? Котора синьоволий |
|---|
| Біологічна класифікація |
| Pyrrhura cruentata (Wied, 1820) |
Ареал виду |
| Синоніми |
| Psittacus cruentatus |
Посилання |
Котора синьоволий (Pyrrhura cruentata) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Ендемік Бразилії.
Опис ред.
Синьоволі котори є одними з найбільших представників свого роду, їх довжина становить 28-30 см. Вони мають переважно темно-зелене забарвлення, на жєивоті, надхвісті і плечах, а також на обличчі у них є темно-червоні плями. Верхня частина голови темно-коричнева або чорнувата, потилиця плямиста, задня частина скронь світло-охристо-оранжева. На грудях яскраво-синій "комір", кінці якого сполучаються на задній частині шиї. Першорядні махові пера сині, хвіст зверху оливково-зелений, знизу бордово-червоний. Дзьоб темний, навколо очей плями голої сірої шкіри.
Поширення і екологія ред.
Синьоволі котори раніше були широко поширені на південному сході штату Баїя, в Еспіріту-Санту, на сході Мінас-Жерайсу і в штаті Ріо-де-Жанейро. Наразі їх ареал є дуже фрагментований. Більша частина популяції мешкає в заповідниках Сооретама[en] і Ліньярес, а також в Порту-Сегуру. Синьоволі котори живуть в кронах вологих рівнинних атлантичних лісів та на узліссях, трапляються на галявинах і тінистих кавових плантаціях. Віддають перевагу лісам, що швидко відновлюються, з великою кількістю Cecropia. Зустрічаються зграйками від 4 до 10 птахів, переважно на висоті до 960 м над рівнем моря. Живляться плодами, насінням, квітками і ягодами. Гніздування відбувається ранньою весною. Синьоволі котори гніздяться в дуплах дерев. В кладці 2-4 яйц, інкубаційний період триває 3 тижні.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція синьоволих котор становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). Pyrrhura cruentata: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 26 липня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 липня 2022.
Джерела ред.
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |