Корчина (пол. Korczyna) — село-центр однойменної гміни Кросненського повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі. Населення — 6034 особи (2011).
Село
Координати 49°42′51″ пн. ш. 21°48′40″ сх. д. / 49.71425000002777495° пн. ш. 21.81124000002778018° сх. д.Координати: 49°42′51″ пн. ш. 21°48′40″ сх. д. / 49.71425000002777495° пн. ш. 21.81124000002778018° сх. д.
Корчина у Вікісховищі |
Історія ред.
Перша писемна згадка про населений пункт із початковою назвою Коткенгау (нім. Kotkenhau) датована 1392 роком: король Владислав ІІ Ягайло населеному пункту надав локаційне право. Село було закладене саксонськими емігрантами-глухонімцями на магдебурзькому праві. Науковці перекладають назву як «красиві болота» (Kothschoen). Щоправда околиці села лісисті, а болота були дещо далі на північ поруч із селом таких же німецьких поселенців під назвою Пальверзее (нім. Palversee).
У 1397 році село стало власністю Климента Москаревського, наприкінці XVI століття — Северина Бонера, а після нього — родини Фірлеїв та Сципіонів. Після одруження Магдалени Сципіонової власниками Корчини стала родина Яблоновський. Донька Яна Яблоновського Софія Скарбек після розлучення з графом Станіславом Скарбеком у коричинському костелі 8 червня 1826 року обвінчалася зі славетним польським драматургом Александером Фредро.
Донька подружжя, також Софія і її чоловік Ян Шептицький стали батьками майбутнього глави УКЦ Андрея Шептицького.
З 1882 року у Корчині працювало «Товариство ткачів», яке об'єднало 1000 працівників, з 1887 року засновано ткацьку школу. Якраз на межі століть, ХІХ-го і ХХ-го, село переживало період розквіту — виткані тут полотна були відомі у всій тодішній Польщі.
Останнім з власників Корчини був Станіслав Шептицький, генерал австрійської армії, міністр військових справ Польщі. У часи Другої світової до вибуху Варшавського повстання у корчинському маєтку Шептицького мешкав польський консервативний політик Адам Ронікер.
8 вересня 1939 року в Корчині відбувся бій поміж відділом німецьких військ 1-ї гірської дивізії генерала Кублера і бійцями 2-ї гірської бригади на чолі з полковником Александром Ставажем. Поляки у цьому бою зазнали поразки і загинули.
Німецькі окупанти відзначились жорстокістю в Корчині. У селі як центрі округи вони влаштували єврейське гетто і з 1941-го по 12 серпня 1942 року розстріляли приблизно 80 осіб, переважно жидів.
Коли у липні 1944 року в село увійшли радянські війська, селяни їх радісно прийняли. Проте за деякий час село знову зайняли німці — вони на чолі з капітаном СС Гонігом жорстоко помстилися корчинцям 29 липня за підтримку Червоної армії — розстріляли 60 осіб, не жаліючи жінок і дітей, та спалили 72 господарства.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Сучасність ред.
2009 року відбувся референдум щодо повернення Корчині статусу міста. У ньому взяли участь близько 35 % виборців, а повернення статусу підтримали 71 %.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 2939 | 620 | 2003 | 316 |
| Жінки | 3095 | 589 | 1799 | 707 |
| Разом | 6034 | 1209 | 3802 | 1023 |
Пам'ятки ред.
- Природний резерват Прядки
- Водоспад Три Води
- Руїни замку Кам'янець — він був прообразом замку Чесніка і Реєнта в комедії Фредро
Примітки ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корчина
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела ред.
- Корчина у Словнику географічному Королівства Польського [ 20 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Korczyna/ Інформація про гміну Корчина [ 20 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Władysław Sarna. Opis powiatu krośnieńskiego pod względem geograficzno-historycznym, Przemyśl 1898, reprint Krosno 1997
| Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |