Консерванти

Консерва́нти — речовини, які здатні збільшувати срок зберігання харчових та інших продуктів (наприклад, косметики) шляхом захисту їх від мікробіологічного псування.

Розрізняють:

• Консерванти харчових продуктів
• Консерванти для косметики та парфумерії. Використовуються з метою профілактики біологічного ураження косметичних засобів. Завищена концентрація консервантів косметичних засобів може викликати такі небажані побічні ефекти як алергічні реакції, негативні змінення шкіри та слизової оболонки і т.і. Додаток VI частина I Директиви 76/768 ЄЕС регламентує застосування у складі консервантів 47 основних активних речовин, що належать до різних класів хімічних сполук. На українському ринку косметичних засобів найчастіше зустрічаються консерванти, що містять такі активні компоненти як метилпарабен, пропілпарабен, бутілпарабен, бронопол, похідні ізотіазоліну, сорбінову та бензойну кислоти, триклозан, трапляються випадки використання формаліну — 35–40 %-го розчину формальдегіду, який належить до сильних канцерогенів. Для більш зручного користування та профілактики мікробного обсіменіння фасування косметичних засобів здійснюється у ємності з дозатором, а у разі відсутності дозатора до набору додається шпатель — невеличка дерев'яна, пластмасова, скляна або металева платівка.
• Консерванти мийних засобів. Прикладами таких консервантів у рецептурі рідких мийних засобів для миття посуду є, наприклад, метилхлоротіазолінон і метилізотіазолінон, що мають широкий спектр активності проти всіх груп мікроорганізмів. Недоліком цих консервантів є можливе виникнення подразнення шкіри рук.
• Консерванти і стабілізатори для фармацевтичної продукції
• Консерванти для деревини — це просочувальні речовини для захисту деревини: антисептики, антипірени, інсектициди, фунгіциди, біоциди, гідрофобізатори, комплексні препарати та ін..
• Консерванти кормів. Станом на 2005 рік вивчено консервуючу здатність майже ста консервантів різної природи. Хімічні консерванти можуть накопичуватися в продукції тваринництва та в залишковій кількості потрапляти в організм людини.

Примітки

1. Качан Р.В., Андреєва О.А. Якість косметичних засобів на українському ринку^{[недоступне посилання]} // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну Науковий журнал [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. — 2011, № 3 (59) [ 14 березня 2013 у Wayback Machine.]
2. Коломієць Т. Оцінка якості засобів для миття посуду [ 5 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Міжнародний науково-практичний журнал "Товари і ринки". — 2010, № 2(10) [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
3. Дяченко Г. М., Кравченко Н. О. Біотехнологія у кормовиробництві: стан і перспективи розвитку^{[недоступне посилання]} // Сільськогосподарська мікробіологія Міжвідомчий тематичний науковий збірник^{[недоступне посилання]}. — 2010. — Вип. 11^{[недоступне посилання]}
4. Експериментальне обґрунтування консервуючої дії консерванту «Туфосилу» при заготівлі силосу з бобово-злакових трав і кукурудзи /М.Ф. Кулик, С.С. Тимчук //Корми і кормовиробництво. – 2005. – Вип. 55. – С. 160-172
5. Дерев’янко С.В., Сорока В.І., Дяченко Г.М., Божок Л.В. Застосування мікробних препаратів при консервуванні різних видів кормів^{[недоступне посилання]} // Сільськогосподарська мікробіологія Міжвідомчий тематичний науковий збірник^{[недоступне посилання]}. — 2009, Вип. 9 [ 23 липня 2013 у Wayback Machine.]

Джерела

• МОЗ України. Наказ «Про затвердження Санітарних правил і норм по застосуванню харчових добавок» N 222 від 23.07.96.

Посилання

• КОНСЕРВУВАННЯ [ 18 березня 2022 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія