www.wikidata.uk-ua.nina.az

Консервативна революція Консервати вна револю ція нім Konservative Revolution поняття запроваджене 1950 року швейцарськи

Консервативна революція

«Консервати́вна револю́ція» (нім. Konservative Revolution) — поняття, запроваджене 1950 року швейцарським журналістом і публіцистом Арміном Молером (Armin Mohler) для поєднання групи ідеологічних течій, що виникли і розвивалася після закінчення Першої світової війни в епоху Веймарської республіки. Об'єднуючими рисами для різноманітних ідей та їхніх провідників були — етнічний антилібералізм, антидемократія та заперечення суспільної рівності.

Представники Редагувати

Найбільш відомі представники консервативно-революційної ідеології : Едгар Юліус Юнг, Артур Меллер ван ден Брук, Ернст Юнгер, Фрідріх Юнгер, Вернер Зомбарт, Штефан Георге, Карл Шмітт, Отмар Шпанн, Освальд Шпенглер, Ернст Нікіш, Ганс Фрайєр, італійський традиціоналіст Юліус Евола та основоположник фундаментальної онтології Мартін Гайдеггер.

Ідеї, що сповідалися представниками консервативно-революційного руху, як правило, розглядаються в контексті розвитку т.зв. «ідеологій Третього Шляху» (або «Третьої позиції»), що протиставляє себе як марксизму, так і лібералізму.

Мислителі, що відносили себе до консервативно-революційного табору, були прихильниками «нового» консерватизму і націоналізму, що має специфічно німецьку, прусську природу. Подібно до інших консервативних рухів того ж періоду, вони шукали спосіб протидії комуністичному руху, який набирав силу, при цьому деякі з консервативних революціонерів були прихильниками «консервативного соціалізму».

Водночас Адольф Гітлер в 1936 році у статті в «Der Völkische Beobachter» називав себе «найбільш консервативним революціонером у світі».

Розвиток течії Редагувати

Вихід 1918 року праці Освальда Шпенглера «Сутінки Європи» заклав наріжний камінь у формування, узагальнення та поширення нової парадигми критики ліберально-демократичного капіталістичного світоустрою, пізніше означеної терміном «консервативна революція».

Феномен консервативної революції, набувши розвитку в філософських колах Німеччини 1920-их років, став підсумком загальної критики модерну в його філософських, культурних, релігійних, політичних, соціальних, економічних та інших аспектах, задекларувавши повернення шляхом загальної парадигмальної революції до витоків ідеократичного ієрархічного світу традиції. До основоположних теоретиків течії консервативної революції прямо чи опосередковано відносять широкий спектр авторів: Артура Меллера ван ден Брука, Освальда Шпенглера, Ернста Нікіша, Едгара Юнга, Карла Шмітта, Ернста і Фрідріха Юнгерів, Юліуса Еволу, Арміна Молера та ін.

Риси консервативної революції Редагувати

Характерною рисою теорії і методології Консервативної Революції стає повний перегляд усіх базових категорій Модерну, в тому числі поняттєво-термінологічного апарату. Філософія руху передбачає концептуальну зміну тлумачення терміну «революція», наголошуючи на його етимологічному походженні від латинського субстантиву «re-volvere» — «повернення до власного витоку, вихідної точки». Міфу раціонального Майбутнього протиставляється міф ідеального Минулого: «…для перемоги над сучасним світом саме із джерел слід черпати „революційну“ та обновлюючу силу».

Головними тезами Консервативної Революції стають антиісторизм, антираціоналізм, антикапіталізм, антиліберальність, на противагу чому як вищі і самодостатні цінності утверджуються принципи ідеалізму, елітаризму, авторитаризму і трансцендентності: "Від «фундаментального консерватизму» «консервативних революціонерів» відрізняла відкритість щодо динаміки, проекту, прагнення до майбутнього… Від класичного соціалізму й матеріалізму — акцент, поставлений на духовності, традиції, ієрархії, любов до минулого".

Практично ідеологи консервативної революції, протиставивши себе як лібералізму, комунізму, так і «старим» консерваторам, здійснили основоположну зміну акцентів між категоріями форми та змісту: визнаючи та інтегруючи окремі форми модерну, консервативні революціонери маніфестували їхнє підпорядкування та інструментальну роль у відновленні Традиції. Консервативна Революція, за словами Гуго фон Гофманшталя, виступає «консервативною за змістом, революційною по формі», а парадоксальна формула Жака Берж'є і Луї Повеля «Рене Генон плюс танкові дивізії». окреслює нові підходи до реставрації старого світу.

Акцентуючи першочергову значимість внутрішньої сутності, італійський філософ-традиціоналіст Юліус Евола у своїй роботі «Люди і руїни» піддає критиці як підривні сили сучасного світу, так і штучну консервацію застарілих суспільних форм: «Для справжнього революційного консерватора питання полягає в збереженні вірності принципам, а не тим установам та інститутам минулого, які є лише частковими формами вираження цих принципів…». Таким чином у форматі консервативної революції було обґрунтовано абсолютно нову, препостмодерну модель сучасності, інтегрованої у парадигмальний вимір традиції, що набуло синонімічних визначень «третьої позиції» та «третього шляху».

Обсяг фундаментальних концепцій, переглянутих філософією Консервативної Революції, сягає не тільки Просвітництва, але й Ренесансу та Реформації. По своїй суті, Консервативна Революція висуває тезу ресакралізації як політики, так і всіх сфер людського буття, повернення сакрального у центр людського мікрокосму, з чим пов'язані теорії Мартіна Гайдеггера та Мірчі Еліаде, яких традиційно розглядають у контексті консервативно-революційної філософії.

Водночас [діалектичний підхід] до визначення суті та цілей Консервативної Революції, її зверненість до метафізичних основ, недогматичність та гнучке бачення сучасних форм дають поверховий привід дослідникам з ліберально-демократичного табору ставити під сумнів існування Третьої Позиції як цілісної ідейно-філософської течії: «…аксіоми, що їх розробив Молер, далекі від такого підходу: вони роблять неможливим розвиток конкретних позицій щодо актуальних політичних, соціяльних і економічних питань, а пропонують лише хисткі образи…».

Розвиток течії Редагувати

Після 1945 р. дискурс Консервативної Революції розширюється, і пізніше в нього включають теоретичні напрацювання як «нових правих» (національно-культурний аспект), так і «нових лівих» (соціально-економічний аспект). Паралельно з філософією власне Консервативної Революції з контекстом її проблематики слід також пов'язати деякі фрагментарні течії критики Сучасного світу: аріософію (Г.Вірт, К.Вілігут), неоязичництво (Г. фон Ліст, Г. фон Лібенфельс), расіалізм (А. де Гобіно, Г.Чемберлен, Г.Гюнтер), євразійство (К.Гаусгофер, Н.Устрялов), аристократичний індивідуалізм Ф.Ніцше. В Україні до консервативної революції відносять В’ячеслава Липинського.

Примітки Редагувати

  1. Штефан Бройєр: «Консервативна революція» — критика одного міфу. — нім.: Stefan Breuer: Die «Konservative Revolution» — Kritik eines Mythos". In: Politische Vierteljahresschrift, Jahrgang 31, 1990, Heft 4.
  2. ↑ Дугин А. Г. Консервативная Революция. Краткая история идеологий Третьего Пути // Элементы. — . — Вип. № 1. з джерела 4 березня 2009. Процитовано.
  3. Griffen, Roger (ed). 1995. «The Legal Basis of the Total State» — by Carl Schmitt. Fascism. New York: Oxford University Press. Pp. 109.
  4. . Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 23 січня 2019. 
  5. ↑ Эвола Ю. Люди и руины. — Москва : АСТ, 2007.
  6. ↑ Дугин А. Философия политики. — Москва : Арктогея, 2004., с. 350
  7. Повель Л., Бержье Ж. Утро магов. — Москва : Вече, 2005.,с. 292

