www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комплекс захисних споруд Санкт Петербурга від повеней Координати 60 00 23 пн ш 29 44 54 сх д 60 00639 пн ш 29 74833 сх д

Комплекс захисних споруд Санкт-Петербурга від повеней

Координати: 60°00′23″ пн. ш. 29°44′54″ сх. д. / 60.00639° пн. ш. 29.74833° сх. д. / 60.00639; 29.74833

Комплекс захисних споруд Санкт-Петербурга від повеней захисні споруди від повеней в Санкт-Петербурзі, КЗС, дамба- комплекс дамб і суміжних гідротехнічних споруд (водопропускних і суднопропускних споруд) що простягнулися поперек Фінської затоки від Бронки до Сестрорецька (селище Горська) , через острів Котлін, на якому знаходиться місто Кронштадт (входить до складу Санкт-Петербурга). Будівництво велося у 1979 - 2011 роках, вартість проєкту станом на першу декаду серпня 2010 склала 87,3 року мільярда рублів. За проєктом 1970 року термін будівництва 8 років, довжина 22 км, висота 11 м

Північні водопропускні споруди В-6 у 2009 році
Комплекс захисних споруд Санкт-Петербурга від повеней з північної сторони (біля Сестрорецька). 2005
Суднопропускна споруда С-1
Дамба на мапі Фінської затоки, острів Котлін в його центрі. Місто Санкт-Петербург, забарвлено помаранчевим

Будівництво комплексу, яке могли б запобігти затопленню було розпочато у 1978 році, з того часу стало одним з найдовших будівельних проєктів Росії. Тривале будівництво та потреба у значних фінансових ресурсах викликало призупинення всіх робіт у 1995 році. Будівництво було відновлено у 2005 році в результаті втручання тодішнього президента Росії Володимира Путіна,, що походив з Санкт-Петербурга. Перше відкриття відбулося 12 серпня 2011, коли всі пристрої, розташовані в південній частині греблі були завершені, в тому числі частина найдовшого підводного тунелю в Росії, що є частиною кільцевої дороги Петербургу. Перший офіційний запуск системи, тобто закриття сталевих воріт відбулася 28 листопада 2011, щоб зупинити приплив бурі що наближалася. Як наслідок "закриття" комплексу був спад в зростанні нагону до 1,28 метра над рівнем моря, що є прийнятним рівнем, нижче рівня тривоги, рівний 1,6 м. Комплекс гребель проходить через історичні форти Північного Кронштадта, зареєстровані як всесвітня спадщина ЮНЕСКО.

Повені в Санкт-Петербурзі ред.

У Санкт-Петербурзі досить часто трапляються повені (понад 270 за літописну історію), деякі з них увійшли до історії міста, як великі стихійні лиха.

Найкатастрофічніша повінь в історії міста мала місце 19 листопада 1824, коли рівень води піднявся на 4.10 м вище норми і перевищив ліміт у 3,0 м (від рівня що вважається повінню). Коли повінь відступила за оцінками, 569 людей загинуло і понад 400 будівель були зруйновані. Інша катастрофічна повінь відбулися у 1924 році, рівень нагону сягнув висоти 12 футів (близько 3,6 метра). Одна з останніх великих повеней сталася 18-19 жовтня 1998 року, коли рівень води піднявся до 2,2 м.

Проєкт ред.

Комплекс захисних споруд призначений для захисту акваторії Невської губи і дельти Неви від нагінних явищ, при яких фіксувався підйом води до 4,2 м вище ординара. Повна протяжність захисних споруд 25,4 км. Комплекс розрахований на захист від повеней висотою до 4,55 метра, верхня відмітка хвилевідбійної стінки над середнім багаторічним рівнем води - 7.5 м

Комплекс захисних споруд охоплює 11 захисних дамб (Д-1 - Д-11), 6 водопропускних споруд (В-1 - В-6), дві суднопропускні споруди (С-1 і С-2) і шестисмугову автомагістраль, що проходить по гребеню захисних дамб, з мостами, тунелем і транспортними розв'язками. Нумерація споруд йде від Бронки до Горської (з південного заходу на північний схід). Загальна довжина дамб - 23,4 км.

Водопропускні споруди призначені для мінімізації впливу КЗС на гідрологічний режим акваторії Невської губи і Фінської затоки. Споруди В-1 і В-6 мають по 12 водопропускних прогонів завширшки у просвіті 24 м (зовнішня ширина 27 м) і глибиною води на порозі 2,5 м. На споруді В-3 - 10 водопропускних прогонів шириною 24 м і глибиною дна на порозі 2,5 м. Споруди В-2, В-4 і В-5 мають по 10 водопропускних прогонів шириною 24 м і глибиною дна на порозі 5 м. Всі водопропускні прогони обладнані сегментними затворами масою 280 т кожен

Суднопропускна споруда С-2 призначена для пропуску суден з осадкою до 5,5 м. Є судноплавним прогоном з підйомно-опускним затвором. Ширина судноплавного прогону - 110 м, глибина на порозі -7 м. Судноплавний канал в разі повені перекривається затвором масою 2500 т, що знаходяться в звичайних умовах в бетонному пазу, розташованому нижче дна судноплавного каналу. У випадку повені затвор підійматися до позначки 4,55 м вище середнього рівня води. Над С-2 проходить автомобільний міст, що має довжину разом з естакадами - 1080 м. Центральний прогін виконано вертикальнопідйомним, розмірами 120 × 30,2 м і масою 2300 т плюс дві противаги по т 1140. Підмостовий габарит в наведеному положенні - 16 м, в піднятому - 25 м

Суднопропускна споруда С-1 призначена для пропуску морських суден впродовж всього року. С-1 є судноплавним прогоном з сегментними плавучими затворами - батопортоми. Ширина судноплавного прогону 200 м, глибина води на порозі 16 м. При загрозі повені докові камери, в яких знаходяться затвори, заповнюються водою, батопорти спливають і висуваються в середину каналу. Досягнувши центру, починають наповнюватися затвори водою і під своєю вагою повільно опускатися на дно порога. Таким чином, вони перешкоджають подальшому просуванню балтійської нагонної хвилі до Санкт-Петербурга. У звичайному стані батопорти знаходяться в сухих докових камерах.

Під судноплавним каналом проходить підземний автомобільний шестисмуговий тунель загальною довжиною 1961 м Найнижча точка тунелю розташована на позначці -28 м

Отримавши інформацію від Гідрометцентру про підйом рівня води, дирекція КЗС завчасно (за 3:00) попереджає Адміністрацію порту про загрозу затоплення і припинення навігації. Розпочинається підготовка до маневрування затворів всіх захисних споруд. При загрозі повені спочатку закриваються затвори суднопропускних споруд С-1 і С-2, а потім створи водопропускних споруд (В-1 - В-6).

Використання комплексу в цілому і його залучення по основному призначенню ред.

Автомобільний рух по трасі комплексу ред.

Автодорога по північній частині комплексу і зміна стану водного сполучення по маршрутам Санкт-Петербург-Кронштадт і Кронштадт-Ломоносов ред.

До введення в дію у 2011 р південної ділянки комплексу його північна половина - від залізничної платформи Горська до міста Кронштадт на острові Котлін - використовувалася як підмурівок дороги для доставки пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, що значно підвищило погодонезалежність, а отже і надійність сполучення з островом у порівнянні з водною переправою що існувала перед цим. Дамбою були пущені соціальний та комерційний автобусні маршрути від найближчих петербурзьких станцій метро, ​​насамперед - станції «Чорна річка».

Водне сполучення з Кронштадтом з Петербурга, здійснювалося в період літньої навігації, перестало бути основним, але до недавнього часу зберігався рух двох, а потім одного, льодового класу пасажирських поромів між Котліном і містом Ломоносовим на південному березі Фінської затоки в межах приміської території Санкт-Петербурга, влітку 2011 р замінене на автомобільне (у тому числі автобусне) сполучення через тунель.

