються при схрещуванні, а зберігаються в генах у повному обсязі. Прояв тієї чи іншої ознаки залежить від того, чи є ген домінантним або рецесивним. Слід зазначити, що заперечення Дженкіна ґрунтувалися на безперервній теорії спадковості. Відкриття дискретності спадкового матеріалу дозволило подолати «жах Дженкіна». Генетика показала, що ген ознаки може не піддаватися природному відбору, перебуваючи в рецесивному стані, однак і тут з'явилися нові проблеми, розкриті біологом Холдейном (див. Дилема Холдейна). Хоча нова корисна ознака і не пропадає безслідно в генофонді популяції, її поширення в ній може бути процесом дуже тривалим, причому успіх зовсім не гарантований.

Свою думку Дженкін ґрунтував на необ'єктивних висновках щодо людських рас, згідно з якими європеоїдна розглядалася пізнішою й прогресивнішою, а негроїдна — ранішою та примітивнішою. В таких умовах мулати й монголоїди вважалася наслідком змішування європеоїдної з негроїдною.

У листопаді 1870 р. в тижневику «Nature» з'явився лист ботаніка і математика Альфреда Беннета під назвою «Теорія природного відбору з математичної точки зору», де висловлювалися міркування, подібні з ідеями Дженкіна. Суть їх зводилася до такого: припустимо, для отримання корисної ознаки потрібно 10 поколінь, причому в кожному ознака може змінюватися 20 способами; в такому випадку для виявлення корисної ознаки потрібно перебрати 2010 особин; нехай чисельність особин в популяції не перевищує 106; в цьому випадку для утворення нової ознаки знадобиться 1013 особин, або 107 поколінь. Отже, природний добір не може бути ефективним як фактор утворення нових видів.

На думку Феодосія Добржанського, Сергій Четвериков був першим, хто спростував доводи Дженкіна.

Див. також Редагувати

Ресурси Інтернету Редагувати

Виноски Редагувати

  1. ↑ Чайковский Ю. В. Эволюция. Вып. 22 [ 25 грудня 2008 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Bulmer, Michael (2004). . The British Journal for the History of Science 37 (3). с. 281–297. ISSN 0007-0874. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 1 квітня 2020. 
  3. ↑ Назаров В. И. Эволюция не по Дарвину. — Стор. 65
  4. ↑ «Кошмар Дженкіна» [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] Сайт Дарвінівського музею
  5. ↑ Тахтаджян А. Дарвин и современная теория эволюции // Дарвин. Происхождение видов. СПб.: Наука, 2001. Стр. 519
  6. Назаров В. И. Эволюция не по Дарвину. — Стор. 65-66.
  7. ↑ Bruce Walsh. Lecture 1. Introduction to Mendelian and Molecular Genetics [ 7 вересня 2006 у Wayback Machine.]
  8. Did Darwin have a copy of Mendel's paper? [ 25 грудня 2008 у Wayback Machine.] «In view of the lack of that evidence, and the circumstances described above, we do not believe that CD had a copy of Mendel's original paper»
  9. . Архів оригіналу за 6 лютого 2009. Процитовано 31 січня 2015. 
  10. Еськов К. Ю. Обезьяний_Процесс.ru: Эволюция мастдай! [ 7 листопада 2012 у Wayback Machine.] // Компьютерра, 4 апреля 2006 г.
  11. Mendel Gregor. 1866. Versuche über Plflanzenhybriden. Verhandlungen des naturforschenden Vereines in Brünn, Bd. IV für das Jahr 1865, Abhandlungen, 3-47 (англійський переклад статті Менделя [ 23 січня 2019 у Wayback Machine.])
  12. Назаров В. И. Эволюция не по Дарвину. — Стор. 66
  13. Dobzhansky Th. Sergei Sergeevich Tchetverikov, 1880—1959 // Genetics. — 1967. — Vol. 55, No 1. — P. 1-3
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhah Dzhenkina principove zaperechennya proti teoriyi Darvina shodo postupovogo formuvannya novih biologichnih vidiv shlyahom zberezhennya spriyatlivih oznak prirodnim vidborom visunute anglijskim inzhenerom Flemingom Dzhenkinom en Zgidno z nim korisnu oznaku sho vipadkovo z yavilasya u okremoyi osobini v grupi organizmiv populyaciyi postupovo bude znivelovano shreshuvannyam zi zvichajnimi osobinami Ce logichne utrudnennya bulo podolano zi stvorennyam populyacijnoyi genetiki Zmist 1 Istoriya 1 1 Diskusiya z darvinizmom 1 2 Formalnij viraz 2 Kritika 3 Div takozh 4 Resursi Internetu 5 VinoskiIstoriya RedaguvatiDiskusiya z darvinizmom Redaguvati U chervni 1867 r u zhurnali North British Review vijshla stattya Dzhenkina pid nazvoyu Pohodzhennya vidiv de kritikuvalasya ideya prirodnogo vidboru yak rushijnoyi sili evolyuciyi 1 Golovnij punkt zaperechennya Dzhenkina poglinayuchij vpliv vilnogo shreshuvannya Jogo mirkuvannya stverdzhuyut pripustimo sho v populyaciyi z yavilasya osobina iz vdalishoyu oznakoyu nizh u isnuyuchih osobin ale shreshuvatisya vona zmushena bude tilki z osobinami z normalnimi oznakami V yiyi ditej cya oznaka bude virazhena na v nastupnogo pokolinnya na i tak dali Tomu cherez kilka pokolin vdale novopridbannya neminuche bude poglinene bolotom zvichajnih oznak z oglyadu na ce zhah Dzhenkina takozh nazivayut swamping argument tobto argumentom zabolochuvannya 2 Ce mirkuvannya Dzhenkin ilyustruvav vigadanim rasistskim prikladom utim cilkom perekonlivim dlya naukovoyi spilnoti togo chasu u korabelnij avariyi na ostriv naselenij negrami dikunami potrapiv bilij vin perevershuye aborigeniv intelektom tozh ubiv bagatoh iz nih i stav yihnim korolem bagato zhinok zachali vid nogo ditej sho uspadkuvavshi oznaki batka j materi stali mulatami pershe pokolinnya postupayetsya batkovi v intelekti ale perevershuye reshtu naselennya ostrova i uspadkovuye tron vidpovidno zdobuvayuchi zhinok sered aborigeniv ale v miru podalshih shreshuvan mulativ iz korinnim naselennyam