Історіографія Редагувати

  • Alter, Peter, 1985: Nationalismus, Frankfurt.
  • Boehm, Max Hildebert, 1932: Das eigenständige Volk, Göttingen.
  • Boehm, Max Hildebert, 1933: Der Bürger im Kreuzfeuer, Göttingen.
  • Freyer, Hans, 1925: Der Staat, Leipzig.
  • Freyer, Hans, 1931: Revolution von rechts, Jena.
  • Freyer, Hans, 1933: Herrschaft und Planung, Hamburg.
  • Fried Ferdinand, 1931: Das Ende des Kapitalismus, Jena.
  • Fritzsche, Klaus, 1976: Politische Romantik und Gegenrevolution. Fluchtwege aus der Krise der bürgerlichen Gesellschaft: Das Beispiel des'Tat'-Kreises, Frankfurt.
  • Gerstenberger, Heide, 1969: Der revolutionäre Konservatismus, Berlin.
  • Giere, Walter, 1967: Das politische Denken Hans Freyers in den Jahren der Zwischenkriegszeit (1918–1939), Phil. Diss. Freiburg.
  • Goeldel, Denis, 1954: Moeller van den Bruck (1876–1925) — Un nationaliste contre la revolution. Contribution a l'etude de la 'Revolution conservatrice' et du conservatisme allemand du XXe siecle, Frankfurt.
  • Hietala, Marjatia, 1975: Der neue Nationalismus in der Publizistik Ernst Jüngers und des Kreises um ihn, 1920–1933, Helsinki.
  • Holzbach, Heidrun, 1981: Das 'System Hugenberg'. Die Organisation bürgerlicher Sammlungspolitik vor dem Aufstieg der NSDAP, Stuttgart.
  • Jenschke, Bernhard, 1971: Zur Kritik der konservativ-revolutionären Ideologie in der Weimarer Republik. Weltanschauung und Politik bei Edgar Julius Jung, München.
  • Jünger, Ernst, 1926: Vorwort zu Friedrich Georg Jünger: Aufmarsch des Nationalismw, hrg. von Ernst Jünger, Berlin, VII–XIII.
  • Jünger, Ernst, 1932: Der Arbeiter. Herrschaft und Gestalt, Hamburg.
  • Jünger, Ernst, 1980: Der Kampf als inneres Erlebnis, in: Ernst Jünger, Sämtliche Werke Bd. 7, Stuttgart, 9-103 (zuerst 1922).
  • Jung, Edgar Julius, 31930: Die Herrschaft der Minderwertigen, Berlin.
  • Jung, Edgar Julius, 1933: Sinndeutung der deutschen Revolution, Oldenburg.
  • Kabermann, Friedrich, 1973: Widerstand und Entscheidung eines deutschen Revolutionärs. Leben und Denken von Ernst Niekisch, Köln.
  • Kondylis, Panajotis, 1985: Konservativismus. Geschichtlicher Gehalt und Untergang, Stuttgart.
  • Levi-Strauss, Claude, 1968: Das wilde Denken, Frankfurt.
  • Moeller van den Bruck, Arthur, 1932: Das Recht der jungen Wlker, hrsg. von Hans Schwarz, Berlin,
  • Moeller van den Bruck, Arthur, 31938: Das dritte Reich, Hamburg (zuerst 1923).
  • Mohler, Armin, 31989: Die KonservaÜve Revolution in Deutschland 1918–1932,2Bde., Darmstadt (zuerst 1961).
  • Muller, Jerry Z., 1987: The Other God that Failed. Hans Freyer and the Deradicalization of German Conservatism, Princeton N.J.
  • Neumann, Volker, 1980: Der Staat im Bürgerkrieg, Frankfurt/New York.
  • Niekisch, Ernst, 1930: Die Entscheidung, Berlin.
  • Nietzsche, Friedrich, 1966: Werke in drei Bänden, hrsg. von Karl Schlechra, München.
  • Petzold, Joachim, 1978: Wegbereiter des deutschen Faschismus. Die Jungkonservativen in der Weimarer Republik, Köln.
  • Prümm, Karl, 1974: Die Literatur des Soldatischen Nationalismus der 20er Jahre, 2 Bde., Kronberg/Ts.
  • Quaritsch, Helmut (Hrsg.), 1988: Complexio Oppositorum. Uber Carl Schmitt Berlin.
  • Sauermann, Ulrich, 1984: Die Zeitschrift 'Widerstand' und ihr Kreis. Phil. Diss. Augsburg.
  • Schieder, Wolfgang, 1989: Carl Schmitt und Italien, in: Vierteljahreshefte für Zeitgeschichte 37, 1-21.
  • Schildt, Axel, 1981: Militärdiktatur mit Massenbasis? Die Ouerfrontkonzeption der Reichswehrführung unter General v. Schleicher am Ende der Weimarer Republik, Frankfurt/New York.
  • * Schmitt, Carl, 1940: Positionen und Begriffe im Kampf mit Weimar-Genf-Versailles 1923–1939, Hamburg.
  • Schmitt, Carl, 1941: Völkerrechtliche Großraumordnung mit Interventionsverbot für fremde Mächte, Berlin/Leipzig/Wien.
  • Schmitt, Carl, 1969: Die geistesgeschichtliche Lage des heutigen Parlamentarismus, Berlin (zuerst 1923).
  • Schmitt, Carl, 1969a: Der Hüter der Verfassung, Berlin (zuerst 1931).
  • Schmitt, Carl, 1970: Verfassungslehre, Berlin (zuerst 1928).
  • Schmitt, Carl, 1973: Verfassungsrechtliche Aufsätze, Berlin.
  • Schwarz, Hans-Peter, 1962: Der konservative Anarchist. Politik und ZeitkriÜk Ernst Jüngers, Freiburg.
  • Sontheimer, Kurt, 1968: Antidemokratisches Denken in der Weimarer Republik, München.
  • Spengler, Oswald, 1924: Preußentum und Sozialismus, München (zuerst 1919).
  • Spengler, Oswald, 1932: Politische Schriften, München.
  • Spengler, Oswald, 1932a: Der Mensch und die Technik, München.
  • Spengler, Oswald, 1933: Jahre der Entscheidung, München.
  • Spengler, Oswald, 1973: Der Untergang des Abendlandes, München (zuerst 1918/1972).
  • Stapel, Wilhelm, 1932: Der christliche Staatsmann. Eine Theologie des Nationalismus, Hamburg.
  • Stern, Fritz, 1986: Kulturpessimismus als politische Gefahr, München.
  • Stupperich, Amrei, 1982: Volksgemeinschaft oder Arbeitersolidarität. Studien zur Deutschnationalen Volkspartei (1918–1933), Göttingen/Zürich.
  • Tat, Die. Unabhängige Monatsschrift für Politik und Kultur, Jena. Bd. 21 (1929–1930); 22 (1930–1931) 23 (1931–1932), 24 (1932–1933).
  • Üner, Elfriede, ;981: Jugendbewegung und Soziologie. Wissenschaftssoziologische Skizzen zu Hans Freyers Werk und
  • Wissenschaftsgemeinschaft bis 1933, in: Kölner Zeitschrift für Soziologie und Sozialpsychologie, Sonderheft 23, 131–159.
  • Wendt, Bernd-Jürgen, 1987: Großdeutschland. Außenpolitik und Kriegsvorbereitung des Hitler-Regimes, München.
  • Stefan Breuer in: Politische Vierteljahresschrift 31. Jg. 1990 Heft 4 S. 585–607.

Посилання Редагувати

Українською Редагувати

Російською Редагувати

Німецькою Редагувати

  • Mohler A. Die Konservative Revolution in Deutschland 1918--1932. Darmstadt, 1972. S. 130-138.


Це незавершена стаття про політику.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Konservati vna revolyu ciya nim Konservative Revolution ponyattya zaprovadzhene 1950 roku shvejcarskim zhurnalistom i publicistom Arminom Molerom Armin Mohler 1 dlya poyednannya grupi ideologichnih techij sho vinikli i rozvivalasya pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni v epohu Vejmarskoyi respubliki Ob yednuyuchimi risami dlya riznomanitnih idej ta yihnih providnikiv buli etnichnij antiliberalizm antidemokratiya ta zaperechennya suspilnoyi rivnosti Zmist 1 Predstavniki 2 Rozvitok techiyi 3 Risi konservativnoyi revolyuciyi 4 Rozvitok techiyi 5 Primitki 6 Istoriografiya 7 Posilannya 7 1 Ukrayinskoyu 7 2 Rosijskoyu 7 3 NimeckoyuPredstavniki RedaguvatiNajbilsh vidomi predstavniki konservativno revolyucijnoyi ideologiyi Edgar Yulius Yung Artur Meller van den Bruk Ernst Yunger Fridrih Yunger Verner Zombart Shtefan George Karl Shmitt Otmar Shpann Osvald Shpengler Ernst Nikish Gans Frajyer italijskij tradicionalist Yulius Evola ta osnovopolozhnik fundamentalnoyi ontologiyi Martin Gajdegger 2 Ideyi sho spovidalisya predstavnikami konservativno revolyucijnogo ruhu yak pravilo rozglyadayutsya v konteksti rozvitku t zv ideologij Tretogo Shlyahu abo Tretoyi poziciyi 2 sho protistavlyaye sebe yak marksizmu tak i liberalizmu Misliteli sho vidnosili sebe do konservativno revolyucijnogo taboru buli prihilnikami novogo konservatizmu i nacionalizmu sho maye specifichno nimecku prussku prirodu Podibno do inshih konservativnih ruhiv togo zh periodu voni shukali sposib protidiyi komunistichnomu ruhu yakij nabirav silu pri comu deyaki z konservativnih revolyucioneriv buli prihilnikami konservativnogo socializmu 3 Vodnochas Adolf Gitler v 1936 roci u statti v Der Volkische Beobachter nazivav sebe najbilsh konservativnim revolyucionerom u sviti 4 Rozvitok techiyi RedaguvatiVihid 1918 roku praci Osvalda Shpenglera Sutinki Yevropi zaklav narizhnij kamin u formuvannya uzagalnennya ta poshirennya novoyi paradigmi kritiki liberalno demokratichnogo kapitalistichnogo svitoustroyu piznishe oznachenoyi terminom konservativna revolyuciya Fenomen konservativnoyi revolyuciyi nabuvshi rozvitku v filosofskih kolah Nimechchini 1920 ih rokiv stav pidsumkom zagalnoyi kritiki modernu v jogo filosofskih kulturnih religijnih politichnih socialnih ekonomichnih ta inshih aspektah zadeklaruvavshi povernennya shlyahom zagalnoyi paradigmalnoyi revolyuciyi do vitokiv ideokratichnogo iyerarhichnogo svitu tradiciyi Do osnovopolozhnih teoretikiv techiyi konservativnoyi revolyuciyi pryamo chi oposeredkovano vidnosyat shirokij spektr avtoriv Artura Mellera van den Bruka Osvalda Shpenglera Ernsta Nikisha Edgara Yunga Karla Shmitta Ernsta i Fridriha Yungeriv Yuliusa Evolu Armina Molera ta in Risi konservativnoyi revolyuciyi RedaguvatiHarakternoyu risoyu teoriyi i metodologiyi Konservativnoyi Revolyuciyi staye povnij pereglyad usih bazovih kategorij Modernu v tomu chisli ponyattyevo terminologichnogo aparatu Filosofiya ruhu peredbachaye konceptualnu zminu tlumachennya terminu revolyuciya nagoloshuyuchi na jogo etimologichnomu pohodzhenni vid latinskogo substantivu re volvere povernennya do vlasnogo vitoku vihidnoyi tochki Mifu racionalnogo Majbutnogo protistavlyayetsya mif idealnogo Minulogo dlya