www.wikidata.uk-ua.nina.az

Корисні копалини Єгипту Зміст 1 Загальна характеристика 2 Окремі види корисних копалин 2 1 Нафта і газ 2 2 Вугілля 2 3 Р

Корисні копалини Єгипту

Корисні копалини Єгипту.

Загальна характеристика ред.

У надрах Єгипту зосереджений ряд корисних копалин. Найважливіші види мінеральної сировини Є. — нафта, газ, фосфорити, танталові і зал. руди; відомі також родов. руд алюмінію, олова, ніобію, молібдену і вольфраму, золота, вугілля, сірки, урану, нерудних буд. матеріалів, інш. (табл).

Таблиця. — Основні корисні копалини Єгипту станом на 1998 р.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Барит, тис. т

100

100

80 (BaSO4)

 

Залізні руди, млн т

410

950

43 (Fe)

0,2

Золото, т

5

30

2,5 г/т

 

Марганцеві руди, млн т

3

3

31 (Mn)

0,1

Мідь, тис. т

10

70

2,36 (Cu)

 

Нафта, млн т

510

 

 

0,4

Пентоксид ніобію, тис. т

10,7

23,3

0,02

0,1

Плавиковий шпат, млн т

0,03

0,03

45 (CaF2)

 

Природний горючий газ, млрд м3

814

 

 

0,6

Свинець, тис. т

30

50

2,3 (Pb)

 

Пентоксид танталу, т

10200

11000

0,02 (Ta2O5)

13,29

Вугілля, млн т

107

187

 

 

Фосфорити, млн т

225

749

23 (Р2О5)

4,44

Цинк, тис. т

134

860

18 (Zn)

 

Окремі види корисних копалин ред.

Нафта і газ ред.

Єгипет має значні запаси вуглеводневої сировини. Нафтові родовища приурочені головним чином до рифтових западин Червоного моря і Суецької затоки та північної околиці Лівійської пустелі (западини Каттара і Сіва і інші північно-західні райони). У межах деяких нафтоносних горизонтів, а також в дельтовій області розвідані родовища природного газу.

У нафтогазоносному бас. Суецької зат. виявлено понад 50 нафтових і газових родовищ. Загальні запаси нафти — 510 млн т (1998), природного газу — бл. 814 млрд м³ (1998). Найбільші родовища нафти — Ель-Білаїм, Рамадан, Джулай, Ель-Морган. Нафти важкі (920 кг/м³) високосірчисті (3,3-4,6 %), середні (850 кг/м³, вміст сірки 1,3-1,7 %). У 2000—2001 рр. зроблено серію газових відкриттів в дельті Нілу. Компанія BG International на дільниці Вест-Дельта-Діп-Марін отримала притоки газу в 1.2 млн м³/добу, у вкв. Файоум (Fayoum)-L-1x, за 35 км від берега на глибині моря 400 м, з двох продуктивних горизонтів отримано 0.8 млн м³/добу газу. Запаси родовища, за оцінкою компанії, можуть досягати 17 млрд м³. За даними [Mining Annual Review 2002] загальні видобувні запаси нафти в Є. станом на 2001 становлять 3.75 млрд барелів (за оптимістичнішими оцінками — до 10 млрд бар.).

Ресурси і резерви природного газу оцінені в 1999 становлять 1 100-1 700 млрд м³. [Mining Annual Review 2002].

Вугілля ред.

Поклади кам'яного вугілля зосереджені в Файюмській западині і на півночі Синайського п-ова. Запаси бурого і кам'яного вугілля в країні невеликі — до 190 млн т. Вугленосні відклади юри і карбону. Найбільші родовища вугілля — Магара, Аюн-Муса, Ваді-Тора. Потужність пром. пластів 0,2-1,87 м. Вміст сірки 2,7-3,6 %, вихід летких 23,5-59 %, золи 4,4-26,3 %, теплота згорання вугілля 14,7-30,48 МДж/кг.

Руди ред.

Основним рудоносним районом країни є гори Етбай (родовища урану, титану, міді, олова, золота, молібдену, ніобію, вольфраму).

Родовища залізних руд зосереджені в Бахарійському (запаси понад 417 млн т), Кусейрському (80 млн т) і в Асуанському районі (150 млн т). Осадові руди приурочені до еоцен-олігоценових (Бахарія) і верхньокрейдових (Асуан) відкладів, метаморфогенні — до докембрійських порід (Ель-Кусейр). Поклади придатні для відкритої розробки.

Родовища марганцевих і залізо-марганцевих руд виявлені на Синайському п-ові і узбережжі Червоного моря в районі Халаїб. Руди метасоматичні і жильного типу. Найбільше родов. Умм-Бугма. Вміст Mn в рудах змінюється від 6 до 57 %, Fe — 16-69 %. Загальні запаси родов. 20 млн т.