Рух через тунель південної частини комплексу ред.

Офіційне урочисте відкриття наскрізного автомобільного сполучення по всій трасі комплексу разом зі здачею в експлуатацію комплексу відбулося 12 серпня 2011.

Технічна дорога від Бронки на південному березі через тунель фактично існувала і до його офіційного відкриття, але на завершальному етапі робіт з'їзди в тунель були закриті, що викликало чутки що офіційно не підтвердилися про те, що дамба "потекла».

Пробне і робоче використання комплексу для запобігання підтопленню Санкт-Петербурга ред.

Перше офіційно оголошене робоче використання (а не пробне) КЗС для захисту міста із закриттям його суднопропускних споруд відбулося при значному підвищенні рівня води вище ординара у Неві і інших річках Санкт-Петербурга 28 листопада 2011. Комплекс захисних споруд було зачинено приблизно 10 годин, що дозволило знизити висоту нагону на метр і призвело до затримки руху 23 суден

Слід зазначити, що при попередній повені у вересні того ж 2011 р "Дамбу» не перекривали, незважаючи на підтоплення прирічкової частини низки Приневських районів міста.

Критика ред.

Під час будівництва об'єкта, багато разів відбувалися демонстрації, організовані екологічними організаціями Росії, вимагаючи припинити будівництво. Основні побоювання були пов'язані що об'єкт такого розміру вплине на якість води у Невській затоці. Активісти Грінпіс в Росії вважають, що дамба обмежує циркуляцію води, і призводить до накопичення води, забрудненої в прибережній частині затоки.

Щоб розв'язувати проблему забруднення води, адміністрація міста прийняла план з модернізації муніципальної системи каналізації, щоб зменшити кількість неочищених стічних вод до 0,1%, також розташували навколо греблі понад 30 фільтраційних систем для очищення води, які є частиною більшого проєкту що передбачає очищення води у Невській затоці і запобігання попаданню стічних вод у Фінську затоку

Дивись також ред.

Ресурси Інтернету ред.

Примітки ред.

