www.wikidata.uk-ua.nina.az

Конституція Мексиканських Сполучених Штатів 1824 року основний закон Мексики від 1824 до 1836 і від 1846 до 1854 року пр

Конституція Мексиканських Сполучених Штатів 1824 року

Конституція Мексиканських Сполучених Штатів 1824 року - основний закон Мексики від 1824 до 1836 і від 1846 до 1854 року, прийнята 4 жовтня 1824 року, після падіння Мексиканської імперії.

Оригінальний титульний аркуш конституції 1824 року.

Конституція 1824 року була копією конституції США, пристосованою до мексиканських традицій. Так, наприклад, в як релігія допускався тільки католицизм і був відсутній суд присяжних.

Проголошувалися рівність громадян перед законом, презумпція невинуватості, свобода преси, захист приватної власності, скасування особливих привілеїв церкви і армії.

Запроваджувалася федеративна форма державного устрою. Країна ділилася на 19 штатів і 4 території. Кожен штат обирав губернатора і законодавче зібрання . Конституція передбачала розподіл влади на три гілки.

Законодавча влада передавалася двопалатному Конгресу, який складався з Палати депутатів і Сенату. Засідання Конгресу відкривалися 1 січня, закриття чергової сесії відбувалося 15 квітня того ж року.

Палата депутатів обиралася на два роки населенням штатів, по одному депутату на 80 тис. осіб, або по одному від фракцій чисельністю більше 40 тис. осіб. Штат, який не має зазначеної кількості населення, призначає одного депутата. Обраними могли бути особи, які:

  1. досягли 25-річного віку і
  2. проживають на території штату від якого вони обираються не менше двох років, або народилися в ньому, навіть якщо проживають в іншому штаті.
  • Особи не народжені на території мексиканської нації, щоб стати депутатами повинні проживати на території республіки не менше восьми років і володіти власністю вартістю вісім тисяч песо в будь-якій частині республіки, або мати дохід тисячу песо на рік.
  • Особам, народженим в будь-якій іншій частині Америки, що залежала від Іспанії на 1810 рік, і не приєдналася до іншої нації, не перебуває в залежності від неї, достатньо мати три роки проживання на території федерації і відповідати першим двом умовам щоб могти бути обраним депутатом.
  • Військовим, не народженим на території республіки, які зі зброєю в руках відстоювали незалежність країни, достатньо мати вісім років проживання на території республіки і відповідати першим двом умовам щоб могти бути обраним депутатом.

Сенат формувався голосуванням законодавчих зборів штатів, які обирали більшістю голосів по два депутати від штату. Для обрання сенатором вимагалося досягнення кандидатом 30-річного віку. Склад Сенату оновлювався кожні два роки.

Територіальний устрій Мексики за Конституцією 1824 року.

Повноваження Конгресу були значні. Вони поширювалися на питання війни і миру, торгівлі, релігії, освіти, преси, внутрішньої адміністрації територій, податків, зборів, фінансів, витрат і зовнішньої політики країни.

Вища виконавча влада належала президенту. В разі недієздатності президента виконувати його обов'язки повинен був віце-президент. Президента і віце-президента обирали законодавчі збори штатів на 4 роки. Мінімальний вік президента - 35 років. Функції президента полягали в санкціюванні і проведенні в життя указів, прийнятих Конгресом. Він керував збройними силами країни, приймав іноземних міністрів, відстороняв з державної посади осіб, винних у непокорі або порушенні законів, призначав, відповідно до закону, військові пенсії. Першим президентом був Гуадалупе Вікторія, а віце-президентом — Ніколас Браво.

Уряд існував лише між сесіями Конгресу і складався з половини сенаторів і віце-президента. Судова влада належала Верховному суду, окружним і районним судам.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Паркс, 1949, с. 176.
  2. Avalos, 2004, с. 3.
  3. ↑ Текст Конституции 1824 г. University of Texas at Austin, Tarlton Law Library. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 9 березня 2012. (англ.)
  4. ↑ The Penny Cyclopaedia…, 1839, с. 165.
  5. ↑ The Encyclopaedia Britannica…, 1842, с. 805.
  6. Паркс, 1949, с. 176—177.
  7. Camp, 2012, с. 120.
  8. Паркс, 1949, с. 177.

