www.wikidata.uk-ua.nina.az

Конференція в Сенека Фоллс перша в Сполучених Штатах Америки конференція про права жінок 1 Вона позиціонувала себе як ко

Конференція в Сенека-Фоллс

Конференція в Сенека-Фоллс — перша в Сполучених Штатах Америки конференція про права жінок. Вона позиціонувала себе як "конференція для обговорення соціального, громадянського та релігійного стану і прав жінок". Вона проходила в каплиці Весліан в місті Сенека Фоллс, штат Нью-Йорк, і тривала два дні - 19 та 20 липня 1848 року. Привернувши широку увагу, за нею невдовзі послідували інші конференції про права жінок, зокрема через два тижні відбулась Рочестерська конференція з прав жінок 1848 року[en] у місті Рочестер, штат Нью-Йорк. У 1850 році у місті Ворчестр, штат Массачусетс, відбулася перша щорічна Національна конференція з прав жінок[en].

Підписанти Декларації переконань, підсумкового документу конференції. Найперший підпис належить Лукреції Мотт.

Жінки-квакери, які жили у місцевості де проходила подія, організували конференцію разом із відомою захисницею прав жінок Елізабет Кеді Стентон, яка не була квакеркою. Плани провести конференцію виникли під час візиту в цю місцевість Лукреції Мотт, захисниці прав жінок із Філадельфії. Мотт, яка була квакеркою, славилась своїми ораторськими здібностями, що було рідкістю для жінок того часу, коли жінкам часто не дозволяли виступати на публіці.

Конференція складалась із шести сесій, включаючи лекцію з права, гумористичну презентацію та численні дискусії про роль жінок у суспільстві. Елізабет Кеді Стентон разом із жінками-квакерами підготували два документи: Декларацію переконань та супровідний до неї список резолюцій, який мав бути обговорений та відредагований перед тим як бути підписаним учасниками. Гаряча дискусія виникла щодо жіночого права голосу: багато учасниць та учасників, включаючи Лукрецію Мотт, не хотіли включати це положення до декларації, а Фредерік Дуглас, який був єдиним темношкірим учасником конференції, наполягав на включеннії цього положення. В підсумку, положення про право жінок голосувати було включене в декларацію. Рівно сто учасниць та учасників (в основному жінки) із приблизно трьохсот підписали документ.

Ця конференція була сприйнята деякими її сучасниками, включаючи Лукрецію Мотт, як один із важливих кроків в триваючій кампанії жінок за більші соціальні, громадянські та моральні права, при тому що інші бачили в ній революційний початок боротьби жінок за повну рівність із чоловіками. Елізабет Кеді Стентон вважала Конференцію в Сенека-Фоллс початком руху за права жінок, ця точка зору була відображена в книзі «History of Woman Suffrage», співавторкою якої вона була.

Декларація переконань, ухвалена на конференції, стала "самодостатнім важливим фактором поширення новин про рух за права жінок по всіх країні в 1848 році та в майбутньому" за словами Джудіт Веллман, сучасної науковиці, яка досліджує Конференцію в Сенека-Фоллс. До моменту другої щорічної Національної конференції з прав жінок в 1851 році, надання права голосу для жінок стало одним із основних принципів американського руху за права жінок. Національні конференції з прав жінок проходили щорічно аж до початку Громадянської війни в США в 1861 році.

Передумови Редагувати

ЖІнки в русі за скасування рабства Редагувати

Починаючи з 1832 року, аболіціоніст і журналіст Вільям Лойд Ґаррісон організовував аболіціоністські спілки, які заохочували участь жінок в них. Ідеї Ґаррісона не подобались більшості інших аболіціоністів, і ті з них, хто не хотіли участі жінок в русі, утворили окремі аболіціоністські групи.

Деякі жінки почали ставати популярними як письменниці та спікери, пишучи і говорячи про скасування рабства. В 1830-их Лідія Марія Чайлд закликала жінок писати заповіти, а Френсіс Райт писала книжки про права жінок та соціальні реформи. Сестри Грімке робили публікації наприкінці 1830-их, в яких критикували рабство, і вони почали виголошувати промови для зібрань Американського антирабського товариства, де були присутні як чоловіки, так і жінки. Те саме робила Еббі Келлі[en]. Хоч ці жінки висловлювались в перше чергу проти аморальності рабства, факт того що жінки виголошували публічні промови був дуже важливим для розвитку прав жінок. Ернестіна Роуз в 1836 році почала проводити лекції для груп жінок на тему "теорії уряду", яка включала також і залучення жінок.

Джеймс та Лукреція Мотт

В 1840 році на прохання Вільяма Лойда Ґаррісона та Венделла Філліпса, Лукреція Мотт та Елізабет Кеді Стентон, разом із своїми чоловіками та іншими американськими активістами і активістками за скасування рабства, поїхали до Лондона на першу Світову антирабську конференцію, очікуючи що рішення Філліпса запросити жінок до участі в конференції може бути сприйняте неоднозначно. В Лондоні це рішення було скасовано після цілого дня дебатів - жінкам дозволили слухати з балкону, але не голосувати і не говорити. Лукреція Мотт та Елізабет Кеді Стентон подружилися під час конференції в Лондоні і на шляху назад до Америки разом склали план щодо організації їх власної конференції про права жінок, окремо від питань про скасування рабства.

Права жінок Редагувати

В 1840-их жінки в Америці почали вимагати більшого контролю над власними життями. Чоловік та батько керували життям жінки, багато сфер життя були закритими для участі жінок. Конституції та закони штатів забороняли жінкам успадковувати власність, підписувати договори, працювати суддями та голосувати на виборах. Робочі перспективи для жінок були обмеженими: вони могли найматися лише на деякі роботи у сфері обслуговування і їм платили вдвічі менше ніж чоловікам на тій же роботі. В 1841 році Софія Ріплі та її чоловік Джордж Ріплі заснували комуну Брукфарм в Массачусетсі. Це була спроба створити місце, в якому жінки і чоловіки зможуть працювати разом та отримувати однакову платню. Цей експеримент виявився невдалим.

Лукреція Мотт та Елізабет Кеді Стентон знову зустрілися в Бостоні в 1842 і знову обговорили можливість влаштувати конференцію про права жінок. Вони обговорили це ще раз в 1847 році, перед переїздом Стентон із Бостона до Сенека-Фоллс.

Групи жінок під лідерством Лукреції Мотт та Пауліни Райт Девіс провели публічні зібрання у Філадельфії на початку 1846 року. Широкі кола аболіціоністів, які були прихильниками прав жінок, почали в 1847 році обговорювати можливість проведення конференції, повністю присвяченої правам жінок.

Вплив квакерів Редагувати

Багато членів Релігійної Спілки Друзів, відомих як квакери, поселилися на заході штату Нью-Йорк, біля Сенека-Фоллс. Особливо прогресивна гілка спілки жила в місті Ватерлоо та біля нього, що в окрузі Сенека. Ці квакери прагнути до подружніх стосунків в яких чоловік та жінка працювали і жили в рівності.

Планування Редагувати

Лукреція та Джеймс Мотт відвідали західну та центральну частину штату Нью-Йорк навесні 1848 році з декількох причин, серед яких відвідання резервації Каттарауґус індіанців нації Сенека та колишніх рабів, які тепер жили в провінції Онтаріо в Канаді. Вони також відвідали Марту, сестру Лукреції, в місті Оберн. Талант та слава Лукреції Мотт як оратора приводила цілі натовпи до неї, куди би вона не пішла.

Оголошення Редагувати

Після завершення служби в церкві разом із квакерами 9 липня 1848, Лукреція Мотт, Мері Енн МакКлінток, Марта Райт, Елізабет Кеді Стентон та Джейн Хант пішли до будинку Хантів у Ватерлоо щоб попити чаю. Під час цього, Елізабет Кеді Стентон, єдина із пристуніх хто не була квакером, виразила своє незадоволення другорядною роллю жінок у суспільстві. П'ятеро жінок вирішили провести конференцію з прав жінок в найближчому майбутньому, поки подружжя Моттів ще було поруч, та склали текст оголошення для місцевої газети «Seneca County Courier» про конференцію. В цьому оголошенні було зазначено що на перший день конференції 19 липня запрошуються лише жінки, а на другий день запрошуються також і чоловіки, щоб послухати виступ Лукреції Мотт. 11 липня оголошення було опубліковане, даючи читачам лише 8 днів до конференції. Інші газети передрукували оголошення лише 14 липня. Місцем проведення була вибрана каплиця методистів Весліан в місті Сенека-Фоллс. Побудована аболіціоністами, каплиця була місцем проведення багатьох лекцій з реформ і була єдиною в цій місцевості будівлею, достатньо великою щоб провести конференцію.

Підготовка декларації Редагувати

16 липня 1848 в будинку МакКлінтоків здійснювалась підготовка до конференції. Мері Енн МакКлінток та її старші дочки, Елізабет і Мері Енн молодша, обговорили із Стентон зміст декларації яка мала бути представлена учасникам конференції для затвердження. Разом жінки склали декларацію із десяти пунктів. Декларація вимагала надання жінкам рівності в родині, освіті, роботі, релігії та моральному сприйнятті. Вони використали Декларацію незалежності США 1776 року як модель їхньої декларації. У чернетці Декларації переконань був взятий текст Декларації незалежності, в якій замінено слова так, щоб вона стосувалася жінок, наприклад слова "Історія чинного Короля Великої Британії це історія нескінченних нещасть та зловживань" були замінені словами "Історія людства це історія зловживань чоловіків проти жінок", а слова "всі чоловіки були створені рівними" замінено на "всі чоловіки та жінки були створені рівними". Друга частина декларації складалася із списку скарг на нерівність жінок із чоловіками.

Між 16 та 19 липня Стентон редагувала чернетку декларації. Її чоловік Генрі Брюстер Стентон, який був юристом і політиком, допоміг наповнити документ прикладами законів, які є несправедливими щодо прав жінок на власність. Елізабет Кеді Стентон додала до декларації ще один радикальний пункт: право голосу для жінок. Генрі Брюстер Стентон пізніше переписуючи текст із чернеток до остаточного документу помітив пункт про права жінок. Він попередив свою дружину що "це може перетворити конференцію на фарс". Йому, як і більшості чоловіків того часу, не подобалась ідея надання жінкам права голосу. Оскільки він збирався балотуватись на виборну посаду, пін поїхав із Сенеки щоб уникнути пов'язування його із конференцією, яка просувала такі непопулярні ідеї.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Dumenil, 2012, p. 56 [ 19 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Many scholarly sources describe Seneca Falls as "the first women's rights convention", including Wellman, 2004 (the book's title itself include those words); Isenberg, 1998, p. 1; and McMillen, 2008, p. 115 [ 19 серпня 2020 у Wayback Machine.], and no scholarly source describes an earlier meeting as "women's rights convention". Seneca Falls is given that recognition because it was the first that was organized by women explicitly for the purpose of discussing women's rights as such. It was not, however, the first convention at which the topic of women's rights was among the topics that were discussed.
  2. Wellman, 2004, p. 189
  3. . Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 13 березня 2020. 
  4. McMillen, 2008, p. 102 [ 19 серпня 2020 у Wayback Machine.],
  5. Wellman, 2004, p. 192 [ 19 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  6. Buhle, 1978 p. 90 [ 20 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  7. Higginson, Thomas Wentworth; Meyer, Howard N. The magnificent activist [ 5 липня 2014 у Wayback Machine.], Da Capo Press, 2000, p. 143.
  8. Buhle, 1978, p. 64.
  9. Wellman, 2004, p. 188
  10. Isenberg, 1998, pp. 3–4.
  11. Isenberg, 1998, pp. 5–6.
  12. Isenberg, 1998, pp. 5–6.
  13. National Park Service. Women's Rights. Quaker Influence [ 28 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. Retrieved on April 23, 2009.
  14. Faulkner, Carol (2011). Lucretia Mott's Heresy. Philadelphia: University of Pennsylvania Press. с. 132–138. ISBN 978-0-8122-4321-5. 
  15. Stanton, 1881
  16. Wellman, 2004, p. 189
  17. National Park Service. Women's Rights. Jane Hunt [ 25 лютого 2015 у Wayback Machine.]. Retrieved on April 24, 2009.
  18. National Park Service. Women's Rights. Wesleyan Chapel [ 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. Retrieved on April 24, 2009.
  19. Stanton, 1922, p. 146.
  20. Historynow.org. Judith Wellman. The Seneca Falls Convention: Setting the National Stage for Women's Suffrage [ 3 лютого 2010 у Wayback Machine.], Retrieved April 27, 2009.
  21. National Park Service. Women's Rights. Declaration of Sentiments [ 24 лютого 2015 у Wayback Machine.]. Retrieved on April 24, 2009.
  22. Wellman, 2004, p. 192
  23. Wellman, 2004, p. 192
  24. Wellman, 2004, p. 193. Stanton's use of the word 'never' was incorrect: prior to 1848, women had voted in certain times and places.
  25. McMillen, 2008, p. 93.
  26. Mani, 2007, p. 98.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Konferenciya v Seneka Folls persha v Spoluchenih Shtatah Ameriki konferenciya pro prava zhinok 1 Vona pozicionuvala sebe yak konferenciya dlya obgovorennya socialnogo gromadyanskogo ta religijnogo stanu i prav zhinok 2 3 Vona prohodila v kaplici Veslian v misti Seneka Folls shtat Nyu Jork i trivala dva dni 19 ta 20 lipnya 1848 roku Privernuvshi shiroku uvagu za neyu nevdovzi posliduvali inshi konferenciyi pro prava zhinok zokrema cherez dva tizhni vidbulas Rochesterska konferenciya z prav zhinok 1848 roku en u misti Rochester shtat Nyu Jork U 1850 roci u misti Vorchestr shtat Massachusets vidbulasya persha shorichna Nacionalna konferenciya z prav zhinok en Pidpisanti Deklaraciyi perekonan pidsumkovogo dokumentu konferenciyi Najpershij pidpis nalezhit Lukreciyi Mott Zhinki kvakeri yaki zhili u miscevosti de prohodila podiya organizuvali konferenciyu razom iz vidomoyu zahisniceyu prav zhinok Elizabet Kedi Stenton yaka ne bula kvakerkoyu Plani provesti konferenciyu vinikli pid chas vizitu v cyu miscevist Lukreciyi Mott zahisnici prav zhinok iz Filadelfiyi Mott yaka bula kvakerkoyu slavilas svoyimi oratorskimi zdibnostyami sho bulo ridkistyu dlya zhinok togo chasu koli zhinkam chasto ne dozvolyali vistupati na publici Konferenciya skladalas iz shesti sesij vklyuchayuchi lekciyu z prava gumoristichnu prezentaciyu ta chislenni diskusiyi pro rol zhinok u suspilstvi Elizabet Kedi Stenton razom iz zhinkami kvakerami pidgotuvali dva dokumenti Deklaraciyu perekonan ta suprovidnij do neyi spisok rezolyucij yakij mav buti obgovorenij ta vidredagovanij pered tim yak buti pidpisanim uchasnikami Garyacha diskusiya vinikla shodo zhinochogo prava golosu bagato uchasnic ta uchasnikiv vklyuchayuchi Lukreciyu Mott ne hotili vklyuchati ce polozhennya do deklaraciyi a Frederik Duglas yakij buv yedinim temnoshkirim uchasnikom konferenciyi napolyagav na vklyuchenniyi cogo polozhennya V pidsumku polozhennya pro pravo zhinok golosuvati bulo vklyuchene v deklaraciyu Rivno sto uchasnic ta uchasnikiv v osnovnomu zhinki iz priblizno trohsot pidpisali dokument Cya konferenciya bula sprijnyata deyakimi yiyi suchasnikami vklyuchayuchi Lukreciyu Mott yak odin iz vazhlivih krokiv v trivayuchij kampaniyi zhinok za bilshi socialni gromadyanski ta moralni prava 4 pri tomu sho inshi bachili v nij revolyucijnij pochatok borotbi zhinok za povnu rivnist iz cholovikami Elizabet Kedi Stenton vvazhala Konferenciyu v Seneka Folls pochatkom ruhu za prava zhinok cya tochka zoru bula vidobrazhena v knizi History of Woman Suffrage spivavtorkoyu yakoyi vona bula Deklaraciya perekonan uhvalena na konferenciyi stala samodostatnim vazhlivim faktorom poshirennya novin pro ruh za prava zhinok po vsih krayini v 1848 roci ta v majbutnomu za slovami Dzhudit Vellman suchasnoyi naukovici yaka doslidzhuye Konferenciyu v Seneka Folls 5 Do momentu drugoyi shorichnoyi Nacionalnoyi konferenciyi z prav zhinok v 1851 roci nadannya prava golosu dlya zhinok stalo odnim iz osnovnih principiv amerikanskogo ruhu za prava zhinok 6 Nacionalni konferenciyi z prav zhinok prohodili shorichno azh do pochatku Gromadyanskoyi vijni v SShA v 1861 roci Zmist 1 Peredumovi 1 1 ZhInki v rusi za skasuvannya rabstva 1 2 Prava zhinok 1 3 Vpliv kvakeriv 2 Planuvannya 2 1 Ogoloshennya 2 2 Pidgotovka deklaraciyi 3 Div takozh 4 PrimitkiPeredumovi RedaguvatiZhInki v rusi za skasuvannya rabstva Redaguvati Pochinayuchi z 1832 roku abolicionist i zhurnalist Vilyam Lojd Garrison organizovuvav abolicionistski spilki yaki zaohochuvali uchast zhinok v nih Ideyi Garrisona ne podobalis bilshosti inshih abolicionistiv i ti z nih hto ne hotili uchasti zhinok v rusi utvorili okremi abolicionistski grupi Deyaki zhinki pochali stavati populyarnimi yak pismennici ta spikeri pishuchi i govoryachi pro skasuvannya rabstva V 1830 ih Lidiya Mariya Chajld zaklikala zhinok pisati zapoviti 7 a Frensis Rajt pisala knizhki pro prava zhinok ta socialni reformi Sestri Grimke robili publikaciyi naprikinci 1830 ih v yakih kritikuvali rabstvo i voni pochali vigoloshuvati promovi dlya zibran Amerikanskogo antirabskogo tovaristva de buli prisutni yak choloviki tak i zhinki Te same robila Ebbi Kelli en Hoch ci zhinki vislovlyuvalis v pershe chergu proti amoralnosti rabstva fakt togo sho zhinki vigoloshuvali publichni promovi buv duzhe vazhlivim dlya rozvitku prav zhinok Ernestina Rouz v 1836 roci pochala provoditi lekciyi dlya grup zhinok na temu teoriyi uryadu yaka vklyuchala takozh i zaluchennya zhinok 8 nbsp Dzhejms ta Lukreciya MottV 1840 roci na prohannya Vilyama Lojda Garrisona ta Vendella Fillipsa Lukreciya Mott ta Elizabet Kedi Stenton razom iz svoyimi cholovikami ta inshimi amerikanskimi aktivistami i aktivistkami za skasuvannya rabstva poyihali do Londona na pershu Svitovu antirabsku konferenciyu ochikuyuchi sho rishennya Fillipsa zaprositi zhinok do uchasti v konferenciyi mozhe buti sprijnyate neodnoznachno V Londoni ce rishennya bulo skasovano pislya cilogo dnya debativ zhinkam dozvolili sluhati z balkonu ale ne golosuvati i ne govoriti Lukreciya Mott ta Elizabet Kedi Stenton podruzhilisya pid chas konferenciyi v Londoni i na shlyahu nazad do Ameriki razom sklali plan shodo organizaciyi yih vlasnoyi konferenciyi pro prava zhinok okremo vid pitan pro skasuvannya rabstva Prava zhinok Redaguvati V 1840 ih zhinki v Americi pochali vimagati bilshogo kontrolyu nad vlasnimi zhittyami Cholovik ta batko keruvali zhittyam zhinki bagato sfer zhittya buli zakritimi dlya uchasti zhinok Konstituciyi ta zakoni shtativ zaboronyali zhinkam uspadkovuvati vlasnist pidpisuvati dogovori pracyuvati suddyami ta golosuvati na viborah Robochi perspektivi dlya zhinok buli obmezhenimi voni mogli najmatisya lishe na deyaki roboti u sferi obslugovuvannya i yim platili vdvichi menshe nizh cholovikam na tij zhe roboti V 1841 roci Sofiya Ripli ta yiyi cholovik Dzhordzh Ripli zasnuvali komunu Brukfarm v Massachusetsi Ce bula sproba stvoriti misce v yakomu zhinki i choloviki zmozhut pracyuvati razom ta otrimuvati odnakovu platnyu Cej eksperiment viyavivsya nevdalim Lukreciya Mott ta Elizabet Kedi Stenton