  1. Про неточності терміну на офіційному сайті Дирекції КЗС http://dambaspb.ru/about/overview [ 23 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  2. Ленинградская Здравница № 76 за 1970 год.
  3. ↑ Putin attends inauguration of St. Petersburg flood protection dam (англ.). RIA Novosti. 12 серпня 2011. Процитовано 14 січня 2012. 
  4. Tama-gigant ochroni Petersburg (пол.). Процитовано 15 січня 2012.  Проігноровано невідомий параметр |opublikowano= (довідка)
  5. Irina Titova (17 серпня 2011). Dam Complex Complete At Last (англ.). The St.Petersburg Times. Процитовано 15 січня 2012. 
  6. ↑ fontanka.ru. Дирекция КЗС: Дамба предотвратила ущерб в 1,3 млрд рублей (рос.). Процитовано 14 січня 2012.  Проігноровано невідомий параметр |cite web= (довідка)
  7. ↑ St. Petersburg Floods (англ.). SAINT-PETERSBURG.COM. Процитовано 14 січня 2012. 
  8. Anna Jakubiec. Petersburg historyczny i literacki,ROZDZIAŁ III. LITERACKI OBRAZ MIASTA (пол.). slawistyka.ath. Процитовано 14 січня 2012. 
  9. regnum.ru (28 листопада 2011). МЧС: Дамба защитила Санкт-Петербург от наводения (рос.). Процитовано 14 січня 2012. 
  10. . Архів оригіналу за 23 грудня 2011. Процитовано 28 жовтня 2015. 
  11. Усанов Б. П. {{{Заголовок}}}.
  12. ↑ Васильева М. Уникальное гидротехническое сооружение // Дороги. Инновации в строительстве : журнал. — Санкт-Петербург, 2011. — № 12.
  13. Трансстрой. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. 
  14. ↑ Юрий Малёкин. Стройпульс. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. 
  15. . Архів оригіналу за 30 Грудня 2013. Процитовано 28 Жовтня 2015. 
  16. Васильева М. Подводный автомобильный тоннель С1. Конструктивные решения // Дороги. Инновации в строительстве : журнал. — Санкт-Петербург, 2011. — № 12.
  17. Статья участника церемонии журналиста «Санкт-Петербургских ведомостей» Юрия Трефилова «Дамба, на выход!» http://www.spbvedomosti.ru/article.htm?id=10279067@SV_Articles[недоступне посилання з квітня 2019]
  18. Юрий Трефилов. Дамба спешит на юг. «Санкт-Петербургские ведомости». Выпуск № 129 от 15.07.2010 г. http://www.spbvedomosti.ru/article.htm?id=10267896@SV_Articles[недоступне посилання з квітня 2019]
  19. За повідомленнями Радіо Весті-ФМ, яка не досягла офіційно прийнятого рівня повені
  20. Мощнейший ураган и наводнение накрыли Петербург: вода угрожает городу (ВИДЕО) [ 4 Серпня 2017 у Wayback Machine.], Главред [ 19 Січня 2021 у Wayback Machine.], 28.11.2011
  21. Дамба в порядке, волна подвела[недоступне посилання з квітня 2019], Юрий Трефилов, «Санкт-Петербургские ведомости», № 174 от 16.09.2011 г.'
  22. ↑ Tagblatt. Umstrittenes Deichsystem an der Newa-Mündung bei Petersburg ist fertig (нім.). Процитовано 14 січня 2012. 
  23. The Voice of Russia. St. Petersburg gets protecting dam (англ.). Процитовано 14 січня 2012. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koordinati 60 00 23 pn sh 29 44 54 sh d 60 00639 pn sh 29 74833 sh d 60 00639 29 74833 Kompleks zahisnih sporud Sankt Peterburga vid povenej zahisni sporudi vid povenej v Sankt Peterburzi KZS damba 1 kompleks damb i sumizhnih gidrotehnichnih sporud vodopropusknih i sudnopropusknih sporud sho prostyagnulisya poperek Finskoyi zatoki vid Bronki do Sestrorecka selishe Gorska cherez ostriv Kotlin na yakomu znahoditsya misto Kronshtadt vhodit do skladu Sankt Peterburga Budivnictvo