peremogi nad suchasnim svitom same iz dzherel slid cherpati revolyucijnu ta obnovlyuyuchu silu 5 Golovnimi tezami Konservativnoyi Revolyuciyi stayut antiistorizm antiracionalizm antikapitalizm antiliberalnist na protivagu chomu yak vishi i samodostatni cinnosti utverdzhuyutsya principi idealizmu elitarizmu avtoritarizmu i transcendentnosti Vid fundamentalnogo konservatizmu konservativnih revolyucioneriv vidriznyala vidkritist shodo dinamiki proektu pragnennya do majbutnogo Vid klasichnogo socializmu j materializmu akcent postavlenij na duhovnosti tradiciyi iyerarhiyi lyubov do minulogo 6 Praktichno ideologi konservativnoyi revolyuciyi protistavivshi sebe yak liberalizmu komunizmu tak i starim konservatoram zdijsnili osnovopolozhnu zminu akcentiv mizh kategoriyami formi ta zmistu viznayuchi ta integruyuchi okremi formi modernu konservativni revolyucioneri manifestuvali yihnye pidporyadkuvannya ta instrumentalnu rol u vidnovlenni Tradiciyi Konservativna Revolyuciya za slovami Gugo fon Gofmanshtalya vistupaye konservativnoyu za zmistom revolyucijnoyu po formi a paradoksalna formula Zhaka Berzh ye i Luyi Povelya Rene Genon plyus tankovi diviziyi 7 okreslyuye novi pidhodi do restavraciyi starogo svitu Akcentuyuchi pershochergovu znachimist vnutrishnoyi sutnosti italijskij filosof tradicionalist Yulius Evola u svoyij roboti Lyudi i ruyini piddaye kritici yak pidrivni sili suchasnogo svitu tak i shtuchnu konservaciyu zastarilih suspilnih form Dlya spravzhnogo revolyucijnogo konservatora pitannya polyagaye v zberezhenni virnosti principam a ne tim ustanovam ta institutam minulogo yaki ye lishe chastkovimi formami virazhennya cih principiv 5 Takim chinom u formati konservativnoyi revolyuciyi bulo obgruntovano absolyutno novu prepostmodernu model suchasnosti integrovanoyi u paradigmalnij vimir tradiciyi sho nabulo sinonimichnih viznachen tretoyi poziciyi ta tretogo shlyahu Obsyag fundamentalnih koncepcij pereglyanutih filosofiyeyu Konservativnoyi Revolyuciyi syagaye ne tilki Prosvitnictva ale j Renesansu ta Reformaciyi Po svoyij suti Konservativna Revolyuciya visuvaye tezu resakralizaciyi yak politiki tak i vsih sfer lyudskogo buttya povernennya sakralnogo u centr lyudskogo mikrokosmu z chim pov yazani teoriyi Martina Gajdeggera ta Mirchi Eliade yakih tradicijno rozglyadayut u konteksti konservativno revolyucijnoyi filosofiyi Vodnochas dialektichnij pidhid do viznachennya suti ta cilej Konservativnoyi Revolyuciyi yiyi zvernenist do metafizichnih osnov nedogmatichnist ta gnuchke bachennya suchasnih form dayut poverhovij privid doslidnikam z liberalno demokratichnogo taboru staviti pid sumniv isnuvannya Tretoyi Poziciyi yak cilisnoyi idejno filosofskoyi techiyi aksiomi sho yih rozrobiv Moler daleki vid takogo pidhodu voni roblyat nemozhlivim rozvitok konkretnih pozicij shodo aktualnih politichnih sociyalnih i ekonomichnih pitan a proponuyut lishe histki obrazi 6 Rozvitok techiyi RedaguvatiPislya 1945 r diskurs Konservativnoyi Revolyuciyi rozshiryuyetsya i piznishe v nogo vklyuchayut teoretichni napracyuvannya yak novih pravih nacionalno kulturnij aspekt tak i novih livih socialno ekonomichnij aspekt Paralelno z filosofiyeyu vlasne Konservativnoyi Revolyuciyi z kontekstom yiyi problematiki slid takozh pov yazati deyaki fragmentarni techiyi kritiki Suchasnogo svitu ariosofiyu G Virt K Viligut neoyazichnictvo G fon List G fon Libenfels rasializm A de Gobino G Chemberlen G Gyunter yevrazijstvo K Gausgofer N Ustryalov aristokratichnij individualizm F Nicshe V Ukrayini do konservativnoyi revolyuciyi vidnosyat V yacheslava Lipinskogo Primitki Redaguvati Shtefan Brojyer Konservativna revolyuciya kritika odnogo mifu nim Stefan Breuer Die Konservative Revolution Kritik eines Mythos In Politische Vierteljahresschrift Jahrgang 31 1990 Heft 4 a b Dugin A G Konservativnaya Revolyuciya Kratkaya istoriya ideologij Tretego Puti Elementy Vip 1 Arhivovano z dzherela 4 bereznya 2009 Procitovano Griffen Roger ed 1995 The Legal Basis of the Total State by Carl Schmitt Fascism New York Oxford University Press Pp 109 Norberto Bobbio Pravye i levye Arhiv originalu za 20 grudnya 2012 Procitovano 23 sichnya 2019 a b Evola Yu Lyudi i ruiny Moskva AST 2007 a b Dugin A Filosofiya politiki Moskva Arktogeya 2004 s 350 Povel L Berzhe Zh Utro magov Moskva Veche 2005 s 292Istoriografiya RedaguvatiAlter Peter 1985 Nationalismus Frankfurt Boehm Max Hildebert 1932 Das eigenstandige Volk Gottingen Boehm Max Hildebert 1933 Der Burger im Kreuzfeuer Gottingen Freyer Hans 1925 Der Staat Leipzig Freyer Hans 1931 Revolution von rechts Jena Freyer Hans 1933 Herrschaft und Planung Hamburg Fried Ferdinand 1931 Das Ende des Kapitalismus Jena Fritzsche Klaus 1976 Politische Romantik und Gegenrevolution Fluchtwege aus der Krise der burgerlichen Gesellschaft Das Beispiel des Tat Kreises Frankfurt Gerstenberger Heide 1969 Der revolutionare Konservatismus Berlin Giere Walter 1967 Das politische Denken Hans Freyers in den Jahren der Zwischenkriegszeit 1918 1939 Phil Diss Freiburg Goeldel Denis 1954 Moeller van den Bruck 1876 1925 Un nationaliste contre la revolution Contribution a l etude de la Revolution conservatrice et du conservatisme allemand du XXe siecle Frankfurt Hietala Marjatia 1975 Der neue Nationalismus in der Publizistik Ernst Jungers und des Kreises um ihn 1920 1933 Helsinki Holzbach Heidrun 1981 Das System Hugenberg Die Organisation burgerlicher Sammlungspolitik vor dem Aufstieg der NSDAP Stuttgart Jenschke Bernhard 1971 Zur Kritik der konservativ revolutionaren Ideologie in der Weimarer Republik Weltanschauung und Politik bei Edgar Julius Jung Munchen Junger Ernst 1926 Vorwort zu Friedrich Georg Junger Aufmarsch des Nationalismw hrg von Ernst Junger Berlin VII XIII Junger Ernst 1932 Der Arbeiter Herrschaft und Gestalt Hamburg Junger Ernst 1980 Der Kampf als inneres Erlebnis in Ernst Junger Samtliche Werke Bd 7 Stuttgart 9 103 zuerst 1922 Jung Edgar Julius 31930 Die Herrschaft der Minderwertigen Berlin Jung Edgar Julius 1933 Sinndeutung der deutschen Revolution Oldenburg Kabermann Friedrich 1973 Widerstand und Entscheidung eines deutschen Revolutionars Leben und Denken von Ernst Niekisch Koln Kondylis Panajotis 1985 Konservativismus Geschichtlicher Gehalt und Untergang Stuttgart Levi Strauss Claude 1968 Das wilde Denken Frankfurt Moeller van den Bruck Arthur 1932 Das Recht der jungen Wlker hrsg von Hans Schwarz Berlin Moeller van den Bruck Arthur 31938 Das dritte Reich Hamburg zuerst 1923 Mohler Armin 31989 Die KonservaUve Revolution in Deutschland 1918 1932 2Bde Darmstadt zuerst 1961 Muller Jerry Z 1987 The Other God that Failed Hans Freyer and the Deradicalization of German Conservatism Princeton N J Neumann Volker 1980 Der Staat im Burgerkrieg Frankfurt New York Niekisch Ernst 1930 Die Entscheidung Berlin Nietzsche Friedrich 1966 Werke in drei Banden hrsg von Karl Schlechra Munchen Petzold Joachim 1978 Wegbereiter des deutschen Faschismus Die Jungkonservativen in der Weimarer Republik Koln Prumm Karl 1974 Die