znovu zustrilisya v Bostoni v 1842 i znovu obgovorili mozhlivist vlashtuvati konferenciyu pro prava zhinok 9 Voni obgovorili ce she raz v 1847 roci pered pereyizdom Stenton iz Bostona do Seneka Folls 10 Grupi zhinok pid liderstvom Lukreciyi Mott ta Paulini Rajt Devis proveli publichni zibrannya u Filadelfiyi na pochatku 1846 roku 11 Shiroki kola abolicionistiv yaki buli prihilnikami prav zhinok pochali v 1847 roci obgovoryuvati mozhlivist provedennya konferenciyi povnistyu prisvyachenoyi pravam zhinok 12 Vpliv kvakeriv Redaguvati Bagato chleniv Religijnoyi Spilki Druziv vidomih yak kvakeri poselilisya na zahodi shtatu Nyu Jork bilya Seneka Folls Osoblivo progresivna gilka spilki zhila v misti Vaterloo ta bilya nogo sho v okruzi Seneka Ci kvakeri pragnuti do podruzhnih stosunkiv v yakih cholovik ta zhinka pracyuvali i zhili v rivnosti 13 Planuvannya RedaguvatiLukreciya ta Dzhejms Mott vidvidali zahidnu ta centralnu chastinu shtatu Nyu Jork navesni 1848 roci z dekilkoh prichin sered yakih vidvidannya rezervaciyi Kattaraugus indianciv naciyi Seneka ta kolishnih rabiv yaki teper zhili v provinciyi Ontario v Kanadi Voni takozh vidvidali Martu sestru Lukreciyi v misti Obern Talant ta slava Lukreciyi Mott yak oratora privodila cili natovpi do neyi kudi bi vona ne pishla 14 Ogoloshennya Redaguvati Pislya zavershennya sluzhbi v cerkvi razom iz kvakerami 9 lipnya 1848 Lukreciya Mott Meri Enn MakKlintok Marta Rajt Elizabet Kedi Stenton ta Dzhejn Hant pishli do budinku Hantiv u Vaterloo shob popiti chayu Pid chas cogo Elizabet Kedi Stenton yedina iz pristunih hto ne bula kvakerom virazila svoye nezadovolennya drugoryadnoyu rollyu zhinok u suspilstvi 15 P yatero zhinok virishili provesti konferenciyu z prav zhinok v najblizhchomu majbutnomu poki podruzhzhya Mottiv she bulo poruch 16 ta sklali tekst ogoloshennya dlya miscevoyi gazeti Seneca County Courier pro konferenciyu V comu ogoloshenni bulo zaznacheno sho na pershij den konferenciyi 19 lipnya zaproshuyutsya lishe zhinki a na drugij den zaproshuyutsya takozh i choloviki shob posluhati vistup Lukreciyi Mott 11 lipnya ogoloshennya bulo opublikovane dayuchi chitacham lishe 8 dniv do konferenciyi 17 Inshi gazeti peredrukuvali ogoloshennya lishe 14 lipnya Miscem provedennya bula vibrana kaplicya metodistiv Veslian v misti Seneka Folls 18 Pobudovana abolicionistami kaplicya bula miscem provedennya bagatoh lekcij z reform i bula yedinoyu v cij miscevosti budivleyu dostatno velikoyu shob provesti konferenciyu Pidgotovka deklaraciyi Redaguvati 16 lipnya 1848 v budinku MakKlintokiv zdijsnyuvalas pidgotovka do konferenciyi Meri Enn MakKlintok ta yiyi starshi dochki Elizabet i Meri Enn molodsha obgovorili iz Stenton zmist deklaraciyi yaka mala buti predstavlena uchasnikam konferenciyi dlya zatverdzhennya Razom zhinki sklali deklaraciyu iz desyati punktiv 19 Deklaraciya vimagala nadannya zhinkam rivnosti v rodini osviti roboti religiyi ta moralnomu sprijnyatti 20 Voni vikoristali Deklaraciyu nezalezhnosti SShA 1776 roku yak model yihnoyi deklaraciyi U chernetci Deklaraciyi perekonan buv vzyatij tekst Deklaraciyi nezalezhnosti v yakij zamineno slova tak shob vona stosuvalasya zhinok napriklad slova Istoriya chinnogo Korolya Velikoyi Britaniyi ce istoriya neskinchennih neshast ta zlovzhivan buli zamineni slovami Istoriya lyudstva ce istoriya zlovzhivan cholovikiv proti zhinok a slova vsi choloviki buli stvoreni rivnimi zamineno na vsi choloviki ta zhinki buli stvoreni rivnimi 21 Druga chastina deklaraciyi