Корнелій Янсен

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Янсен.

|box_width=

Корнелій Янсен
лат. Cornelius Otto Jansenius
богослов, мислитель, письменник
Народження	28 жовтня 1585(1585-10-28) Аквай, коло Лердама, Нідерланди
Смерть	6 травня 1638(1638-05-06) (52 роки) Іпр, Фландрія, Іспанські Нідерланди (тепер Бельгія) чума
Поховання	Saint Martin's Cathedral^d
Підданство	Республіка Об'єднаних провінцій
Знання мов	латина
Ім'я при народженні	Корнелій (Корнеліс) Отто Янсен (Янсеній) (лат. Cornelius Otto Jansenius)
Псевдонім	Alexander Patricius, Alexander Patricius Armacanus і Armacanus Patricius
Діяльність	богослов, викладач університету, католицький священник, католицький єпископ
Викладав	Universities in Leuven^d
Вчене звання	професор
Основні інтереси	теологія
Alma mater	Старий Левенський університет^[d]
Історичний період	пуританство
Посада	дієцезійний єпископ^d
Конфесія	католицька церква
Корнелій Янсен у Вікісховищі

Корне́лій Янсе́н (лат. Cornelius Otto Jansenius; 28 жовтня 1585, Аквай — 6 травня 1638, Іпр) — голландський єпископ, засновник католицького богословського вчення, відомого як янсенізм.

Навчався в Парижі та Левені (Лувені), де в 1617 році очолив новий католицький коледж.

У 1630 він став професором богослов'я в Лувені. У 1636 — Янсен став єпископом Іпрським Католицької Церкви.

В Іпрі завершив твір: «Augustinus, sive doctrina S-ti Augustini de humanae naturae sanitatae, aegritudine, medicina etc.». У цій книзі Янсен виставляв філософію Аристотеля винуватицею пелагіянської єресі й стверджував, абсолютно в дусі Августина, що людська природа порочна, що свободи волі не існує, що порятунок людини залежить не від діл його, а від іскупительної сили божественної благодаті, що врятуються тільки ті, які визначені до спасіння.

Янсен притримувався поглядів щодо догмату про напередвизначення, схожих з Жаном Кальвіном. До його послідовників належить французький вчений й філософ Блез Паскаль.

За життя Янсен у своїх творах полемізував з єзуїтами, а 1635 року опублікував памфлет «Mars Gallicus», де осуджував кардинала Рішельє за підтримку протестантів під час Тридцятирічної війни.

Учення Янсена, викладене в його книзі про Авґустина, стало основою янсенізму.

У 1653 році янсенізм засудив папа Інокентій X.

Праці

• Augustinus, sive doctrina Sti. Augustini de humanae naturae sanitate, aegritudine, medicina adversus pelagianos et massilienses. 3 томи. Löwen 1640. Репринт: Minerva, Frankfurt a. Main 1964

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
3. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
   d:Track:Q30d:Track:Q3892772

Джерела

• Янсений, Корнелий // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XLIa. — С. 679. (рос. дореф.)
• Louis Cognet, Le jansénisme, Paris, PUF, collection " Que sais-je ? " n°960, 1967.
• Hervé Hasquin (dir.), Dictionnaire d'histoire de Belgique. Vingt siècles d'institutions, les hommes, les faits, Bruxelles, Didier Hatier, 1988, p. 260.

Посилання

• Янсеніус // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.