Literatur des Soldatischen Nationalismus der 20er Jahre 2 Bde Kronberg Ts Quaritsch Helmut Hrsg 1988 Complexio Oppositorum Uber Carl Schmitt Berlin Sauermann Ulrich 1984 Die Zeitschrift Widerstand und ihr Kreis Phil Diss Augsburg Schieder Wolfgang 1989 Carl Schmitt und Italien in Vierteljahreshefte fur Zeitgeschichte 37 1 21 Schildt Axel 1981 Militardiktatur mit Massenbasis Die Ouerfrontkonzeption der Reichswehrfuhrung unter General v Schleicher am Ende der Weimarer Republik Frankfurt New York Schmitt Carl 1940 Positionen und Begriffe im Kampf mit Weimar Genf Versailles 1923 1939 Hamburg Schmitt Carl 1941 Volkerrechtliche Grossraumordnung mit Interventionsverbot fur fremde Machte Berlin Leipzig Wien Schmitt Carl 1969 Die geistesgeschichtliche Lage des heutigen Parlamentarismus Berlin zuerst 1923 Schmitt Carl 1969a Der Huter der Verfassung Berlin zuerst 1931 Schmitt Carl 1970 Verfassungslehre Berlin zuerst 1928 Schmitt Carl 1973 Verfassungsrechtliche Aufsatze Berlin Schwarz Hans Peter 1962 Der konservative Anarchist Politik und ZeitkriUk Ernst Jungers Freiburg Sontheimer Kurt 1968 Antidemokratisches Denken in der Weimarer Republik Munchen Spengler Oswald 1924 Preussentum und Sozialismus Munchen zuerst 1919 Spengler Oswald 1932 Politische Schriften Munchen Spengler Oswald 1932a Der Mensch und die Technik Munchen Spengler Oswald 1933 Jahre der Entscheidung Munchen Spengler Oswald 1973 Der Untergang des Abendlandes Munchen zuerst 1918 1972 Stapel Wilhelm 1932 Der christliche Staatsmann Eine Theologie des Nationalismus Hamburg Stern Fritz 1986 Kulturpessimismus als politische Gefahr Munchen Stupperich Amrei 1982 Volksgemeinschaft oder Arbeitersolidaritat Studien zur Deutschnationalen Volkspartei 1918 1933 Gottingen Zurich Tat Die Unabhangige Monatsschrift fur Politik und Kultur Jena Bd 21 1929 1930 22 1930 1931 23 1931 1932 24 1932 1933 Uner Elfriede 981 Jugendbewegung und Soziologie Wissenschaftssoziologische Skizzen zu Hans Freyers Werk und Wissenschaftsgemeinschaft bis 1933 in Kolner Zeitschrift fur Soziologie und Sozialpsychologie Sonderheft 23 131 159 Wendt Bernd Jurgen 1987 Grossdeutschland Aussenpolitik und Kriegsvorbereitung des Hitler Regimes Munchen Stefan Breuer in Politische Vierteljahresschrift 31 Jg 1990 Heft 4 S 585 607 Posilannya RedaguvatiUkrayinskoyu Redaguvati Martin Blyumentrit Konservativna revolyuciya kritika odnogo mitu Yi 2004 Vip 34 20 zhovtnya S S 160 176 Arhivovano z dzherela 29 veresnya 2008 Procitovano Svyatoslav Vishinskij Demokratiya ta egalitarizm u perspektivi integralno tradicionalistskoyi filosofiyi Yuliusa Evoli Duhovnist Kultura Naciya Zbirnik naukovih statej 2010 Vip Vip 5 20 zhovtnya S S 253 261 Arhivovano z dzherela 6 bereznya 2012 Procitovano Svyatoslav Vishinskij Do problemi spivvidnoshennya ontologichnih diskursiv philosophia perennis Naukovi zapiski Seriya Filosofiya 2012 Vip Vip 10 20 zhovtnya S S 214 224 Arhivovano z dzherela 5 bereznya 2016 Procitovano Svyatoslav Vishinskij Dolya buttya u dzerkali fundamentalnoyi ontologiyi ta integralnogo tradicionalizmu Multiversum Filosofskij almanah 2011 Vip Vip 9 107 20 zhovtnya S S 188 200 Arhivovano z dzherela 2 lyutogo 2012 Procitovano Svyatoslav Vishinskij Konservativna Revolyuciya yak akt restavraciyi tradicijnogo svitu Vseukrayinska studentsko aspirantska mizhdisciplinarna konferenciya Filosofiya nove pokolinnya 28 29 lyutogo 2008 roku Tezi dopovidej 2008 20 zhovtnya S S 63 65 Arhivovano z dzherela 10 veresnya 2012 Procitovano Bogdan Vishneveckij Spomin