Родовища титанових руд осадові і магматогенні, загальні запаси — 106 млн т. Запаси уранових руд на середину 1990-х рр. становили бл. 425 тис. т. Ресурси власне урану на 1998 р. — 15 тис. т. Платиноїди. Прогнозні ресурси МГП Єгипту незначні і складають до 300 т (~ 0,6 % світових).

Алюміній. Основне джерело алюмінієвої сировини в країні — нефелінові сієніти (родовище Абу-Хурук в Аравійській пустелі).

Інші металічні корисні копалини. Загальні запаси руд інших к.к такі: вольфрамових — бл. 25 тис. т, золотоносних — 30-45 т, ресурси — до 450 т (у перерахунку на метал), молібденових — 32 тис. т (метал), ніобієвих — 150 тис. т (оскид), олов'яних — понад 50 тис. т (метал), свинцевих — 50 тис. т (метал), стронцієвих — 1,7 млн т (оскид), танталових — 43 тис. т (оксид), цинкових — 860 тис. т (метал).

Фосфорити ред.

Єгипет багатий на фосфорити. Запаси P2O5 в Єгипті — 5.2 % від світових. Виділяються три фосфоритоносні райони: Червоного моря, (родов. Хамравейн, Абу-Тундуб, Дуві, Васіф), Нільський (Ель-Махамід, Абу-Хад, Ваді-ель-Батур, Ваді-еш-Шагаб та ін.), оазис Харга. Загальні запаси фосфоритів в 1990 х рр. оцінені в 3,1 млрд т, вміст Р2О5 в рудах 21,5-34 %.

Будівельні матеріали ред.

У Єгипті зосереджені істотні запаси цементної сировини (вапняки, глини, мергелі). Багаті родов. вапняків знаходяться в долині Нілу, Олександрії і Суецького каналу, Синайського п-ова. Загальні запаси вапняків Є. На середину 1990-х рр. складають бл. 17 млрд т. Всесвітньою популярністю користуються асуанські граніти і інші будівельні матеріали.

Інші корисні копалини. До дельти Нілу приурочені родовища кухонної і кам'яної солі, соди, гіпсу, титану і інших корисних копалин. У надрах Єгипту є промислові запаси азбесту, бариту, тальку, плавикового шпату.

