www.wikidata.uk-ua.nina.az

Костел Святого Івана Хрестителя та монастир капуцинів Старокостянтинів Костел Святого Івана Хрестителя і монастир ордену

Костел Святого Івана Хрестителя та монастир капуцинів (Старокостянтинів)

Костел Святого Івана Хрестителя і монастир ордену отців Капуцинів — архітектурний ансамбль доби пізнього бароко в місті Старокостянтинові на Волині. Зведений за проектом архітектора Паоло Фонтана.

Костел Святого Івана Хрестителя
Чоловий фасад
49°45′17″ пн. ш. 27°12′39″ сх. д. / 49.7548611° пн. ш. 27.2109167° сх. д. / 49.7548611; 27.2109167Координати: 49°45′17″ пн. ш. 27°12′39″ сх. д. / 49.7548611° пн. ш. 27.2109167° сх. д. / 49.7548611; 27.2109167
Тип споруди церква
Розташування  Україна, Старокостянтинів
Архітектор Паоло Фонтана
Засновник Санґушко Януш Олександр
Початок будівництва 1754
Кінець будівництва 1778
Стиль пізнє бароко
Належність РКЦ
Адреса вул. Острозького 45, м. Старокостянтинів 31100
Костел Святого Івана Хрестителя та монастир капуцинів (Старокостянтинів) (Україна)
 Костел Святого Івана Хрестителя та монастир капуцинів у Вікісховищі

Історія та опис ред.

Костел і монастир для оо. Капуцинів на передмісті Старого Костянтинова фундований 1750 року князем Янушем Санґушком. За автора проекту вважається видатний зодчий доби пізнього бароко Паоло Фонтана. Це не єдина робота архітектора для ордену. В 1738–1742 роках Паоло Фонтана збудував костел і монастир оо. Капуцинів в Любартові; в 1751–1759 роках костел і монастир оо. Капуцинів в Устилугу. Зразком для усіх цих будівель слугував матерний храм ордену Санта-Марія-делла-Кончеціоне в Римі.

Будівництво старокостянтинівської святині розпочалося в 1754 році. Храм освячено в 1778 році луцьким єпископом Франциском Коморніцьким.

Стала це будівля з двопрогонною навою схопленою низькими каплицями та вищим пресвітерієм (презбітерієм) з анексами по боках. Стіни отримали характерне опрацювання за допомогою скромних тосканських пілястр, що підтримують багато профільований, ламаний карниз, який переривається на стіні, що замикає пресвітерій. Прості капітелі оживляє плаский фартух під ехінусом. Нава перекрита традиційним хрестовим склепінням. Освітлюється влаштованими в люнетах вікнами у вигляді прямокутника, що замикається лучкуватим відрізком. Розташовані в затінку каплиці перекриті склепіннями хрестовими і з'єднані між собою важкими, тунельними проходами. Від входу до нави прилягає вузький прогін з приземистим притвором та музичним хором на партері, фланкований невеликими простінками, що поєднуються з каплицями.

Храмовий фасад досконало відображає духовий аскетизм і передбачену статутами ордену простоту рішень. З-посеред капуцинських фасадів Фонтани старокостянтинівський отримав найпростіше вирішення. Фасад костелу умовно можна поділити на тривісевий долішній ярус і одновісевий горішній, взятий в спливи і увінчений трикутним фронтоном. Горішній ярус ніби розриває своєю площиною карниз, що обперізує храм на рівні каплиць. Посередині знаходиться прямокутне вікно. Крім того горішній ярус підкреслювали наріжні пілястри, нині відсутні.

Святиню перекрито двоспадовим бляшаним дахом з сиґнатуркою над другим прогоном.

Перед фасадом зноситься притвор артикульований парами тосканських пілястр і увінчений трикутним фронтоном.

З півдня до костелу добудовано двоповерхові споруди монастиря, що вкладаються в проєкції в прямокутний клуатр.

Протягом 1830–1870 при монастирі діяв притулок для знедолених дітей.

В 1858 році ченці-капуцини заснували лікарню при монастирі оо. Домініканів в Старокостянтинові. Під ту пору клир монастиря налічував 20 монахів.

В 1887 році російськими властями монастир скасовано. Братія перейшла на нелегальне становище і залишалася в місті до початку 20 століття. Костел набув статусу парафіяльного. В 1906–1908 роках парохом служив о. Ф. Мілецький, в 1913–1920 о. Ю. Карпінський, згодом заарештований і засланий на Соловки. Костел зачинений комуністами в 1935 році. Богослужіння поновлені в 1942–1947 роках. Згодом пристосований під Будинок культури. Повернений вірянам і новопосвячений єпископом Яном Ольшанським 24 грудня 1989 року. Першим настоятелем відновленого монастиря був о. Станіслав Широкорадюк, нині — о. Станіслав Падевський.

Галерея ред.

Бібліографія ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костел Святого Івана Хрестителя та монастир капуцинів (Старокостянтинів)
  • Jόzef Skrabski. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sanguszkόw. Tarnόw 2007. ISBN 978-83-85988-77-9 (пол.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kostel Svyatogo Ivana Hrestitelya i monastir ordenu otciv Kapuciniv arhitekturnij ansambl dobi piznogo baroko v misti Starokostyantinovi na Volini Zvedenij za proektom arhitektora Paolo Fontana Kostel Svyatogo Ivana HrestitelyaCholovij fasad49 45 17 pn sh 27 12 39 sh d 49 7548611 pn sh 27 2109167 sh d 49 7548611 27 2109167 Koordinati 49 45 17 pn sh 27 12 39 sh d 49 7548611 pn sh 27 2109167 sh d 49 7548611 27 2109167Tip sporudi cerkvaRoztashuvannya Ukrayina StarokostyantinivArhitektor Paolo FontanaZasnovnik Sangushko Yanush OleksandrPochatok budivnictva 1754Kinec budivnictva 1778Stil piznye barokoNalezhnist RKCAdresa vul Ostrozkogo 45 m Starokostyantiniv 31100Kostel Svyatogo Ivana Hrestitelya ta monastir kapuciniv Starokostyantiniv Ukrayina Kostel Svyatogo Ivana Hrestitelya ta monastir kapuciniv u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya ta opis 2 Galereya 3 Bibliografiya 4 PosilannyaIstoriya ta opis red Kostel i monastir dlya oo Kapuciniv na peredmisti Starogo Kostyantinova fundovanij 1750 roku knyazem Yanushem Sangushkom Za avtora proektu vvazhayetsya vidatnij zodchij dobi piznogo baroko Paolo Fontana Ce ne yedina robota arhitektora dlya ordenu V 1738 1742 rokah Paolo Fontana zbuduvav kostel i monastir oo Kapuciniv v Lyubartovi v 1751 1759 rokah kostel i monastir oo Kapuciniv v Ustilugu Zrazkom dlya usih cih budivel sluguvav maternij hram ordenu Santa Mariya della Konchecione v Rimi Budivnictvo starokostyantinivskoyi svyatini rozpochalosya v 1754 roci Hram osvyacheno v 1778 roci luckim yepiskopom Franciskom Komornickim Stala ce budivlya z dvoprogonnoyu navoyu shoplenoyu nizkimi kaplicyami ta vishim presviteriyem prezbiteriyem z aneksami po bokah Stini otrimali harakterne opracyuvannya za dopomogoyu skromnih toskanskih pilyastr sho pidtrimuyut bagato profilovanij lamanij karniz yakij pererivayetsya na stini sho zamikaye presviterij Prosti kapiteli ozhivlyaye plaskij fartuh pid ehinusom Nava perekrita tradicijnim hrestovim sklepinnyam Osvitlyuyetsya vlashtovanimi v lyunetah viknami u viglyadi pryamokutnika sho zamikayetsya luchkuvatim vidrizkom Roztashovani v zatinku kaplici perekriti sklepinnyami hrestovimi i z yednani mizh soboyu vazhkimi tunelnimi prohodami Vid vhodu do navi prilyagaye vuzkij progin z prizemistim pritvorom ta muzichnim horom na parteri flankovanij nevelikimi prostinkami sho poyednuyutsya z kaplicyami Hramovij fasad doskonalo vidobrazhaye duhovij asketizm i peredbachenu statutami ordenu prostotu rishen Z posered kapucinskih fasadiv Fontani starokostyantinivskij otrimav najprostishe virishennya Fasad kostelu umovno mozhna podiliti na trivisevij dolishnij yarus i odnovisevij gorishnij vzyatij v splivi i uvinchenij trikutnim frontonom Gorishnij yarus nibi rozrivaye svoyeyu ploshinoyu karniz sho obperizuye hram na rivni kaplic Poseredini znahoditsya pryamokutne vikno Krim togo gorishnij yarus pidkreslyuvali narizhni pilyastri nini vidsutni Svyatinyu perekrito dvospadovim blyashanim dahom z signaturkoyu nad drugim progonom Pered fasadom znositsya pritvor artikulovanij parami toskanskih pilyastr i uvinchenij trikutnim frontonom Z pivdnya do kostelu dobudovano dvopoverhovi sporudi monastirya sho vkladayutsya v proyekciyi v pryamokutnij kluatr Protyagom 1830 1870 pri monastiri diyav pritulok dlya znedolenih ditej V 1858 roci chenci kapucini zasnuvali likarnyu pri monastiri oo Dominikaniv v Starokostyantinovi Pid tu poru klir monastirya nalichuvav 20 monahiv V 1887 roci rosijskimi vlastyami monastir skasovano Bratiya perejshla na nelegalne stanovishe i zalishalasya v misti do pochatku 20 stolittya Kostel nabuv statusu parafiyalnogo V 1906 1908 rokah parohom sluzhiv o F Mileckij v 1913 1920 o Yu Karpinskij zgodom zaareshtovanij i zaslanij na Solovki Kostel zachinenij komunistami v 1935 roci Bogosluzhinnya ponovleni v 1942 1947 rokah Zgodom pristosovanij pid Budinok kulturi Povernenij viryanam i novoposvyachenij yepiskopom Yanom Olshanskim 24 grudnya 1989 roku Pershim nastoyatelem vidnovlenogo monastirya buv o Stanislav Shirokoradyuk nini o Stanislav Padevskij Galereya red nbsp Kostel Svyatogo Ivana Hrestitelya Poshtivka pochatku XX stolittya nbsp Monastirskij sadok nbsp Zagalnij viglyad nbsp Pritvor nbsp Inter yer v napryamku presviteriyu nbsp Plan kosteluBibliografiya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kostel Svyatogo Ivana Hrestitelya ta monastir kapuciniv Starokostyantiniv Jozef Skrabski Paolo Fontana Nadworny architekt Sanguszkow Tarnow 2007 ISBN 978 83 85988 77 9 pol Posilannya red Monastir Brativ Menshih Kapuciniv v Starokostyantinovi Arhivovano 18 veresnya 2010 u Wayback Machine Svitlana Susugurova Hrami Starokostyantinova Arhivovano 23 serpnya 2011 u Wayback Machine Kostel svyatogo Ivana Hrestitelya ta inshi pam yatki Starokostyantinova video Arhivovano 13 veresnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kostel Svyatogo Ivana Hrestitelya ta monastir kapuciniv Starokostyantiniv amp oldid 37739571