Костолевський Ігор Матвійович Ігор Матвійович Костолевський рос И горь Матве евич Костоле вский 10 вересня 1948 Москва Р

Ігор Матвійович Костолевський (рос. И́горь Матве́евич Костоле́вский; * 10 вересня 1948, Москва, Російська РФСР) — радянський і російський актор театру і кіно, заслужений артист РРФСР, народний артист Російської Федерації (1995), лауреат Державної премії Росії, президент російської національної театральної премії «Золота маска».

Костолевський Ігор Матвійович
рос. Игорь Матвеевич Костолевский

Ім'я при народженні	рос. Игорь Матвеевич Костолевский
Народився	10 вересня 1948(1948-09-10) (75 років) Москва, СРСР
Громадянство	СРСР Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Московський державний будівельний університет^d і Російський університет театрального мистецтва (1973)
У шлюбі з	Consuelo de Haviland^d
Брати / сестри	Matvey Robertovich Kostolevsky^d
IMDb	nm0467486
Нагороди та премії


Костолевський Ігор Матвійович у Вікісховищі

Фільмографія Редагувати

1970 — «Сім'я як сім'я» — студент МАІ
1970 — «У Москві проїздом…» — сержант
1972 — «А зорі тут тихі» — Миша, знайомий Соні Гурвич
1975 — «Зірка привабливого щастя» — Іван Анненков, декабрист, кавалергард
1975 — «Повторний шлюб» — Вася
1976 — «Весняний призов» — Алік Полухін
1976 — «Степанова пам'ятка» — Василь Савович Турчанинов
1977 — «Ася» — Гагин
1977 — «І це все про нього» — Євген Столєтов
1978 — «Безіменна зірка» — Марін Мірою, учитель
1979 — «Гараж» — син Милосердова
1979 — «Людина змінює шкіру» — Кларк
1980 — «Тегеран-43» — Андрій Бородін, розвідник
1981 — «І з вами знову я …» — Дантес
1981 — «Помилка Тоні Вендіса» — Тоні Вендіс
1981 — «Відпустка за свій кошт» — Юра
1981 — «Казка, розказана вночі» — студент
1982 — «Ніхто не замінить тебе» — Олексій Голенищев
1983 — «Компаньйони» (к / м) — Рей
1984 — «Перш, ніж розлучитися» — Юрій Олександрович
1985 — «Законний шлюб» — Ігор Волошин
1986 — «Нічні шепоти» — Александрас
1986 — «По головній вулиці з оркестром» — Ігор
1986 — «Пробач» — Кирило
1987 — «Гобсек» — Максим де Трай
1987 — «Ризик» — текст за кадром
1988 — «Блазень» — вчитель
1989 — «Вхід до лабіринту» («Мережі рекету» кіноваріант) — Муромцев
1990 — «Вічний чоловік» — Вельчанінов
1991 — «Жага пристрасті» — інспектор
1992 — «Сходи світла» — Миша
1993 — «Сніданок з видом на Ельбрус» — Павло
1993 — «Кодекс безчестя» — Ребров
1993 — «Танго на Палацовій площі» — Олександр
1994 — «Німб»
1995 — «Квадрат» — Андрій
1996 — «Гра уяви» — Павло Антошин
1998 — «Самозванці» — Бєльський
1998 — «Зал очікування» — банкір Зімін
2001 — «Російська красуня» — Володимир Сергійович
2003 — «Інша жінка, інший чоловік…» — Ілля
2004 — «Садиба» — Аркадій Бімов
2004 — 2008 — «Шпигунські ігри» — Сергій Матвєєв, полковник ГРУ
2006 — «Старі справи» — Мазаєв
2007 — «Війна і мир» — цар Олександр I
2008 — «Час щастя» — лікар-гінеколог Олександр Миколайович Білецький
2008 — «Сині, як море, очі» — Коста
2010 — «Хімік» — генерал Ігор Сергійович, начальник Управління ФСБ
2010 — «У лісах і на горах» — купець Макар Тихонович Масленников
2010 — «Вежа» — професор Генріх Оскарович Бергер
2010 — «Індус» — Юрій Григорович Гальперін
2011 — «Час щастя 2» — лікар-гінеколог Олександр Миколайович Білецький
2014 — «Біси» — Степан Трохимович Верховинський
2016 — «Злочин» — Віталій Семенович Рибаков, великий столичний чиновник
2020 — Тріґґер — Олександр Андрійович Стрілецький психолог-психотерапевт, батько Артема

Примітки Редагувати

. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018.

Посилання Редагувати

Игорь Костолевский [ 30 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)

[1] . Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2018.