Коробченко Олексій Юрійович

Олексі́й Ю́рійович Коро́бченко (28 березня 1972, Рубіжне, СРСР) — радянський та український футболіст та футбольний тренер. Відомий перш за все завдяки виступам у складі луганської «Зорі» та хабаровського «СКА-Енергія».

Олексій Коробченко
Особисті дані
Повне ім'я	Коробченко Олексій Юрійович
Народження	28 березня 1972(1972-03-28) (51 рік)
	Рубіжне, СРСР
Зріст	171 см
Вага	70 кг
Громадянство	СРСР →  Україна
Позиція	правий півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1989—1996 / «Зоря» Л 215 (35) 1996 «Уралан» 16 (3) 1999—2004 «СКА-Енергія» 157 (28)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Олексій Коробченко народився в Рубіжному, що на Луганщині. Вихованець луганського спортінтернату, першими тренерами футболіста були Вадим Добіжа та Владислав Глухарьов. У 1989 році дебютував у складі «Зорі», а вже наступного сезону був одним з ключових гравців команди. Того ж року нетривалий час пограв за стахановський «Стахановець». У 1991 році разом з «Зорею» здобув «срібло» зони «Захід» другої ліги чемпіонату СРСР. Здебільшого виходив на позицію правого півзахисника, виконував великий об'єм роботи, майстерно підключався до атак власної команди та загострював гру небезпечними навісами й прострілами. Окрім численних результативних передач, нерідко забивав і сам. Був майстром виконання стандартних положень, бездоганно реалізовував одинадцятиметрові удари. Залишив «Зорю» у 1996 році, провівши за команду 215 матчів у чемпіонатах СРСР та України і 35 разів розписавшись у воротах суперників.

Другу половину 1996 року провів у складі елістинського «Уралану», що виступав у першому дивізіоні чемпіонату Росії. Розвитку кар'єри Коробченка завадила важка травма, отримана у зіткненні з захисником «Луча» Максимом Лаюшкіним. Через пошкодження коліна український півзахисник залишився поза футболом майже на два роки. У 1998 році він виступав у чемпіонаті області за луганський «Шахтар», а вже наступного року знову вирушив до Росії, аби відновити професійну кар'єру.

Новим клубом Коробченка став хабаровський «СКА-Енергія», кольори якого Олексій захищав протягом шести сезонів. Після завершення кар'єри гравця увійшов до тренерського штабу клубу, однак вже у 2006 році перебрався до Краснодара, де допомагав Павлу Яковенку в роботі з місцевою «Кубанню». З 2009 по 2012 рік входив до тренерського штабу Яковенка в молодіжній збірній України, після чого протягом 2013—2014 років очолював СК «Зоря». Після початку бойових дій на сході України перебрався з Луганська до Києва, а у 2015 році відгукнувся на пропозицію «СКА-Енергія» обійняти посаду помічника головного тренера клубу.

Досягнення

• Переможець зони «Схід» другого дивізіону чемпіонату Росії (1): 2001
• Срібний призер зони «Захід» другої ліги чемпіонату СРСР (1): 1991

Примітки

1. (рос.). «Луганск. Наш футбол». Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017. 
2. 50 лучших. Заря (часть вторая) (рос.). «Football.ua». Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 20 лютого 2017. 
3. (рос.). «Sports.ru». Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 20 лютого 2017. 
4. (рос.). «Луганский футбол». Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 20 лютого 2017. 

Посилання

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль футболіста. «Український футбол. Історія та статистика». Процитовано 19 лютого 2017. ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Профіль футболіста (рос.). «Луганск. Наш футбол». Процитовано 19 лютого 2017. 

• (рос.). «Goleada». 7 листопада 2014. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 19 лютого 2017.