oznaka svitloyi shkiri ta visokogo intelektu virazhayetsya vse menshe Hiba mozhna ochikuvati sho zreshtoyu ves ostriv bude naselenij bilimi chi prinajmni zhovtimi lyudmi 2 Za Dzhenkinom korisna oznaka mogla zberegtisya lishe u razi yiyi viniknennya vidrazu u velikoyi kilkosti osobin i v korotkij promizhok chasu v odnomu pokolinni Ale todi ideya neviznachenoyi i vipadkovoyi minlivosti vtrachaye sens i v silu vstupayut odnostoronni j zakonomirni zmini 3 Oznajomivshis iz zaperechennyami Dzhenkina Charlz Darvin vidguknuvsya sho yih pravilnist navryad chi mozhe buti piddana sumnivu 4 i nazivav yih zhahom Dzhenkina U listi svoyemu drugovi botaniku Dzhozefu Hukeru vid 7 serpnya 1869 r Darvin pisav pro stattyu Dzhenkina Znayete ya vidchuv sebe duzhe prinizhenim zakinchivshi chitannya statti 5 Tozh u shostomu vidanni Pohodzhennya vidiv Darvin buv zmushenij piti na cilu nizku principovih zmin prolamarkistskogo harakteru zbilshennya roli viznachenoyi minlivosti viznannya neobhidnosti poyavi yiyi vidrazu u velikoyi kilkosti osobin 4 viznannya velikogo znachennya uspadkuvannya nabutih oznak i t in 1 6 Formalnij viraz Redaguvati V a r z o V a r z m z f 2 1 2 V a r p a r e n t s displaystyle Var z o Var z m z f 2 frac 1 2 Var parents nbsp 7 de z cile chislo sho umovno poznachaye spadkovu cinnist osobini oznaki angl phenotypic value of an individual zm materi zf batka zo nashadka sho bilshe chislo to korisnisha oznaka Var z stupin minlivosti oznaki U biologiyi XIX stolittya vvazhalosya sho spadkovij material batka kilkisno zmishuyetsya z spadkovim materialom materi porodzhuyuchi nashadka teoriya zlitnoyi spadkovosti en Inshimi slovami spadkovist nashadka predstavlyalasya yak serednye arifmetichne spadkovogo materialu batka i materi Napriklad roslina z chervonoyu kvitkoyu i roslina z biloyu narodzhuyut roslinu z rozhevoyu kvitkoyu u visokogo batka i nizkorosloyi materi narodzhuyetsya ditina serednogo zrostu i t d Rozrahunki Dzhenkina pokazuyut sho yaksho dopuskati teoriyu zlitnoyi spadkovosti to vidoutvorennya opisane Darvinom ne mozhe vidbuvatisya oskilki vipadkovo viniklij korisnij spadkovij material z kozhnim pokolinnyam bude eliminuvatisya rozchinennyam u nezminenomu spadkovomu materiali 7 Pro pracyu Gregora Mendelya 1866 zgidno z yakoyu oznaki uspadkovuyutsya kozhnij okremimi korpuskulami ani Darvin ani Dzhenkin na toj chas ne znali 8 3 9 Rosijskij pismennik i paleontolog Kiril Yeskov odnak vvazhaye po inshomu Vicherpne virishennya paradoksa sformulovanogo Dzhenkinom Darvin trimav u rukah v bukvalnomu sensi slova Rishennya ce polyagalo v diskretnosti spadkovogo kodu bulo chornim po bilomu propisano v knizi osnovopolozhnika genetiki Mendelya yaku Darvin chitav pro ce dostovirno vidomo ale zovsim ne ociniv 10 Ale varto pam yatati sho golovna naukova pracya Mendelya Eksperimenti z gibridizaciyi roslin ne kniga yak opisuye Yeskov a porivnyano nevelika stattya 11 Kritika RedaguvatiPomilka Dzhenkina polyagala v tomu sho oznaki yaki zakriplyuyutsya vidborom ne zmenshuyutsya pri shreshuvanni a zberigayutsya v genah u povnomu obsyazi Proyav tiyeyi chi inshoyi oznaki zalezhit vid togo chi ye gen dominantnim abo recesivnim Slid zaznachiti sho zaperechennya Dzhenkina gruntuvalisya na bezperervnij teoriyi spadkovosti 4 Vidkrittya diskretnosti spadkovogo materialu dozvolilo podolati zhah Dzhenkina Genetika pokazala sho gen oznaki mozhe ne piddavatisya prirodnomu vidboru perebuvayuchi v recesivnomu stani odnak i tut z yavilisya novi problemi rozkriti biologom Holdejnom div Dilema Holdejna Hocha nova korisna oznaka i ne propadaye bezslidno v genofondi populyaciyi yiyi poshirennya v nij mozhe buti procesom duzhe trivalim prichomu uspih zovsim ne garantovanij 12 Svoyu dumku Dzhenkin gruntuvav na neob yektivnih visnovkah shodo lyudskih ras zgidno z yakimi yevropeoyidna rozglyadalasya piznishoyu j progresivnishoyu a negroyidna ranishoyu ta primitivnishoyu V takih umovah mulati j mongoloyidi vvazhalasya naslidkom zmishuvannya yevropeoyidnoyi z negroyidnoyu 2 U listopadi 1870 r v tizhneviku Nature z yavivsya list botanika i matematika Alfreda Benneta pid nazvoyu Teoriya prirodnogo vidboru z matematichnoyi tochki zoru de vislovlyuvalisya mirkuvannya podibni z ideyami Dzhenkina Sut yih zvodilasya do takogo pripustimo dlya otrimannya korisnoyi oznaki potribno 10 pokolin prichomu v kozhnomu oznaka mozhe zminyuvatisya 20 sposobami v takomu vipadku dlya viyavlennya korisnoyi oznaki potribno perebrati 2010 osobin nehaj chiselnist osobin v populyaciyi ne perevishuye 106 v comu vipadku dlya utvorennya novoyi oznaki znadobitsya 1013 osobin abo 107 pokolin Otzhe prirodnij dobir ne mozhe buti efektivnim yak faktor utvorennya novih vidiv Na dumku Feodosiya Dobrzhanskogo Sergij Chetverikov buv pershim hto sprostuvav dovodi Dzhenkina 13 5 Div takozh RedaguvatiDilema Holdejna Hrapovik MelleraResursi Internetu RedaguvatiPovnij tekst originalnoyi statti Fleminga Dzhenkina Pohodzhennya vidiv 1867 anglijskoyu Arhivovano 25 lyutogo 2015 u Wayback Machine Victorian Texts in the Victorian Web Vidskanovani storinki originalnoyi statti Dzhenkina u zhurnali North British Review 1867 Arhivovano 13 chervnya 2013 u Wayback Machine The Complete Works of Charles Darwin Online Bulmer Michael Did Jenkin s swamping argument invalidate Darwin s theory of natural selection Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine The British Journal for the History of Science 2004 37 3 281 297 Cambridge University Press Chajkovskij Yu V Koshmar Dzhenkina ili Povest ob inzhenere kotorogo ne mogut zabyt biologi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Himiya i zhizn 1978 12 S 108 117 Shabanov D A Obezyany dogmy i koshmar Dzhenkina Kompyuterra 11 maya 2006 goda Vinoski Redaguvati a b Chajkovskij Yu V Evolyuciya Vyp 22 Arhivovano 25 grudnya 2008 u Wayback Machine a b v Bulmer Michael 2004 Did Jenkin s Swamping Argument Invalidate Darwin s Theory of Natural Selection The British Journal for the History of Science 37 3 s 281 297 ISSN 0007 0874 Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 1 kvitnya 2020 a b Nazarov V I Evolyuciya ne po Darvinu Stor 65 a b v Koshmar Dzhenkina Arhivovano 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Sajt Darvinivskogo muzeyu a b Tahtadzhyan A Darvin i sovremennaya teoriya evolyucii Darvin Proishozhdenie vidov SPb Nauka 2001 Str 519 Nazarov V I Evolyuciya ne po Darvinu Stor 65 66 a b Bruce Walsh Lecture 1 Introduction to Mendelian and Molecular Genetics Arhivovano 7 veresnya 2006 u Wayback Machine Did Darwin have a copy of Mendel s paper Arhivovano 25 grudnya 2008 u Wayback Machine In view of the lack of that evidence and the circumstances described above we do not believe that CD had a copy of Mendel s original paper Gregor Mendel biografiya Arhiv originalu za 6 lyutogo 2009 Procitovano 31 sichnya 2015 Eskov K Yu Obezyanij Process ru Evolyuciya mastdaj Arhivovano 7 listopada 2012 u Wayback Machine Kompyuterra 4 aprelya 2006 g Mendel Gregor 1866 Versuche uber Plflanzenhybriden Verhandlungen des naturforschenden Vereines in Brunn Bd IV fur das Jahr 1865 Abhandlungen 3 47 anglijskij pereklad statti Mendelya Arhivovano 23 sichnya 2019 u Wayback Machine Nazarov V I Evolyuciya ne po Darvinu Stor 66 Dobzhansky Th Sergei Sergeevich Tchetverikov 1880 1959 Genetics 1967 Vol 55 No 1 P 1 3 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhah Dzhenkina amp oldid 36235330