Див. також ред.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Korisni kopalini Yegiptu Zmist 1 Zagalna harakteristika 2 Okremi vidi korisnih kopalin 2 1 Nafta i gaz 2 2 Vugillya 2 3 Rudi 2 4 Fosforiti 2 5 Budivelni materiali 3 Div takozh 4 DzherelaZagalna harakteristika red U nadrah Yegiptu zoseredzhenij ryad korisnih kopalin Najvazhlivishi vidi mineralnoyi sirovini Ye nafta gaz fosforiti tantalovi i zal rudi vidomi takozh rodov rud alyuminiyu olova niobiyu molibdenu i volframu zolota vugillya sirki uranu nerudnih bud materialiv insh tabl Tablicya Osnovni korisni kopalini Yegiptu stanom na 1998 r Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniBarit tis t 100 100 80 BaSO4 Zalizni rudi mln t 410 950 43 Fe 0 2Zoloto t 5 30 2 5 g t Margancevi rudi mln t 3 3 31 Mn 0 1Mid tis t 10 70 2 36 Cu Nafta mln t 510 0 4Pentoksid niobiyu tis t 10 7 23 3 0 02 0 1Plavikovij shpat mln t 0 03 0 03 45 CaF2 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 814 0 6Svinec tis t 30 50 2 3 Pb Pentoksid tantalu t 10200 11000 0 02 Ta2O5 13 29Vugillya mln t 107 187 Fosforiti mln t 225 749 23 R2O5 4 44Cink tis t 134 860 18 Zn Okremi vidi korisnih kopalin red Nafta i gaz red Yegipet maye znachni zapasi vuglevodnevoyi sirovini Naftovi rodovisha priurocheni golovnim chinom do riftovih zapadin Chervonogo morya i Sueckoyi zatoki ta pivnichnoyi okolici Livijskoyi pusteli zapadini Kattara i Siva i inshi pivnichno zahidni rajoni U mezhah deyakih naftonosnih gorizontiv a takozh v deltovij oblasti rozvidani rodovisha prirodnogo gazu U naftogazonosnomu bas Sueckoyi zat viyavleno ponad 50 naftovih i gazovih rodovish Zagalni zapasi nafti 510 mln t 1998 prirodnogo gazu bl 814 mlrd m 1998 Najbilshi rodovisha nafti El Bilayim Ramadan Dzhulaj El Morgan Nafti vazhki 920 kg m visokosirchisti 3 3 4 6 seredni 850 kg m vmist sirki 1 3 1 7 U 2000 2001 rr zrobleno seriyu gazovih vidkrittiv v delti Nilu Kompaniya BG International na dilnici Vest Delta Dip Marin otrimala pritoki gazu v 1 2 mln m dobu u vkv Fajoum Fayoum L 1x za 35 km vid berega na glibini morya 400 m z dvoh produktivnih gorizontiv otrimano 0 8 mln m dobu gazu Zapasi rodovisha za ocinkoyu kompaniyi mozhut dosyagati 17 mlrd m Za danimi Mining Annual Review 2002 zagalni vidobuvni zapasi nafti v Ye stanom na 2001 stanovlyat 3 75 mlrd bareliv za optimistichnishimi ocinkami do 10 mlrd bar Resursi i rezervi prirodnogo gazu ocineni v 1999 stanovlyat 1 100 1 700 mlrd m Mining Annual Review 2002 Vugillya red Pokladi kam yanogo vugillya zoseredzheni v Fajyumskij zapadini i na pivnochi Sinajskogo p ova Zapasi burogo i kam yanogo vugillya v krayini neveliki do 190 mln t Vuglenosni vidkladi yuri i karbonu Najbilshi rodovisha vugillya Magara Ayun Musa Vadi Tora Potuzhnist prom plastiv 0 2 1 87 m Vmist sirki 2 7 3 6 vihid letkih 23 5 59 zoli 4 4 26 3 teplota zgorannya vugillya 14 7 30 48 MDzh kg Rudi red Osnovnim rudonosnim rajonom krayini ye gori Etbaj rodovisha uranu titanu midi olova zolota molibdenu niobiyu volframu Rodovisha zaliznih rud zoseredzheni v Baharijskomu zapasi ponad 417 mln t Kusejrskomu 80 mln t i v Asuanskomu rajoni 150 mln t Osadovi rudi priurocheni do eocen oligocenovih Bahariya i verhnokrejdovih Asuan vidkladiv metamorfogenni do dokembrijskih porid El Kusejr Pokladi pridatni dlya vidkritoyi rozrobki Rodovisha margancevih i zalizo margancevih rud viyavleni na Sinajskomu p ovi i uzberezhzhi Chervonogo morya v rajoni Halayib Rudi metasomatichni i zhilnogo tipu Najbilshe rodov Umm Bugma Vmist Mn v rudah zminyuyetsya vid 6 do 57 Fe 16 69 Zagalni zapasi rodov 20 mln t Rodovisha titanovih rud osadovi i magmatogenni zagalni zapasi 106 mln t Zapasi uranovih rud na seredinu 1990 h rr stanovili bl 425 tis t Resursi vlasne uranu na 1998 r 15 tis t Platinoyidi Prognozni resursi MGP Yegiptu neznachni i skladayut do 300 t 0 6 svitovih Alyuminij Osnovne dzherelo alyuminiyevoyi sirovini v krayini nefelinovi siyeniti rodovishe Abu Huruk v Aravijskij pusteli Inshi metalichni korisni kopalini Zagalni zapasi rud inshih k k taki volframovih bl 25 tis t zolotonosnih 30 45 t resursi do 450 t u pererahunku na metal molibdenovih 32 tis t metal niobiyevih 150 tis t oskid olov yanih ponad 50 tis t metal svincevih 50 tis t metal stronciyevih 1 7 mln t oskid tantalovih 43 tis t oksid cinkovih 860 tis t metal Fosforiti red Yegipet bagatij na fosforiti Zapasi P2O5 v Yegipti 5 2 vid svitovih Vidilyayutsya tri fosforitonosni rajoni Chervonogo morya rodov Hamravejn Abu Tundub Duvi Vasif Nilskij El Mahamid Abu Had Vadi el Batur Vadi esh Shagab ta in oazis Harga Zagalni zapasi fosforitiv v 1990 h rr ocineni v 3 1 mlrd t vmist R2O5 v rudah 21 5 34 Budivelni materiali red U Yegipti zoseredzheni istotni zapasi cementnoyi sirovini vapnyaki glini mergeli Bagati rodov vapnyakiv znahodyatsya v dolini Nilu Oleksandriyi i Sueckogo kanalu Sinajskogo p ova Zagalni zapasi vapnyakiv Ye Na seredinu 1990 h rr skladayut bl 17 mlrd t Vsesvitnoyu populyarnistyu koristuyutsya asuanski graniti i inshi budivelni materiali Inshi korisni kopalini Do delti Nilu priurocheni rodovisha kuhonnoyi i kam yanoyi soli sodi gipsu titanu i inshih korisnih kopalin U nadrah Yegiptu ye promislovi zapasi azbestu baritu talku plavikovogo shpatu Div takozh red Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Yegiptu Girnicha promislovist Yegiptu Geologiya Yegiptu Gidrogeologiya Yegiptu Ekonomika YegiptuDzherela red Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Korisni kopalini Yegiptu amp oldid 40252170