velosya u 1979 2011 rokah vartist proyektu stanom na pershu dekadu serpnya 2010 sklala 87 3 roku milyarda rubliv Za proyektom 1970 roku termin budivnictva 8 rokiv dovzhina 22 km visota 11 m 2 Pivnichni vodopropuskni sporudi V 6 u 2009 rociKompleks zahisnih sporud Sankt Peterburga vid povenej z pivnichnoyi storoni bilya Sestrorecka 2005Sudnopropuskna sporuda S 1Damba na mapi Finskoyi zatoki ostriv Kotlin v jogo centri Misto Sankt Peterburg zabarvleno pomaranchevimBudivnictvo kompleksu yake mogli b zapobigti zatoplennyu bulo rozpochato u 1978 roci 3 z togo chasu stalo odnim z najdovshih budivelnih proyektiv Rosiyi Trivale budivnictvo ta potreba u znachnih finansovih resursah viklikalo prizupinennya vsih robit u 1995 roci 3 Budivnictvo bulo vidnovleno u 2005 roci v rezultati vtruchannya todishnogo prezidenta Rosiyi Volodimira Putina 4 sho pohodiv z Sankt Peterburga Pershe vidkrittya vidbulosya 12 serpnya 2011 3 koli vsi pristroyi roztashovani v pivdennij chastini grebli buli zaversheni v tomu chisli chastina najdovshogo pidvodnogo tunelyu 5 v Rosiyi sho ye chastinoyu kilcevoyi dorogi Peterburgu Pershij oficijnij zapusk sistemi tobto zakrittya stalevih vorit vidbulasya 28 listopada 6 2011 shob zupiniti pripliv buri sho nablizhalasya Yak naslidok zakrittya kompleksu buv spad v zrostanni nagonu do 1 28 metra nad rivnem morya 6 sho ye prijnyatnim rivnem nizhche rivnya trivogi rivnij 1 6 m Kompleks grebel prohodit cherez istorichni forti Pivnichnogo Kronshtadta zareyestrovani yak vsesvitnya spadshina YuNESKO Zmist 1 Poveni v Sankt Peterburzi 2 Proyekt 3 Vikoristannya kompleksu v cilomu i jogo zaluchennya po osnovnomu priznachennyu 3 1 Avtomobilnij ruh po trasi kompleksu 3 1 1 Avtodoroga po pivnichnij chastini kompleksu i zmina stanu vodnogo spoluchennya po marshrutam Sankt Peterburg Kronshtadt i Kronshtadt Lomonosov 3 1 2 Ruh cherez tunel pivdennoyi chastini kompleksu 3 2 Probne i roboche vikoristannya kompleksu dlya zapobigannya pidtoplennyu Sankt Peterburga 4 Kritika 5 Divis takozh 6 Resursi Internetu 7 PrimitkiPoveni v Sankt Peterburzi red U Sankt Peterburzi dosit chasto traplyayutsya poveni ponad 270 za litopisnu istoriyu 7 deyaki z nih uvijshli do istoriyi mista yak veliki stihijni liha Najkatastrofichnisha povin v istoriyi mista mala misce 19 listopada 1824 7 8 koli riven vodi pidnyavsya na 4 10 m vishe normi i perevishiv limit u 3 0 m vid rivnya sho vvazhayetsya povinnyu 9 Koli povin vidstupila za ocinkami 569 lyudej zaginulo i ponad 400 budivel buli zrujnovani 7 Insha katastrofichna povin vidbulisya u 1924 roci riven nagonu syagnuv visoti 12 futiv 7 blizko 3 6 metra Odna z ostannih velikih povenej stalasya 18 19 zhovtnya 1998 roku koli riven vodi pidnyavsya do 2 2 m Proyekt red Kompleks zahisnih sporud priznachenij dlya zahistu akvatoriyi Nevskoyi gubi i delti Nevi vid naginnih yavish pri yakih fiksuvavsya pidjom vodi do 4 2 m vishe ordinara Povna protyazhnist zahisnih sporud 25 4 km Kompleks rozrahovanij na zahist vid povenej visotoyu do 4 55 metra verhnya vidmitka hvilevidbijnoyi stinki nad serednim bagatorichnim rivnem vodi 7 5 m 10 Kompleks zahisnih sporud ohoplyuye 11 zahisnih damb D 1 D 11 6 vodopropusknih sporud V 1 V 6 dvi sudnopropuskni sporudi S 1 i S 2 i shestismugovu avtomagistral sho prohodit po grebenyu zahisnih damb z mostami tunelem i transportnimi rozv yazkami