Література Редагувати

  • Паркс Г. История Мексики / Пер. Ш. А. Богиной. — М. : Издательство иностранной литературы, 1949.
  • Avalos F. The Mexican legal system. — William S. Hein & Co., Inc, 2004. — ISBN 0837702267.
  • Camp R. A. The Oxford Handbook of Mexican Politics. — Oxford University Press, 2012. — ISBN 9780195377385.
  • [1] — Edinburgh : Adam and Charles Black, 1842. — Т. XIV, Part II. з джерела 25 березня 2018
  • [2] — London : Charles Knight and Co, 1839. — Т. XV. з джерела 2 квітня 2016
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Konstituciya Meksikanskih Spoluchenih Shtativ 1824 roku osnovnij zakon Meksiki vid 1824 do 1836 i vid 1846 do 1854 roku prijnyata 4 zhovtnya 1824 roku pislya padinnya Meksikanskoyi imperiyi Originalnij titulnij arkush konstituciyi 1824 roku Konstituciya 1824 roku bula kopiyeyu konstituciyi SShA pristosovanoyu do meksikanskih tradicij Tak napriklad v yak religiya dopuskavsya tilki katolicizm i buv vidsutnij sud prisyazhnih 1 Progoloshuvalisya rivnist gromadyan pered zakonom prezumpciya nevinuvatosti svoboda presi zahist privatnoyi vlasnosti skasuvannya osoblivih privileyiv cerkvi i armiyi 2 Zaprovadzhuvalasya federativna forma derzhavnogo ustroyu Krayina dililasya na 19 shtativ i 4 teritoriyi Kozhen shtat obirav gubernatora i zakonodavche zibrannya 1 3 Konstituciya peredbachala rozpodil vladi na tri gilki Zakonodavcha vlada peredavalasya dvopalatnomu Kongresu yakij skladavsya z Palati deputativ i Senatu Zasidannya Kongresu vidkrivalisya 1 sichnya zakrittya chergovoyi sesiyi vidbuvalosya 15 kvitnya togo zh roku 4 3 Palata deputativ obiralasya na dva roki naselennyam shtativ po odnomu deputatu na 80 tis osib abo po odnomu vid frakcij chiselnistyu bilshe 40 tis osib Shtat yakij ne maye zaznachenoyi kilkosti naselennya priznachaye odnogo deputata Obranimi mogli buti osobi yaki dosyagli 25 richnogo viku i prozhivayut na teritoriyi shtatu vid yakogo voni obirayutsya ne menshe dvoh rokiv abo narodilisya v nomu navit yaksho prozhivayut v inshomu shtati Osobi ne narodzheni na teritoriyi meksikanskoyi naciyi shob stati deputatami povinni prozhivati na teritoriyi respubliki ne menshe vosmi rokiv i voloditi vlasnistyu vartistyu visim tisyach peso v bud yakij chastini respubliki abo mati dohid tisyachu peso na rik Osobam narodzhenim v bud yakij inshij chastini Ameriki sho zalezhala vid Ispaniyi na 1810 rik i ne priyednalasya do inshoyi naciyi ne perebuvaye v zalezhnosti vid neyi dostatno mati tri roki prozhivannya na teritoriyi federaciyi i vidpovidati pershim dvom umovam shob mogti buti obranim deputatom Vijskovim ne narodzhenim na teritoriyi respubliki yaki zi zbroyeyu v rukah vidstoyuvali nezalezhnist krayini dostatno mati visim rokiv prozhivannya na teritoriyi respubliki i vidpovidati pershim dvom umovam shob mogti buti obranim deputatom 4 3 Senat formuvavsya golosuvannyam zakonodavchih zboriv shtativ yaki obirali bilshistyu golosiv po dva deputati vid shtatu Dlya obrannya senatorom vimagalosya dosyagnennya kandidatom 30 richnogo viku Sklad Senatu onovlyuvavsya kozhni dva roki 4 3 Teritorialnij ustrij Meksiki za Konstituciyeyu 1824 roku Povnovazhennya Kongresu buli znachni Voni poshiryuvalisya na pitannya vijni i miru torgivli religiyi osviti presi vnutrishnoyi administraciyi teritorij podatkiv zboriv finansiv vitrat i zovnishnoyi politiki krayini 5 3 Visha vikonavcha vlada nalezhala prezidentu V razi nediyezdatnosti prezidenta vikonuvati jogo obov yazki povinen buv vice prezident Prezidenta i vice prezidenta obirali zakonodavchi zbori shtativ 6 7 na 4 roki Minimalnij vik prezidenta 35 rokiv 4 Funkciyi prezidenta polyagali v sankciyuvanni i provedenni v zhittya ukaziv prijnyatih Kongresom Vin keruvav zbrojnimi silami krayini prijmav inozemnih ministriv vidstoronyav z derzhavnoyi posadi osib vinnih u nepokori abo porushenni zakoniv priznachav vidpovidno do zakonu vijskovi pensiyi 5 3 Pershim prezidentom buv Guadalupe Viktoriya a vice prezidentom Nikolas Bravo 8 Uryad isnuvav lishe mizh sesiyami Kongresu i skladavsya z polovini senatoriv i vice prezidenta Sudova vlada nalezhala Verhovnomu sudu okruzhnim i rajonnim sudam 5 3 Div takozh RedaguvatiKonstituciya Meksikanskih Spoluchenih Shtativ 1857 roku Konstituciya Meksiki 1917 rokuPrimitki Redaguvati a b Parks 1949 s 176 Avalos 2004 s 3 a b v g d e zh Tekst Konstitucii 1824 g University of Texas at Austin Tarlton Law Library Arhiv originalu za 9 bereznya 2012 Procitovano 9 bereznya 2012 angl a b v g The Penny Cyclopaedia 1839 s 165 a b v The Encyclopaedia Britannica 1842 s 805 Parks 1949 s 176 177 Camp 2012 s 120 Parks 1949 s 177 Literatura RedaguvatiParks G Istoriya Meksiki Per Sh A Boginoj M Izdatelstvo inostrannoj literatury 1949 Avalos F The Mexican legal system William S Hein amp Co Inc 2004 ISBN 0837702267 Camp R A The Oxford Handbook of Mexican Politics Oxford University Press 2012 ISBN 9780195377385 1 Edinburgh Adam and Charles Black 1842 T XIV Part II Arhivovano z dzherela 25 bereznya 2018 2 London Charles Knight and Co 1839 T XV Arhivovano z dzherela 2 kvitnya 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Konstituciya Meksikanskih Spoluchenih Shtativ 1824 roku amp oldid 35067442