Кошицький привілей (пол. Przywilej koszycki) — привілей короля польського Людовика Угорського від 17 вересня 1374, якою він надавав шляхті права і привілеї, якими раніше користувалися лише вищі світські і духовні феодали. В обмін на це, одна з дочок Людовіка (Катерина, Марія або Ядвіга) повинна була зійти на польський трон після його смерті.
Кошицький привілей підписаний після переговорів з представниками шляхти на з'їзді у Кошицях.
Шляхта отримала такі привілеї:
- Звільнення від данини, за винятком 2 грошів з одного поля і 4 грошів з монастирських володінь;
- Звільнення від обов'язку будувати чи ремонтувати замки, за винятком воєнного часу;
- Посади діставалися тільки полякам;
- За битви під час війни шляхта отримувала платню солдатів;
- Звільнення від будівництва мостів та міст;
- Звільнення від забезпечення королівського двору в той час, коли він подорожував по країні.
З Кошицького привілею в Польщі почалося посилення дворянської верстви й обмеження влади польських королів.
Література Редагувати
- Szajnocha K. Jadwiga a Jagiełło, 1374–1413. — т. 1. — S. 97—137. (пол.)
- Ливанцев К. Е. Кошицкий привилей 1374 года // Вестник Ленинградского университета. — 1966. — № 23. — С. 128—133. (рос.)
Посилання Редагувати
- Кошицький привілей 1374 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.