Numeraciya sporud jde vid Bronki do Gorskoyi z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid Zagalna dovzhina damb 23 4 km Vodopropuskni sporudi priznacheni dlya minimizaciyi vplivu KZS na gidrologichnij rezhim akvatoriyi Nevskoyi gubi i Finskoyi zatoki Sporudi V 1 i V 6 mayut po 12 vodopropusknih progoniv zavshirshki u prosviti 24 m zovnishnya shirina 27 m i glibinoyu vodi na porozi 2 5 m Na sporudi V 3 10 vodopropusknih progoniv shirinoyu 24 m i glibinoyu dna na porozi 2 5 m Sporudi V 2 V 4 i V 5 mayut po 10 vodopropusknih progoniv shirinoyu 24 m i glibinoyu dna na porozi 5 m Vsi vodopropuskni progoni obladnani segmentnimi zatvorami masoyu 280 t kozhen 11 Sudnopropuskna sporuda S 2 priznachena dlya propusku suden z osadkoyu do 5 5 m Ye sudnoplavnim progonom z pidjomno opusknim zatvorom Shirina sudnoplavnogo progonu 110 m glibina na porozi 7 m Sudnoplavnij kanal v razi poveni perekrivayetsya zatvorom masoyu 2500 t sho znahodyatsya v zvichajnih umovah v betonnomu pazu roztashovanomu nizhche dna sudnoplavnogo kanalu U vipadku poveni zatvor pidijmatisya do poznachki 4 55 m vishe serednogo rivnya vodi 12 13 Nad S 2 prohodit avtomobilnij mist sho maye dovzhinu razom z estakadami 1080 m Centralnij progin vikonano vertikalnopidjomnim rozmirami 120 30 2 m i masoyu 2300 t plyus dvi protivagi po t 1140 Pidmostovij gabarit v navedenomu polozhenni 16 m v pidnyatomu 25 m 14 Sudnopropuskna sporuda S 1 priznachena dlya propusku morskih suden vprodovzh vsogo roku S 1 ye sudnoplavnim progonom z segmentnimi plavuchimi zatvorami batoportomi Shirina sudnoplavnogo progonu 200 m glibina vodi na porozi 16 m Pri zagrozi poveni dokovi kameri v yakih znahodyatsya zatvori zapovnyuyutsya vodoyu batoporti splivayut i visuvayutsya v seredinu kanalu Dosyagnuvshi centru pochinayut napovnyuvatisya zatvori vodoyu i pid svoyeyu vagoyu povilno opuskatisya na dno poroga 12 15 Takim chinom voni pereshkodzhayut podalshomu prosuvannyu baltijskoyi nagonnoyi hvili do Sankt Peterburga U zvichajnomu stani batoporti znahodyatsya v suhih dokovih kamerah Pid sudnoplavnim kanalom prohodit pidzemnij avtomobilnij shestismugovij tunel zagalnoyu dovzhinoyu 1961 m 14 Najnizhcha tochka tunelyu roztashovana na poznachci 28 m 16 Otrimavshi informaciyu vid Gidrometcentru pro pidjom rivnya vodi direkciya KZS zavchasno za 3 00 poperedzhaye Administraciyu portu pro zagrozu zatoplennya i pripinennya navigaciyi Rozpochinayetsya pidgotovka do manevruvannya zatvoriv vsih zahisnih sporud Pri zagrozi poveni spochatku zakrivayutsya zatvori sudnopropusknih sporud S 1 i S 2 a potim stvori vodopropusknih sporud V 1 V 6 Vikoristannya kompleksu v cilomu i jogo zaluchennya po osnovnomu priznachennyu red Avtomobilnij ruh po trasi kompleksu red Avtodoroga po pivnichnij chastini kompleksu i zmina stanu vodnogo spoluchennya po marshrutam Sankt Peterburg Kronshtadt i Kronshtadt Lomonosov red Do vvedennya v diyu u 2011 r pivdennoyi dilyanki kompleksu jogo pivnichna polovina vid zaliznichnoyi platformi Gorska do mista Kronshtadt na ostrovi Kotlin vikoristovuvalasya yak pidmurivok dorogi dlya dostavki pasazhiriv i vantazhiv avtomobilnim transportom sho znachno pidvishilo pogodonezalezhnist a otzhe i nadijnist spoluchennya z ostrovom u porivnyanni z vodnoyu perepravoyu sho isnuvala pered cim Damboyu buli pusheni socialnij ta komercijnij avtobusni marshruti vid najblizhchih peterburzkih stancij metro nasampered stanciyi Chorna richka Vodne spoluchennya z Kronshtadtom z Peterburga zdijsnyuvalosya v period litnoyi navigaciyi perestalo buti osnovnim ale do nedavnogo chasu zberigavsya ruh dvoh a potim odnogo lodovogo klasu pasazhirskih poromiv mizh Kotlinom i mistom Lomonosovim na pivdennomu berezi Finskoyi zatoki v mezhah primiskoyi teritoriyi Sankt Peterburga vlitku 2011 r zaminene na avtomobilne u tomu chisli avtobusne spoluchennya cherez tunel Ruh cherez tunel pivdennoyi chastini kompleksu red Oficijne urochiste vidkrittya naskriznogo avtomobilnogo spoluchennya po vsij trasi kompleksu razom zi zdacheyu v ekspluataciyu kompleksu vidbulosya 12 serpnya 2011 17 Tehnichna doroga vid Bronki na pivdennomu berezi cherez tunel faktichno isnuvala i do jogo oficijnogo vidkrittya ale na zavershalnomu etapi robit z yizdi v tunel buli zakriti sho viklikalo chutki sho oficijno ne pidtverdilisya pro te sho damba potekla 18 Probne i roboche vikoristannya kompleksu dlya zapobigannya pidtoplennyu Sankt Peterburga red Pershe oficijno ogoloshene roboche vikoristannya a ne probne KZS dlya zahistu mista iz zakrittyam jogo sudnopropusknih sporud vidbulosya pri znachnomu pidvishenni rivnya vodi vishe ordinara 19 u Nevi i inshih richkah Sankt Peterburga 28 listopada 2011 Kompleks zahisnih sporud bulo zachineno priblizno 10 godin sho dozvolilo zniziti visotu nagonu na metr i prizvelo do zatrimki ruhu 23 suden 20 Slid zaznachiti sho pri poperednij poveni u veresni togo zh 2011 r Dambu ne perekrivali nezvazhayuchi na pidtoplennya pririchkovoyi chastini nizki Prinevskih rajoniv mista 21 Kritika red Pid chas budivnictva ob yekta bagato raziv vidbuvalisya demonstraciyi organizovani ekologichnimi organizaciyami Rosiyi vimagayuchi pripiniti budivnictvo 22 Osnovni poboyuvannya buli pov yazani sho ob yekt takogo rozmiru vpline na yakist vodi u Nevskij zatoci Aktivisti Grinpis v Rosiyi vvazhayut sho damba obmezhuye cirkulyaciyu vodi i prizvodit do nakopichennya vodi zabrudnenoyi v priberezhnij chastini zatoki 22 Shob rozv yazuvati problemu zabrudnennya vodi administraciya mista prijnyala plan z modernizaciyi municipalnoyi sistemi kanalizaciyi shob zmenshiti kilkist neochishenih stichnih vod do 0 1 takozh roztashuvali navkolo grebli ponad 30 3 filtracijnih sistem 23 dlya ochishennya vodi yaki ye chastinoyu bilshogo proyektu sho peredbachaye ochishennya vodi u Nevskij zatoci i zapobigannya popadannyu stichnih vod u Finsku zatoku 3 Divis takozh red Peterburzka kilceva avtomobilna doroga Bar yer TemziResursi Internetu red Federalnoe kazennoe predpriyatie Direkciya kompleksa zashitnyh sooruzhenij Ministerstva regionalnogo razvitiya Rossijskoj Federacii Arhivovano 14 Serpnya 2011 u Wayback Machine Kompleks Zashitnyh Sooruzhenij Sankt Peterburga ot navodnenij Arhivovano 26 Sichnya 2016 u Wayback Machine Informaciya o KZS na sajte Proekty Peterburga Arhivovano 25 Listopada 2017 u Wayback Machine Istoriya zashity Sankt Peterburga ot navodnenij Arhivovano 4 Bereznya 2016 u Wayback Machine Wandering Camera Notes about the Saint Petersburg Dam Arhivovano 22 Veresnya 2015 u Wayback Machine Kosmicheskie snimki damby Karta fakticheskogo urovnya vody v Finskom zalive i reke Neve Primitki red Pro netochnosti terminu na oficijnomu sajti Direkciyi KZS http dambaspb ru about overview