Конта́ктор (рос. контактор, англ. contactor, нім. Schütz n, Schaltschütz n, Kontaktgeber m) — двопозиційний контактний електричний апарат з самоповерненням, призначений для частих комутацій струмів, що не перевищують передбачених струмів перевантаження, та який дистанційно керується за допомогою електрики.
Призначення Редагувати
Контактори відносяться до комутаційних апаратів і використовуються для замикання або розмикання електричних кіл, якими проходить великий струм, за допомогою електросхем з набагато-нижчим рівнем потужності ніж силові кола. Основним призначенням контакторів є керування (вмикання та вимикання) обладнанням — електродвигунами, освітлювальними системами, електричними конденсаторами, обігрівачами промисловими електричними печами тощо. На відміну від автоматичних та поворотних вимикачів контактори повинні здійснювати комутації з досить великою частотою (до 1200 циклів на годину). Відтак ці апарати повинні мати високу механічну й електричну витривалість. Найчастіше контактори використовуються у магнітних пускачах. Електромагнітні контактори серії КТ - це комутуючі пристрої, призначені для дистанційних частих запусків і відключень приймачів електричної енергії. Переважно використовуються в складі вантажопідйомного обладнання.
Головними складниками контакторів є: корпус, котушка, магнітопровід, пружина, силові та додаткові контакти, затискачі.
Види контакторів Редагувати
За умовами використання, контактори поділяють на промислові та модульні, котрі використовуються у побутових щитках з 35 міліметровими рейками. Модульні контактори відрізняться невеликими розмірами і дуже тихою роботою - до 20 децибел. Відомі фірми випускають також модульні контактори і з ручним керуванням, яке здійснюється за допомогою ручного селектора на три позиції.
Промислові контактори розрізняють залежно від середовища, у якому знаходяться головні контакти — повітряні, газові, вакуумні тощо. За родом струму головного кола їх поділяють на контактори постійного та змінного струму.
Залежно від числа силових контактів розрізняють контактори однополюсні, двополюсні, триполюсні та чотириполюсні. Однополюсний контактор має рухомий і нерухомий, а двополюсний — два рухомі і два нерухомі контакти тощо. Промислові контактори обов'язково мають додаткові несилові контакти для використання їх у схемах керування та сигналізації. Привід контактора може бути пневматичним або електромагнітним, залежно від цього розрізняються контактори електропневматичні та електромагнітні.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ДСТУ 2848-94 Апарати електричні комутаційні. Основні поняття. Терміни та визначення.
- Архів оригіналу за 5 листопада 2019.
Джерела Редагувати
- ДСТУ 2846-94 (ГОСТ 11206-93). Контактори електромагнітні низьковольтові. Загальні технічні умови.
- Клименко Б. В. Електричні апарати. Електромеханічна апаратура комутації, керування та захисту. Загальний курс: навчальний посібник. [ 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Х.: «Точка», 2012. — 340 с. ISBN 978-617-669-015-3
- Низьковольтні електричні та електронні реле, контактори, пускачі : навч. посіб. для студ. електромех. та електротехн. профілю вищ. навч. закл. / М. В. Бурштинський, Б. І. Крохмальний, М. В. Хай ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Л. : Вид-во Нац. ун-ту "Львів. політехніка", 2011. – 172 с. : іл. – Бібліогр.: с. 169-170 (16 назв).
- Чунихин А. А. Электрические аппараты. — М.: Энергоатомиздат 1988. — 720 с. ISBN 5-283-00499-6