skladalasya iz spisku skarg na nerivnist zhinok iz cholovikami 22 Mizh 16 ta 19 lipnya Stenton redaguvala chernetku deklaraciyi Yiyi cholovik Genri Bryuster Stenton yakij buv yuristom i politikom dopomig napovniti dokument prikladami zakoniv yaki ye nespravedlivimi shodo prav zhinok na vlasnist 23 Elizabet Kedi Stenton dodala do deklaraciyi she odin radikalnij punkt pravo golosu dlya zhinok 24 Genri Bryuster Stenton piznishe perepisuyuchi tekst iz chernetok do ostatochnogo dokumentu pomitiv punkt pro prava zhinok Vin poperediv svoyu druzhinu sho ce mozhe peretvoriti konferenciyu na fars 25 Jomu yak i bilshosti cholovikiv togo chasu ne podobalas ideya nadannya zhinkam prava golosu Oskilki vin zbiravsya balotuvatis na vibornu posadu pin poyihav iz Seneki shob uniknuti pov yazuvannya jogo iz konferenciyeyu yaka prosuvala taki nepopulyarni ideyi 26 Div takozh RedaguvatiDeklaraciya perekonan Elizabet Kedi Stenton Lukreciya Mott Prava zhinok Zhinoche viborche pravo Ruh vizvolennya zhinok Konvenciya pro likvidaciyu vsih form diskriminaciyi shodo zhinok CEDAW v 1979 rociPrimitki Redaguvati Dumenil 2012 p 56 Arhivovano 19 serpnya 2020 u Wayback Machine Many scholarly sources describe Seneca Falls as the first women s rights convention including Wellman 2004 the book s title itself include those words Isenberg 1998 p 1 and McMillen 2008 p 115 Arhivovano 19 serpnya 2020 u Wayback Machine and no scholarly source describes an earlier meeting as women s rights convention Seneca Falls is given that recognition because it was the first that was organized by women explicitly for the purpose of discussing women s rights as such It was not however the first convention at which the topic of women s rights was among the topics that were discussed Wellman 2004 p 189 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 7 bereznya 2020 Procitovano 13 bereznya 2020 McMillen 2008 p 102 Arhivovano 19 serpnya 2020 u Wayback Machine Wellman 2004 p 192 Arhivovano 19 serpnya 2020 u Wayback Machine Buhle 1978 p 90 Arhivovano 20 serpnya 2020 u Wayback Machine Higginson Thomas Wentworth Meyer Howard N The magnificent activist Arhivovano 5 lipnya 2014 u Wayback Machine Da Capo Press 2000 p 143 Buhle 1978 p 64 Wellman 2004 p 188 Isenberg 1998 pp 3 4 Isenberg 1998 pp 5 6 Isenberg 1998 pp 5 6 National Park Service Women s Rights Quaker Influence Arhivovano 28 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Retrieved on April 23 2009 Faulkner Carol 2011 Lucretia Mott s Heresy Philadelphia University of Pennsylvania Press s 132 138 ISBN 978 0 8122 4321 5 Stanton 1881 Wellman 2004 p 189 National Park Service Women s Rights Jane Hunt Arhivovano 25 lyutogo 2015 u Wayback Machine Retrieved on April 24 2009 National Park Service Women s Rights Wesleyan Chapel Arhivovano 13 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Retrieved on April 24 2009 Stanton 1922 p 146 Historynow org Judith Wellman The Seneca Falls Convention Setting the National Stage for Women s Suffrage Arhivovano 3 lyutogo 2010 u Wayback Machine Retrieved April 27 2009 National Park Service Women s Rights Declaration of Sentiments Arhivovano 24 lyutogo 2015 u Wayback Machine Retrieved on April 24 2009 Wellman 2004 p 192 Wellman 2004 p 192 Wellman 2004 p 193 Stanton s use of the word never was incorrect prior to 1848 women had voted in certain times and places McMillen 2008 p 93 Mani 2007 p 98 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Konferenciya v Seneka Folls amp oldid 39293658