pro Vandeyu Personal plyus Vip 27 178 Arhivovano z dzherela 11 grudnya 2011 Procitovano Aleksandr Dugin Konservativna Revolyuciya tipologiya politichnih ruhiv Tretogo Shlyahu Yi Nezalezhnij kulturologichnij chasopis 2000 Vip 16 20 zhovtnya S S 54 85 Arhivovano z dzherela 4 grudnya 2010 Procitovano Galina Lozko Osnovopolozhniki konservativnoyi revolyuciyi Personal plyus Vip 5 156 Arhivovano z dzherela 11 veresnya 2010 Procitovano Rajnold Oberlerher Zmist konservativnoyi revolyuciyi Z privodu statti H Ajhberga Nisenitnicya konservativnoyi revolyuciyi Procitovano 31 sichnya 2011 nedostupne posilannya Olena Semenyaka Konservativna revolyuciya yak filosofsko politichna paradigma v konteksti fenomenu kritiki sprava V Kritika yak filosofska nastanova Tezi P yatoyi Mizhnarodnoyi studentsko aspirantskoyi konferenciyi Filosofiya Nove pokolinnya 2010 20 zhovtnya S S 44 45 Arhivovano z dzherela 20 veresnya 2014 Procitovano Olena Semenyaka Koncept lyudini osoblivogo tipu v konservativnij revolyuciyi na prikladi Anarha Yungera ta pravogo anarhista Evoli Magisterium Istoriko filosofski studiyi 2010 Vip Vip 39 20 zhovtnya S S 43 48 Arhivovano z dzherela 14 bereznya 2012 Procitovano Olena Semenyaka Novij nacionalizm Ernsta Yungera yak metafizichnij kodeks novogo lyudskogo tipu Naukovi zapiski NaUKMA Filosofiya ta religiyeznavstvo 2011 T T 115 20 zhovtnya S S 41 44 Arhivovano z dzherela 14 sichnya 2012 Procitovano Igor Zagrebelnij Nacionalizm versus Modern zhittya i tvorchist Dmitra Doncova v optici konservativnoyi revolyuciyi Arhivovano z dzherela 25 grudnya 2017 Procitovano Rosijskoyu Redaguvati Konservativnaya revolyuciya http dic academic ru Arhivovano z dzherela 19 bereznya 2017 Procitovano Sergej Allenov Konservativnaya revolyuciya v Germanii 1920 h nachala 1930 h godov Problemy interpretacii Polis nedostupne posilannya Stefan Brojer Konservativnaya Revolyuciya kritika mifa 2010 8 bereznya Arhivovano z dzherela 25 kvitnya 2010 Procitovano 31 yanvarya 2011 Rodzher Vuds Konservativnaya revolyuciya zarozhdenie Gefter 2016 27 kvitnya Arhivovano z dzherela 16 travnya 2016 Procitovano Aleksandr Dugin KONSERVATIVNAYa REVOLYuCIYa ARKTOGEYa Moskva 1994 Ruslan Kurbanov Konservativnaya revolyuciya i kavkazskij liberalizm Russkij zhurnal Arhivovano z dzherela 9 zhovtnya 2010 Procitovano Aleksandr Mihajlovskij Konservativnaya revolyuciya apologiya gospodstva Statya pervaya 2007 10 lipnya Arhivovano z dzherela 8 zhovtnya 2010 Procitovano 31 yanvarya 2011 Aleksandr Mihajlovskij Konservativnaya revolyuciya apologiya gospodstva Statya vtoraya 2007 16 lipnya Arhivovano z dzherela 4 sichnya 2012 Procitovano 31 yanvarya 2011 Elena Semenyaka Chelovek osobogo tipa v konservativnoj revolyucii Na primere anarha Yungera i pravogo anarhista Evoly Intertraditionale Mezhdunarodnyj almanah Tradicii i Revolyucii 2010 Vip 1 20 zhovtnya S S 351 362 Arhivovano z dzherela 13 sichnya 2012 Procitovano Elena Semenyaka Ernst Yunger kak lico Konservativnoj Revolyucii Intertraditionale Mezhdunarodnyj almanah Tradicii i Revolyucii 2011 Vip 2 20 zhovtnya S S 359 367 Arhivovano z dzherela 20 veresnya 2014 Procitovano Sergej Yashin Konservativnaya revolyuciya v Indii Pravoe soprotivlenie Vip 1 6 Arhivovano z dzherela 15 zhovtnya 2008 Procitovano Nimeckoyu Redaguvati Mohler A Die Konservative Revolution in Deutschland 1918 1932 Darmstadt 1972 S 130 138 nbsp Ce nezavershena stattya pro politiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Konservativna revolyuciya amp oldid 35066532