Arhivovano 23 grudnya 2011 u Wayback Machine Leningradskaya Zdravnica 76 za 1970 god a b v g d Putin attends inauguration of St Petersburg flood protection dam angl RIA Novosti 12 serpnya 2011 Procitovano 14 sichnya 2012 Tama gigant ochroni Petersburg pol Procitovano 15 sichnya 2012 Proignorovano nevidomij parametr opublikowano dovidka Irina Titova 17 serpnya 2011 Dam Complex Complete At Last angl The St Petersburg Times Procitovano 15 sichnya 2012 a b fontanka ru Direkciya KZS Damba predotvratila usherb v 1 3 mlrd rublej ros Procitovano 14 sichnya 2012 Proignorovano nevidomij parametr cite web dovidka a b v g St Petersburg Floods angl SAINT PETERSBURG COM Procitovano 14 sichnya 2012 Anna Jakubiec Petersburg historyczny i literacki ROZDZIAL III LITERACKI OBRAZ MIASTA pol slawistyka ath Procitovano 14 sichnya 2012 regnum ru 28 listopada 2011 MChS Damba zashitila Sankt Peterburg ot navodeniya ros Procitovano 14 sichnya 2012 Federalne kazenne pidpriyemstvo Direkciya kompleksu zahisnih sporud Ministerstva regionalnogo rozvitku Rosijskoyi Federaciyi Arhiv originalu za 23 grudnya 2011 Procitovano 28 zhovtnya 2015 Usanov B P Zagolovok a b Vasileva M Unikalnoe gidrotehnicheskoe sooruzhenie Dorogi Innovacii v stroitelstve zhurnal Sankt Peterburg 2011 12 Transstroj Arhiv originalu za 11 lyutogo 2012 a b Yurij Malyokin Strojpuls Arhiv originalu za 11 lyutogo 2012 Nashe uchast u stvorenni Peterburzkoyi dambi Najvazhlivishim elementom sudnopropusknoyi sporudi S1 ye plavuchij zatvor yakij skladayetsya z dvoh simetrichno vikonanih plavuchih batoportiv Pri zagrozi poveni dokovi kameri v yakih znahodyatsya batoporti zapovnyuyutsya vodoyu Zatvori splivayut i pochinayut povilno peremishatisya v progin sudnoplavnogo kanalu Dosyagnuvshi seredini kanalu batoporti zupinyayutsya na vidstani 1 5 metra odin vid odnogo Kameri balastni cisterni stulok zapovnyuyutsya vseredini vodoyu i povilno opuskayutsya na porig podibnij princip zanurennya u pidvodnogo chovna Arhiv originalu za 30 Grudnya 2013 Procitovano 28 Zhovtnya 2015 Vasileva M Podvodnyj avtomobilnyj tonnel S1 Konstruktivnye resheniya Dorogi Innovacii v stroitelstve zhurnal Sankt Peterburg 2011 12 Statya uchastnika ceremonii zhurnalista Sankt Peterburgskih vedomostej Yuriya Trefilova Damba na vyhod http www spbvedomosti ru article htm id 10279067 SV Articles nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Yurij Trefilov Damba speshit na yug Sankt Peterburgskie vedomosti Vypusk 129 ot 15 07 2010 g http www spbvedomosti ru article htm id 10267896 SV Articles nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Za povidomlennyami Radio Vesti FM yaka ne dosyagla oficijno prijnyatogo rivnya poveni Moshnejshij uragan i navodnenie nakryli Peterburg voda ugrozhaet gorodu VIDEO Arhivovano 4 Serpnya 2017 u Wayback Machine Glavred Arhivovano 19 Sichnya 2021 u Wayback Machine 28 11 2011 Damba v poryadke volna podvela nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Yurij Trefilov Sankt Peterburgskie vedomosti 174 ot 16 09 2011 g a b Tagblatt Umstrittenes Deichsystem an der Newa Mundung bei Petersburg ist fertig nim Procitovano 14 sichnya 2012 The Voice of Russia St Petersburg gets protecting dam angl Procitovano 14 sichnya 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kompleks zahisnih sporud Sankt Peterburga vid povenej amp oldid 36287334