Петро Андрійович Коркін (1900, Частоозер'є, Тобольська губернія — 29 січня 1940, СРСР) — радянський діяч органів державної безпеки, майор державної безпеки (1936). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937–1939). Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1939).
| Коркін Петро Андрійович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 1900 Частоозер'є, Ішимський повітd, Тобольська губернія, Російська імперія |
| Помер | 29 січня 1940 СРСР |
| Країна | Російська імперія Російська республіка РРФСР СРСР |
| Діяльність | політик |
| Посада | депутат Верховної Ради УРСР[d] і депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Військове звання | майор державної безпеки |
| Партія | ВКП(б) |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Народився 1900 року в родині заможнього селянина в селі Частоозер'є, тепер Курганської області, Росія. У 1914 році закінчив двокласне сільське училище на станції Петухово Оренбурзької залізниці Тобольської губернії.
У травні 1914 — січні 1915 року — хлопчик у магазині Трофімова на станції Петухово. У січні 1915 — січні 1917 року — хлопчик у магазині Торгового дому Кармицкіна на станції Петухово. У січні 1917 — травні 1919 року працював у господарстві батька в селі Частоозерське.
У квітні — липні 1919 року — розвідник 1-го ударного полку, рядовий 1-го Уральського полку армії адмірала Колчака. У липні — вересні 1919 року — чорнороб дільниці Пермської залізниці у селі Гробово Єкатеринбурзької губернії.
З вересня 1919 року — в Червоній армії. У вересні 1919 — червні 1920 року — рядовий дивізійного санітарного транспорту 30-ї стрілецької дивізії. У червні 1920 — січні 1921 року — слухач партійної школи при політичному відділі 5-ї армії у Іркутську.
Член РКП(б) з 9 вересня 1920 року (у травні 1937 р. отримав сувору догану за приховування свого соціального походження, догана знята у червні 1937 р.).
У січні — серпні 1921 року — уповноважений Комісії по боротьбі з дезертирством 5-ї армії РСЧА. У серпні 1921 — лютому 1922 року — уповноважений особливого відділу 5-ї армії РСЧА у місті Іркутську. У лютому — серпні 1922 року — помічник начальника відділення особливого відділу 5-ї кавалерійської дивізії РСЧА у місті Троїцько-Савську. У серпні — жовтні 1922 року — начальник особливого відділу 36-ї стрілецької дивізії РСЧА. У жовтні 1922 — лютому 1924 року — начальник 1-го прикордонного відділення особливого відділу 5-ї кавалерійської дивізії РСЧА.
У лютому — грудні 1924 року — начальник відділення Бурят-Монгольського обласного відділу ДПУ. У грудні 1924 — лютому 1925 року — заступник начальника Бурят-Монгольського обласного відділу ДПУ — начальник секретно-оперативної частини. У лютому — грудні 1925 року — заступник начальника відділення Повноважного представництва ОДПУ по Далекому Сходу.
У грудні 1925 — лютому 1926 року — начальник контррозвідувального відділу Приморського губернського відділу ДПУ. У лютому 1926 — березні 1930 року — начальник контррозвідувального відділу Владивостоцького окружного відділу ДПУ. Одночасно, у травні 1928 — березні 1930 року — помічник начальника Владивостоцького окружного відділу ДПУ.
У березні 1930 — березні 1931 року — начальник секретно-політичного відділу Повноважного представництва ОДПУ по Далекосхідному краю. У березні — травні 1931 року — співробітник резерву ОДПУ СРСР.
У травні — жовтні 1931 року — оперативний уповноважений 4-го відділення секретно-політичного відділу ОДПУ СРСР. У жовтні 1931 — жовтні 1932 року — виконувач обов'язків помічника начальника 2-го відділення секретно-політичного відділу ОДПУ СРСР. У жовтні 1932 — квітні 1933 року — начальник 3-го відділення секретно-політичного відділу ОДПУ СРСР. У квітні 1933 — липні 1934 року — начальник 6-го відділення секретно-політичного відділу ОДПУ СРСР. У липні — грудні 1934 року — начальник 6-го відділення секретно-політичного відділу ГУДБ НКВС СРСР.
У грудні 1934 — грудні 1936 року — заступник начальника секретно-політичного відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області. У грудні 1936 року — начальник секретно-політичного відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області. 25 грудня 1936 — 20 липня 1937 року — начальник 4-го відділу УДБ УНКВС по Ленінградській області.
20 липня 1937 — 26 лютого 1938 року — начальник УНКВС по Воронезькій області РРФСР.
12 грудня 1937 року обраний депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання по Острогозькій виборчій окрузі Воронезької області
26 лютого 1938 — січень 1939 року — начальник УНКВС по Дніпропетровській області.
26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Нікопольській виборчій окрузі № 195 Дніпропетровської області.
21 січня 1939 року заарештований органами НКВС. 28 січня 1940 року Військовою Колегією Верховного Суду СРСР за статтями 58- 1"а", 58-11 кримінального кодексу РРФСР засуджений до розстрілу. У реабілітації відмовлено 1999 року.
Звання ред.
- капітан державної безпеки (23.03.1936)
- майор державної безпеки (20.12.1936)
Нагороди ред.
- орден Леніна (25.06.1937)
- медаль «XX років РСЧА» (22.02.1938)
- Почесний ювілейний знак «ВЧК—ГПУ (V)» № (1929)
- знак «Почесний працівник ВЧК—ГПУ (XV)» (8.04.1934)
Джерела ред.
- Коркин Пётр Андреевич [ 25 серпня 2018 у Wayback Machine.] // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898—1991). (рос.)
- Коркин Пётр Андреевич [ 24 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Вебсайт «Кадровый состав органов государственной безопасности СССР. 1935–1939». (рос.)
- Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 51.
- Петр Андреевич Коркин // Днепровская правда : газета. — Днепропетровск, 1938. — № 119. — 4 июня. — С. 3. (рос.)
- Шаповал Ю.І., Пристайко В.І., Золотарьов В.А. ЧК – ГПУ – НКВД в Україні: особи, факти, документи. – К.: Абрис, 1997. – с. 492-493.
- Петров Н.В., Скоркин К.В. Кто руководил НКВД 1934 – 1941. Справочник – М.: Звенья, 1999 – с. 243 -244.
- Золотарьов В.А. Олександр Успенський: особа, час, оточення. – Харків: Фоліо, 2004. – С.242-243.