|
Копильське князівство — одне з удільних князівств Полоцької землі. Столиця — Копиль. Утворилося з частини колишнього Мінського князівства у 1375 році як васальне князівство у складі Великого князівства Литовського. Припинило існування 1494 року, увійшовши до Слуцького князівства.
Історія ред.
За деякими письмовими свідченнями літописів, Копильський уділ існував уже 1274 року. Втім, його правителі та історія майже невідомі. Фактичне утворення відноситься до 1395 року, коли внаслідок компромісу між вітовстом і Володимиром Ольгердовичем останній поступився Київським князівством, натомість отримав компенсацію у вигляді досить великого уділу з Копилем. У 1397 році стало частиною Слуцько-Копильського князівства.
Йому спадкував син Олелько, який у 1443 році став Київським князем, який розділив Слуцько-Копильське князівство між синами. Копильський уділ було передано сину Михайлу. В подальшому все більше підпорядковувалося Слуцьку. У 1481 році знову приєднано до Слуцького князівство Семеном Михайловичем. Як самостійний уділ зі столицею в Копилі ліквідовано до 1495 року.
Джерела ред.
- Нарбут А. Н. Генеалогия Белоруссии. Выпуск 1—4. — М., 1994—1996.
- Войтович Л. В. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII—XVI ст. історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 1996. — С. 189