Континуїтет — теорія в міжнародному праві про безперервність держави як суб'єкта міжнародного права і безперервності міжнародних державних зобов'язань. У цьому полягає відмінність від поняття «правонаступництво», коли одна держава бере на себе міжнародні права та зобов'язання іншої. Принцип континуїтету спрацьовує в разі кардинальних політичних змін у державі — революція і зміна державного режиму, розпад держави.
Росія, зокрема, відноситься до сучасних держав-продовжувачів. Бувши продовжувачем Радянського Союзу, Росія виконує зобов'язання по укладених раніше двосторонніх та багатосторонніх договорах СРСР. Росія стала постійним членом Ради Безпеки ООН, володарем всієї радянської зброї масового знищення, номінальним власником більшої частини майна і всіх боргів СРСР за кордоном.
Коментарі Редагувати
- Російська Федерація відмовилась на запит України провести аудит і оцінку вартості закордонного майна та інших активів СРСР, через що українська сторона не визнає свою частину власності колишнього СРСР російською.
Примітки Редагувати
- Закордонні активи СРСР: що досі не поділили Росія й Україна
- Свое среди чужих
- Раздел СССР затянулся на десятилетия
- Шебанова Н.А. Международные обязательства и активы бывшего СССР: проблемы раздела и итоговое решение // Международное право. — 2013. — № 3. — С. 88 — 166.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
- О. О. Мережко. Континуїтету теорія // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання Редагувати
- Континуїтет держави [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
| Це незавершена стаття з права. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |